Постанова

від 11.06.2020 по справі 908/1083/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/1083/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників :

арбітражного керуючого Вітер Д. М. : Шевцова В. В.,

ОСОБА_2. : Кравченко Р. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2020

у складі колегії суддів : Білецької Л.М. (головуючої), Паруснікова Ю. Б., Вечірка І. О.,

та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019

у складі судді Юлдашева О. О.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИФРА-ТРЕЙД"

про визнання банкрутом

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст заявлених вимог

1. 24.07.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява від ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИФРА-ТРЕЙД" (далі - ТОВ "ЦИФРА-ТРЕЙД", боржник) на суму 73 708 200,00 грн компенсації за порушення майнових авторських прав заявника.

2. Ця заява мотивована тим, що боржником були порушені майнові авторські права ОСОБА_2 , що полягало у ввезенні на територію України та розповсюдженні продукції без його дозволу.

3. Обґрунтовуючи кредиторські вимоги скаржник зазначив, що зареєстрував за собою авторське право на комп`ютерну програму "MIUI", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № 74672 від 13.11.2017.

4. Факт наявності комп`ютерної програми "MIUI" у розповсюджуваних боржником мобільних пристроях/смартфонах ОСОБА_2 підтвердив висновком № 03/19 комп`ютерно-технічної експертизи програмного забезпечення від 15.05.2019, за результатами проведення експертизи придбаного у 2018 році у ТОВ "А-БРЕНД" мобільного пристрою/смартфону/радіотелефону стільникового зв`язку компанії ХІАОМІ Іпс моделі Redmi Note 5.

5. Водночас у заяві про визнання кредиторських вимог заявник просив витребувати у боржника документи (митні декларації, договори, інвойси, накладні тощо), які стосуються ввезення на митну територію України мобільних пристроїв/смартфонів компанії XIAOMI Inc. (радіотелефонів стільникового зв`язку) у 2018 році.

Фактичні обставини справи, установлені судом апеляційної інстанції

6. У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИФРА-ТРЕЙД" (далі - ТОВ "ЦИФРА-ТРЕЙД", боржник) звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за процедурою передбаченою статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

7. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.06.2019 відкрито провадження у справі № 908/1083/19 про банкрутство ТОВ "ЦИФРА-ТРЕЙД"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

8. Постановою Господарського суду Запорізької області від 25.06.2019 у справі № 908/1083/19, серед іншого, ТОВ "Цифра-Трейд" визнано банкрутом в порядку статті 95 Закону про банкрутство; відкрито ліквідаційну процедуру боржника; ліквідатором ТОВ "Цифра-Трейд" призначено голову ліквідаційної комісії Вітер Д. М .

9. 26.06.2019 на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України розміщено повідомлення за № 60637 про визнання ТОВ "Цифра-Трейд" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

9 . В межах місячного строку, встановленого частиною третьою статті 95 Закону про банкрутство, ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 73 708 200,00 грн компенсації за порушення його майнових авторських прав заявника.

10. Як встановлено судом апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свій розрахунок заявник виходив з того, що боржник ввіз на територію України мобільні пристрої/смартфони/радіотелефони стільникового зв`язку впродовж 2018 року 245 694 штук і вважав, що їх адаптовано за допомогою його авторської програми, проте не надав доказів завезення боржником зазначеної кількості мобільних телефонів та доказів використання боржником його авторської програми.

11. Доданий до заяви про визнання кредиторських вимог висновок експерта стосується терміналу рухомого зв`язку Redmi Note 5, а не мобільних пристроїв, про які йдеться у розрахунку.

12. До того ж для проведення експертного дослідження заявником надано товар невідомого походження, який було придбано не у боржника, а у Товариства з обмеженою відповідальністю "A-Бренд". Таке придбання телефону заявник не підтвердив жодним належним та допустимим доказом.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень першої та апеляційної інстанцій

13 . Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання грошових вимог до боржника на суму 73 708 200,00 грн відмовлено.

14. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява ОСОБА_6 з грошовими вимогами до боржника не підкріплена жодним документом, які б підтверджували підставність цих вимог, в тому числі факт порушення або невизнання боржником прав на твір, який належить саме заявнику (не надано рішення суду, виконавчого листа тощо), та які б слугували підставою для встановлення розміру компенсації за порушене право.

15. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2020 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 залишено без змін.

16. Погодившись з висновками першої інстанції апеляційний суд зазначив, що заявник ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи не довів обставин на які посилався, як на підставу своїх вимог до боржника.

17. Доводи скаржника про безпідставність відмов у задоволенні його клопотань про витребування документів у боржника були перевірені та відхилені судом апеляційної інстанції позаяк такі клопотання не підлягали задоволенню через їх необґрунтованість та недодержання заявником процесуальної форми клопотання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

18 . ОСОБА_2 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2020 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення про задоволення заяви ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до боржника.

Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав

19. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

20 . Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).

21 . Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав , передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).

22 . За умовами пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право , зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

23 . Відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

24. Отже, учасник справи, який не є касатором, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).

25. Таке право реалізується учасником справи на протязі строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

26 . Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 908/1083/19 за касаційною скаргою ОСОБА_2 ; призначено її розгляд та повідомлено учасників справи про право на подання відзивів на касаційну скаргу.

27 . Вказана ухвала суду касаційної інстанції від 12.05.2020, як і інші судові рішення касаційного суду у цій справі, надіслана на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

28 . Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

29 . У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

30 . На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

31 . З урахуванням викладеного учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України, в тому рахунку, права на висловлення (викладення шляхом надіслання на поштову/електронну адреси суду) своєї позиції щодо поданої касаційної скарги ОСОБА_2

32 . Станом на момент розгляду скарги ОСОБА_2 учасники справи, за винятком арбітражного керуючого Вітер Д. М., процесуальних позицій (відзивів, пояснень тощо) щодо поданої касаційної скарги не висловили (не надіслали).

33 . Будь-яких заяв, клопотань тощо від учасників справи щодо неможливості реалізації ними своїх процесуальних прав на подання відзиву, власної позиції (пояснень тощо) щодо касаційної скарги до суду не надходило.

34 . Разом з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи , що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

35 . Суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

36 . Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

37 . Суд бере до уваги те, що касаційне провадження у цій справі відкрито 12.05.2020, а також те, що з цього моменту розгляд справи відкладався, що надавало можливість учасникам справи достатньо часу для реалізації їх процесуальних прав.

38 . Крім того суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

39 . У свою чергу постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами .

40 . Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав. Водночас учасники, які не забезпечили участь в судовому засіданні своїх представників та не скористались правом подання відзиву на касаційну скаргу, не повідомляли про їх намір взяти участь у судовому засіданні, в тому числі у режимі відеоконференції, не зазначили причин, з урахуванням обставин послаблення протиепідемічних заходів, які перешкоджають їх участі в судовому засіданні безпосередньо або через представників.

41 . Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

42 . В даному випадку участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою суду від 04.06.2020 на 11.06.2020 обов`язковою не визнавалась, про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи у пункті 3 резолютивної частини згаданої ухвали суду.

43 . З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності решти представників учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Доводи скаржника ( ОСОБА_2 )

44. У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на пункт 3 частини другої статті 287 та пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України, як на підстави касаційного оскарження, стверджуючи про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права з огляду на:

- необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань позивача про витребування доказів, які мають значення для правильного вирішення справи;

- ненадання належної оцінки висновку експерта, в якому міститься інформація про те, що боржник є імпортером смартфону, переданого заявником для експертного дослідження;

- в межах наявних у нього доказів ОСОБА_2 довів порушення його авторських прав внаслідок розповсюдження боржником комп`ютерної програми автором якої є заявник, що є підставою для внесення до реєстру вимог кредиторів вимог заявника щодо виплати авторської винагороди у сумі 73 708 200,00 грн.

- ліквідатор є зацікавленим та діє упереджено перешкоджаючи захисту законних прав ОСОБА_2

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи арбітражного керуючого Вітер Д. М.

