Постанова

від 16.06.2020 по справі 924/1076/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 924/1076/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників:

скаржника - адвоката Дузь-Крятченко Ю.О.,

Виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади, Полонської міської ради - Герасимчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 28.11.2019

у справі № 924/1076/17

за заявою боржника Комунального підприємства "Полонське підприємство теплових мереж"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.11.2017 прийнято заяву голови ліквідаційної комісії арбітражного керуючого Дейнеки М.І. про порушення справи про банкрутство Комунального підприємства "Полонське підприємство теплових мереж", до розгляду.

2. Постановою суду від 13.12.2017 КП "Полонське підприємство теплових мереж" визнано банкрутом, розпочато ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Рудого Андрія Миколайовича.

3. Ухвалами суду від 31.01.2018 задоволено заяву ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ №14/7-71 від 11.01.2018 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 12 027 335,50 грн та заяву ПАТ КБ "Приватбанк", м. Дніпро №11/01-3 від 11.01.2018 про визнання грошових вимог до боржника в сумі

З 240,74 грн.

4. Ухвалами суду від 12.06.2018 задоволено заяву Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області №1199-05 від 18.05.2018 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 679 538,44 грн капіталізації платежів потерпілим на виробництві.

5. Ухвалою суду від 17.12.2018 строк ліквідаційної процедури по справі № 924/1076/17 та повноваження ліквідатора Рудого А.М. продовжено до 13.06.2019.

6. 17.01.2019 до господарського суду надійшла заява від ліквідатора КП "Полонське підприємство теплових мереж" Рудого А.М. про покладення на його власника субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з Полонської міської ради та виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади на користь КП "Полонське підприємство теплових мереж" грошових коштів в розмірі

13 464 634,27 грн. Представник Полонської міської ради в судовому засіданні подав заяву про призначення у справі №924/1076/17 про банкрутство КП "Полонське підприємство теплових мереж" за заявою ліквідатора Рудого А.М. про покладення на Полонську міську раду та Виконавчий комітет Полонської міської ради ОТГ субсидіарної відповідальності судово-економічну експертизу.

7. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.05.2019 у задоволенні заяви Полонської міської ради ОТГ, про призначення судово-економічної експертизи та зобов`язання ліквідатора вчинити дії відмовлено; заяву ліквідатора банкрута Рудого А.М. про покладення на його власника субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з Полонської міської ради та виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади на користь КП "Полонське підприємство теплових мереж" грошові кошти в розмірі 13 464 634,27 грн задоволено; стягнуто солідарно з Полонської міської ради та виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади на користь банкурта -

13 464 634,27 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

8. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Полонською міською радою подано апеляційну скаргу від 27.05.2019 № 1505, в якій остання просить скасувати ухвалу господарського суду від 16.05.2019 та ухвалити нове рішення про призначення судово-економічної експертизи та відмови в задоволенні заяви ліквідатора Рудого А.М. про покладення субсидіарної відповідальності та стягнення коштів.

9. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 апеляційну скаргу Полонської міської ради задоволено частково, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.05.2019 скасовано в частині задоволення заяви ліквідатора Рудого А.М. про покладення субсидіарної відповідальності на власника та стягнення солідарно з Полонської міської ради та виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади на користь КП "Полонське підприємство теплових мереж" грошові кошти в розмірі

13 464 634,27 грн та в частині стягнення солідарно з Полонської міської ради та виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади на користь КП "Полонське підприємство теплових мереж" грошові кошти в розмірі

13 464 634,27 грн, в цих частинах прийнято нове рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора банкрута Рудого А.М. про покладення субсидіарної відповідальності на власника та стягнення коштів, в іншій частині ухвалу Господарського суду Хмельницької області залишено без змін.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

10. 28.12.2019 Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" через Північно-західний апеляційний господарський суд звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 28.12.2019 № 14/7-1928/19 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 924/1076/17, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

11. 10.01.2020 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" разом зі справою №924/1076/17 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

12. Згідно витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 29.01.2020 для розгляду касаційної скарги AT "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі

№ 924/1076/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Погребняка В.Я.

13. Крім того, касаційна скарга AT "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 28.12.2019 № 14/7-1928/19 містить клопотання про поновлення строку на подачу касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 924/1076/17, яке, колегія суддів касаційної інстанції залишила без розгляду, оскільки скаржник звернувся до суду касаційної інстанції в межах строку на касаційне оскарження.

14. Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2020, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №924/1076/17 за касаційною скаргою AT "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 28.12.2019 № 14/7-1928/19 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019; призначено розгляд касаційної скарги AT "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 28.12.2019 № 14/7-1928/19 на 25.02.2020 року о 10:15.

15. Ухвалою Верховного Суду від 25.02.2020 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 924/1076/17 за касаційною скаргою AT "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 28.12.2019 № 14/7-1928/19 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 до 17.03.2020 на 10 год. 15 хв. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. 0. Копиленка, 6 в залі судових засідань №330.

16. Ухвалою Верховного Суду від 17.03.2020 відкладено розгляд касаційної скарги AT "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 28.12.2019

№ 14/7-1928/19 на дату після 03.04.2020.

17. У зв`язку з відпусткою судді Ткаченко Н.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 924/1076/17 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Погребняка В.Я., Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.05.2020.

18. Ухвалою Верховного Суду від 04.05.2020, зокрема, прийнято касаційну скаргу AT "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 28.12.2019 №14/7- 1928/19 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 924/1076/17, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, суддів: Васьковського О.В., Погребняка В.Я., до свого провадження; призначено розгляд касаційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 28.12.2019 № 14/7-1928/19 на 26.05.2020 о 10:45 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ,

вул. 0. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

19. 25.05.2020 на електронну адресу суду від ліквідатора КП "Полонське підприємство теплових мереж" арбітражного керуючого Рудого А.М. надійшло клопотання, підписане електронним цифровим підписом, про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю взяти участь у судовому засіданні.

20. Ухвалою Верховного Суду від 26.05.2020, серед іншого, клопотання ліквідатора

КП "Полонське підприємство теплових мереж" арбітражного керуючого Рудого А.М. про відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату задоволено; відкладено розгляд касаційної скарги AT "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 28.12.2019 № 14/7-1928/19 на 16.06.2020 о 10 год. 45 хв. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. 0. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

21. Не погоджуючись з прийнятою постановою, AT "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду від 28.11.2019 повністю та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції від 16.05.2019; відшкодувати понесені судові витрати за подання касаційної скарги.

22. Доводи касаційної скарги полягають у наступному.

22.1. Рішеннями Полонської міської ради у боржника було вилучено майно комунальної власності, яке було закріплене за ним на праві господарського відання та оперативного управління, при цьому, підприємство-боржник здійснювало свою виробничу діяльність, передбачену статутом, саме за рахунок цього майна. Після вилучення активів, їх списання, у боржника залишилися лише дебіторська заборгованість його власника на суму 1 408,00 грн (у зв`язку із невиконанням судових рішень) та 89 709,67 грн коштів на банківському рахунку, які залишені для покриття судових витрат.

22.2 Полонська міська рада будучи основним дебітором підприємства, при прийнятті рішень про вилучення майна боржника не вирішувала питання щодо наявних боргів комунального підприємства-боржника.

22.3. Боржника було позбавлено можливості за рахунок майна, що знаходилось у нього в господарському віданні та мало бути включеним до ліквідаційної маси відповідно до вимог статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в подальшому погасити заборгованість перед кредиторами.

22.4. Спірні відносини у даній справі прямо врегульовано частиною 10 статті 78, частиною 7 статті 77 ГК України, частиною 5 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які суд апеляційної інстанції помилково не застосував.

22.5. Скаржник посилається на правові позиції, викладені у постанові Великої

палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 5023/4388/12 та постановах Верховного Суду від 29.10.2019 у справі № 927/1124/16, від 18.10.2018 у справі 923/1297/14 та від 27.11.2018 у справі № 904/4928/17, від 09.10.2019 у справі №910/21232/16, від 04.09.2018 у справі № 5023/4388/12, від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 28.08.2018 у справі № 1099/13, від 05.02.2019 у справі

№ 923/1432/15, від 03.09.2019 у справі № 923/1494/15.

22.6. Крім того, скаржник посилається на практику ЄСПЛ щодо субсидіарної відповідальності муніципального органу (органу місцевого самоврядування) за зобов`язаннями муніципального підприємства, зокрема, на пункт 62 рішення у справі "Єршова проти Російської Федерації" ЄСПЛ, де зазначено, що, враховуючи публічний характер діяльності підприємства, істотний ступінь контролю за його майном з боку муніципальних органів влади і рішень останніх, які мали наслідком передачу майна і подальшу ліквідацію підприємства, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що підприємство не було наділене достатньою організаційною та управлінською незалежністю від муніципальних органів влади. Отже, незалежно від статусу підприємства як самостійної юридичної особи, муніципальна влада і відповідно держава мають бути в межах Конвенції визнані відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства.

23. У судових засіданнях 25.02.2020 та 16.06.2020 представник скаржника підтримала касаційну скаргу з підстав, наведених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

24. Ліквідатором КП "Полонське підприємство теплових мереж" арбітражним керуючим Рудим А.М. подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції від 28.11.2019 скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції від 16.05.2019.

25. Полонською міською радою подано відзив на касаційну скаргу, в якому остання просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

26. У судових засіданнях 25.02.2020 та 16.06.2020 представник Виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади та Полонської міської ради заперечувала проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

27. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

28. Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон), зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

29. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2020.

30. Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення", цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

31. Касаційна скарга AT "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 28.12.2019 № 14/7-1928/19 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 924/1076/17, подана 28.12.2019.

32. Зважаючи на викладене, в даному випадку при розгляді вказаної касаційної скарги AT "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 28.12.2019 № 14/7-1928/19, підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній до 08.02.2020, а не в редакції Закону 15.01.2020 № 460-ІХ.

33. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Відповідно до частини 6 статті 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

35. Як встановлено судом першої інстанцій, провадження у даній справі про банкрутство Комунального підприємства "Полонське підприємство теплових мереж" здійснюється відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 №4212-VI, який набрав чинності з 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).

36. Згідно з частиною 1 статті 2 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

37. Предметом розгляду у даній справі є вимоги заяви ліквідатора КП "Полонське підприємство теплових мереж" Рудого А.М. про покладення на його власника субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з Полонської міської ради та виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади на користь КП "Полонське підприємство теплових мереж" грошових коштів в розмірі

13 464 634,27 грн.

38. За приписами статті 143 Конституції України і статті 327 ЦК України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

39. Згідно частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

40. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

41. Згідно статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам тощо.

42. Особливості господарської діяльності, правовий режим майна комерційного комунального підприємства та порядок розпорядження ним врегульовані положеннями Господарського кодексу України (далі - ГК України).

43. Відповідно до частин першої - четвертої статті 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.

44. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Полонське підприємство теплових мереж створене у березні 2006 за рішенням Полонської міської ради від 24.03.2006 №16. Згідно зі статутом КП "Полонське підприємство теплових мереж", останнє є комунальним підприємством, яке має право юридичної особи та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України з метою одержання відповідного прибутку. Власником КП "Полонське підприємство теплових мереж" є Полонська міська рада.

45. Майно КП "Полонське підприємство теплових мереж" відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод, закріплене за підприємством та належить йому на праві повного господарського відання; підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо будь-які дії, не суперечать чинному законодавству та статуту підприємства.

46. Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

47. Відповідно до частини десятої статті 78 ГК України особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

48. Згідно з приписами частини сьомої статті 77 ГК України казенне підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями казенного підприємства.

49. Особливості розпорядження майном у справі про банкрутство врегульовані положеннями Закону про банкрутство.

50. Відповідно до частини першої статті 42 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

51. Відповідно до частини 1 статті 43 Закону про банкрутство майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.

52. Згідно з частиною 1 статті 44 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута, зокрема шляхом проведення аукціону.

53. Судом першої інстанції встановлено наступне.

53.1. Згідно акта приймання-передачі майна від Полонського підприємства теплових мереж до КП "Благоустрій" датований 01.08.2014, відповідно до змісту якого 21.05.2014 на 47-й сесії Полонської міської ради VI скликання було прийнято рішення №7 "Про реорганізацію Полонського підприємства теплових мереж, на виконання якого створено комісію для приймання-передачі майна КП "Благоустрій". За змістом акта передано земельну ділянку, автобусні зупинки, котельні, інструменти та інвентар, транспортні засоби, інші основні засоби, матеріали та інше майно, кінцева вартість якого складає 1 384 639,63 грн.

53.2. Рішенням голови Полонської міської ради Полонського району Полонської міської об`єднаної територіальної громади 15-ї сесії від 11.10.2016 №6 вирішено припинити діяльність Полонського підприємства теплових мереж, створено ліквідаційну комісію.

53.3. За рішенням голови Полонської міської ради Полонського району Полонської міської об`єднаної територіальної громади 16-ї сесії І скликання від 27.10.2016 № 22 надано дозвіл Полонському підприємству теплових мереж на списання систем теплопостачання на загальну суму 951 070,82 грн. Водночас, з наданих на виконання вказаного рішення актів на списання основних засобів затверджених членами ліквідаційної комісії вбачається списання майна, яке немає відношення до зовнішньо та внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

53.4. За наказом голови ліквідаційної комісії Полонського підприємства теплових мереж від 28.10.2016 №158-а дебіторську заборгованість підприємства визнано безнадійною до стягнення у зв`язку з закінченням термінів позовної даності на загальну суму 84185,79 грн.

53.5. Згідно рішення голови Полонської міської ради Полонського району Полонської міської об`єднаної територіальної громади 17-ї сесії від 22.11.2016 №19 у зв`язку з ліквідацією Полонського підприємства теплових мереж вирішено здійснити безоплатну передачу майна в оперативне управління та балансове утримання новоствореному підприємству "Полонне тепловодопостачання". На виконання даного рішення актом приймання передачі від 23.12.2018 майно згідно переліку (будівлі котелень з устаткуванням, готель з обладнанням, автотранспорт з механізмами, виробничі будівлі) кінцевою вартістю 2 622 991,86 грн було передано на баланс Комунальному підприємству "Полонне тепловодопостачання".

53.6. Згідно постанови про визнання боржника банкрутом, дебіторська заборгованість боржника становить 1 408,00 грн та заборгованість на суму 1 163 256,92 грн (виникли на підставі судові рішень про стягнення з Полонської міської ради).

53.7. В ході ліквідаційної процедури активів банкрута виявлено не було.

53.8. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до вказаних вище рішень Полонської міської ради, вирішивши питання про вилучення з господарського відання та передання майна від боржника до іншої юридичної особи, власником не вирішено питання про правонаступництво особи, яка отримала майнові активи боржника у відповідності до п. 7.1 Статуту, відтак, кредиторська заборгованість боржника КП "Полонського підприємства теплових мереж" залишилася без майнового забезпечення.

54. Згідно частини 1 статті 619 Цивільного кодексу України, договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

55. Статтею 215 ГК України, встановлено підстави відповідальності за порушення законодавства про банкрутство, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

56. Так, згідно частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

57. Отже, неможливість здійснення господарської діяльності комунальним комерційним підприємством задля одержання прибутку через вилучення за рішенням власника майна, за рахунок якого комунальне комерційне підприємство може отримувати прибуток, однак не є його власністю та не включається до ліквідаційної маси в разі банкрутства цього підприємства, за умови, що власник (засновник) не визначив для Боржника інші способи та засоби отримання прибутку або джерела погашення заборгованості перед кредиторами, зумовлює для законодавця через механізм, закріплений у положеннях частини першої статті 619 ЦК України, частині першої статті 215 ГК України та частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство (в тому числі абз. 2 ч. 5 цієї статті), врегулювати спірні правовідносини та захистити у такий спосіб інтереси кредиторів суб`єкта комерційної господарської діяльності. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 902/318/16).

58. При цьому Суд звертається до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до висновків якого, зокрема, щодо субсидіарної відповідальності муніципального органу (органу місцевого самоврядування) за зобов`язаннями муніципального підприємства: пункт 62 рішення у справі "Єршова проти Російської Федерації" - ЄСПЛ, враховуючи публічний характер діяльності підприємства, істотний ступінь контролю за його майном з боку муніципальних органів влади і рішень останніх, які мали наслідком передачу майна і подальшу ліквідацію підприємства, підприємство не було наділене достатньою організаційною та управлінською незалежністю від муніципальних органів влади. Отже, незалежно від статусу підприємства як самостійної юридичної особи, муніципальна влада і відповідно держава мають бути в межах Конвенції визнані відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства.

59. Водночас, суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення заяви ліквідатора Рудого А.М. про покладення на його власника субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з Полонської міської ради та виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади на користь КП "Полонське підприємство теплових мереж" грошові кошти в розмірі 13 464 634,27 грн та приймаючи в цих частинах нове рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора Рудого А.М. про покладення субсидіарної відповідальності на власника та стягнення коштів, посилається на приписи абзацу 1 частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство та зазначає, що виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута відповідно до вимог статті 41 Закону про банкрутство, а приписи частини 5 статті 41 Закону про банкрутство не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника.

60. Проте, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою абзац 2 частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство, яким прямо передбачено, що у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

61. Колегія суддів Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини, зокрема щодо:

- створення КП "Полонське підприємство теплових мереж" для здійснення комерційної господарської діяльності із закріпленням за ним на праві повного господарського відання майна комунальної власності;

- здійснення Боржником виробничої діяльності, передбаченої статутом з використанням майна, переданого йому Полонською міською радою на праві повного господарського відання, однак без права КП "Полонське підприємство теплових мереж" розпоряджатись цим майном та без можливості звернути стягнення на це майно на вимогу кредиторів (пункт 7.3 Статуту);

- вилучення у Боржника майна за рішенням голови Полонської міської ради Полонського району Полонської міської об`єднаної територіальної громади 17-ї сесії від 22.11.2016 №19 та передання майна від боржника до іншої юридичної особи (пункт 53.5), не вирішивши питання про правонаступництво особи, яка отримала майнові активи боржника у відповідності до п. 7.1 Статуту;

- відсутності активів у банкрута, за рахунок яких можливе задоволення вимог кредиторів;

- бездіяльності Полонської міської ради, як власника і засновника боржника та виконавчого комітету Полонської міської ради, як органу управління майном боржника, стосовно КП "Полонське підприємство теплових мереж" через невизначення для нього після вилучення майна інших способів та засобів отримання прибутку або джерел погашення ним заборгованості перед кредиторами,

дійшла висновку, що сукупність зазначених обставин, дій та бездіяльності Полонської міської ради та виконавчого комітету Полонської міської ради, попри її обов`язок як власника та засновника Боржника та як органу управління майном боржника передбачити можливість настання негативних для боржника наслідків вилучення у нього майна та вчинити передбачені Законом про банкрутство заходи щодо запобігання банкрутству Боржника (ст. 5 Закону про банкрутство), перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із обставинами неможливості боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, що в подальшому створили умови та підстави для визнання боржника банкрутом з неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство за рахунок майна Боржника.

62. Здійснюючи апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції, апеляційним судом вірно зазначено, що в даному випадку, не підлягає застосуванню частина сьома статті 77 ГК України про покладення субсидіарної відповідальності на орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство у разі недостатності коштів, що перебувають у його розпорядженні, водночас, апеляційний господарський суд не застосував абзац 2 частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство, яким передбачено покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника за його зобов`язаннями, у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії.

63. Щодо відмови судом першої інстанції в задоволенні заяви Полонської міської ради від 15.05.2019 № 1383 про призначення судово-економічної експертизи, з якою погодився суд апеляційної інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає її обґрунтованою, оскільки вказана заява не містить вказівок на обставини, які можливо встановити лише шляхом проведення економічної експертизи та не містить обґрунтованих підстав для призначення такої експертизи, відтак, суди дійшли правомірного висновку, що заявлені Полонською міською радою вимоги щодо призначення такої експертизи не підлягають задоволенню.

64. З огляду на встановлені обставини справи та висновки суду касаційної інстанції (п. 61 постанови), колегія суддів вважає необґрунтованим посилання суду апеляційної інстанції на відсутність доказів здійснення ліквідатором аналізу фінансово-господарського стану банкрута щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства згідно з Методичними рекомендаціями для підтвердження факту наявності вини Полонської міської ради, як засновника КП "Полонське підприємство теплових мереж", у доведенні останнього до банкрутства та покладення субсидіарної відповідальності на засновника за зобов`язаннями підприємства-банкрута.

65. Крім того, колегія суддів вважає безпідставним посилання суду апеляційної інстанції на відсутність в матеріалах справи листа голови ліквідаційної комісії від 14.11.2016, за результатами розгляду якого Полонською міською радою прийнято рішення від 22.11.2016 року № 19 "Про безоплатну передачу майна" у зв`язку з ліквідацією Полонського підприємства теплових мереж про безоплатну передачу майна в оперативне управління та балансове утримання новоствореному підприємству "Полонне тепловодопостачання" на суму 2 622 991,86 грн; а також посилання апеляційним судом на відсутність оцінки ліквідатора та суду першої інстанції правомірності прийнятого радою рішення в процедурі самоліквідації боржника та його відповідності частині шостій статті 95 Закону про банкрутство, за вимогами якої дії власника майна, керівника боржника та голови ліквідаційної комісії підлягають перевірці на предмет порушень в процедурі самоліквідації, з огляду на те, що дані обставини встановлюються судом при прийнятті рішення про порушення справи про банкрутство та не є предметом розгляду у даній справі.

66. Таким чином, більшість доводів касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

67. Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини (рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006), фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але і дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Отже, процедура розгляду справи судами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

68. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

69. Відповідно до статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

70. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

71. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

72. Однак, враховуючи викладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам частково не відповідає.

73. При цьому, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, яке помилково скасував суд апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 240, 300, ЗОЇ, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 28.12.2019 № 14/7-1928/19 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 924/1076/17 задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі №924/1076/17 в частині скасування ухвали Господарського суду Хмельницької області від 16.05.2019 у справі № 924/1076/17 щодо задоволення заяви ліквідатора Рудого А.М. про покладення на його власника субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з Полонської міської ради та виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади на користь КП "Полонське підприємство теплових мереж" грошові кошти в розмірі 13 464 634,27 грн та прийняття в цих частинах нового рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора Рудого А.М. про покладення субсидіарної відповідальності на власника та стягнення коштів скасувати. В іншій частині Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 924/1076/17 залишити без змін.

3. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.05.2019 у справі № 924/1076/17 залишити в силі.

4. Судові витрати на судовий збір за подання касаційної скарги покласти на відповідачів. Стягнути солідарно з Полонської міської ради (30500, м. Полонне,

вул. Л. Українки, 113, код ЄДРПОУ 04060743) та виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади (30500, м. Полонне, вул. Л. Українки, 113, код ЄДРПОУ 04060743) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 3 842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) судових витрат на судовий збір за подання касаційної скарги.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк