Постанова

від 16.06.2020 по справі 904/1141/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2020 м. Дніпро Справа № 904/1141/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.

за участю позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1 від 16.07.2002;

від відповідача: Панченко О.В., довіреність б/н від 15.06.2020, адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фокс 2019 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 по справі № 904/1141/20 (суддя Золотарьова Я.С.)

за позовом ОСОБА_1 , м. Бердянськ, Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фокс 2019 , м. Дніпро

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , м. Донецьк

про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників про створення товариства, скасування запису в Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію товариства, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог, заяви про забезпечення позову та ухвали суду першої інстанції.

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фокс 2019 про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників про створення Товариства з обмеженою відповідальністю Фокс 2019 , оформленого протоколом № 1 від 01.11.2019; скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Фокс 2019 , здійсненого 01.11.2019 за № 12241020000092517 приватним нотаріусом Лозенко В.В.

Разом із позовом ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- накласти арешт на житловий будинок, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 152159923104, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- накласти арешт на земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 131630923104, кадастровий номер 2310400000:07:003:0218 площею 0,0753, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено повністю.

Накладено арешт на житловий будинок, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 152159923104, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Накладено арешт на земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 131630923104, кадастровий номер 2310400000:07:003:0218 площею 0,0753, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

2 Короткий зміст доводів та вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з ухвалою суду відповідач оскаржує її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду та просить (з урахуванням апеляційної скарги в уточненій редакції) ухвалу про забезпечення позову Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 по справі № 904/1141/20 скасувати.

Доводи апеляційної скарги мотивовані неповним дослідженням судом першої інстанції доказів, з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Предметом позову є корпоративні права юридичної особи щодо заперечення участі у яких звернулася позивачка. Предметом позову не є спір щодо права власності на нерухоме майно, а тому, на думку апелянта, позивачем не наведено жодного логічного зв`язку між об`єктами накладення арешту та предметом позову.

Відповідно до ст. 76 ГПК України ухвала господарського суду має ґрунтуватися на доказах, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

На думку апелянта, позивач, обґрунтовуючи наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, виходить із власних, нічим не підтверджених припущень. Застосування в їх забезпечення заходів майнового характеру, обґрунтованих виключно на припущеннях, суперечить правовій позиції Верховного Суду і вимогам ч. 4 ст. 137 ГПК України.

Апелянт звертає увагу колегії суддів на те, що судом першої інстанції оскаржувана ухвала на адресу відповідача не направлялася, а також не була йому видана, що вказує на суттєве порушення норм процесуального права та прав відповідача.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи інших учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач зазначає, що немайнові позовні вимоги у даній справі безпосередньо пов`язані з правом власності на нерухоме майно, яке належало позивачу до прийняття рішення загальними зборами засновників ТОВ Фокс 2019 , і саме з прийняттям рішення про створення товариства та формуванням його статутного капіталу належне позивачу на праві власності нерухоме майно під виглядом внеску до статутного капіталу незаконно переоформлено у власність товариства.

На думку позивача, направленість дій відповідача на незаконне заволодіння майном позивача є очевидним, підтверджується документально наявними у справі доказами. Характер та стрімкий розвиток подальших подій, на думку позивача, безумовно вказує на те, що ТОВ Фокс 2019 має намір на подальше відчуження нерухомого майна, через застосування процедури виконання судових рішень з метою унеможливити витребування позивачем належного їй майна.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив із того, що позов про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників про створення ТОВ Фокс 2019 , оформлене протоколом № 1 від 01.11.2019, є безпосередньо пов`язаним з правом власності на нерухоме майно, яке належало позивачу до прийняття спірного рішення загальних зборів засновників. Саме реалізація даного рішення призвела до перереєстрації прав на нерухоме майно з позивача на відповідача.

Доводи, викладені у позові та заяві про забезпечення свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову з метою запобігання істотного ускладнення захисту прав позивача на нерухоме майно та забезпечення виконання рішення у даній справі. Захід забезпечення позову є необхідним з метою не допущення подальшої передачі прав на це майно іншим особам у будь-який спосіб.

З урахуванням вищевикладеного, позивач просить колегію суддів залишити оскаржувану відповідачем ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову без змін, а апеляційну скаргу ТОВ Фокс 2019 без задоволення.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач посилається на те, що 30.10.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком Віктором Петровичем здійснено нотаріальне посвідчення довіреності (реєстровий № 516), якою нібито позивач уповноважила громадянку України ОСОБА_3 :

- бути представником позивача в усіх державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в тому числі в органах місцевого самоврядування, органах нотаріату, в центрах надання адміністративних послуг та дозвільних процедур України та в інших органах та організаціях при вирішенні будь-яких питань та дій, що стосуються моїх прав та законних інтересів;

- розпоряджатися нерухомим майном: об`єктом нерухомого майна - житловим будинком, реєстраційний номер об`єкту 152159923104, земельною ділянкою кадастровий номер 2310400000:07:003:0218 цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- бути представником на загальних зборах учасників/засновників з метою створення/реєстрації будь-якого товариства з обмеженою відповідальністю, з усіма правами, наданими учаснику/засновнику чинним законодавством України та установчими документами товариства та інше.

Позивач вказує на те, що не знає громадянку ОСОБА_3 , не мала намір давати та ніколи не давала будь-кому подібну довіреність. Позивачка не була 30 жовтня 2019 в м. Києві, а знаходилася на своєму робочому місті в м. Слов`янськ. Підпис на цій довіреності, вчинений від імені позивачки, не належить їй. Довіреність очевидно є фіктивною.

01 листопада 2019 в один день відбулися наступні події:

Подія 1. В місті Дніпро складено протокол № 1 загальних зборів засновників про створення товариства з обмеженою відповідальністю Фокс 2019 . Із протокола слідує, що учасниками установчих зборів (засновниками) товариства є позивачка; громадянка України ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності (реєстровий № 516) та громадянка України ОСОБА_2 .

На зборах прийнято рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКС 2019", затвердження Статуту, утворення статутного капіталу товариства в загальному розмірі 800000 грн. Здійснено формування часток в статутному капіталі:

- частка ОСОБА_1 складає 37,5 %, що становить 300000 грн. ОСОБА_1 вносить до статутного капіталу власне нерухоме майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (реєстровий номер об`єкта 152159923104), а також земельну ділянку площею 0,0753 га (реєстровий номер об`єкта 131630923104), кадастровий номер 2310400000:07:003:0218, які розташовані в АДРЕСА_1 ;

- частка ОСОБА_2 складає 62,5%, що становить 500000 гри, яка формується грошовими коштами.

На посаду директора товариства призначено ОСОБА_1

Подія 2. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. посвідчено підписи голови зборів ОСОБА_3 та секретаря зборів ОСОБА_1 по створенню ТОВ Фокс 2019 на протоколі та Статуті ТОВ Фокс 2019 , а також здійснено державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Фокс 2019 , код ЄДРПОУ 43324575 за місцезнаходженням 49064 , Дніпропетровська область, м. Дніпро, Новокодацький район , проспект Сергія Нігояна , будинок 47, кімната 501.

Подія 3. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Скосарєвим В.В. посвідчені підписи на актах приймання-передавання нерухомого майна, за якими нібито ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_3 передала, а ТОВ Фокс 2019 в особі директора товариства ОСОБА_1 прийняла у власність в якості внеску до статутного капіталу ТОВ Фокс 2019 житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 152159923104), та земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 131630923104).

Подія 4. Державним реєстратором Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц С.О. на підставі акту приймання-передавання житлового будинку за номером 2654 та акту приймання-передавання земельної ділянки за номером 2655 здійснено державну реєстрацію прав власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 152159923104), та земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 131630923104), кадастровий номер 2310400000:07:003:0218 площею 0,0753 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд що розташовані за адресою Запорізька обл., м . Бердянськ, вул. Чубаря, 188, за Товариством з обмеженою відповідальністю Фокс 2019 , код ЄДРПОУ 43324575, країна реєстрації: Україна.