45. У відзиві на касаційну скаргу арбітражний керуючий Вітер Д. М. заперечує доводи касаційної скарги ОСОБА_2 та просить залишити її без задоволення, зазначаючи, зокрема, таке:

- клопотання заявника про витребування документів від боржника за змістом та формою не відповідали процесуальним вимогам, отже не підлягали задоволенню;

- висновок судів попередніх інстанцій про неналежність та недопустимість поданого ОСОБА_2 висновку експертизи є правильним та ґрунтується на всебічній оцінці цього доказу;

- кредиторські вимоги ОСОБА_2 , що обґрунтовані наявністю підстав для стягнення компенсації за порушення авторських прав, не є грошовим зобов`язанням в розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не були доведені заявником у спосіб, встановлений спеціальним законодавством із захисту інтелектуальної власності.

46. Від інших учасників відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

47. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон від 15.01.2020 № 460-XI), яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

48 . Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

49 . Оскільки ОСОБА_2 з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2020 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 у справі № 908/1083/19 звернувся до Верховного Суду 31.03.2020, тобто після набрання чинності Закону від 15.01.2020 № 460-XI, розгляд такої скарги судом здійснюється із застосуванням положень ГПК України у редакції чинній від 08.02.2020.

50 . Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

51 . Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

52 . У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

53 . Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

54 . Відповідно до статті 1 ГПК України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

55 . Частиною першою статті 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

56. За приписами частини першої статті 2 Закону про банкрутство (чинного на час розгляду судом першої інстанції провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

57 . Об`єктом касаційного оскарження у цій справі є залишена без змін за результатами апеляційного перегляду, ухвала суду першої інстанції від 02.10.2019, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до ТОВ "ЦИФРА-ТРЕЙД" на суму 73 708 200,00 грн, тобто у розмірі розрахованої заявником компенсації за порушення його майнових авторських прав.

58. Скаржник стверджує, що згідно з приписами частин сьомої та восьмої статті 23 Закону про банкрутство вказані вимоги підлягали внесенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ "ЦИФРА-ТРЕЙД" окремо, як авторська винагорода, що судами попередніх інстанцій помилково залишено поза увагою.

59. Надаючи оцінку доводам скаржника наведеним у пункті 44 цієї постанови, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи зважає на таке.

60. За змістом статті 1 Закону про банкрутство кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів).

61. Грошовим зобов`язанням відповідно до вказаної норми є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань відносяться також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, які виникають унаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, в тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди , зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

62. Відповідно до частини другої статті 23 Закону про банкрутство кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

63. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника (частина третя статті 23 Закону про банкрутство).

64. Частиною сьомою статті 23 Закону про банкрутство визначено, що заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Законом.

65 . Аналіз положень статті 23 Закону про банкрутство дозволяє зробити висновок про те, що законодавцем покладено обов`язок доказування обґрунтованості своїх вимог саме на особу, яка заявляє кредиторські вимоги до боржника, а суд не зобов`язаний здійснювати запити певних документів на обґрунтування грошових вимог кредитора, разом з тим, суд може це зробити відповідно до вимог статей 80, 81 ГПК України за вмотивованим клопотанням та у разі об`єктивної неможливості заявника самостійно надати такі докази. Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 920/572/16, від 16.05.2018 у справі № 924/628/17 щодо розподілу обов`язку доказування кредиторських вимог до боржника.

66. Згідно з частиною третьою статті 95 Закону про банкрутство, із застосуванням якої здійснювалася процедура банкротства ТОВ "ЦИФРА-ТРЕЙД", кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

67. Як встановлено судами попередніх інстанцій ОСОБА_2 у межах місячного строку звернувся із заявою про визнання кредиторських вимог на суму 73 708 200,00 грн компенсації за порушення авторського права внаслідок ввезення на територію України та розповсюдження без його дозволу боржником продукції, що містила комп`ютерну програму "MIUI", авторські права на яку зареєстровані за заявником.

68. Обґрунтованість цих вимог заявник доводив посилаючись на видане на його ім`я свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір (комп`ютерну програму "MIUI") № 74672 від 13.11.2017 та висновок комп`ютерно-технічної експертизи програмного забезпечення, як доказ розповсюдження боржником мобільних пристроїв стільникового зв`язку, адаптованих за допомогою авторської програми "MIUI".

69. Відповідно до положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

70. Обов`язок надання правового аналізу заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.03. 2018 у справі № 925/1165/16 ).

71. Враховуючи, що підставою кредиторських вимог ОСОБА_2 визначив порушення його майнового авторського права, суд касаційної інстанції наголошує, що з огляду на приписи ГПК України щодо обов`язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем , а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов`язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону № 3792 при використанні ним твору та/або об`єкта суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України). Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 921/441/18, від 12.03.2020 у справі № 907/291/19, від 24.12.2019 у справі № 910/13096/18 .

72. За змістом статей 76-79, 86 ГПК України законодавець зобов`язав суд приймати рішення за наслідком дослідження та оцінки усіх доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, за результатами надання судом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємному зв`язку доказів у їх сукупності.

73. Як встановлено судами попередніх інстанцій за результатами оцінки поданого ОСОБА_2 доказу (висновку комп`ютерно-технічної експертизи програмного забезпечення), цей висновок стосується терміналу рухомого зв`язку Redmi Note 5 , а не мобільних пристроїв, про які йдеться у здійсненому заявником розрахунку розміру компенсації, та був складений за результатами дослідження товару невідомого походження, який було придбано не у боржника, а у Товариства з обмеженою відповідальністю "A-Бренд", що свідчить про неналежність та недопустимість такого доказу.

74. Відтак, зазначивши, що придбання телефону заявник не підтвердив жодним належним і допустимим доказом, суди попередніх інстанцій вмотивовано відхилили висновок комп`ютерно-технічної експертизи програмного забезпечення, зазначивши, що інших доказів на підтвердження факту порушення боржником майнових авторських прав заявника ОСОБА_2 не надано.

75. Щодо доводів касаційної скарги про неналежну оцінку судами попередніх інстанцій поданих заявником доказів Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зауважує, що в силу частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

76. Суд звертається до правового висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц за яким встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів .

77. З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника, що стосуються переоцінки доказів у справі, позаяк під час її касаційного перегляду неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права під час дослідження і оцінки цих доказів не встановлено та з доводів касаційної скарги не вбачається.

78. Також, касаційним судом відхиляється доводи скаржника щодо можливості дослідження судами попередніх інстанцій з власної ініціативи фото коробки від мобільного пристрою для встановлення імпортера цього товару, оскільки такі доводи суперечать зазначеній вище правовій позиції щодо покладення на кредитора обов`язку доведення своїх вимог та не відповідають принципам змагальності процесу і рівності сторін у господарському судочинстві.

79. Враховуючи наведене Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками попередніх інстанцій про недоведення заявником сукупності обставин на які він посилався, як на підставу своїх кредиторських вимог до боржника, позаяк такі висновки відповідають обставинам справи та оцінці поданих заявником доказів, наданій судами за результатами всебічного, повного, та об`єктивного їх дослідження.

80. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо невідповідності процесуальної форми та змісту клопотань заявника про витребування доказів вимогам статей 80, 81 ГПК України, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів про недостатність підстав для задоволення таких клопотань заявника.

81. Верховний Суд відхиляє наведені у касаційній скарзі доводи щодо упередженості та зацікавленості ліквідатора боржника Вітер Д. М. як такі, що безпосередньо не стосуються оцінки кредиторських вимог ОСОБА_2 та предмету касаційного оскарження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про недоведеність вимог заявника та були вмотивовано відхилені апеляційним судом з чим погоджується суд касаційної інстанції.

82. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі (зокрема висновку судової експертизи), що, відповідно до положень статті 300 ГПК України, перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

83. В контексті зазначеного Верховний Суд також звертається до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).

84. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Щодо суті касаційної скарги

85 . Доводи ОСОБА_2 наведені в скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

86. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

87. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

88. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

Щодо судових витрат

89. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2020 та ухвали Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норми права

90. Тлумачення положень статті 23 Закону про банкрутство дозволяє зробити висновок про те, що законодавцем покладено обов`язок доказування обґрунтованості своїх вимог саме на особу, яка заявляє кредиторські вимоги до боржника, а суд не зобов`язаний здійснювати запити певних документів на обґрунтування грошових вимог кредитора, разом з тим, суд може це зробити відповідно до вимог статей 80, 81 ГПК України за вмотивованим клопотанням та у разі об`єктивної неможливості заявника самостійно надати такі докази.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2 . Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2020 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

Л. Й. Катеринчук