Постанова

від 16.06.2020 по справі 918/127/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року Справа № 918/127/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від скаржника (АТ "Державний ощадний банк України"):

Демчук Ю.М. - адвокат, представник за довіреністю від 25.09.2019р. №872

Пелих А.Б. - адвокат, представник за довіреністю від 31.01.2019р. №63

від боржника (ОСОБА_1): Запорожець І.А. - адвокат, представник за ордером

серії ВК №1006623 від 09.06.2020р.

арбітражні керуючі: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк", м.Рівне

на ухвалу Господарського суду Рівненської області, постановлену 14.05.20р. суддею Заголдною Я.В. о 12:48 год. у м.Рівному, повний текст складено 15.05.20р.

у справі № 918/127/20

за заявою ОСОБА_1 , м.Рівне

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.05.2020р. відкрито провадження у справі №918/127/20 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Введено процедуру реструктуризацію боргів боржника - ОСОБА_1 .

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Книш Зоряну Ігорівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №412 від 17.04.2013р., поштова адреса: АДРЕСА_9).

У задоволенні заяв арбітражних керуючих Сиволобова Максима Марковича, Дутковського Богдана Васильовича, Короля Олександра Олександровича про участь у справі - відмовлено.

Оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), текст якого додається.

Заборонено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) відчужувати майно.

Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 12.06.2020р. для подачі до Господарського суду Рівненської області відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.

Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 12.08.2020р. для підготовки та подання до Господарського суду Рівненської області плану реструктуризації боргів боржника.

Визначено дату проведення попереднього судового засідання 01.07.2020р. о 11:00год..

Зобов`язано керуючого реструктуризацією у строк до 12.06.2020р. провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.

Зобов`язано контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України,тнадати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про доходи боржника та членів його сім`ї і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону.

Зобов`язано орган державної прикордонної служби надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про перетинання боржником та членами його сім`ї державного кордону за останні три роки.

Зобов`язано банківські установи, в яких відкрито рахунки боржника надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про залишок коштів на рахунках боржника.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати повністю та вирішити питання про судові витрати. Також, одночасно з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства;

- зазначає, що заявник у заяві зазначав про свої борги перед АТ "Ощадбанк", ОСОБА_3 та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (як правонаступник ПАТ "Імексбанк"), проте вказаний перелік не є вичерпним. В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа №569/19545/19 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення боргу. Позивач вказує, що між ним та відповідачем 12.08.2016р. було укладено договір позики, за умовами якого позикодавець передав позичальникові 700 000,00грн. на строк до 12.08.2019р. ОСОБА_4 у своїй позовній заяві стверджує, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення позики у строк зазначений в угоді не виконав, тому він просить суд стягнути вказану вище суму боргу на свою користь. Суд зобов`язував своєю ухвалою від 28.04.2020р. ОСОБА_4 надати суду письмові пояснення про наявність у ОСОБА_1 кредитних зобов`язань та інформації щодо погашення кредитів чи здійснення інших платежів упродовж грудня 2019 року, січня 2020 року та лютого 2020 року. Натомість ОСОБА_4 подав 08.05.2020р. письмові пояснення у яких зазначив, що "у зв`язку з добровільним врегулюванням спору між мною та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 06.05.2020р. мною до Рівненського міського суду була відправлена заява про залишення мого позову до ОСОБА_1 про стягнення боргу без розгляду (справа №569/19545/19).". Таким чином вважає, що заява ОСОБА_1 не відповідала п.3, ч.3, ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки не містила повного реєстру кредиторів. Заява про те, що спір про стягнення врегульовано добровільно була подана за 5 днів до постановлення оскаржуваної ухвали;

- додатково зазначає, що ОСОБА_4 не виконав вимоги ухвали суду від 28.04.2020р. та не повідомив суд щодо погашення кредитів чи здійснення інших платежів упродовж грудня 2019р., січня-лютого 2020р. Крім того, у судовому засіданні Гунько В.В. вказав, що ним у 2019 році було частково погашено заборгованість за договором позики від 12.08.2016р. а решту заборгованості врегульовано добровільно у 2020 році, хоча яким саме чином "врегульовано" боржник не пояснив. Вважає, що вказані обставини є важливими оскільки, у відповідності до ч.3 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства до складу грошових вимог включаються податки та збори. Тому, якщо ОСОБА_4 було здійснено прощення боргу то у відповідності до норм Податкового кодексу України (ст.ст.164-165) це є додатковим благом яке включається в оподатковуваний дохід платника податків, а відтак на прощену суму основного боргу (тіла позики) нараховуються відповідні податки, які боржник мав би сплатити;

- зауважує, що декларація про майновий стан подана боржником до суду, в розділі "Відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації боржника та членів його сім`ї" не містить інформації про те, що ОСОБА_1 володів часткою у статутному капіталі Приватного підприємства "Форвард" (код ЄДРПОУ: 32617860, м.Рівне, вул.Князя Володимира, буд.72Б) Згідно даних сайту youcontrol.com.ua (витяги подавались 11,03.2020р. і наявні у матеріалах справи) ОСОБА_1 був одним із двох кінцевих бенефіціарних власників і володів часткою у статутному капіталі в розмірі 200,00грн. (із всього статутного фонду в розмірі 600,00грн.) впродовж 2017-2018р.р. та припинив брати участь в складі засновників з 14.09.2019р. Отже, заява ОСОБА_1 не відповідає п.11), ч.3, ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки боржником подано декларації які відображають недостовірні дані;

- додає, що суд своїми ухвалами від 25.03.2020р. та від 28.04.2020р. зобов`язував боржника надати довідку щодо отримання надходжень від частки в статутному капіталі, а також щодо отримання дивідендів, однак вказана вимога виконана не була, відтак суд не з`ясував обставин щодо відчуження частки, не з`ясував того чи отримував боржник дивіденди як співвласник підприємства впродовж 2017-2018рр.;

- зазначає, що у постанові приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н.О. у виконавчому провадженні ВП №60566699, приватний виконавець не вказує про перебування у власності боржника 1/2 частки квартири АДРЕСА_6 , звернення на яку (на 1/2 частку належну Гуньку В.В.) відбувається у Рівненському районному відділі ДВС у межах виконавчого провадження 52633717 з виконання виконавчого листа №2-6361/11 від 31.05.2012р.. Крім того, вказана постанова винесена із порушенням п.14 Інструкції з організації проведення виконавчих дій. Відповідно до якої виконавець перевіряє наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження;

- вказує, що суд в оскаржуваній ухвалі зазначає про наявність вказаної постанови приватного виконавця Ярмошевич Н.О. та про відсутність майна на яке може бути звернуто стягнення, однак жодним чином не вказує про наявність 1/2 частки квартири АДРЕСА_6 на яке звертається стягнення Рівненським РВ ДВС;

- констатує, що суд першої інстанції не з`ясував обставин, що мають значення для справи (п.1, ч.1, ст.277 ГПК України), а саме: чи отримував ОСОБА_1 дохід (дивіденди) від своєї частки у статутному капіталі Приватного підприємства "Форвард" (код ЄДРГІОУ: 32617860); чи отримував ОСОБА_1 дохід від відчуження своєї частки у статутному капіталі Приватного підприємства "Форвард" (код ЄДРПОУ: 32617860); обставини проведення розрахунків у 2019-2020 рр. за договором позики від 12.08.2016р., укладеного між боржником та ОСОБА_4 (яка сума була повернута позичальником, звідки у боржника кошти на погашення боргу, в розмірі 700тис.грн., при задекларованих 104тис.грн. у звітному році);

- стверджує, що висновки викладені в ухвалі суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи (п.3, ч.1 ст.277 ГПК України). У своїй заяві та поданих додатках (опис майна боржника, податкові декларації про майновий стан і доходи за 2017, 2018, 2019р.р.) сам боржник вказує про наявність у нього на праві власності 1/2 частки квартири АДРЕСА_6 . Однак, у оскаржуваній ухвалі суд приходить до висновку про відсутність майна боржника на яке можливо звернути стягнення виходячи із постанови від 10.01.2020р. приватного виконавця Ярмошевич Н.О. у виконавчому провадженні №60566699 про повернення виконавчого документа (з тексту вказаної постанови слідує, що жодного майна у боржника окрім іпотечної квартири на вул.Парковій у м .Рівне, немає);

- також вважає, що суд порушив норми матеріального права, що полягає у незастосуванні закону, який підлягав застосуванню, а саме п.1 ч.4 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства, через те, що заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.116 цього кодексу, а відтак суд мав би відмовити у відкритті провадження.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 02.06.2020р. поновлено строк на подання апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.2020р. у справі №918/127/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк", м.Рівне на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.2020р. у справі №918/127/20 та призначено справу №918/127/20 до розгляду на 16.06.2020р. об 15:00год., тощо.