Позивач вказує на те, що в такий неправомірний спосіб без її волі та відома шляхом підроблення довіреності та установчих документів товариства позивачку включено до складу засновників (учасників) ТОВ Фокс 2019 та під виглядом внеску до статутного капіталу товариством Фокс 2019 привласнено належне їй на праві власності нерухоме майно.

Позивач зазначає, що наразі дії ТОВ Фокс 2019 направлені на подальшу передачу належного їй майна іншим особам, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Відповідно до ухвал Центрального апеляційного господарського суду по справі № 876/82/19 між ТОВ Альфа Компані 2020 , як позикодавцем, та ТОВ Фокс 2019 , як позичальником, укладений договір позики від 20.11.2019 на безвідсоткову позику у сумі 1800 00,00 грн.

Зі змісту договору вбачається, що всі спори між сторонами, що випливають із правовідносин сторін, урегульованих даним договором (з усіма змінами доповненнями тощо, числі не виконання, не належне виконання, виконання не в повному обсязі зобов`язань, які випливають з даного договору в частині повернення позики, про визнання договору дійсним чи недійсним, укладеним чи не укладеним, але не обмежуючись цим, підлягають передачі на вирішення третейському суду, що створений для вирішення конкретного спору.

Рішенням третейського суду, створеного для вирішення конкретного спору у складі одного судді позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ Фокс 2019 на користь ТОВ Альфа Компані 2020 суму заборгованості за Договором позики від 20.11.2019 в розмірі 1800000,00 грн. Рішення третейського суду ухвалено 19.12.2019 та набрало чинності з моменту оголошення - 19.12.2019.

26.12.2019 на адресу Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ Альфа Компані 2020 надійшла заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

На час звернення ТОВ Альфа Компані 2020 до Центрального апеляційного господарського суду з заявою про видачу наказу рішення боржником добровільно виконано не було.

У зв`язку із відсутністю підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, Центральний апеляційний господарський суд заяву ТОВ Альфа Компані 2020 задовольнив та постановив ухвалу про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду від 19.12.2019, створеного для вирішення конкретного спору за позовом ТОВ Альфа Компані 2020 код ЄДРПОУ 43341742 м. Дніпро до ТОВ Фокс 2019 код ЄДРПОУ 43324575, м. Дніпро, про стягнення заборгованості у сумі 1800000,00 грн.

Позивач зазначає, що ТОВ Фокс 2019 має намір на подальше відчуження нерухомого майна, яке воно в протиправний спосіб оформило у свою власність. Можлива передача прав на це майно ТОВ Альфа Компані 2020 в рахунок погашення боргу за договором позики на підставі рішення третейського суду або шляхом відчуження цього майна іншим шляхом іншій особі через процедуру виконавчого провадження.

Так, підприємства ТОВ Фокс 2019 та ТОВ Альфа Компані 2020 створені практично в один і той же час 1 та 11 листопада 2019 за однією і тією ж адресою: м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна, 47.

ТОВ Альфа Компані 2020 із статутним капіталом 1000 грн вже 20.11.2019 надає позику ТОВ Фокс 2019 в значній сумі 1800000,00 грн.

Договором передбачено, що для розгляду спорів створюється третейський суд для розгляду конкретного спору у складі одного судді і вже 19.12.2019 виноситься рішення третейського суду про стягнення суми позики з ТОВ Фокс 2019 на користь ТОВ Альфа Компані 2020 , тобто позику у розмірі 1800000,00 грн надано на дуже короткий термін.

Вказані обставини, характер та стрімкий розвиток вказаних вище подій, на думку позивача, безумовно вказує на те, що ТОВ Фокс 2019 має намір на подальше відчуження нерухомого майна, через застосування процедури виконання судових рішень з метою унеможливити витребування позивачем належного їй майна, що і стало підставою для звернення до господарського суду з заявою про забезпечення позову в даній справі.

5. Мотиви з яких суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та залишає рішення місцевого господарського суду в силі.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, та іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1- 9 цієї частини.

Також, за приписами ч. 4 та 11 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень ст. 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія ефективності задоволення вимог позивача.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Предметом позову в даній справі є визнання недійсним рішення загальних зборів засновників про створення Товариства з обмеженою відповідальністю Фокс 2019 , оформлене протоколом № 1 від 01.11.2019.

Оскільки Мащенко К. В. звернулася до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 по справі № 910/1040/18.

Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що п. 1 ст. 6 Конвенції забезпечує всім право на суд , яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі Кюблер проти Німеччини (Kubler v. Germany), заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені правом на суд .

Незважаючи на те, що позовні вимоги є немайновими але вони безпосередньо пов`язані з правом власності на нерухоме майно, яке належало позивачу до прийняття спірного рішення загальних зборів засновників, місцевий господарський суд, з висновками якого погоджується колегія суддів, правомірно застосував заходи забезпечення позову в даній справі, оскільки саме реалізація вказаного рішення загальних зборів призвела до перереєстрації прав на нерухоме майно з позивача на відповідача.

Отже, доводи позивача, викладені у позові та заяві про забезпечення позову, на думку колегії суддів вказують на необхідності вжиття заходів забезпечення позову з метою запобігання істотного ускладнення захисту прав позивача на нерухоме майно та забезпечення виконання рішення у даній справі.

Необхідним заходом забезпечення позову, на думку колегії суддів є накладення арешту на майно (житловий будинок та земельну ділянку), які документально оформлені як внесок до статутного капіталу ТОВ Фокс 2019 , що і зроблено судом першої інстанції.

На думку колегії суддів, вжиті місцевим господарським судом заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Наявність рішення третейського суду та наказ на примусове виконання рішення третейського суду свідчать про те, що відповідач є боржником і на зареєстроване за ним майно (яке на думку позивачки належить їй) може бути накладено або звернуто стягнення.

Доводи апелянта про те, що позивачем не наведено жодного логічного зв`язку між об`єктами накладення арешту та предметом позову, колегія суддів відхиляє, оскільки позов про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників про створення ТОВ Фокс 2019 , оформлене протоколом № 1 від 01.11.2019, є безпосередньо пов`язаним з правом власності на нерухоме майно, яке належало позивачу до прийняття спірного рішення загальних зборів засновників. Саме реалізація даного рішення призвела до перереєстрації прав на нерухоме майно з позивача на відповідача.

При цьому, позивач надав суду письмові докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову в господарському процесі. При цьому, заявником доведено, що існує реальна загроза ефективного захисту, що істотно ускладнить виконання рішення господарського суду в частині відновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника, у разі задоволення заявленого позову.

Даний захід забезпечення позову необхідний з метою недопущення подальшої передачі прав на це майно іншим особам у будь-який спосіб.

Отже, доводи апелянта про те, що позивач, обґрунтовуючи наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, виходить із власних, нічим не підтверджених припущень, колегія суддів відхиляє, з огляду на вищевикладене.

Доводи апелянта стосовно того, що судом першої інстанції оскаржувана ухвала на адресу відповідача не направлялася та йому не видавалася, що вказує про суттєве порушення судом норм процесуального права та права відповідача, колегія суддів відхиляє, оскільки згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При цьому колегія суддів враховує, що вжиття заходів щодо забезпечення позову не позбавляє відповідача права користування, як земельною ділянкою так і нерухомим майном.

Також, колегією суддів встановлено, що оскаржувана ухвала про забезпечення позову була направлена місцевим господарським судом всім учасникам справи 13.02.2020.

Зважаючи на вищенаведене, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірні висновки суду першої інстанції на час прийняття оскаржуваної ухвали, відтак апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про забезпечення позову від 12.05.2020 у справі № 904/1141/20, як така, що постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, залишенню без змін.

6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2020 у справі № 904/1141/20 постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, що в силу ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали господарського суду без змін.

Підстав передбачених ст. 277 ГПК України для скасування або зміни оскаржуваного відповідачем рішення, колегією суддів не виявлено.

Доводи апелянта не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

7. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за перегляд ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 271, 273, п. 1, ч. 1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фокс 2019 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 по справі № 904/1141/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 22.06.2020.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Т.А. Верхогляд

А.Є. Чередко