Рішення

від 15.06.2020 по справі 308/12855/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12855/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Данко В.Й.,

з участю секретаря судового засідання Павлюх Л.М.,

з участю позивача - ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 , представника відповідача - Попович Ю.Ю , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства Ужгородська районна клінічна лікарня Ужгородської районної ради Закарпатської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку. Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що 10.10.2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади лікаря - психіатра КЗ Ужгородська районна лікарня на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України. Згідно протоколу № 10 від 09.10.2019 року Ужгородської районної організації профспілки працівників охорони здоров`я , вказаною профспілкою надано згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря - психіатра КЗ Ужгородська районна лікарня . Протокол підписано, крім інших, Планчак С.С , як головою профспілкової організації, та скріплено печаткою з написом Районна профспілкова організація працівників охорони здоров`я Ужгородського району , код 25447156 . За кодом № 25447156 в ЄДРПОУ міститься інформація про Районну профспілкову організацію працівників охорони здоров`я Ужгородського району , керівник та підписант з 24.02.2010 року значиться ОСОБА_5 . Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. З огляду на вище викладене, протокол № 10 від 09.10.2019 року Ужгородської районної організації профспілки працівників охорони здоров`я не може бути належним доказом отримання КЗ Ужгородська районна лікарня дозволь на звільнення позивача згідно вимог ч.1 ст.43 КЗпП України. У зв`язку з цим, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким визнати звільнення ОСОБА_1 10.10.2019 року з посади лікарі - психіатра КЗ Ужгородська районна лікарня незаконним, поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря - психіатра, стягнути з Комунального закладу Ужгородська районна лікарня на користь ОСОБА_1 8000грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача КНП Ужгородська районна клінічна лікарня Ужгородської районної ради Закарпатської області Голуб О. надав суду відзив на позовну заяву , в якому просить суд відмовити в задоволенні даного позову. Обгрунтовуючи обставини, викладені у відзиві, представник відповідача вказує на те, що згідно посадової інструкції лікаря - психіатра ОСОБА_1 графік роботи позивача складається наступним чином: понеділок, середа, п`ятниця з 09год. 00хв. по 16год. 12хв. - м. Чоп в Чопській філії КЗ Ужгородська районна лікарня м. Чоп, вул. Приозерна, 4; вівторок, четвер - з 08год. 00хв. по 15год. 12хв. поліклінічному відділенні КЗ Ужгородська районна лікарня м. Ужгород, вул. Минайська, 71. Однак, встановленого графіку роботи, ОСОБА_1 26.09.2019 року був безпричинно відсутній на роботі в АДРЕСА_1 в часовий період з 12год. по 15год., внаслідок чого було складено відповідну доповідну записку.

Виходячи з викладеного та з метою забезпечення контрою за трудовою дисципліною, перевірки доводів у доповідній записці від 26.09.2019 року, роботодавцем видано наказ Про створення комісії по перевірці відпрацювання робочого часу від 26.09.2019 року № 99, в складі: голови комісії Рогач О.І. - завідувача поліклінічного відділення, членів комісії: Сливка А.А. - заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення; Планчак С.С. - головної медичної сестри; Малеїн О.В. - інспектора з кадрів; Попович В.Ю. - юрисконсульта працівників Чопської філії КЗ Ужгородська районна лікарня , яка уповноважена роботодавцем провести перевірку відпрацювання робочого часу лікарем - психіатром поліклінічного та відділення платних послуг ОСОБА_1 та в подальшому наказом від 30.09.2019 року № 103 Про внесення змій до наказу від 26.09.2019 року № 99 Про створення комісії по перевірці відпрацювання робочого часу , оскільки додано до членів комісії новопризначеного заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_10 .

Так, 27.09.2019 року та 30.09.2019 року комісією проведено виїзну комісійну перевірку на виконання вимог вказаних наказів щодо перевірки відпрацювання робочого часу ОСОБА_1 та встановлено наступне, про що складено відповідні акти, а саме:

?Згідно акту від 27.09.2019 року лікар - психіатр ОСОБА_1 був відсутній в робочому кабінеті № 8 у приміщенні Чопській філії КЗ Ужгородська районна лікарня за адресою м . Чоп, вул. Приозерна, 4 у період часу із 09год. 00хв. по 12год. 18хв., що засвідчено підписами членів комісії та працівників філії, що перебували на робочому місці: медичної сестри із стоматології ОСОБА_11 , медичної сестри поліклініки ОСОБА_12 , лікаря - ревматолога ОСОБА_13 , дитячого лікаря - офтальмолога ОСОБА_14 , молодша медична сестра (санітарка) клініко - діагностичної лабораторії ОСОБА_15 ;

?Згідно акту від 30.09.2019 року лікар - психіатр ОСОБА_1 був відсутній в робочому кабінеті № 8 у приміщенні Чопській філії КЗ Ужгородська районна лікарня за адресою м . Чоп, вул. Приозерна, 4 у період часу з 09год. 00хв. по 14год. 10хв., що засвідчено підписами членів комісії та працівників філії, що перебували на робочому місці: медичної сестри із стоматології ОСОБА_11 , медичної сестри поліклініки ОСОБА_12 медичної сестри маніпуляційного кабінету ОСОБА_16 , медичної сестри поліклініки ОСОБА_17 та медичного реєстратора ОСОБА_18

В подальшому, 01.10.2019 року лікарю - психіатру ОСОБА_1 були пред`явлені на ознайомлення доповідна записка від 26.09.2019 року, а також наказ Про створення комісії по перевірці відпрацьованого робочого часу від 26.09.2019 року № 99 та наказ від 30.09.2019 року № 103 Про внесення змін до наказу твід 26.09.2019 року № 99 Про створення комісії по перевірці відпрацьованого робочого часу .

01.10.2019 року в письмовому пояснення ОСОБА_1 вказував на те, що 26.09.2019 року перебував на робочому місці, що може підтвердити старша медична сестра поліклініки ОСОБА_19 , а щодо відсутності на робочому місці 27.09.2019 року та 30.09.2019 року ним буде подано відповідні виправдовуючи документи.

Однак, згідно відібраний письмових пояснень 01.10.2019 року старшої медичної сестри поліклініки ОСОБА_19 , яка проводить облік використання робочого часу лікарів поліклінічного відділення та відділення платних послуг вбачається, що 26.09.2019 року орієнтовно 10год. 30хв. вона побачила лікаря - психіатра ОСОБА_1 в кабінеті № 48, після чого більше не бачила останнього в поліклінічному відділенні лікарні за адресою: АДРЕСА_1 .

В наданих позивачем письмових поясненнях від 09.10.2019 року ОСОБА_1 вказано, що 27.09.2019 року та 30.09.2019 року він перебував в Ужгородській міській ради по вирішенню конфлікту із колишньою дружиною. Однак, жодних підтверджуючих документів зазначених обставин не надав. Окрім того, ОСОБА_1 не було повідомлено керівництво про виникнення сімейних обставин та не повідомлено належним чином, шляхом подання письмової заяви та оформлення відповідно до вимог ст.84 КЗпП України та ст.ст. 25 - 26 ЗУ Про відпустки , що призвело до зриву прийому пацієнтів.

А тому, роботодавцем було направлено листа від 09.10.2019 року за № 316-2019 року до профспілкової організації з вмотивованою позицією про звільненні на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України (прогул, в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом дня, без поважних причин) із підтверджуючими даний факт документами. Внаслідок цього, відповідно до протоколу засідання профспілкової організації від 09.10.2019 року, де було запрошено членів профспілкового комітету та відібрано пояснення від ОСОБА_1 , прийнято рішення про задоволення листа - подання роботодавця від 09.10.2019 року та наданого згоду на звільнення лікаря - психіатра поліклінічного відділення ОСОБА_1 на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України. В подальшому, було видано наказ від 10.10.2019 року за № 852-к Про звільнення працівника за прогул .

Таким чином, ОСОБА_1 було звільнення з посади лікаря - психіатра за відсутність на роботі протягом двох календарних днів без поважних причин та неподання документів, які б підтверджували об`єктивні причини не перебування на роботі.

Окрім того, представник відповідача вказував на те, що законодавством не встановлено строків повідомленні державних реєстраторів та внесення відповідних змін в реєстри, при зміні керівника юридичної особи, а встановлено виключно строки розгляду документів для реєстрації відповідних змін для держаних реєстраторів. Крім того, згоду надано колегіально діючим органом, і голова організації Планчак С.С. виступала не як посадова особа, що діяла від імені організації у зносинах з третіми особами, від імені юридичної особи, як представник, підписант фінансово - господарських зобов`язань, а як представник, член виборного, колегіального трудового органу.

