Ухвала

від 18.06.2020 по справі 160/4120/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 червня 2020 року Справа № 160/4120/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області (вул. Набережна перемоги б. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) до Товариства з обмеженою відповідальністю Монтажпромінвест (вул. Ландау, б. 6, м.Кривий Ріг, 50006, код ЄДРПОУ 25514332) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Монтажпромінвест в якій позивач просить стягнути з ТОВ Монтажпроінвест на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за січень - березень 2020 року в розмірі 3873 грн. 25 коп. на р/р иА883054820000025605303013174 ПАТ Державний ощадний банк України МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/4120/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 15.04.2020 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 р. позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

Під час повторного дослідження матеріалів позовної заяви, суд дійшов висновку про її повернення з огляду на наступне.

Частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відповідно до частини четвертої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України розмежовує такі юридичні категорії як «представництво» та «самопредставництво» .

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» ) положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

2 червня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» , яким внесено зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України доповнено пунктом 16-1, підпункт 11 якого передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року №1401-VIII.

Таким чином, з 1 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Суд звертає увагу на те, що підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані лише питання представництва.

Водночас, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Враховуючи наведене, допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних прав, можливий за умови сукупної наявності зазначених умов.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Статтею 82 Цивільного кодексу України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно з частиною четвертою статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, і спеціальним законом, а саме Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» .

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, з-поміж інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» ).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 цього закону витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, вона підписана Першим заступником начальника Головного управління Дуксовою Л.В.

Наказом Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 11.09.2017 року за № 347 Про розподіл обов`язків між першим заступником та заступниками начальника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області , копія якого додана до позовної заяви, начальник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області Козак Ю.І. делегував свої повноваження з приводу підписання, зокрема, позовної заяви Першому заступнику начальника Головного управління Дуксовій Л.В.

Між тим, вказаний наказ сам по собі не може бути належним документом, що підтверджує повноваження підписанта, оскільки є лише внутрішнім документом суб`єкта владних повноважень, що регулює розподіл обов`язків між працівниками.

Отже, право підпису позовної заяви від імені суб`єкту владних повноважень або юридичної особи надано особі, яка не уповноважена на це законом або статутним документом, оскільки наказ до такого не відноситься.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм процесуального права викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.03.2020 р. по справі №520/9703/19.

За таких обставин суд вважає, що позовна заява Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області підписана Першим заступником начальника Головного управління Дуксовою Л.В. за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення самопредставництва суб`єкта владних повноважень.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно відомостей ЄДРПОУ, Дуксова Л.В. є підписантом у разі відсутності керівника, а саме Козак Ю.І., проте доказів відсутності керівника на дату підписання позовної заяви не додано.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

Оскільки, адміністративну процесуальну дієздатність Першого заступника начальника Головного управління Дуксової Л.В., якою підписано позовну заяву не підтверджено, позовна заява Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області підлягає поверненню відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.

Керуючись статтями 2, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Монтажпромінвест про стягнення заборгованості, - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.С. Віхрова

Згідно з оригіналом

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Ю.Ю. Ковтун

18.06.2020

Ухвала набрала законної сили 18 червня 2020 р.

Суддя В.С. Віхрова