10.06.2020р. до Північно - західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов письмовий відзив від 09.06.2020р. на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.2020р. у справі №918/127/20 - без змін.

10.06.2020р. до Північно - західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання від 09.06.2020р. про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину.

В судовому засіданні 16.06.2020р. представники скаржника заперечили проти клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.

Представник ОСОБА_1 щодо клопотання боржника про відкладення розгляду справи поклався на розсуд суду.

Розглянувши зазначене вище клопотання ОСОБА_1 від 09.06.2020р. про відкладення розгляду справи колегія суддів відхиляє його з огляду на наступне.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В даному випадку ОСОБА_1 не надано жодних доказів, які унеможливлюють вирішення даного апеляційного провадження в даному судовому засіданні.

Водночас, судом враховується, що у судовому засіданні присутній представник ОСОБА_1 , а також те, що у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 чітко викладено свою позицію щодо апеляційної скарги.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004р. №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини під час розгляду справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Крім того, суд призначаючи справу до розгляду, надавав можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а також ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 02.06.2020р. про відкриття апеляційного провадження явка учасників у справі не визнавалась обов`язковою, а також попереджено про те, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно з ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відсутні учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання 16.06.2020р. не з`явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю відсутніх учасників справи.

Представники скаржника в судовому засіданні 16.06.2020р. підтримали доводи апеляційної скарги та надали пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважають ухвалу місцевого суду незаконною та необґрунтованою. Просять суд скасувати повністю ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.2020р. у справі №918/127/20 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

В судовому засіданні 16.06.2020р. представник ОСОБА_1 заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.2020р. у справі №918/127/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників скаржника та боржника, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Обґрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_1 посилається на те, що у нього відсутні фінансові можливості погашати вимоги перед кредиторами загальним розміром 1917566,25грн..

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.02.2020р. прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, призначено заяву до слухання у підготовчому засіданні на 11.03.2020р., запропоновано арбітражним керуючим Королю Олександру Олександровичу, Книш Зоряні ОСОБА_5 , Дутковському Богдану Васильовичу подати заяву про участь у справі у строк до 09.03.2020р., явку боржника - ОСОБА_1 у підготовче засідання визнано обов`язковою, зобов`язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, заборонено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) відчужувати майно.

25.02.2020р. до Господарського суду Рівненської області від представника Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

25.02.2020р. до Господарського суду Рівненської області від арбітражного керуючого Книш Зоряни Ігорівни надійшла заява про участь у справі про неплатоспроможність.

26.02.2020р. до Господарського суду Рівненської області від арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича надійшла заява про згоду на участь у справі про неплатоспроможність.

06.03.2020р. до Господарського суду Рівненської області від арбітражного керуючого Дутковського Богдана Васильовича надійшла заява про участь у справі про банкрутство ОСОБА_1 .

11.03.2020р. до Господарського суду Рівненської області від представника Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" надійшли пояснення щодо заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.03.2020р. заяву судді Андрійчук О.В. про самовідвід від розгляду справи №918/127/20 за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність задоволено, постановлено матеріали справи №918/127/20 передати для здійснення визначення складу суду автоматизованою системою відповідно до положень ст.32 ГПК України.

За результатами проведення повторного автоматизованого розподілу, справу №918/127/20 розподілено судді Заголдній Я.В ..

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.03.2020р. прийнято справу №918/127/20 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 до свого провадження, призначено заяву до слухання у підготовчому засіданні на 25.03.2020р., явку боржника - ОСОБА_1 у підготовче засідання визнано обов`язковою, зобов`язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

24.03.2020р. на електронну пошту Господарського суду Рівненської області від арбітражного керуючого Короля О.О. надійшла заява про участь у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.03.2020р. відкладено підготовче засідання з розгляду заяви боржника ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на 28.04.2020р., викликано для участі у судовому засіданні боржника, зобов`язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, витребувано у ОСОБА_1 :

- довідку про рахунки у банках та інших банківських установах, які відкриті на ім`я ОСОБА_1 , а також відображення відомостей про розмір наявних грошових коштів по кожному рахунку (за останні 3 роки та станом на дату звернення до господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - 17.02.2020р.);

- докази звернення до відповідних органів щодо отримання інформації про наявні рахунки ОСОБА_1 ;

- відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації боржника та членів його сім`ї за останніх 3 роки;

- довідку з податкового органу щодо отримання надходжень від частки в статутному капіталі, а також щодо отриманих дивідендів;

- будь-які інші докази існування обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (за їх наявності).

23.04.2020р. до Господарського суду Рівненської області від ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи №918/127/20.

27.04.2020р. до Господарського суду Рівненської області від боржника надійшли документи на виконання вимог ухвали Господарського суду Рівненської області від 25.03.2020р., а саме: копія виконавчого листа №2-6361/11 від 31.05.2012р., інформація про виконавче провадження №52633717, копія заяви до податкового органу про надання інформації щодо наявності або відсутності рахунків у банках та інших банківських установах відкритих на ім`я ОСОБА_1 від 31.03.2020р. №15781, лист-відповідь ГУ ДПС у Рівненській області №3600/10/17-00-50-02-09 від 07.04.2020р., копія заяви до податкового органу щодо отримання інформації щодо отримання надходжень від частки в статутному капіталі ПП "Форвард" від 31.03.2020р. №15782.

28.04.2020р. до Господарського суду Рівненської області від Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" надійшли додаткові пояснення щодо заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність із запереченнями.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.04.2020р. відкладено підготовче засідання з розгляду заяви боржника ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на 14.05.2020р., витребувано у ОСОБА_1 додаткові докази.

Також, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.04.2020р. запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" та ОСОБА_4 надати суду письмові пояснення про наявність у ОСОБА_1 кредитних чи інших зобов`язань та інформації щодо погашення кредитів чи здійснення інших платежів упродовж грудня 2019 року, січня 2020 року та лютого 2020 року, викликано для участі у судовому засіданні боржника, зобов`язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви.

08.05.2020р. до Господарського суду Рівненської області від ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення, у яких він вказує, що у зв`язку з добровільним врегулюванням спору між ним та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_4 направлено до Рівненського міського суду заяву про залишення позову до ОСОБА_1 без розгляду у справі №569/19545/19.

12.05.2020р. до Господарського суду Рівненської області від Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" надійшла заява про ознайомлення із матеріалами справи та зняття копій.

13.05.2020р. до Господарського суду Рівненської області від ОСОБА_1 надійшли пояснення по справі, до яких долучено документи на виконання вимог ухвали суду від 28.04.2020р..

Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.05.2020р. відкрито провадження у справі №918/127/20 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Приписами ст.129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 ст.6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995р. у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених ст.6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у ст.6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001р. у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Так, згідно Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Кодекс України з процедур банкрутства №2597-VIII набрав чинності 21.04.2019р., цей Кодекс введено в дію з 21.10.2019р..

З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., №31, ст.440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., №31, ст.441).

Частиною 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частиною 1 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.

За приписами ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

1) розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Згідно ч.3 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Згідно ч.1 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Вказана норма права містить вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та чіткий перелік документів, що додаються до заяви (ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства), а саме:

1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;

2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;

3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;

9) копія трудової книжки (за наявності);

10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;

14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.

Згідно з приписами ч.ч.1-3 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), як фізична особа звернувся до Господарського суду Рівненської області про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.

Зокрема, як встановлено судом, обґрунтовуючи подану заяву ОСОБА_1 вказує, що у нього відсутні фінансові можливості погашати вимоги перед кредиторами Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі: філії Рівненського обласного управління АТ Ощадбанк та ОСОБА_3 загальним розміром 1939636,16грн..

Також, на підтвердження своїх посилань, звертаючись до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, заявником подано суду копію рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30.08.2019р. у справі №569/14458/19, яким ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 150000,00грн. заборгованості за договором позики від 10.10.2018р..

Тобто, ОСОБА_1 вказує, що його заборгованість перед ОСОБА_3 станом на момент подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність становить 150 000,00грн. та є непогашеною.

Крім того, на підтвердження своїх посилань, звертаючись до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, заявником подано суду копію рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21.12.2011р. у справі №2-6361/11р та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 06.09.2016р. у справі №569/15743/14-ц, що підтверджують наявність в нього боргу перед Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України".

