Рішення

від 15.06.2020 по справі 451/1604/19

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

15 червня 2020 рокуСправа №451/1604/19 Провадження № 2/451/411/20

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Сахаревич М.М.

з участю сторін

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1604/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту та визнання права власності у порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

29 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту та визнання права власності у порядку спадкування.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Хмільно Радехівського району Львівської області померла його мати - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 30.01.2019 року Радехівським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області. Мама проживала і була зареєстрована по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) по АДРЕСА_1 і разом із нею проживав та був зареєстрований її чоловік і батько позивача - ОСОБА_4 , наведені обставини викладені у довідці №291 від 15.10.2019 року Лопатинської селищної ради Львівської області. Оскільки ОСОБА_4 проживав із дружиною (спадкодавцем) до і на момент її смерті, прийняв правовстановлюючі документи, належні мамі на відповідальне зберігання, шляхом подальшого проживання у належному на праві спільної часткової власності будинковолодінні, продовжував опіку над спадковою масою (обробляв земельні ділянки, доглядав за будинком тощо), тобто прийняв спадщину вступивши у фактичне володіння майном, що кореспондує вимогам ст. 549 ЦК УРСР, чинним на момент виникнення правовідносин, тобто прийняв спадщину. У склад спадкового майна після смерті матері ОСОБА_3 , яке перейняв ОСОБА_4 увійшли, окрім іншого, земельні ділянки загальною площею 1,4051 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області та, на які виданий Державний акт на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_2 -ЛВ №025444. Поряд з цим, батько із-за незнання вимог чинного законодавства, спадкових прав на майно мами у встановленому законом порядку не оформив. Напередодні своєї смерті, у батька погіршився стан здоров`я, а тому позивач, як син переїхав до нього у с. Хмільно та допомагав йому у веденні господарства і догляді за будинком. У подальшому, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_3 помирає його батько - ОСОБА_4 і наведене підтверджується відомостями, викладеними у Свідоцтві про смерть, серії НОМЕР_3 від 18 лютого 2010 року, виданим Хмільнівською сільською радою Радехівського району. Обставини, що ОСОБА_4 постійно до дня смерті зареєстрований в с. Хмільно Радехівського району без реєстрації проживав його син - ОСОБА_1 , викладені у довідці Лопатинської селищної ради Радехівського району №292 від 15.10.2019 року. У склад спадкового майна, належного батькові, увійшли окрім іншого і земельні ділянки загальною площею 2,0444 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Хмільнівської сільської ради Радехівського району та, на які виданий Державний акт на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_2 -ЛВ №025443. У органи нотаріату позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини, поряд з цим у вчиненні нотаріальних дій йому було відмовлено, з підстав викладених у постанові державного нотаріуса від 20 листопада 2019 року. Таким чином, позивач пропустив визначений законодавцем строк для прийняття спадщини і вагомих причин, за наявності яких можна було б клопотати про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, не має. Більше того, як вказано вище, він проживав із батьком до дня його смерті без реєстрації. За таких обставин, більш дієвих заходів для забезпечення реалізації своїх майнових прав, окрім як звернення до суду, він не має. Як претендентом на спадкову масу, єдиного з числа спадкоємців за законом та стороною у справі зазначає ОСОБА_2 , доньку померлих та сестру позивача. Просить ухвалити рішення, яким встановити факт, що ОСОБА_1 постійно проживав по АДРЕСА_1 без реєстрації разом із ОСОБА_4 до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_4 , право власності на земельні ділянки загальною площею 1,4051 га, що складається з двох земельних ділянок площами 0,5542 га з кадастровим номером 4623987600:06:000:0118 та 0,8509 га з кадастровим номером 4623987600:02:000:0118, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ №025444, виданого 12.04.2000 року; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_4 , право власності на земельні ділянки загальною площею 2,0444 га, що складається з двох земельних ділянок площами 0,5543 га з кадастровим номером 4623987600:06:000:0117 та 1,4901 га з кадастровим номером 4623987600:02:000:0117, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали ОСОБА_4 , на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЛВ №025443, виданого 12.04.2000 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.2-5).

Позивач в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив постановити рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі та просила постановити рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вислухавщи пояснення позивача, врахувавши заяву відповідача про визнання позову, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Хмільно Радехівського району Львівської області померла мати позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим повторно 30.01.2019 року Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (а.с.13).

Мати проживала і була зареєстрована по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) по АДРЕСА_1 і разом із нею проживав та був зареєстрований її чоловік і батько позивача - ОСОБА_4 , наведені обставини викладені у довідці №291 від 15.10.2019 року Лопатинської селищної ради Львівської області (а.с.14).

Оскільки ОСОБА_4 проживав із дружиною (спадкодавцем) до і на момент її смерті, прийняв правовстановлюючі документи на відповідальне зберігання, шляхом подальшого проживання у належному на праві спільної часткової власності будинковолодінні, продовжував опіку над спадковою масою (обробляв земельні ділянки, доглядав за будинком тощо), тобто прийняв спадщину вступивши у фактичне володіння майном, що кореспондує вимогам ст. 549 ЦК УРСР, чинним на момент виникнення правовідносин, тобто прийняв спадщину.

У склад спадкового майна після смерті матері ОСОБА_3 , яке перейняв ОСОБА_4 увійшли, окрім іншого, земельні ділянки загальною площею 1,4051 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області та, на які виданий Державний акт на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_2 -ЛВ №025444 (а.с.15-15 зворот,16-17).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_4 і наведене підтверджується відомостями, викладеними у Свідоцтві про смерть, серії НОМЕР_3 від 18 лютого 2010 року, виданим Хмільнівською сільською радою Радехівського району (а.с.18).

Обставини, що ОСОБА_4 постійно до дня смерті зареєстрований в с. Хмільно Радехівського району та без реєстрації разом з ним проживав його син - ОСОБА_1 , викладені у довідці Лопатинської селищної ради Радехівського району №292 від 15.10.2019 року (а.с.19).

У склад спадкового майна, належного батькові, увійшли окрім іншого і земельні ділянки загальною площею 2,0444 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Хмільнівської сільської ради Радехівського району та, на які виданий Державний акт на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_2 -ЛВ №025443 (а.с.20-20 зворот, 21-22).

У органи нотаріату позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини, але у вчиненні нотаріальних дій йому було відмовлено, з підстав викладених у постанові державного нотаріуса від 20 листопада 2019 року (а.с.23).

Факт, що ОСОБА_1 постійно проживав по АДРЕСА_1 без реєстрації разом із ОСОБА_4 до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , не довіряти показам яких у суду немає підстав (а.с.41-42).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Приймаючи до уваги вищенаведене, визнання позову відповідачем, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,200,206, 211,258-259,263-265,279,315 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 постійно проживав по АДРЕСА_1 без реєстрації разом із ОСОБА_4 до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_4 , право власності на земельні ділянки загальною площею 1,4051 га, що складається з двох земельних ділянок площами 0,5542 га з кадастровим номером 4623987600:06:000:0118 та 0,8509 га з кадастровим номером 4623987600:02:000:0118, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ №025444, виданого 12.04.2000 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_4 , право власності на земельні ділянки загальною площею 2,0444 га, що складається з двох земельних ділянок площами 0,5543 га з кадастровим номером 4623987600:06:000:0117 та 1,4901 га з кадастровим номером 4623987600:02:000:0117, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали ОСОБА_4 , на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЛВ №025443, виданого 12.04.2000 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_5 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_3 , судовий збір в розмірі 2305 (дві тисячі триста п`ять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 19 червня 2020 року.