Постанова

від 18.06.2020 по справі 420/861/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2020 року

Київ

справа №420/861/19

адміністративне провадження №К/9901/27611/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Желтобрюх І.Л., Усенко Є.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛАЙНС" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року (головуючий суддя Бжассо Н.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року (головуючий суддя Потапчук В.О., судді - Семенюк Г.В., Шляхтицький О.І.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛАЙНС" до Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національне антикорупційне бюро України про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛАЙНС" (далі - ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національне антикорупційне бюро України (далі - НАБ України), в якому просило визнати протиправним та скасувати Наказ ГУ ДФС в Одеській області від 13 лютого 2019 року №1081 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС" (код ЄДРПОУ 40545329)".

В обґрунтування протиправності вказаного наказу позивач посилався на те, що останній не містить чітких підстав для проведення позапланової виїзної перевірки. Зокрема, ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС" зазначало, що отриманий запит не відповідав вимогам абзацу третього пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме, у запиті не було зазначено конкретних підстав його надсилання, не вказано, які саме факти свідчать про порушення платником податків законодавства з питань державної митної справи. Крім того, позивач вказував, що митні декларації, копії яких ГУ ДФС в Одеській області просило його надати, вже надавались ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС" при митному оформленні товарів та містяться в інформаційних базах територіальних органів. Посилання в оскаржуваному наказі на доповідну записку заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області, як на підставу для проведення перевірки свідчить про необґрунтованість та безпідставність цього наказу, оскільки доповідна записка за своєю суттю є документом внутрішнього використання та здебільшого має на меті спонукання керівництва до прийняття конкретного рішення, але ніяк не є підставою для перевірки.

Ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання суду першої інстанції, 27 березня 2019 року задоволено клопотання НАБ України та залучено його до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування скарги позивач посилався на те, що: запит відповідача, надісланий на його адресу, не відповідає принципам правової передбачуваності та правової визначеності, пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України №1245 від 27 грудня 2010 року та підпункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, про що "ТРЕЙД ЛАЙНС" вказувало у відповіді на запит; із запиту неможливо встановити які сумніви виникли у контролюючого органу та потребують додаткового пояснення або спростування платником податків, у запиті зазначено лише перелік документів, які пропонується подати, але перелік інформації, яка мала би запитуватися, також не зазначено; відповідач у вказаному запиті фактично затребував у платника податків копії усіх митних декларацій та документів, які подаються до митного оформлення товарів, без врахування того, що такі дії не відповідають вимогам чинного законодавства; оскільки наказ прийнято за дорученням Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), що було ініційовано НАБ України, тобто в межах кримінального провадження, за змістом статті 346 Митного кодексу України (далі - МК України) підстави та порядок проведення документальних виїзних перевірок підприємств не поширюються на перевірки, що проводяться відповідно до кримінального процесуального закону; вступ третьої особи без самостійних вимог є недоцільним та незаконним, оскільки предметом розгляду даної справи є протиправність наказу відповідача; Конституційний Суд України рішенням від 5 червня 2019 року визнав неконституційним положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", визнавши, що НАБ України не має повноважень щодо подачі до суду позовів, а отже і представництво НАБ України в справах також є незаконним так, як дані функції уже покладені на орган прокуратури.

НАБ України скористалося своїм правом та надіслало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Крім того, НАБ України заявлено клопотання про закриття касаційного провадження.

Статтею 339 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для закриття касаційного провадження, оскільки заявником у клопотанні не наведено підстав передбачених вказаною статтею щодо закриття касаційного провадження, то зазначене клопотання не підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Cудами попередніх інстанцій встановлено, що 14 січня 2019 року на адресу ГУ ДФС в Одеській області надійшов лист ДФС України № 1101/7/99-99-14-04-02-17, в якому зазначено, що від НАБ України отримано інформацію, з якої встановлено, що в межах здійснених досудових розслідувань у кримінальних провадженнях від 11 жовтня 2017 року №52017000000000682 та від 9 липня 2018 року №520180000000679 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, отримані матеріали, які вказують на неправильність декларування митної вартості імпортованих товарів, зокрема і ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС".

За змістом вказаного листа, рядом українських підприємств, діяльність яких пов`язана з громадянином ОСОБА_1 , у 2016-2017 роках здійснювалось декларування імпортованих товарів із заниженням їх митної вартості, в тому числі ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС", а саме: за даними НАБ України ОСОБА_1 є бенефіціарним власником іноземних компаній, зокрема: 1) BFT WORLDWIDE LIMITED (продавець для): TOB "Аль Мак", TOB "Ількасар"; 2) KRW COMPANY LIMITED (продавець для): ТОВ "КНД Трейд KОМ", ТОВ "Фінсервіс Пром", ТОВ "Девопс", ТОВ "Агроперспектива ЮМТ", ТОВ "Рейндж ОПТ"; 3) DOSKFORD PROJECTS LIMITED (продавець для): ТОВ "Девопс", ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС", ТОВ "Кріссистемс", ТОВ "Блек Сі Торг", ТОВ "Прогрес-Тренд". Зазначені компанії-нерезиденти також зареєстровані у Гонконзі. НАБ України надано документальне підтвердження, що ОСОБА_1 є істинним отримувачем вигоди в компаніях KRW COMPANY LIMITED й DOSKFORD PROJECTS LIMITED. На думку НАБУ, матеріали досудових розслідувань вказують на контроль ОСОБА_1 над вказаними покупцями і продавцями та, як наслідок, на пов`язаність сторін та неправильність декларування митної вартості імпортованих товарів.

Згідно вказаного листа, з метою повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законодавства справляються при переміщенні товарів через митний кордон України доручено вжити відповідні контрольно-перевірочні заходи у порядку, визначеному статтями 345-354 МК України, на предмет правильності визначення митної вартості імпортованих товарів зазначеними суб`єктами ЗЕД.

ГУ ДФС в Одеській області на адресу ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС" направило запит від 15 січня 2019 року 606/10/15-32-14-10-07, відповідно до якого, керуючись положеннями частини п`ятої статті 334 МК України, з метою перевірки відомостей стосовно товарів, імпортованих ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС", та у зв`язку з виявленням фактів, що свідчать про можливе порушення митного законодавства України при ввезенні товарів на митну територію України, запропоновано позивачу надати до ГУ ДФС в Одеській області належним чином засвідчені копії митних декларацій та документів, що стали підставою для митного оформлення товару, ввезеного в режимі імпорту, на митну територію України, в тому числі: зовнішньоекономічні договори (контракти), специфікації, додатки до них, які стосуються поставки вказаних товарів та інші товаротранспортні та комерційні документи; документи, які підтверджують вартість товару, що заявлена у митних деклараціях; договори на страхування вантажів, що імпортувались; договори на перевезення вантажів; платіжні, банківські та бухгалтерські документи, що підтверджують факт оплати поставки імпортованих товарів; статутні документи.

У вказаному запиті зазначено, що протягом 2017 року ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС" здійснено митне оформлення товарів у митному режимі за 39 митними деклараціями, за результатами аналізу яких виявлено факти можливого порушення митного законодавства України при ввезені товарів на митну територію України.

Позивачем на адресу ГУ ДФС в Одеській області направлено відповідь на запит про надання інформації, від 22 січня 2019 року № 22-01-19, в якій зазначено, що останній не містить ні конкретної підстави для його надсилання, ні інформації, що свідчить про виявлені контролюючим органом факти порушень, і у зв`язку з тим, що отриманий запит не відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів, ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС" звільняється від обов`язку надання інформації та копій документів.

Відділом митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області 30 січня 2019 року начальнику ГУ ДФС в Одеській області подано доповідну записку, в якій просило призначити документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС" дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 346 МК України.

13 лютого 2019 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ №1081 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС" (код ЄДРПОУ 40545329)", яким відповідно до вимог пункту 2 частини сьомої статті 346 МК України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщені через митний кордон України товарів ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС" за митними деклараціям за період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, з 14 лютого 2019 року тривалістю 30 робочих днів.

У зв`язку з відмовою у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області складено Акт відмови в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи від 25 лютого 2019 року №137/15-32-14-10-11/40545329.

