Ухвала

від 19.06.2020 по справі 711/165/18

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/165/18

Провадження 1-в/711/275/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участі прокурора: ОСОБА_3 ,

представника органу пробації: ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання інспектора Придніпровського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_6 про звільнення від покарання у зв`язек із зікінченняс строку давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

в с т а н о в и в:

Інспектор Придніпровського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_6 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням про звільнення від покарання у зв`язок із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого ОСОБА_5 засудженого по даній справі: 05 квітня 2018 року Придніпровським районним судом м.Черкаси за ч.1 ст. 203-2 КК України з призначенням покарання у вигляді десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян , штрафу у дохід держави в розмірі 170 000 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. В день отримання матеріалів відносно ОСОБА_5 , за зазначеною у вироці суду адресою було направлено повідомлення про необхідність сплати штрафу. Проте, в зазначений законодавством термін засуджений ОСОБА_5 , документ про сплату штрафу не надав, тому відповідно до ст. 26 ч. З КВК України, до Придніпровського районного суду м. Черкаси 08.06.2018 року було скеровано подання про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.07.2018 року подання Придніпровського РВ про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону, відносно ОСОБА_5 , було задоволено та надано засудженому розстрочку виплати штрафу в розмірі 170 000 грн., строком на дванадцять місяців з виплатою щомісячно по 14166, 67 грн. до першого числа наступного місяця, починаючи з 01 серпня 2018 року. Станом на 02.04.2019 року ОСОБА_7 отримував від засудженого чеки про сплату штрафу але не в повному обсязі, а саме: відсутній чек про сплату обов`язкової суми розстрочки за лютий 2019 року тому, відповідно до ст. 26 ч. 4 КВК України, до 02.04.2019 року до Придніпровського районного суду м.Черкаси було скеровано подання про вирішення питання про заміну несплаченої суми штрафу покарання у вигляді громадських , виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону. 20.12.2019 року ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси клопотання про заміну несплаченої суми штрафу залишено без розгляду та повернуто для подальшого виконання. Станом на 05.06.2020 року ОСОБА_7 отримував від засудженого чеки про сплату штрафу не в повному обсязі, а саме: за грудень 2019 року 5000 грн., січень-лютий 2020 року 1500 грн., березень 2020 року 1000 грн., за квітень відсутній чек про обов2язкову сплату сум розстрочки.

Станом на 05.06.2020 року виконання вироку Придніпровського районного суду м.Черкаси від 05.04.2018 року, який набрав законної сили 07.05.2018 року не є правовим, оскільки строки давності сплинули.

На підставі ч.1 ст.80 КК України просять вирішити питання про звільнення від відбування покарання, у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

Присутні учасники даного провадження звернулися до суду із заявою про незастосування технічних засобів фіксування даного провадження, повідомили що не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними. У відповідності наведеної інформації суд прийшов до висновку про незастосування фіксування даного провадження відповідними технічними засобами, що із наведених підстав та у відповідності до ч.6 ст.107 КПК України не заборонено Законом. Учасники даного провадження визнають результати даної дії чинними, що не позбавляє їх права оскаржувати прийняте рішення у відповідності у суді апеляційної інстанції.

В судовому засіданні представник Придніпровського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_8 підтримав клопотання та просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення клопотання.

ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення подання. .

Заслухавши пояснення представника органу пробації, думку прокурора, засудженого ОСОБА_5 , дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 засудженого 05 квітня 2018 року Придніпровським районним судом м.Черкаси за ч.1 ст. 203-2 КК України з призначенням покарання у вигляді десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян , штрафу у дохід держави в розмірі 170 000 грн..

Вирок набрав законної сили 07.05.2018 року.

Згідно вимог ч.1 ст. 80 КК України передбачено, що особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:

1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Згідно з ч.3 ст.80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.

Положення ст.80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

За таких обставин застосування ст.80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Редакція ч.3 ст.80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч.3 ст.80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч.3 ст.80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить ч.1 ст.62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Оскільки в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності заст.389-1 КК України, та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.

Відповідно до приписів ст.152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.

Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст.80 КК України складається з трьох обов`язкових елементів:

1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку;

2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання;

3) не вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого.

Враховуючи вищенаведене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Придніпровського районного суду м.Черкаси від 05 квітня 2018 року, факт ухилення від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд вважає, що подання підлягає до задоволення, оскільки наявні підстави для звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі ст.80 ч.1 п.1 КК України.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що дане подання інспектора Придніпровського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області про звільнення ОСОБА_5 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.80 КК України, ст.539 КПК України, ст.152 КВК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання інспектораПридніпровського районноговідділу філіїДУ «Центрпробації» вЧеркаській області ОСОБА_8 про звільненнявід призначеногопокарання увигляді штрафувідносно засудженого ОСОБА_5 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, від сплати у вигляді десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян штрафу у дохід держави в розмірі 170000 грн..

На ухвалу може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення.

Головуючий: ОСОБА_1