Ухвала

від 19.06.2020 по справі 640/13499/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

19 червня 2020 року м. Київ № 640/13499/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Броварської районної ради Київської області, ОСОБА_1 (Депутата Київської обласної ради 7 скликання) доКабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування частини 10 пункту 1 проекту постанови Верховної Ради України Про утворення та ліквідацію районів , схваленого Кабінетом Міністрів України, та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

Броварська районна рада Київської області (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 15, код ЄДР: 23583547) та ОСОБА_1 (депутат Київської обласної ради 7 скликання; АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), в якому просять суд:

1) визнати протиправним та скасувати частину 10 пункту 1 проекту постанови Про утворення та ліквідацію районів схваленого Кабінетом Міністрів України на позачерговому засіданні 12 червня 2020 року в частині визначення Бориспільського району з адміністративним центром у місті Бориспіль;

2) зобов`язати Кабінет Міністрів України внести зміни до частину 10 пункту 1 проекту постанови Про утворення та ліквідацію районів схваленого Кабінетом Міністрів України на позачерговому засіданні 12.06.2020 з визначенням адміністративного центру ОСР Броварського району у місті Бровари.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Разом з тим, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, враховуючи зміни, внесені у 2016 до Конституції України, слід зазначити, що частиною 3 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір .

Вказаний принцип також закріплений в ч. 1 ст. 5 КАС України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Згідно з п.п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, для цілей їх застосування та оскарження , є створення ними юридичних (негативних) наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Зі змісту наведених норм слідує, що для цілей кваліфікації спору як юридичного, предмет оскарження повинен мати юридичне значення .

Відповідно, до суду може бути оскаржений певний акт суб`єкта владних повноважень, який набрав чинності , є чинним, створює юридичні наслідки.

З матеріалів справи видно, що позивачі звернулися до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати частину 10 пункту 1 проекту постанови ВР України Про утворення та ліквідацію районів , схваленого Кабінетом Міністрів України на позачерговому засіданні 12 червня 2020 року в частині визначення Бориспільського району з адміністративним центром у місті Бориспіль.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що Указом Президії Верховної Ради УРСР Про утворення нових районів в Українській PCP від 12 квітня 1973 року Київська область поділена на 25 районів: Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Іванківський, Кагарлицький, Києво- Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський, Чорнобильський, Яготинський.

Однак, з 2014 року в Україні започатковано проведення реформи децентралізації влади.

Так, 07.06.2019 на засіданні міжвідомчої робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівня Київської області розглянуто напрацювання Київської облдержадміністрації щодо наступного етапу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Відповідно до визначених критеріїв Методики було проведено аналіз потенційних адміністративних центрів та запропоновано 5 ОСР у Київській області (чисельність населення в яких понад 150 тис. осіб): Білоцерківська, Васильківська, Ірпінська, Броварська, Переяславська.

Пояснюють позивачі, що у березні 2020 року Київською обласною державною адміністрацією підготовано план щодо формування адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального рівня, зокрема щодо створення районів у Київській області який було направлено до Міністерства розвитку громад і територій.

За словами позивачів, зазначеним планом передбачалось утворення 5 перспективних районів у Київській області: Ірпінський, Васильківський, Білоцерківський, Броварський та Переяславський.

У квітні 2020 року на онлайн-консультації з Міністерством розвитку громад та територій України, представниками регіональних відділень асоціацій місцевого самоврядування, експертами, представниками Київської обласної державної адміністрації було презентовано проект адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня у складі 5 районів з центрами у Ірпені, Василькові, Броварах, Білій Церкві, Переяславі. На засідання пропонувалось розглянути імовірність створення центру у Борисполі, замість Броварів.

14.04.2020 Київська обласна державна адміністрація надіслала Міністерству розвитку громад та територій України варіант з 5 центрами одиниць субрегіонального рівня (ОСР): Ірпінь, Васильків, Бровари, Біла Церква, Переяслав.

Натомість, за твердженням позивачів, 25.05.2020 на розгляд Міністерству розвитку громад та територій України надіслано альтернативний варіант з 6 центрами ОСР: Буча, Фастів, Обухів, Біла Церква, Переяслав.

Отже, позивачі звертають увагу суду, що наприкінці травня у Київській ОДА різко змінили своє бачення, адже замість 5 буде утворено 6 районів, але зазначений поділ Київської області на райони, зокрема зміщення центру району з Броварів до Борисполя, за словами заявників, грубо порушує методичні рекомендації щодо критеріїв формування адміністративно - територіальних одиниць субрегіонального (районного ) рівня затвердженої Міністерством регіонального розвитку , будівництва та житлово-комунального господарства, які підготовано на виконання Плану заходів з реалізації нового етапу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в України на 2019 - 2021 роки, затвердженого розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №77-р.

Додають, що відповідно до запропонованого поділу, на Київщині буде сформовано Білоцерківський, Обухівський, Переяславський, Бориспільський, Фастівський та Бучанський.

Межі Бориспільського району фактично відповідають запланованому раніше Броварському, але адміністративний центр субрегіонального рівня перенесли з одного міста до іншого.

Зазначають, що згідно з офіційними даними (станом на початок січня 2020 року) у Броварах проживає понад 108 тисяч людей, а в Борисполі - трохи більше 63 тисяч.

На початку червня поточного року Мінрегіон спрямував на погодження проект постанови Верховної Ради України щодо майбутніх районів в Україні.

Як зазначають позивачів, із зазначеного проекту постанови вбачається, що Мінрегіоном затверджено Бориспільський район, до території якого ввійшла і територія нинішнього Броварського району, з адміністративним центром у місті Бориспіль.

12.06.2020 на позачерговому засіданні Кабінет Міністрів України схвалив проект постанови Верховної Ради України Про утворення та ліквідацію районів .

Разом з тим, як наголошують у позовній заяві позивачі, зазначений розподіл прийнято з грубим порушенням вимог методичних рекомендацій щодо критеріїв формування адміністративно - територіальних одиниць субрегіонального (районного ) рівня затвердженої Міністерством регіонального розвитку , будівництва та житлово-комунального господарства, якими визначено, що адміністративний центр ОСР - населений пункт, визначений для розташування місцевого органу виконавчої влади, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, що представляють інтереси територіальних громад.

За твердженнями позивачів, оскільки чисельність населення міста Бориспіль становить 63 тис осіб, населення міста Бровари становить понад 108 тис осіб, місто Бориспіль є більш віддалене від столиці, а територія Броварської міської ради є суміжною з містом Київ, відстань від центру Борисполя до межі із Києвом становить 14 км, а від центру Броварів - 5 км, з огляду на що, на думку позивачів, Кабінет Міністрів був зобов`язаний визначити адміністративним центром ОСР саме місто Бровари.

Відтак, запропонований варіант утворення Бориспільського району з центром в місті Бориспіль не буде відповідати сучасним вимогам для організації ефективної місцевої влади та управління, з огляду на що позивачі просять суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Тобто, проаналізувавши доводи позивача, викладені у позовній заяві, а також як видно із прохальної частини позовної заяви, позивачі по суті просять суд визнати протиправним та скасувати проект постанови ВР України, схвалений Кабінетом Міністрів України Про утворення та ліквідацію районів в частині.

В той же час, суд зазначає, що цей акт (постанова) є лише проектом , позицією суб`єкта законодавчої ініціативи щодо необхідності прийняття ВР України певного акту та, на даний час, не впливає та створює жодних юридичних наслідків взагалі, оскільки не є актом, який набрав чинності, є чинним.

При цьому, варто знову звернути увагу позивачів на те, що до суду може бути оскаржений певний акт суб`єкта владних повноважень, який набрав чинності , є чинним, створює юридичні наслідки та впливає на права та інтереси позивача.

Таким чином, проект постанови ВР України, схвалений КМ України, не має обов`язкового характеру в сфері публічно-правових відносин, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов`язків осіб чи суб`єктів владних повноважень, а заявлений предмет і підстави позову не створюють значення юридичного спору .

Підсумовуючи, слід зазначити, що суд має повноваження розглядати та вирішувати справу у межах своєї юрисдикції, якщо має місце юридичний спір .

У взаємозв`язку з ч. 1, 2 ст. 55, положення ч. 3 ст. 124 Конституції України слід розуміти як поширення юрисдикції судів на юридичні спори, предметом яких є права та свободи конкретної особи.

З позиції Європейського суду з прав людини ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод не застосовується у провадженнях, у яких немає спору між сторонами, чи у односторонніх провадженнях, у яких немає двох сторін спору, та за відсутності прав у якості предмету спору (Alaverdyan v. Armenia, (dйc.), Алавердян проти Вірменії , §35).

Це свідчить про те, що у випадку відсутності юридичного спору суд не має повноважень вирішувати справу , що має місце у даному випадку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак, обраний позивачами спосіб захисту прав позивачів не відповідає його змісту, безпосередньо не впливає на обсяг прав та обов`язків позивачів (не виступає підставою для їх виникнення, зміни чи припинення) та не відповідає визначеним законом правовим способом захисту порушеного права, оскільки, враховуючи зміни до ч. 3 ст. 124 Конституції України, на дані відносини не поширюється юрисдикція судів взагалі , у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі, оскільки позов не підпадає під судовому юрисдикцію взагалі.

Керуючись статтями 160-162, 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі .

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КАС України ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст.ст. 292 - 297 КАС України п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII, з урахуванням п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX).

Суддя О.А. Кармазін