Рішення

від 19.06.2020 по справі 380/3385/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/3385/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 06.05.2020 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України, відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови призначити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності за захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України відповідно до пунктів 3, 9 Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 07.11.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані так (а.с. 1-8):

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ (далі - ОВС) , серед іншого, в підрозділах державної служби охорони. 08.06.2013 звільнений зі служби в ОВС. Відповідно до довідки Львівської обласної МСЕК від 07.11.2019 серії 12 ААА №011199 та виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 07.11.2019 №311958 позивачу встановлено третю групу інвалідності та визначено причину інвалідності: захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ , втрата професійної працездатності становить 45%. ОСОБА_1 звернувся до Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Львівській області із заявою/рапортом, до якого додав пакет необхідних документів, просив призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності (у зв`язку із захворюванням, отриманим в період проходження служби в ОВС). Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Львівській області склало висновок про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України Про міліцію від 20.12.1990 №565-ХІІ від 13.01.2020 та скерувало такий в Департамент фінансово-облікової політики МВС України. Листом №5037/15-2020 від 13.02.2020 МВС України повернуло матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без прийняття рішення та вказало, що такі слід надсилати за належністю до Національної поліції України. Тоді Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Львівській області скерувало згаданий пакет документів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 до Національної поліції України. Департамент поліції охорони за дорученням керівництва Національної поліції України розглянув ці документи та листом повернув їх ліквідаційній комісії УДСО при ГУ МВС України у Львівській області; вказав, що виплата одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції можлива, проте підставою для такої виплати повинно бути прийняте відповідно до Порядку №850 рішення компетентного органу - МВС України.

Позивач вважає протиправними дії МВС України, які виразились у поверненні його документів щодо призначення одноразової грошової допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності. Вказує, що його заяву про виплату зазначеної допомоги розглянуто у непередбачений законодавством спосіб без прийняття відповідного рішення.

Ухвалою від 08.05.2020 суддя відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

Відповідач, МВС України позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 30-37), просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позову в повному обсязі. Відповідач, з посиланням на пункт 15 Прикінцевих положень Закону України Про Національну поліцію , вказує, що право на отримання одноразової грошової допомоги виникає з часу встановлення інвалідності. Вважає, що норми цього пункту (щодо права на отримання одноразової грошової допомоги та інших виплат, передбачених Законом України Про міліцію ) поширюються виключно на тих працівників, яким інвалідність встановлена до 07.11.2015 - часу набрання чинності Законом України Про Національну поліцію . Відповідач стверджує, що при визначенні права позивача на отримання одноразової грошової допомоги не підлягають застосуванню норми Закону України Про міліцію та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затв. постановою КМ України 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850), оскільки інвалідність встановлена після 07.11.2015. Вважає, що за наявності підстав така допомога може бути призначена відповідно до статті 97 Закону України Про Національну поліцію та положень Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затв. наказом МВС України від 11.01.2016 №4 (далі - Порядок №4). Щодо компетентного органу, який повинен здійснювати виплату цієї допомоги відповідач, з посиланням на постанову КМ України №1146 від 27.12.2018 зазначив, що з 04.01.2019 (дати набрання чинності цієї постанови) виплата одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції охорони здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції. Відповідач вважає вимогу щодо зобов`язання МВС України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги втручання в дискреційні повноваження відповідача.

Ухвалою від 08.05.2020 суд залучив до участі у справі Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - УДСО при ГУ МВСУ у Львівській області, третя особа) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Третя особа письмові пояснення щодо позову та відзиву не подала, своєї позиції по суті спору не висловила.

Суд з`ясував позиції учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи заяви по суті спору та письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм спірні правовідносини:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) проходив службу в ОВС, серед іншого і в підрозділах державної служби охорони; 08.06.2013 звільнений з ОВС, на момент звільнення зі служби займав посаду молодшого інспектора супроводження 2 взводу СРМО Титан УДСО при ГУ МВСУ у Львівській області (а.с. 14).

За результатами медичного огляду 07.11.2019, Львівський обласний центр медико-соціальної експертної комісії №1 встановив ОСОБА_1 третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного в період проходження служби в органах внутрішніх справ, інвалідність встановлена на строк до 01.11.2020 (а.с. 17). Обласна медико-соціальна експертна комісія №1 у зв`язку із захворюванням пов`язаним з проходження служби в органах внутрішніх справ визначила ОСОБА_1 45% ступеня втрати працездатності (а.с. 16).

27.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Управління державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області із заявою/рапортом від 26.11.2019, просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому третьої групи інвалідності, спричиненої захворюванням, пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 15).

Голова ліквідаційної комісії УДСО при ГУ МВСУ у Львівській області затвердив висновок про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України Про міліцію від 20.12.1990 №565-ХІІ (а.с. 14). Цей висновок та відповідний пакет документів УДСО при ГУ МВСУ у Львівській області направило до МВС України.

Департамент фінансово-облікової політики МВС України листом №5037/15-2020 від 13.02.2020 повернув ліквідаційній комісії УДСО при ГУ МВСУ у Львівській області матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без прийняття рішення. В листі зазначено, що такі матеріали слід надсилати за належністю, а саме до Національної поліції України (а.с. 11).

Відповідно до цього листа УДСО при ГУ МВСУ у Львівській області листом від 04.03.2020 №12/3-12 направив матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 для розгляду до Національної поліції України (а.с. 10).

Департамент поліції охорони Національної поліції України листом №1143/43/3/02-2020 від 17.03.2020 повернув матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ліквідаційній комісії УДСО при ГУ МВС України у Львівській області, зазначивши, що виплата цієї допомоги за рахунок бюджетних коштів Національної поліції України можлива на підставі рішення МВС України, прийнятого відповідно до норм Порядку №850 (а.с. 12).

Листом №12/3-19 від 30.03.2020 УДСО при ГУ МВСУ у Львівській області надіслав ОСОБА_1 матеріали про призначення одноразової грошової допомоги разом з відповідями Департаменту фінансово-облікової політики МВС України та Департаменту поліції охорони Національної поліції України (а.с. 13).

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виплату одноразової грошової допомоги у разі каліцтва працівника міліції регламентував Закон України Про міліцію від 20.12.1990 №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ).

Так, відповідно до статті 23 Закону №565-ХІІ, в редакції Закону України від 13.02.2015 №208-VІІІ, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

З 07.11.2015 Закон України Про міліцію №565-ХІІ втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Закону України Про Національну поліцію від 02.07.2015 №580-VІІІ (далі - Закон №580-VІІІ).

Абзацом третім пункту 15 розділу XI ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону №580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Таким чином, норми статті 23 Закону №565-ХІІ мають переживаючу дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю на підставі цього Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію статті 23 Закону України Про міліцію Кабінет Міністрів України Кабінет Міністрів України 21.10.2015 прийняв постанову № 850, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).

Відповідно до підпункту 2) пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з пунктом 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи : заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пункт 8,9 Порядку №850 передбачає, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ , у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського регламентує статті 97 Закону №580-VІІІ. Відповідно до пункту 4) частини першої цієї статті одноразова грошова допомога в разі визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Частиною другою цієї статті визначено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського відповідно до статей 97-101 Закону №580-VІІІ наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4).

Згідно з підпунктом 2) пункту 1 розділу ІІ Умови виплати ОГД днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Як визначено у пункті 3 розділу IIІ Оформлення документів для виплати ОГД заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби). У разі коли такий орган (заклад, установу) ліквідовано, заява подається до органу (закладу, установи) за місцем зберігання особової справи. Перелік документів, подання яких необхідно для виплати ОГД у разі визначення інвалідності наведено в пункті 5 розділу IIІ Порядку №4. Відповідно до пункту 1 розділу IV Призначення і виплата ОГД Порядку №4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2). Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу. Рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови (пункт 3 розділу IV Порядку №4).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує висновки Верховного Суду в складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені в постанові від 14.02.2019 у справі № 822/764/18:

[…] як Порядком №850, так і Порядком №4 регламентовано, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності подається за останнім місцем служби, виплата такої допомоги також проводиться за останнім місцем служби.

При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов`язане, відповідно до Порядку №850 - з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а відповідно до Порядку №4 - з проходженням служби в поліції .

При вирішенні цього спору суд керується такими мотивами:

ОСОБА_1 проходив службу в ОВС, 08.06.2013 звільнений з ОВС, на момент звільнення займав посаду молодшого інспектора супроводження 2 взводу СРМО Титан УДСО при ГУ МВСУ у Львівській області. 07.11.2019 позивачу встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання, пов`язане з проходженням служби в ОВС.

ОСОБА_1 вважає, що ця обставина (інвалідність, спричинена захворюванням, котре пов`язане з проходженням позивачем служби в ОВС) є підставою для виплати йому одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №565-ХІІ та нормами Порядку №850, тому 27.11.2019 звернувся до органу, в якому проходив службу (УДСО при ГУ МВСУ у Львівській області) із відповідним заявою/рапортом щодо призначення та виплати цієї допомоги.

УДСО при ГУ МВСУ у Львівській області за результатами вивчення пакету поданих ОСОБА_2 документів сформувало висновок, відповідно до якого заявник на підставі підпункту 2 пункту 3 Порядку №850 має право на отримання одноразової грошової допомоги. Цей висновок разом із доданими ОСОБА_1 документами УДСО при ГУ МВСУ у Львівській області направило МВС України для прийняття відповідного рішення.

МВС України розглянуло висновок УДСО при ГУ МВСУ у Львівській області та надані ОСОБА_1 матеріали, і повернуло такі без прийняття рішення (про призначення/відмову в призначенні одноразової грошової допомоги); вказало, що вирішення цього питання належить до повноважень Національної поліції України, куди і слід скерувати матеріали щодо ОСОБА_1 .

Оцінюючи дії відповідача щодо повернення документів ОСОБА_1 без прийняття рішення по суті звернення, а також аргументи відповідача, викладені у його відзиві (про те, що з огляду на дату набуття позивачем інвалідності (07.11.2019) норми Закону України Про міліцію та Порядку №850 не підлягають застосування) суд зазначає таке:

норми статті 23 Закону №565-ХІІ серед іншого визначають такі підстави для призначення та виплати працівнику/колишньому працівнику міліції одноразової грошової допомоги :

- поранення (контузія, травма або каліцтво), заподіяне працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності;

- отримання працівником міліції поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності

- інвалідність, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби;

- інвалідність, що настала пізніше, ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ;

За такого правового регулювання цілком очевидно, що:

- визначальною умовою для визнання права колишнього працівника міліції на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому інвалідності після спливу тримісячного строку після звільнення з ОВС є те, що ця інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження особою служби в органах внутрішніх справ;

- після спливу тримісячного строку, що обчислюється після дати звільнення особи з ОВС, конкретна дата встановлення особі інвалідності в контексті призначення допомоги з цієї підстави не має жодного значення.

Оскільки на підставі пункту 15 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №580-VІІІ норми статті 23 Закону №565-ХІІ мають переживаючу дію в часі, то аргументи відповідача щодо неможливості застосування цієї норми до ОСОБА_1 з огляду на дату визначення йому інвалідності (07.11.2019) є помилковими.

Представник відповідача у відзиві розлого цитує судову практику, що не є релевантною, оскільки серед іншого стосується питань призначення одноразової грошової допомоги особам, що проходили службу в ОВС, а після утворення наприкінці 2015 року Національної поліції України були переведені на службу в поліцію.

Суд також враховує, що Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду вже висловила свою позицію щодо підстав застосування Порядку № 850 та Порядку № 4:

- право на отримання одноразової грошової допомоги обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов`язане, відповідно до Порядку №850 - з проходженням служби в органах внутрішніх справ , а відповідно до Порядку №4 - з проходженням служби в поліції;

- визнала законодавчою прогалиною ситуацію щодо нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, які стосувалися виплати одноразової грошової допомоги особам, які після звільнення з органів внутрішніх справ продовжили службу в Національній поліції та яким інвалідність встановлена внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, але під час служби в органах поліції або після звільнення з органів поліції .

ОСОБА_1 звільнений з ОВС (з посади в УДСО при ГУ МВСУ у Львівській області) 08.06.2013, - задовго до прийняття Закону №580-VІІІ; позивач не проходив службу в Національній поліції. Тому доводи відповідача щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на підставі статті 97 Закону №580-VІІІ (з огляду на встановлення інвалідності в 2019 році) та необхідність розгляду цього питання на підставі Порядку № 4 є помилковими.

Отже, на правовідносини щодо призначення та виплати ОСОБА_1 як колишньому працівнику міліції одноразової грошової допомоги з огляду на встановлення інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження ним служби в ОВС, поширюються норми статті 23 Закону №565-ХІІ та Порядку №850.

Норми Порядку №850 (пункт 9) встановлюють, що прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги віднесено до компетенції МВС України, яке в місячний строк після надходження документів (висновку органу, в якому проходив службу заявник та наданих заявником документів) приймає одне з таких рішень:

1) про призначення грошової допомоги і надсилає його разом із документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги;

2) про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Суд встановив, що МВС України ухилилося від прийняття рішення, що віднесене до його компетенції, оскільки не прийняло жодного рішення щодо одноразової грошової допомоги заявнику (про призначення/відмову у призначенні). Натомість МВС України повернуло ці документи без розгляду з мотивів необхідності скерування таких за належністю до Національної поліції України. Оцінюючи ці дії МВС України через призму норм Порядку №850 суд дійшов висновку, що відповідач протиправно повернув документи ОСОБА_1 разом з висновком УДСО при ГУ МВС У Львівській області про призначення одноразової грошової допомоги та не прийняв рішення по суті питання, хоча вирішення цього питання відноситься до компетенції МВС України.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 до МВС України щодо спонукання/зобов`язання прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 07.11.2019, а також аргументи відповідача щодо дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень щодо прийняття такого рішення суд керується такими міркуваннями:

відповідно до статті 245 КАС України у разі задоволення позову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

суд встановив, що МВС України не розглянуло по суті питання щодо наявності/відсутності підстав для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та не прийняло рішення щодо того, чи наявні/відсутні всі визначені Законом №565-ХІІ та Порядком № 850 умови для цієї виплати.

За таких обставин суд дійшов висновку, що не повинен підміняти МВС України та замість нього вирішувати питання, щодо якого відповідач ще не прийняв жодного рішення.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За цих конкретних обставин справи суд вважає належним способом захисту прав позивача спонукання/зобов`язання МВС України повторно розглянути документи про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та прийняти обґрунтоване рішення відповідно до пункту 9 Порядку №850.

Оцінюючи доводи представника відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №1146 від 27.12.2018, відповідно до яких з 04.01.2019 виплата одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції охорони здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України суд зауважує таке:

ці та інші співзвучні доводи відповідача стосуються зміни правового регулювання щодо джерел виплати згаданої допомоги колишнім працівникам органів міліції охорони з огляду на реорганізацію системи МВС та впровадження в структурі Національної поліції України підрозділів поліції охорони (як правонаступників міліції охорони). Так, починаючи з 2019 року Уряд визначив кошторисне джерело коштів для виплати одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції охорони. Проте ці зміни жодним чином не вплинули на компетенцію МВС України як органу, що повинен на підставі Порядку №850 вирішити питання про наявність підстав для призначення цієї допомоги.

Департамент поліції охорони на виконання доручення Національної поліції України в листі №1143/43/3/02-2020 від 17.03.2020 (а.с. 12) роз`яснив, що відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №1146 від 27.12.2018 та Порядку №850 виплата ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за рахунок бюджетних коштів Національної поліції України є можливою та цілком реальною - проте рішення про наявність підстав для цієї виплати повинен прийняти компетентний орган - МВС України. Суд поділяє цю позицію та зауважує, що у випадку прийняття МВС України рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідач має повноваження визначити орган, який буде таку виплачувати (напр., Національна поліція України). При цьому суд зауважує, що не бачить підстав приймати рішення з цього приводу, оскільки на цій стадії це питання слід вирішити МВС України.

Підсумовуючи свої висновки суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково, при цьому вийшовши за межі позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що дійшов до висновку про часткове задоволення позову, тому понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, п. 3 розділу VI Прикінцеві положення , пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (01601, місто Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10; ідентифікаційний код 00032684) повторно розглянути висновок Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області і додані до нього документи щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерство внутрішніх справ України (01601, місто Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10; ідентифікаційний код 00032684) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.