Ухвала

від 15.06.2020 по справі 2-4050/11

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-4050/11

Провадження № 6/161/191/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.

при секретарі судового засідання Загоровській І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку подання приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С.С. про визначення частки боржника, що належить на праві спільної сумісної власності,-

в с т а н о в и в:

Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога С.С. звернувся до суду із поданням про про визначення частки боржника, що належить на праві спільної сумісної власності.

Вимоги обґрунтовує тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С.С. перебувають виконавчі провадження № 59571147 та 59571109 з примусового виконання виконавчих листів № 2-4050/11, виданий 11.02.2014 Луцьким міськрайонним судом Волинської області про звернення стягнення на предмет іпотеки - трьохкімнатну квартиру, загальною площею 64.8 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належну на праві приватної спільної сумісної власності відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за рахунок якої задоволено вимоги публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк за кредитним договором № 078-12/143 від 27.03.2008 року в розмірі 638697 (шістсот тридцять вісім тисяч шістсот дев`яносто сім) грн. 04 коп., шляхом продажу на прилюдних торгах; стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк з кожного по 606 (шістсот шість) грн. 67 коп. судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

18 липня 2019 року приватним виконавцем було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного рішення суду та розпочато його примусове виконання.

В процесі примусового виконання рішення приватним виконавцем було встановлено, що один із співвласників квартири - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

В подальшому було з`ясовано, що 05.03.2013 у Другій Луцькій державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_3 було заведено спадкову справу № 61/2013 (№ у спадковому реєстрі 54225028)

Відповідно до відповіді Волинського обласного державного нотаріального архіву № 104/01-21 від 17.02.2020 встановлено, що спадкоємцями майна ОСОБА_3 є її син ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_4 .

Таким чином до ОСОБА_1 перейшло право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , в тому числі й на частку померлої у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного просив суд, визначити частки боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_1 належить 2/3 частки; ОСОБА_2 належить 1/3 частка.

До судового засідання ОСОБА_5 подав заяву про слухання справи у його відсутності, подання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що подання підставне та підлягає до задоволення.

Згідно ч.1 ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

За змістом ч.1-2 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею шостою Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), регулюються розділом VI ЦПК України .

Як передбачено ч.1ст.1 ЗУ Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону , а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.18 ЗУ Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 32 ЗУ Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ч. 6 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Порядок визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, встановленост. 443 ЦПК України , згідно якої питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.10.2011 року ухвалено звернути стягнення на предмет іпотеки -трьохкімнатну квартиру, загальною площею 64,8 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , належну на праві приватної спільної сумісної власності відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за рахунок якої задовольнити вимоги публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк за кредитним договором № 078-12/143 від 27.03.2008 року в розмірі - 638697 (шістсот тридцять вісім тисяч шістсот дев`яносто сім) грн. 04 коп., шляхом продажу на прилюдних торгах та стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк`з кожного по 606 (шістсот шість) грн. 67 коп. судових витрат пов`язаних з розглядом справи (а.с 159-160).

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С.С. перебувають виконавчі провадження № 59571147 та 59571109 з примусового виконання виконавчих листів № 2-4050/11, виданого 11.02.2014 Луцьким міськрайонним судом Волинської області.

18 липня 2019 року приватним виконавцем було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного рішення суду та розпочато його примусове виконання.

Встановлено, що відповідач по справі та співвласник спірної квартири - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05.03.2013 у Другій Луцькій державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_3 було заведено спадкову справу № 61/2013 (№ у спадковому реєстрі 54225028)

Відповідно до відповіді Волинського обласного державного нотаріального архіву № 104/01-21 від 17.02.2020 встановлено, що спадкоємцями майна ОСОБА_3 є її син ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_4 . При цьому спадщину прийняв лише ОСОБА_1 , а ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовилася.

Таким чином, до ОСОБА_1 перейшло право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , в тому числі й на частку померлої у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч. 1ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ч. 2ст. 370 ЦК України в разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

При вирішенні питання суд враховує, що виділ частки боржника із спільної сумісної власності у межах виконавчого провадження регулюється нормами цивільно-процесуального законодавства.

При розгляді подання приватного виконавця в порядкуст. 443 ЦПК України вирішується питання не про виділ частки, що призводить до виділу її в натурі, припинення права спільної часткової власності на майно, а вирішується питання про визначення частки, що не є його поділом чи виділенням частки та не тягне за собою припинення права спільної часткової власності, а такий захід спрямований лише на забезпечення виконання рішення суду.

Системне тлумачення положень вказаних норм дає підстави дійти висновку, що за результатами розгляду подання приватного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, суд постановляє ухвалу, в якій зазначається конкретне майно, що підлягає саме виділу. Власники, які вважають, що у зв`язку зі зверненням стягнення на майно боржника у випадках, коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, порушені їх майнові права у виконавчому провадженні, у зв`язку з накладенням арешту на майно, мають право звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення його з-під арешту.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України ).

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду 23 січня 2019 в справі № 2-2697/11 дійшов висновку про те, що обов`язок спадкодавця щодо сплати заборгованості, присудженої судом (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визначити частки боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_1 належить 2/3 частки; ОСОБА_2 належить 1/3 частка.

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що подання підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10-13 , 259 , 260 , 261 , 268 , 353 , 354 , 443 ЦПК України , ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 357 , 366 , 371 , 372 , 379 Цивільного кодексу України , суд, -

у х в а л и в:

Подання задовольнити.

Визначити частки боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_1 належить 2/3 частки; ОСОБА_2 належить 1/3 частка.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.П. Пушкарчук