Рішення
від 18.06.2020 по справі 235/2878/20
КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 235/2878/20

Номер провадження 2-о/235/305/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді: Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Родинської міської ради Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення (факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини), -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду пред`явлено вказану заяву, в якій заявлено вимогу встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявлені вимоги обґрунтовано наступним. Заявник ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявником, який є єдиним спадкоємцем другої черги за законом, вжито заходи для вступу в права на спадщину. У видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом відмовлено, з причини неналежного документального підтвердження проживання заявника разом із спадкодавцем (різні адреси реєстрації). Факт сумісного проживання зі спадкодавцем підлягає встановленню в судовому порядку, в зв`язку з чим заявник звернувся до суду за захистом оспорюваних прав.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, суду адресовано заяву про розгляд справи в його відсутність, заявлені вимоги підтримано, зазначено, що оспорювані права підлягають захисту в порядку п. 5 ч. 2 ст. 239, п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.

Заінтересованою особою Родинською міською радою Донецької області в порядку ч. 3 ст. 294, ч. 3 ст. 211 ЦПК України заявлено клопотання про проведення судового розгляду в відсутність представника органу місцевого самоврядування, заперечень по суті заявлених вимог не надано.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Димитров Донецької області, громадянин України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 (копія паспорта - а.с. 4-5).

ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва про народження серійний номер НОМЕР_1 , копія свідоцтва про народження серійний номер НОМЕР_2 - а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 померла (копія свідоцтва про смерть - а.с. 11), після її смерті в порядку ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_2 входить нерухоме майно - квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 (копія договору купівлі-продажу квартири нотаріально посвідчений 30.05.2014 року приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області - а.с. 16-17).

Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

ОСОБА_2 за життя не скористалася наданим ст. 1234 ЦК України правом на залишення заповіту, тому спадкування здійснюється за законом.

Згідно ст. 1261 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Статтями 1268, 1269 ЦК України визначено порядок прийняття спадщини.

Заявник ОСОБА_1 вважає себе таким, що прийняв спадщину згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, положенням якої передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

З листа Першої покровської державної нотаріальної контори № 252/01-16 від 18.05.2020 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 60197340 від 15.05.2020 року спадкова справа не відкривалася (а.с. 28, 29)

Заявником ОСОБА_1 вжито заходи для прийняття спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_2 , однак в реалізації юридичних прав спадкоємця виникли певні перешкоди.

При зверненні до нотаріальної контори заявнику роз`яснено порядок прийняття спадщини та оформлення свідоцтва про право на спадщину, а саме з посиланням на норми ст. 1270 ЦК України, п. 3.22 п. 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року нотаріусом рекомендовано підтвердження факту прийняття спадщини, оскільки спадкодавця було зареєстровано не за однією адресою зі спадкодавцем.

З огляду на вказане, виникла необхідність встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до ст. 13 Конвенції кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий стороною на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п. 27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року № 2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі Бочаров проти України суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (рішення у справі Салман проти Туреччини ) .

При вирішенні даного цивільно-правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

В судовому порядку підлягає встановлення факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 до дня смерті останньої.

Так, в розумінні ч. 3 ст. 1268 ЦК України тривалість спільного проживання до смерті спадкодавця для прийняття спадщини законом не визначається.

Зареєстрованим місцем проживання заявника ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 (копія паспорта - а.с. 4-5).

Зареєстрованим місцем проживання спадкодавця ОСОБА_2 є адреса: АДРЕСА_2 (копія паспорта - а.с. 6).

Відповідно до довідки Асоціації об`єднань співвласників багатоквартирних будинків Молодіжна м. Родинське № 60 від 16.04.2020 року ОСОБА_1 фактично мешкав разом із своєю сестрою ОСОБА_2 , 1956 року народження в період з 11.06.2014 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та вів спільне господарство (а.с. 14).

Згідно довідки Міжрайонної медико-експертної комісії м. Красноармійськ серійний номер 10 ААБ № 038510 - ОСОБА_2 є інвалідом І групи, захворювання з дитинства, потребує постійного стороннього догляду (а.с. 7).

Рішенням Димитрівського міського суду Донецької області від 31.01.2013 року по справі № 226/5/13-ц встановлено опіку над ОСОБА_2 і призначено опікуном брата ОСОБА_1 (а.с. 9-10).

Відповідно до довідки Комунального підприємства № 99 від 05.09.2019 року ОСОБА_1 здійснив захоронення сестри ОСОБА_2 (а.с. 13).

Суд зазначає, що місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Згідно роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування головною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства, закріпленому в ст. 1 Закону України Про Всеукраїнський перепис населення , яке зводиться до сукупності осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

В судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_2 в одному житловому приміщенні (квартирі), вели спільне господарство, разом користувалися речами звичайної обстановки. Інші відомості, які могли спростувати такі доводи заявника, або вказати на сумнівність обґрунтувань цієї частини розглядуваної заяви, - судом не встановлено.

Отже, суд, в сукупності письмових документальних матеріалів, наданих заявником на підтвердження заявлених вимог про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, з урахуванням принципу юридичної визначеності, - вважає, що заява є законною та обґрунтованою, та підлягає задоволенню. Встановлення факту постійно проживання із спадкодавцем має для заявника юридичне значення, та є необхідним для оформлення ним спадкових прав.

Приймаючи такий висновок, суд наголошує, що встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, - не породжує наступного спору про право, рішення не встановлює відносин зобов`язального характеру видачі заявнику ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно ст. ст. 4, 13, 18, 293, 315, 316, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення за розглядом справи в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Згідно п. 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-ІХ від 30.03.2020 року строки визначені, зокрема, статтею 354 ЦПК України, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)

Дата складання повного тексту рішення суду - 18.06.2020 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

- заінтересована особа : Родинська міська рада Донецької області, код ЄДРПОУ 04052943, адреса місцезнаходження: Донецька область, м. Родинське, вул. Краснолиманська, 23

Суддя:

СудКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області
Дата ухвалення рішення18.06.2020
Оприлюднено21.06.2020
Номер документу89916096
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —235/2878/20

Ухвала від 17.08.2020

Цивільне

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

Клікунова А. С.

Рішення від 18.06.2020

Цивільне

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

Клікунова А. С.

Ухвала від 08.05.2020

Цивільне

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

Клікунова А. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні