Рішення

від 10.06.2020 по справі 160/451/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року Справа № 160/451/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Молоданова М.Ю.,

представника позивача: Молочок А.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю АМТ ТРЕЙД до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2020р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю АМТ ТРЕЙД (далі - ТОВ АМТ ТРЕЙД , позивач) до Дніпровської митниці ДФС, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 12.11.2019р. №UA110000/2019/400095/2.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що ТОВ АМТ ТРЕЙД на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору (контракту) надано до митного оформлення митну декларацію з усіма необхідними документами, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Однак, відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи, в тому числі ті, складання та надання яких взагалі не передбачено умовами зовнішньоекономічного контракту, на підставі якого постачався товар. Зокрема, безпідставним є посилання митного органу, як на розбіжність у поданих документах, на те, що хоча товар постачався за посередницьким контрактом, проте, у поданій позивачем ЕМД виробником зазначено продавця товару, оскільки така вказівка жодним чином не впливає на числові складові митної вартості та зроблена виключно у зв`язку із тим, що декларування товару зроблено за контрактом купівлі-продажу, подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких договорів, а у товаросупровідних та комерційних документах відомості про виробника зазначені не були. Також безпідставно митний орган посилався на не надання позивачем до митного оформлення документів від виробника, які місять відомості про якісні характеристики товару, та транспортних (перевізних) документів на підтвердження вартості транспортування товару, оскільки умовами зовнішньоекономічного контракту не передбачено надання документів щодо якості товару, окрім його технічних характеристик, які і були надані позивачем митниці, а постачання товару здійснювалося за умовами поставки DAT Дніпро, які, в свою чергу передбачають, що вартість перевезення товару входить в його контрактну ціну. Відсутність у наданих до митного оформлення комерційних документах (специфікації, інвойсі) інформації стосовно вартості послуг транспортування товару чи включення вказаних витрат до ціни товару жодним чином не унеможливлює визначення митної вартості за ціною договору (контракту), оскільки у самому контракті зазначено умови, на яких здійснюється поставка (DAT Дніпро), і жодна з умов контракту та специфікації не суперечить умовам цієї поставки, передбаченим Інкотермс 2010. Не надання позивачем до митного оформлення коносаменту, за яким здійснювався фрахт товару до митної території України, не може бути поставлено у зауваження до позивача, бо митному органу достеменно відомо, що контракт на придбання товару був укладений ТОВ АМТ ТРЕЙД з його продавцем - компанією YIWU NUOZAN IMPORT АND EXPORT CO.,LTD вже коли товар певний час перебував митному ліцензійному складі (далі - МЛС), після того, як первинно був поставлений на митну територію України за зовнішньоекономічним контрактом між компанією YIWU NUOZAN IMPORT АND EXPORT CO.,LTD та первинним покупцем - ТОВ Кайтес , яке в подальшому не змогло своєчасно сплатити кошти за поставку товару, тому за ініціативою продавця право покупки цього товару було передано позивачу, при цьому коносамент, на підставі якого здійснювалося перевезення товару за первинним договором купівлі-продажу, надавався митному органу при його первинному митному оформленні декларантом ТОВ Кайтес - ТОВ Дніпро Логістік Сервіс , тобто він наявний у митниці і остання мала змогу його дослідити у сукупності з наданими позивачем документами, якому, в свою чергу, такий коносамент продавцем не надавався взагалі, про що митницю поінформовано листом позивача від 12.11.2019р. №502. Натомість, позивачем надано до митного оформлення наявні у нього транспортні документи, що стосуються перевезення товару з МЛС до м. Дніпра. Крім того, митний орган безпідставно посилався на невідповідність вказаної у контракті схеми розрахунків за поставлений товар світовій практиці, оскільки така схема розрахунків жодним чином не суперечить вимогам чинного законодавства та відповідає приписам Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Національного банку України від 02.01.2019р. №521, яким визначено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Щодо доводів митниці про те, що з аналізу ЕМД, на підставі якої здійснювалося митне оформлення товару первинним покупцем ТОВ Кайтес , та ЕМД, поданої позивачем, встановлено, що формування вартості оцінюваних товарів, не зважаючи на різні комерційні умови поставки цього товару (CFR Одеса та DAT Дніпро), здійснено на однаковому рівні (ціна товару становить 491,25 дол.США/шт.), позивач зазначав, що умови попереднього контракту, укладеного між продавцем - компанією YIWU NUOZAN IMPORT АND EXPORT CO.,LTD та первинним покупцем - ТОВ Кайтес , жодним чином не стосуються умов контракту, укладеного з позивачем, а визначення інших істотних умов з новим покупцем в укладеному з ним контракті, ні ті, що визначалися раніше з попереднім покупцем, який відмовився від отримання товару, не суперечить вимогам ані національного, ані міжнародного законодавства. Проте, відповідачем безпідставно не взято до уваги вищенаведені обставини та протиправно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів, яке підлягає скасуванню. При цьому, позивач зауважував, що визначення митної вартості митним органом за резервним методом згідно з вказаною у спірному рішенні митною декларацією є безпідставним та необґрунтованим, оскільки, при коригуванні митної вартості товарів ввезених позивачем, митним органом не були враховані технічні характеристики товарів, умови їх поставки, крім того, митним органом було переведено митну вартість товарів за кілограми у митну вартість за штуки, що не передбачено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2020р. позовну заяву ТОВ АМТ ТРЕЙД до Дніпровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/451/20 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 12 лютого 2020 року о 10:00год.

10.02.2020р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив Дніпровської митниці Держмитслужби на позовну заяву ТОВ АМТ ТРЕЙД , в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача від продавця - компанії YIWU NUOZAN IMPORT АND EXPORT CO.,LTD , та перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів разом з митною декларацією №UА110180/2019/418926 від 08.11.2019р., було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) декларантом у графі 44 митної декларації зазначено характер угоди під кодом 4100 , що означає, що це посередницький контракт, при цьому виробником зазначено продавця товару; 2) відповідно до п.2.2 контракту від 27.10.2019р. №YNІЕ/1, якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу виробника, однак документи щодо якісних характеристик товару, які мають вплив на його вартість, до митного контролю не надано; 3) в порушення приписів ч.1 ст.335, ст.53 Митного кодексу України до митного оформлення не надано транспортні (перевізні) документи, в тому числі щодо перевезення товару водним транспортом (коносаменту); при цьому поданий з первинної митною декларацією від 10.04.2019р. №UА110190/2019/503417 (ІМ 74) коносамент не може бути підтвердженням факту оплати за доставку товару до м. Дніпра за рахунок продавця, оскільки, хоча цей коносамент і містить примітку фрахт оплачено , проте, оцінюваний товар вилучався Одеською митницею ДФС у справі про порушення митних правил. Отже, переміщення товару через кордон здійснювалося на підставі документів, які не були надані позивачем до митного оформлення; 4) вказана у контракті схема розрахунків за поставлений товар суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів, як такої, що базується на дійсній вартості згідно зі ст.VII ГАТТ; 5) хоча поставка товару здійснювалася за умовами DAT Дніпро, відповідно до яких саме на продавця покладається оплата за транспортування товару та його розвантаження, проте, відповідно до п.4.2 контракту від 27.10.2019р. №YNІЕ/1, укладеного з позивачем, у ціну товару включено лише вартість упаковки і маркування, натомість включення витрат з транспортування до ціни товару контрактом не передбачено, при цьому надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація і інвойс) не містять інформації про вартість послуг транспортування чи включення вказаних витрат у ціну товару, отже, відсутні однозначні документально підтверджені відомості про всі складові митної вартості оцінюваних товарів; 6) з аналізу ЕМД, на підставі якої здійснювалося митне оформлення товару первинним покупцем ТОВ Кайтес , та ЕМД, поданої позивачем, встановлено, що формування вартості оцінюваних товарів, не зважаючи на різні комерційні умови поставки цього товару (CFR Одеса та DAT Дніпро), здійснено на однаковому рівні (ціна товару становить 491,25 дол.США/шт.), при цьому вартість розвантаження та доставки до м. Дніпра до цієї ціни не входить. Оскільки надані позивачем до митного оформлення документи містили ряд суттєвих розбіжностей, митницею відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України обґрунтовано було витребувано у декларанта додаткові документи, які останнім у встановлені законом строки надані не були. Отже, оскільки позивачем не усунуто вищеозначені сумніви митного органу щодо правильності визначення заявленої митної вартості, останній цілком обґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості та шляхом послідовного застосування методів визначення митної вартості визначив її за резервним методом. За таких обставин, на думку митного органу, підстави для скасування спірного рішення та задоволення позовних вимог відсутні.

11.02.2020 року від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивачем викладено доводи, аналогічні висловленим у позовній заяві.

В підготовче судове засідання 12 лютого 2020 року представник позивача не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням, наявним в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 12 лютого 2020 року також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте 12.02.2020р. на електронну адресу суду надіслав клопотання про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату, у зв`язку із забезпеченням представництва інтересів Дніпровської митниці ДФС, як потерпілої особи, у кримінальній справі у іншому судовому засіданні, яке призначено на аналогічну дату та час.

Підготовче судове засідання відкладено на 17.03.2020 року на 10:00 год.

В підготовче судове засідання 17 березня 2020 року представник позивача не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, але 16.03.2020 року надіслав на електронну адресу суду заяву про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку із виконанням Постанови КМУ №212 від 11.03.2020р. Про запобігання поширенню на території України корона вірус COVID-19 .

Представник відповідача в підготовче судове засідання 17 березня 2020 року також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте 16.03.2020 року надіслав на електронну адресу суду клопотання про проведення підготовчого судового засідання без участі представника відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2020р. продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/451/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю АМТ ТРЕЙД до Дніпровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару 14 квітня 2020 року.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 14 квітня 2020 року об 11:00год.

В підготовче судове засідання 14.04.2020р. представник позивача не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, але 14.04.2020р. останнім на електронну адресу суду надіслана заява, в якій представник позивача просив провести підготовче судове засідання 14.04.2020р. в порядку письмового провадження, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті в наступне судове засідання.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 14.04.2020р. також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, при цьому 14.04.2020р. останнім на електронну адресу суду надіслано клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2020р. закрито підготовче провадження у справі №160/451/20 та призначено цю справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 12.05.2020р. на 13:30год.

У зв`язку із перебуванням судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турової О.М. з 12.05.2020р. по 29.05.2020р., включно, у щорічній відпустці, що підтверджується довідкою начальника відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2020р. №75, справу №160/451/20 знято з розгляду 12.05.2020р., про що секретарем судового засідання Молодановим М.М. складено довідку від 12.05.2020р. №143.

Наступне судове засідання у справі призначено на 10.06.2020р. о 14:30год.

У судовому засіданні 10.06.2020р. представник позивача підтримав пред`явлений позов та, посилаючись на викладені в ньому та у відповіді на відзив доводи, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 10.06.2020р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, при цьому 09.06.2020р. останнім на електронну адресу суду надіслано клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 10.06.2020р. усною ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, допущено процесуальне правонаступництво у справі та замінено первинного відповідача - Дніпропетровську митницю ДФС її правонаступником - Дніпровською митницею Держмитслужби.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10 квітня 2019 року декларантом ТОВ Дніпро Логістік Сервіс до відділу митного оформлення Дніпропетровської митниці ДФС задекларовано шляхом подання електронної митної декларації №UA110190/2019/503417 партію товарів: Трактори, що керуються водієм, який їде поряд, в частково розібраному вигляді: мотоблок Кентавр МБ1012ДЕ-6, обладнані двигуном ДД195ВЕ (потужність 8,83 кВт, об`єм двигуна - 815 см 3 ) - 96 штук (не містять у своєму складі радіобладнання) , ціною на загальну суму 47160,00 дол.США., поставлені в Україну компанією YIWU NUOZAN IMPORT АND EXPORT CO.,LTD (Китай), для покупця ТОВ Кайтес на підставі зовнішньоекономічного контракту №YNІE-KT/2009/2018 від 20.09.2018р., укладеного між зазначеними компаніями (а.с.28-29).

Після ввезення в Україну зазначена партія задекларованих товарів була розміщена декларантом ТОВ Дніпро Логістік Сервіс на митному ліцензійному складі (МЛС), де вона перебувала певний час.

В період зберігання товару на МЛС компанією YIWU NUOZAN IMPORT АND EXPORT CO.,LTD надіслано на адресу покупця ТОВ Кайтес лист від 20.10.2019р. №292, в якому, у зв`язку із тим, що ТОВ Кайтес не може оплатити товар за контрактом №YNІE-KT/2009/2018 від 20.09.2018р. та інвойсом №YNІE/2019/0301/9 від 03.01.2019р. в даний час, прохалося написати лист-відмову на товар на користь партнера продавця - ТОВ АМТ ТРЕЙД (а.с.30).

Листом від 27.10.2019р. за №2544 ТОВ Кайтес повідомило компанію YIWU NUOZAN IMPORT АND EXPORT CO.,LTD про те, що ТОВ Кайтес , будучи покупцем товару, відправленого за коносаментом MRFB18081943А, інвойсом №YNІE/2019/0301/9 від 03.01.2019р. до контракту №YNІE-KT/2009/2018 від 20.09.2018р., у зв`язку із фінансовими труднощами відмовляється від даного товару і просить новим покупцем-імпортером товару вважати компанію ТОВ АМТ ТРЕЙД (а.с.31).

У зав`язку із наведеним, 27.10.2019р. між компанією YIWU NUOZAN IMPORT АND EXPORT CO.,LTD (Китай) (Продавець) та ТОВ АМТ ТРЕЙД (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №YN1E/1 від 27.10.2019р., відповідно до умов якого ТОВ АМД ТРЕЙД придбало зазначену вище партію товарів (а.с.33-34).

Листом від 28.10.2019р. ТОВ АМТ ТРЕЙД повідомило всіх зацікавлених осіб про те, що товариство підтверджує, що готове прийняти від компанії YIWU NUOZAN IMPORT АND EXPORT CO.,LTD (Китай) товар за коносаментом MRFB18081943А та за контрактом №YN1E/1 від 27.10.2019р. (а.с.32).

Відповідно до п.2.1 Контракту №YN1E/1 від 27.10.2019р. поставка товару зафіксована в Специфікації (Додатку) до даного Контракту.

Пунктом 2.2 Контракту №YN1E/1 від 27.10.2019р. визначено, що якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу-виробника.

Згідно з п.3.1 Контракту №YN1E/1 від 27.10.2019р. поставка здійснюється на умовах згідно з правилами Інкотермс 2010, які мають обов`язків характер для Сторін у рамках цього Контракту. Умови поставки за даним Контрактом: DAT Дніпро.

Специфікацією №1 від 04.11.2019р. до Контракту №YN1E/1 від 27.10.2019р., яка є невід`ємною частиною цього Контракту, сторони погодили ціну, умови поставки та оплати, кількість та загальну вартість саме цієї партії товарів, а саме: поставку товару: Мотоблок Кентавр МБ1012ДЕ-6/Walking tractor Кентавр МБ1012ДЕ-6, кількістю 96 штук, ціною 491,25 дол.США за одиницю товару, на загальну суму 47160,00 дол.США.; умови поставки: DAT Дніпро, Україна; оплата товару протягом 90 днів з моменту повного митного оформлення товару (а.с.35).

Для здійснення митного оформлення означеного товару позивач звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС, правонаступником якої є Дніпровська митниця Держмитслужби, з електронною митною декларацією (ЕМД) №UA110180/2019/418926 від 08.11.2019р. на підставі зовнішньоекономічного контракту №YNIE/1 від 27.10.2019р., відповідно до якої декларантом заявлено до митного оформлення товар: Трактори, що керуються водієм, який їде поряд, нові: мотоблок Кентавр МБ1012ДЕ-6 - 96 штук (потужність, кВт/к.с.: 8,89/12,0, об`єм двигуна - 815 см 3 , тип палива: Дизельне; ємність паливного баку: 9,0л; система запуску двигуна: ручний стартер/електростартер). Номери двигунів - немає даних; в розібрано стані для зручності , ціною на загальну суму 47160,00 дол.США (а.с.18).

Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України. Рівень заявленої декларантом митної вартості товарів становить 491,25 дол./од.

На підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з митною декларацією №UA110180/2019/418926 від 08.11.2019р. надано документи, передбачені частинами 2 та 3 статті 53 МК України, перелік яких зазначений в гр.44 цієї митної декларації, а саме: зовнішньоекономічний контракт №YNIE/1 від 27.10.2019р., специфікацію №1 від 04.11.2019р., рахунок-фактуру (інвойс) №120917 від 04.11.2019р., пакувальний лист від 04.11.2019р.; технічні характеристики товару; листи щодо зміни контрактних умов (переходу права власності на товар до ТОВ АМТ ТРЕЙД ) №292 від 20.10.2019р., №2544 від 27.10.2019р., б/н від 28.10.2019р.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею направлено ТОВ АМТ ТРЕЙД електронне повідомлення від 11.11.2019р., в якому зазначено про виявлення розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1) Поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 27.10.2019р. №YNIE/1, укладеного між YIWU NUOZAN IMPORT АND EXPORT CO.,LTD та ТОВ АМТ ТРЕЙД , специфікації (додатку) від 04.11.2019р. №1, яка є невід`ємною частиною контракту; інвойсу від 04.11.2019р. №120917. Декларантом у графі 44 ЕМД зазначено характеру угоди 4100 - посередницький контракт. При цьому виробником зазначено заявленого продавця товару.

2) Відповідно до п.2.2 контракту від 27.10.2019р. №YNІЕ/1, якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу виробника, однак вказані документи щодо якісних характеристик товару, які мають вплив на його вартість, до митного контролю не надано. Технічні умови виробника (враховуючи характер імпортованого товару), - не надано. За результатом аналізу документа під назвою Технічні характеристики не можливо встановити його видавника, посилання на виробника відсутні .

3) Відповідно до вимог ч. 1ст. 335 МК України при перевезенні водним транспортом декларант або уповноважена ним особа надають в т.ч. транспортні (перевізні документи) па товари, які містять,зокрема, відомості про загальну кількість товарів, кількість вантажних містять, найменування товарів, вид упаковки. Відповідно до вимог ст.53 МК України, документами, що підтверджують заявлений рівень вартості є транспортні (перевізні) документи. Вказані документи не надані до митного оформлення оцінюваного товару.

4) Відповідно п.5.2 контракту оплата здійснюється протягом 90 днів з моменту повного митного оформлення угоди. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Вказана схема розрахунків за поставлений товар суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ.

5) Поставка товару здійснювалася за умовами DAT Дніпро, відповідно до яких саме на продавця покладається оплата за транспортування товару та його розвантаження, проте, відповідно до п.4.2 контракту від 27.10.2019р. №YNІЕ/1, укладеного з позивачем, у ціну товару включено лише вартість упаковки і маркування, натомість включення витрат з транспортування до ціни товару контрактом не передбачено, при цьому надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація і інвойс) не містять інформації про вартість послуг транспортування чи включення вказаних витрат у ціну товару, отже, відсутні однозначні документально підтверджені відомості про всі складові митної вартості оцінюваних товарів. При цьому, правила Інкотермс не є міжнародним договором. Відповідно до Коментарю до Міжнародних правил Інкотермс 2010, Правила носять інформативний характер. Якщо в контракті наявне посилання на Інкотермс, але інші пункти контракту суперечать умовам поставки згідно Інкотермс, що використовуються, то повинні застосовуватися відповідні норми контракту; вважається, що сторони встановили деякі виключення з Інкотермс в тлумаченні окремих базисів поставки. Враховуючи вищезазначені положення Інкотермс, положення зовнішньоекономічного контракту (п.4.2 контракту №YNIE/1 від 27.10.2019р.) щодо включення до вартості товару виключно упаковки та маркування, відсутнє документальне підтвердження включення до заявленого рівня митної вартості таких робіт.

6) Відповідно до гр.40 ЕМД №UA110180/2019/418926 оцінювана партія товару попередньо розміщена у режим митного складу за ЕМД від 10.04.2019р. №UA110190/2019/503417 (ІМ 74) на підставі контракту від 20.09.2018р. №YNIE-KT/2009/2018, укладеного між YIWU NUOZAN IMPORT АND EXPORT CO.,LTD та TOB Кайтес . Листом від 27.10.2019р. №2544 TOB Кайтес повідомив, що у зв`язку із неможливістю здійснити оплату товару передає право власності на товар ТОВ АМТ Трейд . Відповідно до інвойсу YIWU NUOZAN IMPORT AND EXPORT CO.,LTD від 03.01.2019р. №YNIE/2019/0301/9 ціна товару для TOB Кайтес на комерційних умовах CFR Одеса складає 491,25 дол.США. Зазначений рівень відповідає заявленій до митного оформлення в рамках контракту від 20.09.2018р. №YNIE-KT/2009/2018 на комерційних умовах поставки DAT Дніпро. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, відмінність між вищезазначеними комерційними термінами полягає у тому, що за терміном CFR відсутнє зобов`язання продавця понести витрати, пов`язані розвантаженням товару. Крім того, відмінність поіменованих місць призначення на зазначених умовах поставок унеможливлює підтвердження включення до цини всіх витрат, пов`язаних з доставкою, що мають вплив на формування вартості. Враховуючи відомості щодо формування вартості оцінюваних товарів на різних комерційних умовах поставки на однаковому рівні, унеможливлено підтвердження включення до ціни всіх витрат, пов`язаних з доставкою, що мають вплив на формування вартості.

У зв`язку із виявленням митним органом вищевказаних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, останнім повідомленням від 11.11.2019р. витребувано у позивача додаткові документи, а саме:

- транспортні (перевізні) документи;

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку бухгалтерської документації;

- прайс-листи виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 12.11.2019р. за №502 ТОВ АМТ ТРЕЙД надано митниці копії транспортних накладних CMR №561864 та №561840 від 03.04.2019р, в яких зазначені відомості щодо задекларованих товарів, а саме: їх найменування - мотоблоки , кількість вантажних місць - 624 місця, вага брутто - 26680 кг, вид упаковки - фанерна коробка , без пакування , маршрут - з м. Одеси до м. Дніпра, а також поінформовано, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують інвойсну вартість товару, як єдину складову митної вартості товару, у зв`язку із чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть, у зв`язку із чим висловлено прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

12.11.2019р. митницею прийняте рішення про коригування митної вартості №UA110000/2019/400095/2, згідно з яким митна вартість задекларованих товарів скоригована відповідно до ст.64 МК України за резервним методом визначення митної вартості.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство 13.11.2019р. задекларувало зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № UA110180/2019/419188 під гарантійні фінансові зобов`язання сплати різниці між сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, шляхом внесення грошової застави у розмірі вищезазначених різниць.

Водночас, не погодившись з вищевказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019р. в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015р. у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.

Так, митний орган зазначає, що декларантом у графі 44 митної декларації №UA110180/2019/418926 від 08.11.2019р. зазначено характер угоди під кодом 4100 , що означає, що це посередницький контракт, при цьому виробником зазначено продавця товару.

Разом з тим, митницею жодним чином не обґрунтовано як саме наведена обставина може вплинути на числові значення складових митної вартості.

При цьому відповідно до розділу 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. №651, виробник у митній декларації зазначається за наявності у товаросупровідних та комерційних документах.

Оскільки у товаросупровідних документах за контрактом №YN1E/1 від 27.10.2019р. не було зазначено виробника товару, що митницею не заперечується, то і вимога відносно необхідності його зазначення у графі 44 митної декларації №UA110180/2019/418926 від 08.11.2019р. є необґрунтованою. Тим більше, що контракт, за яким постачався оцінюваний товар, є договором купівлі-продажу, подання якого до митного оформлення не супроводжується обов`язковим поданням з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.

Таким чином, вказана розбіжність є формальною та такою, що не впливає на визначення числових значень митної вартості.

Відносно зауважень митного органу про те, що п.2.2 контракту від 27.10.2019р. №YNІЕ/1 передбачено, що якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу виробника, однак документи щодо якісних характеристик товару, які мають вплив на його вартість, до митного контролю не надано, суд зазначає, що відповідно до статті 53 МК України відомості про якісні характеристики товару не віднесено до переліку документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

При цьому ч.5 ст.53 МК України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, не надання таких документів до митного оформлення не може слугувати підставою для витребування у декларанта додаткових документів та не підтвердження через їх ненадання заявленої митної вартості.

Наведена позиція повністю узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним судом у постанові від 16.11.2019р. у справі №813/1012/17, згідно з якою: виключний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості, наведений у ст.53 МК України і серед цього переліку відсутні документи щодо якості товарів .

Також слід зазначити, що відповідачем не обґрунтовано, які саме складові митної вартості товару мають підтвердити (або спростувати) документи від виробника, що містять відомості про якісні характеристики товару, митна декларація країни відправлення, відомості про виробника товару.

Щодо доводів відповідача про те, що позивачем, в порушення приписів ч.1 ст.335, ст.53 Митного кодексу України до митного оформлення не надано транспортні (перевізні) документи, в тому числі щодо перевезення товару водним транспортом до митної території України (коносаменту), суд зазначає, що вказані первинні перевізні документи (в тому числі коносамент) оформлювалися на виконання зовнішньоекономічного контракту №YNІE-KT/2009/2018 від 20.09.2018р., укладеного між компанією YIWU NUOZAN IMPORT АND EXPORT CO.,LTD (Китай) (Продавець) та ТОВ Кайтес (первинний Покупець), а останнім передано право на придбання товару по коносаменту MRFB18081943А на користь ТОВ АМТ ТРЕЙД , що підтверджено листами компанії YIWU NUOZAN IMPORT АND EXPORT CO.,LTD від 20.10.2019р. №292, ТОВ Кайтес від 27.10.2019р. за №2544 та ТОВ АМТ ТРЕЙД від 28.10.2019р. Таким чином, декларант не був стороною в господарських взаємовідносинах між компанією YIWU NUOZAN IMPORT АND EXPORT CO.,LTD (Китай) та ТОВ Кайтес , а придбаний ТОВ АМТ ТРЕЙД товар на момент його купівлі вже знаходився певний час на зберіганні на МЛС на території України, що свідчить про відсутність можливості надання відповідних документів позивачем.

При цьому, з ЕМД №UA110190/2019/503417 від 10.04.2019р., яку подавав до митниці первісний декларант ТОВ Дніпро Логістік Сервіс , зазначений коносамент надавався ним митниці у ході розміщення товару на МЛС, тобто на момент декларування партії товару ТОВ АМТ ТРЕЙД у митного органу цей коносамент був наявний і митниця мала змогу використати її для ідентифікації цього ж товару, задекларованого новим одержувачем.

Крім того, в ході здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості ТОВ АМТ ТРЕЙД листом №502 від 12.11.2019р. надало митниці копії транспортних накладних CMR №561864 та №561840 від 03.04.2019р, в яких зазначені відомості щодо задекларованих товарів: їх найменування - мотоблоки , кількість вантажних місць - 624 місця, вага брутто - 26680 кг, вид упаковки - фанерна коробка , без пакування , маршрут - з м. Одеси до м. Дніпра.

Таким чином, ТОВ АМТ ТРЕЙД було надано митниці транспортні (перевізні) документи, у яких зазначені усі визначені ч.1 ст.335 МК України відомості, тому твердження митниці про ненадання декларантом таких документів не відповідає дійсності, тим паче, що відповідно до умов поставки в даному випадку, вартість транспортування товарів уже включена продавцем до інвойсної вартості товару, тобто не є окремою складовою митної вартості, тому ненадання транспортних (перевізних) документів жодним чином не впливає на визначення митної вартості.