Вважаючи прийнятий ГУ ДФС в Одеській області 13 лютого 2019 року наказ № 1081 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС" (код ЄДРПОУ 40545329)" протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуваний наказ податкового органу від 13 лютого 2019 року №1081 відповідає вимогам, що передбачені абзацом 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України, а саме містить дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта, який перевіряється, адресу об`єкта, перевірка якого проводиться, мету, вид, підстави для проведення перевірки, дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися, а також підписаний керівником контролюючого органу та скріплений печаткою цього контролюючого органу. Крім того, в обґрунтування рішення суд зазначив, що направлений відповідачем на адресу позивача запит містив фактичну підставу для направлення запиту (аналіз митних декларацій), правову підставу (частина п`ята статті 334 МК України). Також, запит містив опис інформації, що запитується, перелік документів, що її підтверджують, був підписаний заступником керівника контролюючого органу та скріплений печаткою цього контролюючого органу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

За змістом частини другої статті 1 МК України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 345 МК України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

За приписами частини першої статті 346 МК України документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного митного органу з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 346 МК України документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи митного органу і може проводитися виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що виявлені факти або отримана інформація, які свідчать про порушення вимог законодавства з питань митної справи, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Суб`єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його у суді.

У такому спорі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб`єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Право органу доходів і зборів надсилати відповідні запити передбачено частиною п`ятою статті 334 Митного кодексу України, відповідно до якої з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, запит, направлений відповідачем на адресу позивача, містив вказівку на фактичну підставу (виявлення фактів, що свідчать про можливе порушення митного законодавства України при ввезені товарів на митну територію України) і правову підставу (частина п`ята статті 334 МК України) направлення запиту.

При цьому, позивач відповідних жодних документів на запит відповідача не надав.

Суди попередніх інстанцій, надавши оцінку відповідному запиту, дійшли обґрунтованого висновку про те, що порушення відповідачем вимог законодавства, які б надавали позивачу можливість не надавати відповідь на обов`язковий запит, під час розгляду справи не встановлено.

За таких обставин, доводи ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС" про відсутність у нього обв`язку подавати відповідь на такий запит є необґрунтованими та такими, що спростовуються відповідними встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи.

До того ж, відсутність посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам законодавства, та як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення перевірки протиправним.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що приймаючи рішення у спорах, предметом оскарження в яких є накази про проведення перевірок, суди надають оцінку обставинам справи у кожному конкретному випадку, оцінюючи надані сторонами докази, в тому числі і письмовим запитам податкового органу про надання інформації.

Водночас, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду позбавлений процесуальної можливості встановлювати обставини чи здійснювати переоцінку доказів, а відтак, посилання позивача на рішення Верховного Суду, які ухвалені за інших, відмінних від цієї справи обставин, не можуть вказувати на недотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

При цьому, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, не підтвердилися доводи позивача про те, що оскаржуваний наказ прийнято в межах кримінального провадження, оскільки матеріалами справи підтверджено, що наказ видано на виконання вимог пункту 2 частини сьомої статті 346 МК України, тобто виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань митної справи, якщо підприємство не надало пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу доходів і зборів.

Посилання позивача на те, що у відповідача була наявна вся інформація щодо здійснення митного оформлення товару обґрунтовано відхилені судами, оскільки такі доводи не підтверджені відповідними доказами.

Рішенням Конституційного Суду України від 5 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII, відповідно до якого Національному антикорупційному бюро України надається право, за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України.

Разом з тим, вказане рішення не впливає жодним чином на наявність правових підстав для залучення НАБ України в якості третьої особи для цілей розгляду вказаної справи, предметом якої є визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, призначеної ГУ ДФС в Одеській області.

Суд звертає увагу на те, що під час судового розгляду не підтвердилися обставини, які б свідчили про те, що перевірка на підставі оскаржуваного наказу призначена за відсутності фактів, які б вказували про те, що у відповідача відсутні дані, які б свідчили про наявність можливих порушень під час митного оформлення товарів позивачем у 2017 році.

Таким чином, зважаючи на обставини цієї справи, колегія суддів вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року, про відмову у задоволенні позовних вимог, ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛАЙНС" залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх

Є.А.Усенко