Зокрема, як вбачається із рішення у справі №569/15743/14-ц, що у зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору №274 від 27.06.2007р., укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", та ОСОБА_1 , у останнього утворилась заборгованість, яка остаточно визначається з врахуванням сум стягнутим за рішенням Рівненського міського суду від 21.12.2011р. і яке є невиконаним, станом на 25.11.2014р. складала 70 702,65 дол. США, яка складається з: - 53649,00дол. США залишок позики; 13005,21 дол. США нараховані та несплачені відсотки за користування позикою; 2448,24 дол. США 3% річних за прострочену заборгованість по основному боргу за період з 26.02.2009р. по 09.11.2014р.; 1499,12 дол. США - 3% річних за прострочену заборгованість по відсотках за період з 26.03.2009р. по 09.11.2014р. та 50000,00грн. суми нарахованої та несплаченої пені по основному боргу та по відсотках.

Також, як встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 та представники ПАТ "Державний ощадний банк України" вказали на факт погашення заборгованості за кредитним договором №274 від 27.06.2007р. у сумі 205,02 дол. США фінансовим поручителем ОСОБА_9 ..

Крім того, як зазначив суд першої інстанції, що у підготовчому засіданні ОСОБА_1 вказував на те, що його заборгованість перед ПАТ "Державний ощадний банк України" станом на момент подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без врахування неустойки (штраф, пеня) та інших фінансових санкцій становить - залишок позики, нараховані та несплачені відсотки за користування позикою загальним розміром 66 449,19 дол. США, що в еквіваленті згідно з курсом долара США встановленого НБУ станом на 17.02.2020р. є - 1 789 636,16грн..

Також, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 11.10.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60566699 по виконанню виконавчого листа від 08.10.2019р. у справі №569/14458/19, згідно з яким постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 150 000,00грн. заборгованості.

10.01.2020р. приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н.О. винесено постанову у виконавчому проваджені №60566699 про повернення виконавчого документа від 08.10.2019р. у справі №569/14458/19 стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна на яке може бути звернене стягнення.

Окрім того, як свідчать матеріали справи, квартира за адресою: АДРЕСА_8 , яка належить ОСОБА_1 , знаходиться в іпотеці:

- ПАТ "Державний ощадний банк України" на підставі іпотечного договору від 27.06.2007р. №1916, який забезпечує виконання зобов`язань за кредитним договором №247 від 27.06.2007р.;

- ТОВ ФК "Довіра і гарантія" згідно з договором про відступлення права вимоги, серія та номер 11230 від 15.08.2019р. за іпотечним договором від 31.05.2006р., який укладений в забезпечення кредитного договору №508 від 17.03.2006р..

За вказаних обставин, з матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_1 станом на 17.02.2020р. існують зобов`язання перед ОСОБА_3 , ПАТ "Державний ощадний банк України" та ТОВ ФК "Довіра і гарантія", які станом на 17.02.2020р. є невиконаними.

Крім того, судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з вищевказаних кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців.

Також, судом за наслідками дослідження доданих до справи документів, зокрема відповідно до Декларації про майновий стан боржника за 2017-2019 роки, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта судом встановлено, що у боржника існує нерухоме майно, що належить йому на праві власності та відсутні доходи, які б могли надати боржнику можливість виконати грошові зобов`язання перед кредиторами.

Судом також встановлено у боржника відсутність непогашеної судимості за економічні злочини, а також відсутність статусу фізичної особи-підприємця.

Також, відповідно до відомостей, відображеними у Трудовій книжці, ОСОБА_1 займає посаду директора Приватного підприємства "Форвард" (33013, Рівненська обл., м.Рівне, вул.Князя Володимира, буд.72Б, код ЄДРПОУ 32617860).

У відповідності до ч.4 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов`язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років.

Як свідчать матеріали справи, у підготовчому засіданні 14.05.2020р. Господарського суду Рівненської області судом не встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність перелічених у ч.4 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, судом встановлено існування обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Зважаючи на викладене, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, місцевий господарські суд вірно вказав на доцільність задоволення такої заяви у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про задоволення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Згідно ч.2 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у цій справі. У разі якщо заява про участь у справі надійшла лише від одного арбітражного керуючого, господарський суд призначає таку особу розпорядником майна/керуючим реструктуризацією. У разі якщо заява про участь у справі надійшла від двох або трьох арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору, господарський суд призначає розпорядником майна/керуючим реструктуризацією особу, яка була першою визначена шляхом автоматизованого відбору.

У відповідності до п.4 ч.5 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає про призначення керуючого реструктуризацією.

Частиною 1 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.

Відповідною автоматизованою системою визначено арбітражних керуючих Короля Олександра Олександровича, Книш Зоряну Ігорівну та Дутковського Богдана Васильовича .

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.02.2020р. запропоновано вказаним арбітражним керуючим Королю Олександру Олександровичу, Книш Зоряні Ігорівні, Дутковському Богдану Васильовичу подати заяву про участь у справі у строк до 09.03.2020р..

Заяви про згоду на участь у даній справі надали арбітражні керуючі Книш Зоряна Ігорівна (заява надійшла до суду 25.02.2020р.), Сиволобов Максим Маркович (заява надійшла до суду 26.02.2020р.), Дутковський Богдан Васильович (заява надійшла до суду 06.03.2020р.), Король Олександр Олександрович (заява надійшла до суду 24.03.2020р.).

Відповідно до абз.3 ч.2 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі якщо заява про участь у справі надійшла від двох або трьох арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору, господарський суд призначає розпорядником майна/керуючим реструктуризацією особу, яка була першою визначена шляхом автоматизованого відбору.

Згідно сформованої у відповідь на електронний запит суду довідки щодо кандидатури арбітражного керуючого від 17.02.2020р., першим у списку визначено арбітражного керуючого Короля Олександра Олександровича.

Однак, арбітражний керуючий Король Олександр Олександрович пропустив строк, встановлений судом для подання заяви про участь у справі у строк до 09.03.2020р. та подав таку заяву лише 24.03.2020р..

У відповідності до сформованої у відповідь на електронний запит суду довідки щодо кандидатури арбітражного керуючого від 17.02.2020р., другим у списку визначено арбітражного керуючого Книш Зоряну Ігорівну.

Зокрема, арбітражний керуючий Книш Зоряна Ігорівна направила суду заяву про участь у справі у строк до 09.03.2020р.. У відповідності до доданих нею до заяви документів вона як арбітражний керуючий не відноситься до категорії осіб визначених ч.2 ст.11 та ч.3 ст.28 Кодексу та доказів протилежного суду не надано.

За вказаних обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку призначити керуючим реструктуризацією у даній справі арбітражного керуючого Книш Зоряну Ігорівну.

Водночас, у зв`язку із зазначеним та беручи до уваги, що Король Олександр Олександрович пропустив строк, встановлений судом для подання заяви про участь у справі, а згідно з довідкою щодо кандидатури арбітражного керуючого від 17.02.2020р. арбітражного керуючого Дутковського Богдана Васильовича визначено третім, керуючись приписами абз.3 ч.2 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства, у задоволенні заяви про участь у справі про банкрутство арбітражних керуючих Короля Олександра Олександровича та Дутковського Богдана Васильовича судом відмовлено.

Відносно заяви арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича про участь арбітражного керуючого у справі про банкрутство, то враховуючи подання заяв арбітражними керуючими, визначеними автоматизованою системою, та приписи абз.3 ч.2 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства, у суду були відсутні правові підстави для розгляду кандидатури арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича, відтак у задоволенні його заяви судом першої інстанції відмовлено.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що у боржника наявне майно, зокрема наявність у нього на праві власності 1/2 частки квартири АДРЕСА_6 , отримання чи не отримання ОСОБА_1 доходу (дивіденди) від своєї частки у статутному капіталі Приватного підприємства "Форвард", отримання чи не отримання ОСОБА_1 доходу від відчуження своєї частки у статутному капіталі Приватного підприємства "Форвард", обставин щодо відповідних розрахунків у 2019-2020рр. за договором позики від 12.08.2016р., укладеного між боржником та ОСОБА_4 , до уваги колегії суду не береться, оскільки наявність майна у боржника чи постійного грошового доходу, відповідних розрахунків з кредиторами, тощо не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до ч.4 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства, разом з тим, підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, що надають право на відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відносно доводів апеляційної скарги про те, що заява ОСОБА_1 не відповідає п.11 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки боржником подано декларації, які відображають недостовірні дані, слід зазначити наступне.

Згідно ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства, суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: 1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї; 2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; 3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю; 4) боржник не має фінансових можливостей виплачувати заборгованість за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим квартирою або житловим будинком, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, на умовах, передбачених цим Кодексом.

Отже, Кодекс України з процедур банкрутства містить чіткий перелік підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Водночас, певні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки Кодексом з процедур банкрутства боржнику надана можливість усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.2020р. у справі №918/127/20 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк", м.Рівне залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.2020р. у справі №918/127/20 - без змін.

2. Справу №918/127/20 повернути до Господарського суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "22" червня 2020 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.