Постанова

від 19.06.2020 по справі 810/624/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2020 року

Київ

справа №810/624/17

адміністративне провадження №К/9901/35946/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 (суддя Виноградова О.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 (судді: Вівдиченко Т.Р. (головуючий), Грибан І.О., Собків Я.М.) у справі № 810/624/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут+ до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання відмови протиправною,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Добробут+ (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправною відмови у прийнятті уточнюючої податкової декларації, оформленої листом від 20.12.2016 № 5898/10/12-00.

2. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем було протиправно відмовлено у визнанні уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік, оскільки при її заповненні та поданні позивачем було дотримано вимоги ст. 48 Податкового кодексу України. Позивач зазначив, що прийняття декларації є обов`язком контролюючого органу, а під час прийняття декларації підлягають перевірці лише обов`язкові реквізити, визначені п. 48.3, п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, інші показники до її прийняття перевірці не підлягають. Крім того, стверджує, що відповідачем в листі від 20.12.2016 №5898/10/12-00 не було роз`яснено які саме обов`язкові реквізити відсутні у поданій позивачем уточнюючій декларації за 2015 рік.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, позов задоволено.

Визнано протиправною відмову контролюючого органу, оформленої листом від 20.12.2016 № 5898/10/12-00, у прийнятті уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Добробут+ . Визнано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Добробут+ такою, що подана у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 19.12.2016.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що подана позивачем уточнююча декларація з податку на прибуток за 2015 рік відповідає вимогам чинного законодавства, а тому у контролюючого органу були відсутні підстави для неприйняття вказаної декларації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29.02.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю Добробут+ до Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2015 рік.

23.11.2016 позивачем на паперових носіях засобами поштового зв`язку було направлено до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію за 2015 рік.

Однак, 20.12.2016 відповідач листом Про невизнання звітних документів №5898/10/12-00 відмовив позивачу у визнанні як податкової звітності уточнюючої декларації за 2015 рік, оскільки уточнююча податкова декларація не містить обов`язкових реквізитів, передбачених п. 48.3, п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України.

Судами також встановлено, що вказана уточнююча декларація містить усі передбачені п. 48.3, п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, обов`язкові реквізити. Зокрема, у ній зазначено: - тип документа - уточнюючий; звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація - 2015 р.; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку) - 2015 р.; повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами - товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут+"; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер - 38273922; місцезнаходження (місце проживання) платника податків - м. Київ, пр-т Степана Бандери, буд. 8, оф. 711 ; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність - Вишгородська ОДПІ Ірпінське відділення; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми) - 23 листопада 2016 р.; код виду економічної діяльності (КВЕД) - 41.20; - містить підписи керівника та головного бухгалтера, скріплені печаткою позивача.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган вказує на те, що судами не взято до уваги того, що позивачем не вказано в уточнюючій декларації всіх необхідних реквізитів, визначених ст. 48 Податкового кодексу України, а отже така звітність не вважається податковою декларацією.

9. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16.

Платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

10.2. Пункт 45.2 статті 45.

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

10.3. Пункт 46.1 статті 46.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

10.4. Пункт 48.1 статті 48.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

10.5. Пункт 48.3 статті 48.

Податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

10.6. Підпункт 48.5.1 пункту 48.5 статті 48.

Податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

10.7. Пункт 48.7 статті 48.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

10.8. Пункти 49.1, 49.2, 49. 3 статті 49.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

10.9. Пункт 49.8 статті 49.

Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

10.10. Абзац 1 пункту 49.9 статті 49.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

10.11. Підпункт 49.11.1 пункту 49.11 статті 49.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання.

10.12. Пункт 49.13 статті 49.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Податковим кодексом України передбачено вичерпний перелік підстав за наявності яких контролюючий орган має право відмови у прийнятті податкової звітності.

12. Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу.

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

13. При вирішенні спорів щодо правомірності відмови в прийнятті податкової декларації необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами) обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

15. Доводи касаційної скарг не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені контролюючим органом в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

16. Контролюючим органом всупереч вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що позивачем були порушені вимоги пунктів 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України при заповненні та поданні податкової звітності.

Як встановлено судами, листом, яким позивачу відмовлено у визнанні уточнюючої декларації як податкової звітності, не було конкретизовано, які саме обов`язкові реквізити не були зазначені позивачем в уточнюючій декларації за 2015 рік. В апеляційній скарзі контролюючий орган також, не зазначав про те, яких обов`язкових реквізитів не містить уточнююча податкова декларація позивача за 2015 рік, не містить такої інформації і касаційна скарга.

17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2015 рік подана позивачем до контролюючого органу із дотриманням вимог чинного законодавства, відповідно до встановленої форми та містить усі передбачені п. 48.3, п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, обов`язкові реквізити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

19. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 слід залишити без задоволення.

20. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 у справі №810/624/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду