Ухвала

від 18.06.2020 по справі 760/9905/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/9905/20

Провадження №1-кс/760/3734/20

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2020 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна ТОВ «Будінвест» адвоката ОСОБА_3 , в якому просить арешт, накладений ухвалою від 13.07.2016 слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні №32016100110000067 від 26.02.2016 (справа №760/12116/16-к), а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест» (ідентифікаційний код: 31244518), відкритому у ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299) із забороною розпоряджатися ними, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету та зупиненням видаткових операцій з грошовими коштами, що надходять на адресу ТОВ «Будінвест» та вже знаходяться на його рахунку, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів касувати.

В обґрунтування своїх вимог, заявник вказує, що ухвалою від 13.07.2016 слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/12116/16-к накладено арешт, серед іншого, й на грошові кошти, що знаходяться на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест» № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), заборонено розпоряджатися цими грошовими коштами та зупинено видаткові операції із коштами, що знаходяться на вищевказаному рахунку та надходять на нього.

Також, заявник вказує, що арешт на грошові кошти ТОВ «Будінвест» накладено за клопотанням начальника 2-го ВКР СУ ФР МГУ ДФС ЦО з ОВП ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №32016100110000067, досудове розслідування у якому розпочате 26.02.2016 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Сторона захисту вважає, що арешт на майно накладено необґрунтовано, потреба у існуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження відпала, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

У судове засідання заявник та особа, за клопотанням якої було арештовано майно не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд клопотання за їх відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як зазначено в ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб

Згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У відповідності до ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається:

1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини;

2) у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

В главі 17 КПК України відсутня пряма норма, яка б визначала підсудність розгляду клопотань про скасування арешту.

Разом з тим, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016р., передбачено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Виходячи з того, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст.199, ч. 1 ст.201, ч. 3 ст. 244), то, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, вірним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.

Проте, як вбачається із клопотання та доданих до нього додатків, досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016100110000067 від 26.02.2016 здійснюється СУ ФР МГУ ДФС ЦО з ОВП, яке на день подання клопотання має назву Слідче управління фінансових розслідувань офісу великих платників податків ДФС (адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г), що знаходиться на території Шевченківського району м. Києва, що не є територіальною підсудністю Солом`янського районного суду м. Києва.

Разом з тим, заявником не долучено будь-яких належних та допустимих доказів, які б давали можливість слідчому судді визначитись з питанням щодо територіальної підсудності та встановити місцезнаходження органу досудового розслідування, який здійснював розслідування вказаного кримінального провадження, на території Солом`янського району м. Києва.

З урахуванням зазначеного вище, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.131-132,170,171,173,174,309,369,371-372,395КПК України,слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1