Ухвала

від 10.06.2020 по справі 754/3724/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 13 березня 2019 року у кримінальному провадженні №42017000000004425 від 20.11.2017, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на нерухоме майно - земельні ділянки, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ними, в тому числі на:

- земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:62:142:00071 площею 0,1 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), цільове призначення даної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання прокурора містить достатньо правових підстав для його задоволення у відповідності до вимог ст. 170 КПК України, оскільки майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України у кримінальному провадженні №42017000000004425.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що ні він, ні власник майна під час розгляду клопотання про арешт присутніми не були, ухвалу слідчого судді отримав 05.05.2020 року. По суті апеляції просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:142:00071площею 0,1 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_7 постановити нову, якою відмовити органу досудового розслідування в задоволенні клопотання про накладення арешту в цій частині.

Апелянт вказує на те, що майно не відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. Крім того вказує, що ОСОБА_7 ніякого відношення до кримінального провадження за ч.2 ст.364 КК України не має, як і не містять матеріали доказів того, що саме ця ділянка містить сліди злочин. Також апелянт зазначає і про те, що він є власником земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:142:00071площею 0,1 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору купівлі продажу 21.11 2016 року. Крім того апелянт посилається на довідку від 25.03.2020 року експерта ФОП ОСОБА_9 на даній земельній ділянці відсутні будь які будівлі та споруди, що на його переконання спростовує посилання як органу досудового розслідування так і слідчого судді щодо побудованих об`єктів нерухомості.

Колегія суддів приймає до уваги доводи клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його з огляду на те, що ухвалу від 13 березня 2019 р. було постановлено без виклику власника майна, адвокат також присутнім під час розгляду клопотання в суді першої інстанції не був, ухвалу слідчого судді згідно наявної інформації отримав 05 травня 2020 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, який підтримав вимоги апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Відповідно до положень ч. 2 п.1 ст. 171 КПК України в клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту.

З матеріалів справи вбачається, що Деснянським управління поліції ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000004425 від 20.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 364 КК України. В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування цілком слушно звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42017000000004425, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:142:00071 площею 0,1 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), цільове призначення даної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), оскільки останнє відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та є метою забезпечення збереження речових доказів.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, а саме з тих підстав, що воно відповідає критеріям, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку. Крім того постановою органу досудового розслідування від 26 лютого 2019 року вищезазначене майно визнано речовими доказами.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно, з метою його збереження.

Посилання представника власника майна на те, що ОСОБА_7 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:142:00071 площею 0,1 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , законно та є добросовісним набувачем, колегія суддів не може визнати такими, що свідчать про необхідність скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні клопотання, оскільки положенняст. 170 КПК Українидозволяють накласти арешт на майно будь якої особи, у разі необхідності забезпечити збереження речових доказів, що у цьому випадку і мало місце.

Доводи апелянта про те, що власник арештованого майна не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки метою накладення арешту у даному кримінальному провадженні є збереження речових доказів, тобто це не вимагає доведення причетності особи до кримінального правопорушення.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, посилання апелянта на відсутність будь-яких правових підстав для накладення арешту на майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:142:00071 площею 0,1 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не може прийматися до уваги.

Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За встановлених обставин колегія суддів вважає доводи апеляції такими, що не ґрунтуються на матеріалах провадження та були враховані під час прийняття рішення слідчим суддею.

Керуючись ст.ст.98, 117, 131, 132, 170- 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити адвокату ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 строк апеляційного оскарження на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 13 березня 2019 року у кримінальному провадженні №42017000000004425 від 20.11.2017.

Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 13 березня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:142:00071 площею 0,1 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), цільове призначення даної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 13 березня 2019 року - без задоволення.

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/7824/2667/2020

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1