Рішення

від 18.06.2020 по справі 520/4283/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

18 червня 2020 р. справа №520/4283/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мар`єнко Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного позов Державної установи "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень" до Старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася Державна установа "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень" з адміністративним позовом до Старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд - визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Харкові від 12.02.2020 року ВП № 61097188 про накладання штрафу в сумі 5100 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно накладено штраф оскаржуваною постановою від 12.02.2020 року ВП № 61097188, оскільки Державною установою "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень" були виконані всі вимоги відповідно до виконавчого листа №520/4523/19 виданого 10.01.2020 року Харківським окружним адміністративним судом. Також, позивач зазначив, що постанову про відкриття виконавчого провадження отримав лише 17.02.2020 року, тобто після прийняття відповідачем постанови про застосування штрафу у зв`язку з невиконанням судового рішення.

Від представника відповідача - Молотилової В., через канцелярію суду, надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначивши, що у даному випадку відповідач діяв на підставі та у межах чинного законодавства України.

В судовому засіданні представник позивача Повелиця Г.В. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача - Молотилова В.В. заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Після надання сторонами пояснень, письмових доказів, суд перейшов до розгляду справи в письмовому провадженні, враховуючи, що по даній категорії спорів підлягає застосуванню ч.1 ст.271 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року №520/4523/19 - адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код ЄДРПОУ 038631015, адреса: вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013) до державної установи "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень" (код ЄДРПОУ 00190325, адреса: вул. Сумська, буд. 1, м. Харків, 61057) про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) - залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2019 року №520/4523/19 - апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року по справі №520/4523/19 - скасовано з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову. До повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівлі державної установи "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень" за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1, зупинити повністю шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво державної установи "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень" негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

29.01.2020 року державним виконавцем відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про відкриття провадження з примусового виконання виконавчого листа №520/4523/19 виданого 10.01.2020 року Харківським окружним адміністративним судом про зобов`язання усунути порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом зупинення екусплуатації будівлі за адресою - м.Харків, вул.Сумська, 1.

12.02.2020 року державним виконавцем, керуючись ст. ст.63, 75 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., за невиконання рішення суду.

Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою, зазначає, що його права порушені, тому дана обставина стала підставою для звернення до суду.

Суд зазначає, що законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).

Суд розглядає спірні правовідносини, керуючись Законом України Про виконавче провадження в редакції від 29.12.2020 року.

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону України №1404-VIII визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII).

Відповідно до частин 5, 6 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Статтею 63 Закону №1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Згідно зі статтею 75 Закону №1404-VIII - у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Судом встановлено, що згідно із ч.1 ст.28 закону Про виконавче провадження - копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Суд зазначає, що відповідно до змісту наведених норм сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує накладення штрафу на боржника.

Боржник повинен бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Підставою для накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений держвиконавцем строк рішення суду.

Таким чином, держвиконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.

У разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження держвиконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення у визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 31.07.2019 року №554/13475/15ц.

Судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження №61097188 винесена 29.01.2020 року, а оскаржувана постанова про накладення штрафу в сумі 5100 гривень винесена - 12.02.2020 року, при цьому доказів направлення постанови про відкриття виконавчого провадження, згідно вимог ст.26 Закону України Про виконавче провадження , відповідачем до суду надано не було, але як вбачається з пояснень позивача - вищевказану постанову він отримав лише 17.02.2020 року.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів отримання заявником копії постанови про відкриття виконавчого провадження №61097188, суд дійшов до висновку щодо передчастності винесення відповідачем постанови про накладення штрафу в сумі 5100 гривень від 12.02.2020 року.

Слід зазначити, що підставою для застосування до боржника відповідальності, передбаченої статтею 75 Закону №1404-VIII, є невиконання ним рішення суду без поважних причин, встановлене державним виконавцем в результаті відповідної перевірки.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.

Суд зазначає, що наведеним позивачем доводам та доказам наданим щодо виконання виконавчого листа №520/4523/19 виданого 10.01.2020 року Харківським окружним адміністративним судом на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду, в даному випадку, в рамках розгляду даної справи судом не надається оцінка, оскільки відповідачем при винесені оскаржуваної постанови порушено саму процедуру добровільного виконання рішення суду боржником, на яку відведено законом 10 робочих днів в порядку виконавчого провадження.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця носить протиправний характер та підлягає скасуванню.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, обраний позивачем спосіб судового захисту відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, внаслідок чого позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Крім того, позивачем у позові заявлено клопотання з проханням визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Харкові від 12.02.2020 року ВП № 61097188.

Як вбачається з матеріалів справи - Державна установа "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень" вперше звернулась до суду за захистом своїх прав - вчасно, а саме - 24.02.2020 року, проте ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 року по справі №520/2430/2020 повернуто позовну заяву.

В подальшому, позивач ще раз звернувся до суду з позовною заявою, яка була ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 року №520/2431/2020 залишена без руху, та ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року повернуто позов.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12.03.2020 до 24.04.2020 на усій території України карантин.

На засіданні Кабінету Міністрів України 04 травня 2020 року карантин продовжено до 22 травня 2020 року.

На засіданні Кабінету Міністрів України 20 травня 2020 року карантин продовжено до 22 червня 2020 року.

Відповідно до положень пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114,122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» .

Таким чином, суд зазначає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Державної установи "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень" до Старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Харкові від 12.02.2020 ВП № 61097188 про накладання штрафу в сумі 5100 гривень.

Стягнути на користь Державної установи "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень" (код ЄДРПОУ 00190325, вул.Сумська, 1, м.Харків, 61057) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (майдан Свободи 5, Держпром,6 під., 10 пов., м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 41430595) суму судового збору у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мар`єнко Л.М.