Ухвала

від 18.06.2020 по справі 160/4473/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 червня 2020 року

Київ

справа №160/4473/19

адміністративне провадження №К/9901/13830/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув касаційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - Митниця) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.04.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "АМТ ТРЕЙД" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару,

УСТАНОВИВ:

07.05.2020 Митниця подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2020.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга ГУ ДПС підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.

В касаційній скарзі Митниця як підставу касаційного оскарження вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС, згідно з яким підставою касаційного оскарження ухвалених у справі рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Обґрунтовуючи цю підставу касаційного оскарження, Митниця посилається на те, що в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції не послався на відповідну правову позицію Верховного Суду.

Разом з тим, встановлена пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС підстава касаційного оскарження судових рішень передбачає саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, а не відсутність посилання в оскаржуваному судовому рішенні на висновок Верховного Суду.

Митниця в касаційній скарзі вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм частини третьої статті 53, частини десятої статті 58 Митного кодексу України.

Висновок щодо застосування цих норм неодноразово був зроблений Верховним Судом при розгляді справ, предметом спору в яких була правомірність рішень митного органу про коригування митної вартості товару.

У зв`язку з цим довід Митниці про наявність підстави для касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС, потребує уточнення із зазначенням правовідносин, щодо застосування яких вказаних норм відсутній висновок Верховного Суду.

По друге, згідно з частиною четвертою статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших платежів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі у справі №1.380.2019.001962 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, справи про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів є справами з майновими вимогами. При цьому судовий збір за подання позовної заяви (апеляційної чи касаційної скарги) в таких справах обчислюється, виходячи із розміру митних платежів, які підлягають донарахуванню з різниці між задекларованою і скоригованою митницею митної вартості товару.

Утім, зі змісту судових рішень у цій справі та касаційної скарги неможливо встановити показники митної вартості товарів та визначених з її розрахунку митних платежів у гривневому еквіваленті згідно з декларацією позивача, а також згідно з рішенням податкового органу про коригування митної вартості товару, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, перевірити правильність розміру сплаченого судового збору за подання касаційної скарги.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 відкрито провадження у цій справі.

Частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2019 встановлений у розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При розрахунку судового збору за подання касаційної скарги слід виходити з такої формули (різниця митних платежів, які підлягають донарахуванню х 1,5%) х 200%).

Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого відповідач має право надати/надіслати суду касаційної інстанції заяву, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та документ про сплату судового збору у встановлених законом України №3674-VI порядку та розмірі.

Керуючись статями 248, 332, пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, але не менше ніж на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду