Рішення

від 15.06.2020 по справі 361/1486/20

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/1486/20

Провадження № 2/361/2033/20

15.06.2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 червня 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарі - Мищенко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Тріо-Груп про виплату заробітної плати та проведення розрахунку при звільненні,

у с т а н о в и в:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ Компанія Тріо-Груп про виплату заробітної плати та проведення розрахунку при звільненні.

Позивач зазначав, що 16 жовтня 2018 року був прийнятий на роботу ТОВ Компанія Тріо-Груп на посаду монтажник будівельний.

Керівником підприємства було видано наказ (розпорядження) від 12.10.2018 р. №11-К про прийняття на роботу, про що було зроблено запис в трудовій книжці.

З цього ж дня він був допущений до роботи та на нього було покладено відповідні обов`язки. Вказану роботу виконував особисто із підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку з 9-00 до 18-00 з обідньою перервою з 13:00 до 14:00 і двома технологічними перервами по 15 хвилин безперервно усі без виключення робочі дні з моменту прийняття на роботу і до моменту звільнення.

У період роботи з 16 жовтня 2018 року заробітна плата була виплачена лише однин раз 05.12.2018 р. за жовтень та листопад 2018 року у сумі 9952,73 грн., про що позивач розписався в зарплатній відомості в момент отримання коштів. За період з 01.12.2018 р. по 01.03.2019 р. заробітну плату йому не виплачували.

28 лютого 2019 року в розмові з директором в черговий раз позивачем було висловлено прохання щодо виплати належної заробітної плати.

Після цього без будь-яких належних обґрунтувань 01 березня 2018 року йому було повідомлено про звільнення згідно ст. 38 КЗпП України, та ознайомлено з відповідним наказом №04-к від 01.03.2019 р., про що зробили запис в трудовій книжці.

Роботодавцем на момент звільнення не було проведено розрахунок (виплата всіх належних сум) за час існування трудових відносин між позивачем та роботодавцем, а саме з 01 грудня 2018 року по 01 березня 2019 року, що загалом становить 27811 грн. 09 коп.

Крім цього, у зв`язку із вказаною затримкою та відповідно до ст. 117 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний сплатити середній заробіток за весь час затримки, що на момент направлення вказаної позовної заяви до суду становить 99600 грн. 00 коп.

Дії роботодавця щодо невиплати заробітної плати у період його роботи на підприємстві, не проведення з ним розрахунків при звільненні поставили позивача у скрутне матеріальне становище, унеможливили забезпечення нормального існування позивача та членів його сім`ї, що мало наслідком виникнення тяжкого психологічного стану. Вказане також зумовило необхідність після повного робочого дня додаткові джерела доходу для забезпечення свого існування.

Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 10000 грн. 00 коп.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату за період з 01 грудня 2018 року по 01 березня 2019 року у розмірі 27811 грн. 09 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 99600 грн. 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн. 00 коп.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі та підтримав позов у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача ТОВ Компанія Тріо-Груп не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялося належним чином.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що згідно наказу №11-К від 12.10.2018 р., позивача ОСОБА_1 16 жовтня 2018 року було прийнято на роботу в ТОВ Компанія Тріо-Груп на посаду монтажник будівельний.

01 березня 2019 року позивача звільнено із займаної посади за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України, наказ №04-к від 01.03.2019 р., про що зроблено відповідні записи в його трудовій книжці (а.с.7).

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України, при укладені трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт, трудову книжку. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України, п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціальбного захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58 (надалі Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. До трудової книжки заносяться відомості про роботу працівника.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.115 КЗпП України, заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У відповідності до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.12.1999 р. Про практику застосування судами законодавства про оплату праці установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно п. 21 вищевказаної Постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.12.1999 р. при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (з наступними змінами і доповненнями).

Згідно з п.4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав від 27.09.2012 р. №10-1389/0/4-12 Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм трудового права - 4. Відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці , пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

При цьому, згідно з пунктом 5 наведеного вище Порядку, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до абз.2 ст.233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної платні без обмеження будь-яким строком.

Оскільки, на виконання ухвали суду від 08 квітня 2020 року про витребування доказів, відповідачем ТОВ Компанія Тріо-Груп не надано довідки про доходи позивача ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне провести розрахунок заборгованості по заробітній платі згідно штатного розпису та довідки про нараховану заробітну плату, відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України.

Розмір заробітної плати монтажника будівельного становить 8000 грн. Відповідно до проведених математичних розрахунків, загальний розмір заробітної плати за весь час роботи з 16.10.2018 р. по 01.03.2019 р. становить 36763,64 грн., середньоденна заробітна плата - 379,01 грн.

Невиплачена заробітна плата за період з 01.12.2018 р. по 01.03.2019 р. становить 24400,00 грн.

Відповідно до частини першої ст. 83 КЗпП України, крім заробітної плати у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України Про відпустки , до закінчення шестимісячного строку безперервної роботи щорічна основна відпустка надається пропорційно до відпрацьованого часу.

Кількість днів невикористаної відпустки - 9 днів (77 - кількість відпрацьованих календарних днів в 2018 році) х 24 (мінімальна тривалість відпустки) / 354 (річна кількість днів без урахування святкових днів) + 60 (кількість відпрацьованих календарних днів в 2019 році) х 24 (мінімальна тривалість відпустки) / 354 (річна кількість днів без урахування святкових днів).

Загальний розмір грошової компенсації за невикористану відпустку складає 3411,09 грн.

Розмір середньоденної заробітної плати - 400 грн. 00 коп. (8000 грн. 00 коп. - х 2 (заробітна плата за два останні місяці)/(20+20 кількість робочих днів). Період затримки виплати - 249 робочих дні (з 02 березня 2018 року по 29 лютого 2019 року).

Таким чином, загальна сума середнього заробітку за час затримки виплати сум при звільненні становить 99600,00 грн.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що відповідачем ТОВ Компанія Тріо-Груп при здійсненні своєї діяльності було порушено чинні норми трудового законодавства .

З огляду на викладене, стягненню із відповідача ТОВ Компанія Тріо-Груп на користь позивача ОСОБА_1 підлягає заборгованість по заробітній платі за період з 01.12.2018 р. по 01.03.2019 р. у розмірі 24400,00 грн., компенсація за невикористану відпустку в розмірі 3411,09 грн. та середній заробіток за час затримки виплати сум при звільненні в розмірі 99600,00 грн.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Що стосується позовних вимог про стягнення із відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 10000 грн., то при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд визначає характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

З урахуванням тяжкості моральних страждань позивача ОСОБА_1 , істотності вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, до яких призвели дії відповідача ТОВ Компанія Тріо-Груп у вигляді не проведення належного розрахунку під час його звільнення, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача суму у рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог , суд вважає за можливим стягнути із відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 2114,91 грн. (1274,11 грн. за задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку + 840,80 грн. за задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди).

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, статями 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-284, 350, 354 ЦПК України , суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Тріо-Груп , код ЄДРПОУ 37165793, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , заборгованість з виплати заробітної плати за період з 01.12.2018 р. по 01.03.2019 р. у розмірі 24400 (двадцять чотири тисячі чотириста) грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 3411 (три тисячі чотириста одинадцять) грн. 09 коп. та середній заробіток за час затримки виплати сум при звільненні в розмірі 99600 (дев`яносто дев`ять тисяч шістсот) грн .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Тріо-Груп , код ЄДРПОУ 37165793, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , у рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 3000 (три тисячі) грн.

В решті позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення в частині стягнення присудження працівникові виплати заробітної плати допускається до негайного виконання не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Тріо-Груп , код ЄДРПОУ 37165793, на користь держави судовий збір в розмірі 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 91 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя В. С. Сердинський