Доводи митного органу про те, що умови оплати товару, визначені у п.5.2 Контракту, суперечать світовій практиці та можуть свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості, не підтверджені жодними належними доказами та є лише припущеннями митного органу, які не можуть бути покладені в обґрунтування рішення про коригування митної вартості товару.

При цьому суд також зауважує, що відповідно до частини 1 статті 13 Закону України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018p. №2473-VIII, Національний Банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з пунктом 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019р. №521, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та Імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Отже, п.5.2 Контракту, яким передбачено, що оплата здійснюється протягом 90 днів з моменту повного митного оформлення угоди, не суперечить вищенаведеним приписам національного законодавства.

Також митним органом не доведено, що такі положення Контракту суперечать нормам міжнародного законодавства.

При цьому, приводячи поняття дійсної вартості , передбачене статтею VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), митниця не враховує, що у додаткових положеннях до параграфу 2 статті 7 Додатку 1 до Угоди Зауваження та додаткові положення зазначено, що сумісним зі Статтею VII було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості , а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Суд наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018р. у справі №804/4680/16.

З огляду на вищенаведене, необґрунтованими суд знаходить й доводи митниці щодо ненадання декларантом банківських платіжних документів, оскільки на момент митного оформлення товару не настав строк сплати вартості поставленого товару.

Відносно твердження митниці про те, що поставка товару здійснювалася за умовами DAT Дніпро, відповідно до яких саме на продавця покладається оплата за транспортування товару та його розвантаження, проте, відповідно до п.4.2 контракту від 27.10.2019р. №YNІЕ/1, укладеного з позивачем, у ціну товару включено лише вартість упаковки і маркування, натомість включення витрат з транспортування до ціни товару контрактом не передбачено, при цьому надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація і інвойс) не містять інформації про вартість послуг транспортування чи включення вказаних витрат у ціну товару, отже, відсутні однозначні документально підтверджені відомості про всі складові митної вартості оцінюваних товарів, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, на момент укладання Контракту №YNIE/1, товар фактично знаходився на території України на конкретному терміналі МЛС, при цьому сторонами Контракту були узгоджені умови поставки за Правилами Інкотермс 2010 - DAT Дніпро, про що також вказану у п.5 Специфікації №1 до цього Контракту.

Відповідно до тлумачень Міжнародних торговельних правил Інкотермс 2010 умови поставки DAT Інкотермс 2010, визначені наступним чином - розшифровка Delivered At Теrminal named terminal of destination , перекладається як: Поставка на терміналі та означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання тоді, коли товар, випущений в митному режимі експорту, розвантажений з прибувшого транспортного засобу та наданий у розпорядження покупця в узгодженому терміналі. Під терміном термінал в базисі поставки DAT розуміється будь-яке місце, в т.ч. авіа/авто/залізничний карго термінал, причал, склад і т.ін.

Згідно з базисом поставки DAT Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки і розвантаження товару в зазначений термінал, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Термін DAT може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення. Під терміном: Перевізник розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому або організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Ціна DAT (DAT price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного терміналу

Таким чином ціна товару, зазначена у Специфікації та інвойсі, включає в себе всі передбачені витрати (вартість самого товару, вартість експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартість доставки (фрахту) до зазначеного терміналу) і зазначені витрати не є окремими складовими митної вартості.

Твердження митниці щодо того, що Міжнародні торговельні правила Інкотермс 2010 носять інформативний характер відповідно до Коментарю до них, є безпідставними, оскільки відповідно до коментарю до Міжнародних торговельних правил Інкотермс 2010, Інкотермс не є міжнародним договором, але в разі посилання на базис поставки Інкотермс в договорі, різні органи держави, перш за все митні, а також державні суди, які розглядають зовнішньоекономічні спори, зобов`язані враховувати положення Інкотермс.

Таким чином, оскільки в даному випадку в Контракті та Специфікації до нього зазначено конкретний базис поставки Інкотермс (DAT Дніпро), а жодна з умов Контрату та Специфікації до нього не суперечить умовам цієї поставки, то зауваження митниці в цій частині є безпідставними.

Щодо посилання митниці на те, що з аналізу ЕМД, на підставі якої здійснювалося митне оформлення товару первинним покупцем ТОВ Кайтес , та ЕМД, поданої позивачем, встановлено, що формування вартості оцінюваних товарів, не зважаючи на різні комерційні умови поставки цього товару (CFR Одеса та DAT Дніпро), здійснено на однаковому рівні (ціна товару становить 491,25 дол.США/шт.), при цьому вартість розвантаження та доставки до м. Дніпра до цієї ціни не входить, суд зауважує, що, як було зазначено вище, ТОВ АМТ ТРЕЙД не було стороною договірних відносин між компанією YIWU NUOZAN IMPORT АND EXPORT CO.,LTD (Китай) та ТОВ Кайтес , а придбаний ТОВ АМТ ТРЕЙД товар на момент його купівлі вже знаходився певний час на зберіганні на МЛС на території України, і придбавався за іншим Контрактом, відмінним від укладеного з первинним покупцем ТОВ Кайтес . При цьому при укладенні позивачем та компанією YIWU NUOZAN IMPORT АND EXPORT CO.,LTD (Китай) Контракту №YNIE/1 були погоджені усі його істотні умови, у тому числі визначені умови поставки - DAT Дніпро відповідно до правил Інкотермс 2010 та визначена вартість товару в розмірі 491,25 дол. США за одиницю товару.

Причиною придбання зазначеного товару ТОВ АМТ ТРЕЙД стала неспроможність попереднього його отримувача - ТОВ Кайтес сплатити вартість товару, а також недоцільність повернення товару у країну відправлення.

При цьому визначення інших істотних умов з новим Покупцем в контракті, ніж ті, що визначалися раніше з попереднім Покупцем, який відмовився від отримання товару, не суперечить вимогам ні національного законодавства, ні міжнародного комерційного права.

Оскільки вказані розбіжності не є недоліками (розбіжностями), які можуть вплинути на числові значення складових митної вартості товарів, а тому вказані обставини не можуть бути безумовною підставою для відмови у прийнятті митної вартості товару, заявленої позивачем та коригування такої митної вартості.

Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірного рішення про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд зазначає, що досліджені в судовому засіданні первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим рішення митного органу про коригування митної вартості товару та картки відмови не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Також суд зауважує, що визначення скоригованої митної вартості митним органом за резервним методом згідно з вказаною в спірному рішенні про коригування митної вартості товару митною декларацією від 16.08.2019р. №UA500020/2019/8706 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки, при коригуванні митної вартості товарів ввезених позивачем, митним органом не були враховані технічні характеристики товарів, умови їх поставки, при цьому, митним органом було переведено митну вартість товарів за кілограми у митну вартість за штуки, що не передбачено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598.

Так, в гр.33 спірного рішення про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що митна вартість, визначена митницею відповідно до заявлених декларантом товарів у валюті контракту, згідно з положеннями ст.64 МК України, ґрунтується на ціновій інформації, наявній у митного органу, щодо вартості товару, співставного з оцінюваним, з урахуванням опису ( мотоблоки 2-х колісні з дизельним двигуном внутрішнього згоряння, для обробки землі, в частково розібраному стані для зручності при транс портуванні ), призначення, країни походження та відправлення, обсягів ввезення, випущеного у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД від 16.08.2019р. №UA500020/2019/8706 на рівні 2,51 дол.США/кг. Враховуючи відмінності в технічних, габаритних параметрах порівнюваних товарів, коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру згідно УКТЗЕД (кг), відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України Про митний та риф України (кілограм). Митна вартість товару №1 визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості за МД від 16.08.2019р. №UA500020/2019/8706 на рівні 2,51 дол.США/кг (685,0208 дол.США/шт).

Отже, у в графі 33 спірного рішення зазначено, що митна вартість, визначена митницею відповідно до заявлених позивачем товарів у валюті контракту, згідно з положеннями ст. ст. 64, 60 МК України, ґрунтується на ціновій Інформації відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваних товарів, з урахуванням опису товару, сфери застосування, технічних характеристик, термінів ввезення, вагових характеристик.

Однак, фактично таке твердження митниці не відповідає дійсності, оскільки у спірному рішенні зазначено лише дату раніше оформленої ЕМД, її реєстраційний номер, порядковий номер зазначеного у ній товару, рівень до якого скориговано митну вартість, метод за яким скориговано митну вартість. При цьому не зазначено загальну кількість партії раніше оформленого товару, вагу одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведені торгова марка, технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась не виходячи з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива.

Водночас, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним орга ном при її визначенні.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, про те не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом ми тної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, оскаржуване рішення взагалі не містить ані порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним), ані джерел інформації, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості ввезених позивачем товарів, обов`язковість зазначення таких відомостей підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у його постанові від 05.02.2019р. у справі №816/1199/15-а, які підлягають обов`язковому врахуванню та застосуванню адміністративним судом відповідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, наведене дає підстави вважати його необґрунтованим та немотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності , держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

За таких обставин, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 2102,00грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АМТ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 41526485, місцезнаходження: вул. Н. Алексеєнко, буд.70, м. Дніпро, 49000) до Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 12.11.2019р. №UA110000/2019/400095/2.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АМТ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 41526485, місцезнаходження: вул. Н. Алексеєнко, буд.70, м. Дніпро, 49000) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 19.06.2020р.

Суддя О.М. Турова