Листом Закарпатської обласної організації профспілки працівників охорони здоров`я України від 21.11.2019 року № 95, роз`яснено, ЗУ Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , Статутом професійної спілки працівників охорони здоров`я України від 09.12.2015 року та Положення про проведення звітів і виборів профспілкових органів профспілки працівників охорони здоров`я України №, П-21-2, затверджених Постановою Президії від 12.10.2004 р. № П-21-2, передбачено, що створення керівних органів профспілкових організацій приймається безпосередньо на зборах, повноваження виборних органів набувають чинності одразу, після їх обрання з терміном на 5 років. Крім того, повноваження профспілкового органу, що надавав згоду на звільнення ОСОБА_1 , підтверджується витягом за №1 з постанови від 01.08.2017 року достроково - звітньо виборчої профспілкової конференції районної профспілкової організації працівників охорони здоров`я Ужгородського району засвідчено належним чином, підписом, печаткою голови Закарпатської обласної організації профспілки працівників охорони здоров`я України Турок В.В.

Позивач ОСОБА_1 було надано до суду відповідь на відзив . Так, обґрунтовуючи обставини, викладені у відповіді на відзив, позивач вказує на те, що його неправомірно було звільнено з посади лікаря - психіатра на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України за відсутність на робочому місці в кабінеті № 8 адмінбудівлі Чопської філії КЗ Ужгородська районна лікарня з огляду на те, що з огляду на те, що 27.09.2019 року 30.09.2019 року ОСОБА_1 перебував протягом робочого часу на роботі, а саме на території та в адмінбудівлі Чопської філії КЗ Ужгородська РЛ , де здійснював свої посадові обов`язки, а також заходи з підготовки до роботи, використовував перерви, що узгоджується з вимогами ст. 66 КЗпП та Правил внутрішнього трудового розпорядку КЗ Ужгородська районна лікарня , затверджених наказом КЗ Ужгородська районна лікарня від 15.03.2018 року № 40, одержаних адвокатом позивача 24.12.2019 р. у відповідь на адвокатський запит. Після закінчення робочого часу позивач виїхав до м. Ужгород з метою відвідати Ужгородську міську раду, оскільки має невирішений спір з приводу місця проживання малолітнього сина, про що зазначив в своїх поясненнях від 09.10.2019 року. У зв`язку звільнення позивача є незаконним.

Також, позивач вказує на те, що в супереч вимогам трудового законодавства, роботодавцем чітко не визначено робоче місце позивача, а отже вини останнього у відсутності на робочому місці саме в кабінеті № 8 в Чопській філії КЗ Ужгородська районної лікарні не має. Відповідачем не було повідомлено позивача про точне місце роботи, а саме кабінет № 8 адмінбудівлі Чопської філії КЗ Ужгородська районна лікарня за адресою м . Чоп, вул. Приозерна, 4.

Окрім того, позивач вказує на те, що рішеннями Ужгородської районної ради від 04.07.2019 року № 532 та від 20.09.2019 року № 541 реорганізовано шляхом перетворення КЗ Ужгородська районну лікарню , створено ліквідаційну комісію та визначено її персональний склад. Згідно ч. 3, 4 ст. 105 ЦК України орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначає комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Таким чином, після призначення ліквідаційної: комісії, саме цей колегіальний орган здійснював управління КЗ Ужгородська районна лікарня , в тому числі в частині дотримання трудової дисципліни, укладенні, зміні та розірванні трудових, договорів. Однак, жодних рішень Ліквідаційна комісія КЗ Ужгородська районна лікарня , як уповноважений колегіальний орган, стосовно притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, в тому числі його звільнення, не приймала.

Уповноваженим органом власника, що здійснює управління справами КЗ Ужгородська районна лікарня є визначений таким власником колегіальний орган - ліквідаційна комісія, а тому голова ліквідаційної комісії, без прийняття рішення комісією, не мав права одноособово приймати рішення про звернення до профспілкового органу та звільняти позивача.

Представник відповідача КНП Ужгородська районна клінічна лікарня Ужгородської районної ради Закарпатської області Голуб О. надав суду заперечення на відповідь на відзив , в яких вказує на те, що засновник закладу - Ужгородська районна рада, рішенням від 04.07.2019 року № 532 та від 20.09.2019 року № 541 не припинила повноваження керівника закладі головного лікаря КЗ Ужгородська районна лікарня Голуб О.Є. чи обмежила його повноваження, а водночас уповноважила його, перебуваючи на посаді Головного лікаря додатково очолити комісію по реорганізації закладу. А відтак, головний лікар Голуб О.Є. мав усі повноваження щодо звільнення та прийняття працівників на роботу.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд винести рішення, яким задовольнити даний позов в повному обсязі.

Представники відповідача КНП Ужгородська районна клінічна лікарня Ужгородської районної ради Закарпатської області Попович Ю.Ю. в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві та у запереченні на відповідь на відзив. Просив суд відмовити в задоволенні даного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд доходить наступного висновку.

По справі встановлено, що 10.10.2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади лікаря - психіатра КЗ Ужгородська районна лікарня на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Обгрунтовуючи даний позов, позивач вказував на те, що ним не було допущено жодного порушення трудової дисципліни, грубого порушення трудових обов`язків, а тому звільнення є незаконним.

Однак, суд критично розцінює дані твердження позивача з огляду на наступне.

Статтею 3 КЗпП України встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно вимог ст.142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Згідно посадової інструкції лікаря - психіатра ОСОБА_1 графік роботи позивача складається наступним чином: понеділок, середа, п`ятниця з 09год. 00хв. по 16год. 12хв. - м. Чоп в Чопській філії КЗ Ужгородська районна лікарня м. Чоп, вул. Приозерна, 4; вівторок, четвер - з 08год. 00хв. по 15год. 12хв. поліклінічному відділенні КЗ Ужгородська районна лікарня м. Ужгород, вул. Минайська, 71.

Згідно п.4.1 Посадової інструкції лікаря - психіатра ОСОБА_1 вбачається, що лікар - психіатр несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу його компетенції, а також невиконання чи або неповне виконання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, - в межах визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України.

З наявної в матеріалах справи копії Правил внутрішнього трудового розпорядку КЗ Ужгородська районна лікарня прийнятих та схвалених загальними зборами трудового колективу, згідно Протоколу від 09.03.2018 року № 1 та наказу Про введення в дію Правил внутрішнього трудового розпорядку КЗ Ужгородська районна лікарня від 15.03.2018 року № 40, а саме п.14 вбачається, що працівник зобов`язаний дотримуватися дисципліни праці (вчасно з`являтися на роботу, дотримуватися встановленого терміну робочого часу, використовувати робочий час для виконання функціональних обов`язків, своєчасно та точно виконувати розпорядження адміністрації.

Також п.24 Правил внутрішнього трудового розпорядку КЗ Ужгородська районна лікарня передбачено, що за порушення трудової дисципліни оголошуються та застосовуються такі види стягнень: догана, звільнення з роботи.

Судом встановлено, що згідно встановленого графіку роботи, ОСОБА_1 26.09.2019 року був безпричинно відсутній на роботі в АДРЕСА_1 в часовий період з 12год. по 15год., внаслідок чого було складено відповідну доповідну записку.

В подальшому, з метою забезпечення контрою за трудовою дисципліною, перевірки доводів у доповідній записці від 26.09.2019 року, роботодавцем видано наказ Про створення комісії по перевірці відпрацювання робочого часу від 26.09.2019 року № 99, в складі: голови комісії Рогач О.І. - завідувача поліклінічного відділення, членів комісії: Сливка А.А. - заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення; Планчак С.С. - головної медичної сестри; Малеїн О.В. - інспектора з кадрів; Попович В.Ю. - юрисконсульта працівників Чопської філії КЗ Ужгородська районна лікарня , яка уповноважена роботодавцем провести перевірку відпрацювання робочого часу лікарем - психіатром, поліклінічного та відділення платних послуг ОСОБА_1 та в подальшому наказом від 30.09.2019 року № 103 Про внесення змій до наказу від 26.09.2019 року № 99 Про створення комісії по перевірці відпрацювання робочого часу , оскільки додано до членів комісії новопризначеного заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_10 .

Так, 27.09.2019 року та 30.09.2019 року комісією проведено виїзну комісійну перевірку на виконання вимог вказаних наказів щодо перевірки відпрацювання робочого часу ОСОБА_1 та встановлено наступне, про що складено відповідні акти, а саме:

?Згідно акту від 27.09.2019 року лікар - психіатр ОСОБА_1 був відсутній в робочому кабінеті № 8 у приміщенні Чопській філії КЗ Ужгородська районна лікарня за адресою м . Чоп, вул. Приозерна, 4 у період часу із 09год. 00хв. по 12год. 18хв., що засвідчено підписами членів комісії та працівників філії, що перебували на робочому місці: медичної сестри із стоматології ОСОБА_11 , медичної сестри поліклініки ОСОБА_12 , лікаря - ревматолога ОСОБА_13 , дитячого лікаря - офтальмолога ОСОБА_14 , молодша медична сестра (санітарка) клініко - діагностичної лабораторії ОСОБА_15 ;

?Згідно акту від 30.09.2019 року лікар - психіатр ОСОБА_1 був відсутній в робочому кабінеті № 8 у приміщенні Чопській філії КЗ Ужгородська районна лікарня за адресою м . Чоп, вул. Приозерна, 4 у період часу з 09год. 00хв. по 14год. 10хв., що засвідчено підписами членів комісії та працівників філії, що перебували на робочому місці: медичної сестри із стоматології ОСОБА_11 , медичної сестри поліклініки ОСОБА_12 медичної сестри маніпуляційного кабінету ОСОБА_16 , медичної сестри поліклініки ОСОБА_17 та медичного реєстратора ОСОБА_18

В подальшому, 01.10.2019 року лікарю - психіатру ОСОБА_1 були пред`явлення на ознайомлення доповідна записка від 26.09.2019 року, а також наказ Про створення комісії по перевірці відпрацьованого робочого часу від 26.09.2019 року № 99 та наказ від 30.09.2019 року № 103 Про внесення змін до наказу твід 26.09.2019 року № 99 Про створення комісії по перевірці відпрацьованого робочого часу .

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Судом встановлено, що на виконання вказаної вимоги закону, у позивача ОСОБА_1 було відібрано письмові пояснення.

Так, 01.10.2019 року в письмовому пояснення ОСОБА_1 вказував на те, що 26.09.2019 року перебував на робочому місці, що може підтвердити старша медична сестра поліклініки ОСОБА_19 , а щодо відсутності на робочому місці 27.09.2019 року та 30.09.2019 року ним буде подано відповідні виправдовуючи документи.

Однак, згідно відібраний письмових пояснень 01.10.2019 року старшої медичної сестри поліклініки ОСОБА_19 , яка проводить облік використання робочого часу лікарів поліклінічного відділення та відділення платних послуг вбачається, що 26.09.2019 року орієнтовно 10год. 30хв. вона побачила лікаря - психіатра ОСОБА_1 в кабінеті № 48, після чого більше не бачила останнього в поліклінічному відділенні лікарні за адресою: АДРЕСА_1 .

В наданих позивачем письмових поясненнях від 09.10.2019 року ОСОБА_1 вказано, що 27.09.2019 року та 30.09.2019 року він перебував в Ужгородській міській раді по вирішенню конфлікту із колишньою дружиною. Однак, в судовому засіданні позивач вказані пояснення та вказав, що вони стосуються після робочого часу.

З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Суд критично розцінює твердження позивача та його представника про те, що 27.09.2019 року 30.09.2019 року ОСОБА_1 перебував протягом робочого часу на роботі, а саме на території та в адмінбудівлі Чопської філії КЗ Ужгородська РЛ , де здійснював свої посадові обов`язки, а також заходи з підготовки до роботи, а після закінчення робочого часу позивач виїхав до м. Ужгород з метою відвідати Ужгородську міську раду, оскільки такі суперечать відібраними письмовими поясненнями позивача.

Так, з наявних в матеріалах справи письмових пояснення ОСОБА_1 від 01.10.2019 року та 09.10.2019 року заперечувався факт відсутності на роботі тільки 26.09.2019 року. Однак, факт відсутності на роботі саме 27.09.2019 року та 30.09.2019 року позивачем не заперечувалося, а зазначено, що підтверджуючі документи перебування в Ужгородській міській раді позивач надасть згодом, фактично підтвердивши свою відсутність на роботі в цілому.

У зв`язку з цим, суд не бере також до уваги твердження позивача про те, що відсутній будь - яких документ, яким робоче місце ОСОБА_1 закріплено саме за кабінетом № 8, оскільки в наданих поясненнях позивачем було зазначено саме перебування в робочий час поза межами роботи - адмінбудівлі Чопської філії КЗ Ужгородська районна лікарня ( м. Чоп, вул. Приозерна, 4, Ужгородського району), а саме як було вище зазначено перебування в Ужгородській міській раді.

Окрім того, суд констатує, що в матеріалах справи відсутні будь - які підтверджуючі документи поважності відсутності ОСОБА_1 на роботі 27.09.2019 року та 30.09.2019 року.

Також, на запитання суду позивач та його представник було надано пояснення, що такі підтверджуючі документи відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд констатує, що ОСОБА_1 не було повідомлено керівництво про виникнення сімейних обставин та не повідомлено належним чином, шляхом подання письмової заяви та оформлення відповідно до вимог ст.84 КЗпП України та ст.ст. 25 - 26 ЗУ Про відпустки , що призвело до зриву прийому пацієнтів.

Також суд вважає, що слід зазначити, що відповідно до частини першою статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведене лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 247 КЗпП України виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі організації надає згоду або відмовляє в наданні згоди на розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з працівником, який є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі та організації, у випадках, передбачених законом.

Пунктом 10 частини першої статті 38 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності передбачено, що виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації дає згоду або відмовляє у дачі згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом діючої на підприємстві, в установі, організації профспілки, у випадках, передбачених законом.

Згідно вимог ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених статтями 43 і 43-1 КЗпП України. Установивши, що звільнення працівника проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового органу, суд запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови профспілкового органу в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті. Не буде суперечити закону, якщо до профспілкового органу в такому випадку звернеться власник чи уповноважений ним орган або суддя при підготовці справи до судового розгляду. Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.

Так, суд констатує, що КЗ Ужгородська районна лікарня , а саме головою комісії реорганізації КЗ Ужгородська районна лікарня головним лікарем Голуб О. було направлено листа від 09.10.2019 року за № 316-2019 року до голови Районної профспілкової організації працівників охорони здоров`я Ужгородського району Планчак С.С. з вмотивованою позицією про звільненні на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України (прогул, в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом дня, без поважних причин) із підтверджуючими даний факт документами.

Внаслідок цього, відповідно до протоколу засідання профспілкової організації від 09.10.2019 року, де було запрошено членів профспілкового комітету та відібрано пояснення від ОСОБА_1 , прийнято рішення про задоволення листа - подання роботодавця від 09.10.2019 року та наданого згоду на звільнення лікаря - психіатра поліклінічного відділення ОСОБА_1 на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

В подальшому, було видано наказ від 10.10.2019 року за № 852-к Про звільнення працівника за прогул , а саме ОСОБА_1 лікаря - психіатра поліклінічного відділення звільнено з роботи 10 жовтня 2019 року згідно п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України внаслідок прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Щодо твердження позивача, що за кодом № 25447156 в ЄДРПОУ міститься інформація про Районну профспілкову організацію працівників охорони здоров`я Ужгородського району , керівник та підписант з 24.02.2010 року значиться ОСОБА_5 , що а тому підписання Протоколу №10 Планчак С.С., як головою профспілкової організації, суперечить згідно ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , суд констатує наступне.

При обрані керівних органів всіх рівнів профспілкової організації необхідно керуватися ЗУ Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , Статутом професійної спілки працівників охорони здоров`я України в редакції зі змінами та доповненнями, затвердженого 09.12.2015 року та Положенням про проведення звітів і виборів профспілкових органів Профспілки працівників охорони здоров`я України, затвердженого Президією 12.10.2004 року № П-21-2.

Відповідно до вищезазначених документів рішення про створення керівних органів організації (голова, заступник голови, профспілковий комітет, ревізійна комісія та інші) приймаються безпосередньо на зборах, засіданнях профорганів, конференціях, з`їзді. Повноваження виборних профспілкових органів набувають чинності одразу після набрання терміном повноважень на 5 років, з дня проголошення рішення про обрання.

Фактично приступає до виконання своїх повноважень новообраний голова профспілкової організації після підписання акту передачі - прийняття справи від попереднього голови.

Відповідно до ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи. Єдиний державний реєстр створюється зх. метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, громадські формування, що не мають статусу юридичної особі, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відносно посилання скаржника, наведеного в пункті 11 постанови, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Таким чином, суд відхиляє посилання позивача та його представника на вказану вище підставу для задоволення даного позову, оскільки відсутність відомостей про в Єдиному державному реєстрі про діючі керівні органи юридичної особи не тягне за собою втрату чи відсутність повноважень в них.

Відповідно до п.22 вищезазначеної Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарні стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника

Таким чином, ОСОБА_1 було звільнення з посади лікаря - психіатра за відсутність на роботі протягом двох календарних днів без поважних причин та неподання документів, які б підтверджували об`єктивні причини не перебування на роботі.

Стосовно твердження позивача та його представника про те, що уповноваженим органом власника, що здійснює управління справами КЗ Ужгородська районна лікарня є визначений таким власником колегіальний орган - ліквідаційна комісія, а тому голова ліквідаційної комісії Голуб О.Є. , без прийняття рішення комісією, не мав права одноособово приймати рішення про звернення до профспілкового органу та звільняти позивача, суд вважає таке необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Так, із оскаржуваного Наказу № 852-к від 10.10.2019 року про звільнення ОСОБА_1 вбачається, що такий наказ було видано головою комісії з реорганізації, головним лікарем КЗ Ужгородська районна лікарня Голуб О.Є .

Як встановлено судом рішенням Ужгородської районної ради Закарпатської області від 04.07.2019 року № 532, вирішено реорганізувати Комунальний заклад Ужгородська районна лікарня шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство Ужгородська районна клінічна лікарня Ужгородської районної ради Закарпатської області .

Додатком до рішення районної ради № 532 від 04.07.2019 року затверджено склад комісії з реорганізації КЗ Ужгородська районна лікарня , головою комісії призначено головного лікаря КЗ Ужгородська районна лікарня Голуб О.Є.

Пунктом другим даного Рішення, встановлено, що КНП Ужгородська районна клінічна лікарня Ужгородської районної ради Закарпатської області є правонаступником усього майна, прав та обов`язків КЗ Ужгородська районна лікарня .

Відповідно до ч.4 ст.105 ЦК України, - до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється..

Отже рішенням сесії Ужгородської районної ради та чинним законодавством визначено чіткі повноваження голови реорганізаційної комісії, а саме виконувати всі необхідні дії щодо реорганізації комунального закладу Ужгородська районна лікарня , однак, жодним чином не припинено, та не обмежено повноваження головного лікаря Голуб О.Є .

В той же час, суд констатує, що 14.09.2019 року Ужгородською районною радою продовжено дію контракту, який укладено з головним лікарем КЗ Ужгородська районна лікарня Голубом О.Є. терміном на три роки, починаючи з 14.09.2019 року по 14.09.2020 року включно, що підтверджується Додатковою угодою №1 та Рішенням Ужгородської районної ради № 562 від 20.09.2019 року.

Окрім того, Додатковою угодою № 2 до Контракту з керівником закладу охорони здоров`я від 15.09.2016 року внесено зміни у текст контракту, а саме змінено назву КЗ Ужгородська районна лікарня на КНЗ Ужгородська районна клінічна лікарня Ужгородської районної ради Закарпатської області .

Таким чином, суд констатує, що Голуб О.Є. , будучи головним лікарем КЗ Ужгородська районна лікарня мав повноваження організовувати діяльність закладу, призначати на посаду та звільняти з посади працівників, а також здійснювати інші повноваження, передбачені законом та установчими документами закладу.

У відповідності до ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно вимог ст.80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, встановивши всі фактичні обставини справи, всебічно дослідивши надані сторонами докази в підтвердження своїх вимог та заперечень, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 було допущено прогул на роботі протягом двох календарних днів (доказів протилежного суду не надано), звільнення позивача відбулося з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, обставини, на якій посилається ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, а тому суд приходить до переконання, що в задоволенні даного позову слід відмовити.

Згідно вимог ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 3, 40, 43, 139, 142, 149 КЗпП України, п. 22, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06 листопада 1992 рокуст.ст.12, 76, 223, 258, 259, 260, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Ужгородська районна клінічна лікарня Ужгородської районної ради Закарпатської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів до Закарпатського апеляційного суду і набере законної сили в разі неподання такої в установлений строк.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: В.Й. Данко