Постанова

від 17.06.2020 по справі 318/140/16-а (2-а/318/1/2020)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 червня 2020 року м. Дніпросправа № 318/140/16-а (2-а/318/1/2020)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

за участю:

представника відповідача Гурильова А.С.,

представника третіх осіб 1та 3: Жманкова В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

на ухвалу Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 17.02.2020 року (суддя суду першої інстанції Комишня Н.І.), прийняту у відкритому судовому засіданні, у справі № 318/140/16-а(2-а/318/1/2020) за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Дергеокадастру у Запорізькій області, Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, відділу примусового виконання рішень управляння державної виконавчої служби Головного упроавління юстиції у Запорізькій області, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправними рішень, дій бездіяльності вчинених суб`єктом владних повноважень,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 17.02.2020 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову було задоволено. Заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області та іншим посадовим особам вчиняти будь які дії щодо земельних ділянок, зазначених в наказах Головного управляння Держгеокадастру у Запорізькій області № 92 від 21.06.2016 року, №92 від 21.06.2016 року, №136 від 29.12.2015 року.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить оскаржувану ухвалу скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при вжитті заходів забезпечення позову судом першої інстанції не було встановлено форму власності відповідних земельних ділянок та обсяг повноважень Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, яке розповсюджується лише на передачу земельних ділянок державної власності.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з урахуванням уточнених позовних вимог від 09.01.2020 року (т. 5 а/с 233-243) звернулись до суду з адміністративним позовом яким просили суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку з кадастровим № 2321582500-02-001-0045 іншим особам замість ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Вільнянської райдержадміністрації від 16.10.2007 року №783 про затвердження ОСОБА_4 проекту землеустрою на земельну ділянку площею 4.7932 га і розпорядження голови Вільнянської райдержадміністрації від 06.10.2007 року №457 про надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку площею 10.3 га. для передачі в оренду;

- скасувати договір оренди на земельну ділянку площею 4.7932 га;

- скасувати реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про оренду земельної ділянки з кадастровим № 2321582500-02-001-0045;

- скасувати реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в державного реєстратора на земельні ділянки згідно з даних наявних в Довідці від 28.12.2019 року 08-0-26-7231/105-19 із зазначенням в графі 3 форми власності комунальна;

- визнати протиправним та скасувати рішення суб`єкта владних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про передачу в комунальну власність і надання дозволу на розробку проекту на земельну ділянку згідно з даних наявних в Довідці від 28.12.2019 року 08-0-26-7231/105-19 із зазначенням в графі 3 форми власності комунальна;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку розміром 4 га. із земель резерву та запасу розташованих на території Любимівської сільради Вільнянського району Запорізької області біля с.Новотроїцьке Вільнянського району Запорізької області іншій особі замість ОСОБА_2 ;

- скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 24.09.2014 року № 8-405/15-14-сг про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий № 2321582500:01:004:0130;

- скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 24.09.2014 року № 8-157/15-14-сг про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_5 земельну ділянку кадастровий № 2321582500:01:004:0131;

- скасувати реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на право власності земельних ділянок з кадастровими № 2321582500:01:004:0130 та № 2321582500:01:004:0131;

- зобов`язати ОСОБА_3 , ОСОБА_5 звільнити земельні ділянки № 2321582500:01:004:0130 та № 2321582500:01:004:0131 від споруд та привести їх до первісного стану;

- визнати протиправною бездіяльність управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області під час встановлення невиконання боржником вимог №8118-6\11 та № 8119-6/11.

Також, 09.01.2020року позивачами подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області або іншим посадовим особам вчиняти будь які дії щодо земельної ділянки на які ОСОБА_1 наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства площею 2 га із земель запасу та резерву розташованих на території Любимівської сільради Вільнянського району Запорізької області в контурі №516-517 розміром по АДРЕСА_1 метрів довжини та 100 метрів ширини згідно схеми села та землеустрою.

Клопотання ОСОБА_1 судом 1-ї інстанції було задоволено, а заяву ОСОБА_2 повернуто без розгляду.

Задовольняючи клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що з позовної заяви, долучених до позовної заяви доказів та заяви про забезпечення позову вбачається, що захист прав, свобод та інтересів позивача ОСОБА_1 стане неможливим без вжиття таких заходів, а також врахував очевидність ознак протиправності дій суб`єкта владних повноважень.

Суд апеляційної інстанції переглянувши справу за наявними у ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частинами першою, другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

В той же час, суд апеляційної інстанції зазначає, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі з приводу порушення яких заявлено адміністративний позов.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, а також повинні відповідати позовним вимогам на забезпечення яких вони заявлені.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник, зокрема, з приводу дій суб`єктів владних повноважень щодо передачі третім особам у власність та користування земельних ділянок, відносно яких позивачі просили надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Судом встановлено, що Кам`янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області від 30 травня 2012 року у справі № 0811/1396/12 прийнято рішення, на виконання якого видані виконавчі листи про:

- зобов`язання Вільнянську районну державну адміністрацію Запорізької області розглянути клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою відносно відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та розпорядженням голови райдержадміністрації надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність безоплатно земельну ділянку для ведення фермерського господарства площею орієнтовно 12 га із земель резерву та запасу біля с. Грізне Вільнянського району Запорізької області в контурі 516, 517 карти землеустрою.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, на яку наданий ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою, перебуває як у приватній власності, в тому числі і у ОСОБА_6 , так і колективній власності (т.5 а.с.145-49, т.6 а.с. 59-61).

Позивач вважє, що оскільки вказані земельні ділянки передані у користування третім особам на підставі оскаржених наказів Головного управління Держземагенства у Запорізькій області всупереч судовому рішенню про зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати позивачу дозволи на розробку проектів землеустрою, наведені обставини, за її переконанням, є достатніми підставами для забезпечення позову.

Суд першої інстанції погодився з доводами позивача, однак оскаржуваною ухвалою не визначив жодних мотивів застосування заходів забезпечення позову з посиланням на наявність обставин, визначених в ст. 150 КАС України, якими суд першої інстанції керувався при формуванні висновку, що подальший захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття судом визначених позивачами заходів.

Виходячи з суті з природи спірних правовідносин, які виникли внаслідок дій відповідачів, визначеного позивачами предмету спору, апеляційний суд вважає відсутніми підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області або іншим посадовим особам вчиняти будь які дії щодо земельної ділянки, зокрема щодо передачі у власність безоплатно земельну ділянку для ведення фермерського господарства площею орієнтовно 12 га із земель резерву та запасу біля с. Грізне Вільнянського району Запорізької області в контурі 516, 517 карти землеустрою.

По-перше, як встановлено вище, частина земельної ділянка вже перебуває у власності третьої особи, та частина відноситься до комунальної власності, розпорядження якої належить до повноважень сільської ради, та позивачем ОСОБА_1 не доведено, що невжиття визначених нею заходів може істотно ускладнити чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася.

Крім того, наведені позивачем обставини у позовній заяві потребують доказуванню і їх не можна вважати такими, що очевидно призведуть до заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або свідчать про очевидність ознак протиправності оскаржуваних наказів.

За наявності юридичного факту передачі земельної ділянки у власність третій особі, визначений позивачем спосіб забезпечення пред`явленого нею позову ніяким чином не відповідає законодавчо визначеній меті забезпечення адміністративного позову, а в частині заборони третім особам вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок що перебувають в їх користуванні також не відповідають п.4 ч.1 ст.151 КАС України, оскільки не стосуються предмета спору.

Також апеляційний суд звертає увагу, що виходячи з законодавчо встановленого порядку передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування, рішення відповідного органу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є тільки однією із стадій процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку.

Отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки такий дозвіл не є правовстановлюючим актом, не породжує особистих майнових прав та зобов`язань осіб.

На момент звернення до суду з вказаним позовом і, відповідно, заявою про забезпечення позову, позивач не наділена жодним правом стосовно обраної нею земельної ділянки, тоді як треті особи відповідним правом наділені, а відтак застосувавши заходи забезпечення позову, суд першої інстанції фактично втрутився у право власності третіх осіб.

З огляду на визначений позивачем предмет спору, апеляційний суд вважає, що доводи позивача в обґрунтування заяви про забезпечення позову не можуть бути підставою для забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних наказів та заборони третім особам вчиняти будь-які дії стосовно належних ним земельних ділянок, оскільки не свідчать про наявність умов, передбачених в ч.2 ст.150 КАС України.

Оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції без з`ясування обставин справи, без дотримання положень ст.150 КАС України, внаслідок чого підлягає скасуванню, а заява позивача про забезпечення позову підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 150, 308, 311, 312, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області - задовольнити.

Ухвалу Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 17.02.2020 року у справі № 318/140/16-а(2-а/318/1/2020) про забезпечення позову - скасувати та прийняте нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 18.06.2020 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай