Рішення

від 16.06.2020 по справі 902/139/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2020 р. Cправа № 902/139/20

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Кузьменко В.В.,

Представники сторін не з`явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом : Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033)

до : Малого підприємства "Україна" (вул. 8-го березня, 36, кв.1, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., 24000)

про стягнення 7536,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Малого підприємства "Україна" про стягнення 7536,00 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору поставки № 2 від 25.01.2019 р., в частині поставки оплаченого товару.

Ухвалою суду від 18.02.2020 відкрито провадження у справі № 902/139/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.03.2020.

Ухвалою від 03.03.2020 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" №130-2-19/903 від 26.02.2020 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, відповідальним за проведення відеоконференції визначено Господарський суд Київської області.

Ухвалою від 18.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/139/20 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 15.04.2020.

Ухвалою від 10.04.2020 судове засідання у справі призначене на 15.04.2020 перенесено на 28.05.2020, з підстав викладених у відповідній ухвалі.

27.05.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про проведення судового засідання за відсутності представника позивача за наявними в справі доказами, в зв`язку з карантинними заходами в державі.

Ухвалою від 28.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/139/20 для судового розгляду по суті на 16 червня 2020 р.

09.06.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника останнього, позов задовольнити в повному обсязі.

На визначену судом дату представники сторін не з`явились, позивач про розгляд справи повідомлений належним чином, що стверджується наявним в матеріалах справи клопотанням.

Щодо повідомлення відповідача суд зазначає наступне.

Ухвали суду, направлені на адресу відповідача зазначену у Витязі з ЄДРЮО ФОП ГФ: вул. 8-го березня, 36, кв.1, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., 24000, конверти з ухвалами повернуті до суду з відмітками поштового відділення За вказаною адресою не знаходиться .

Листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1 Щодо визначення терміну "місцезнаходження юридичної особи" повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями "місцезнаходження юридичної особи" і не містять визначень щодо "фактичної" чи "юридичної" адреси юридичної особи . Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов`язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах . Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.

Ураховуючи вище викладене, у разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання сторін.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 16.06.2020 судом долучено вступну та резолютивну частину рішення до матеріалів справи, в зв`язку з неявкою представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, між Публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України (позивач, в договорі Покупець), в особі директора філії ПАТ ДПЗКУ Сумський комбінат хлібопродуктів та Малим підприємством Україна (відповідач, в договорі Постачальник) було укладено договір поставки № 2 від 25.01.2019 р. (далі - Договір).

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №502 від 29 серпня 2019 року було змінено тип публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України з публічного на приватне та перейменовано в Акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується поставити та передати Покупцю у власність запасні частини до мукомельного обладнання та засобів складської пересувної механізації (надалі - Товар ), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість на умовах цього Договору.

Найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість Товару, обумовлюються сторонами додатково в Специфікації - Додаток № 1 до даного Договору, що є невід`ємною його частиною (надалі - Специфікація ) (п. 1.2. Договору).

Постачальник повинен поставити Покупцю Товар, якість якого відповідає державним стандартам України (ДСТУ, ГОСТ) та підтверджується сертифікатом (паспортом) якості заводу-виробника, який Постачальник надає Покупцю при поставці Товару. Покупець має право повернути Постачальнику неякісний Товар (п. 2.1. та 2.2. Договору).

Загальна вартість даного Договору визначена у Специфікації та складає 16329 ,60грн. в т.ч. ПДВ -2721.60 грн. В загальну вартість договору включається вартість доставки Товару (п. 3.1. та 3.2. Договору).

Розрахунки за цим Договором здійснюються в наступному порядку: Покупець здійснює попередню оплату у розмірі 100 % вартості Договору, а саме: 16329.60 грн в тому числі ПДВ -2721.60 грн протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання даного Договору на підставі отриманого рахунку-фактури Постачальника, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. При виставленні рахунку-фактури обов`язкове посилання на номер цього Договору (п. 4.1. та 4.2. Договору).

Строк поставки (передачі) Товару - 5 (п`ять) календарних днів з дати проведенню попередньої оплати, відповідно до п.4.1.1 даного Договору. Товар поставляється на умовах - DDP згідно Офіційних правил тлумаченню торговельних термінів Інкотермс (в редакції 2010 року). Місце поставки Товару - м. Суми. Постачальник зобов`язаний повідомите Покупця про готовність Товару до поставка за 3 (три) робочі дні до запланованої дати поставки, у відповідності до умов п. 5.1. даного Договору. Датою поставки Товару вважається дата підписання видаткової накладної на приймання Товару та/або підписання акту приймання-передачі Товару уповноваженими представниками обох Сторін. Представник Покупця при прийнятті Товару зобов`язаний звірити відповідність кількості і асортименту Товару, вказаному в видатковій накладній та/або в акті приймання передачі Товару з Специфікацією, розписатися за отримання Товару та видати представнику Постачальника довіреність на отримання Товару. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки Товару згідно умов п. 5.4. даного Договору (п. 5.1. - 5.6. Договору).

Постачальник гарантує якість та надійність Товару, що постачається, а саме: 1 (один) рік при умові дотримання Покупцем вимог по зберіганню Товару, що передбачено технічним умовами та стандартами на даний Товар. При виявленні Товару, який не відповідає технічним умовам та стандартам, виклик представника Постачальника є обов`язковим. Термін усунення недоліків або заміни Товару в межах гарантійного терміну - 20 (двадцять) календарних днів з моменту виявлення дефектів. Постачальник проводить усунення недоліків або заміну Товару на якісний за власний рахунок. Строк дії гарантійних зобов`язань не залежить від строку дії даного Договору (п. 6.1. - 6.4. Договору).

Приймання Товару здійснюється Покупцем при наявності оригіналів товаросупровідних документів: товарно-транспортної та/або видаткової накладної та/або акту приймання-передачі Товару з обов`язковим вказуванням місця складання первинного документа, пакувальних аркушів, рахунку-фактури, документів, підтверджуючих якість Товару. Покупець має право пред`явити Постачальнику претензії по кількості на підстав видаткової накладної та/або акту приймання-передачі Товару, і по якості протягом гарантійного терміну, згідно умов п. 6.1. даного Договору. У випадку наявності претензій по якості, Товар не підлягає використанню до взаємного врегулювання питань. Постачальник на підставі визнаної претензії в погоджений термін, але не більше 20-ти днів, робить за власний рахунок заміну невідповідного асортименту, заміну дефектного Товару на якісний Товар, або усуває виявлені дефекти. Підтвердженням одержання Товару Покупцем є підписані уповноваженими представниками обох Сторін документи про отримання Товару (п. 9.1. - 9.5. Договору).

У випадку недопоставки Товару, поставки неякісного Товару або Товару в тарупаковці, що не відповідає вимогам даного Договору, а також ненадання або невідповідність наданих супровідних документів на Товар, Покупець має право вимагати від Постачальника заміни неякісного Товару на якісний або відмовитися від Товару та його оплати та вимагати повернення попередньо сплаченої за нього суми. Постачальник зобов`язується виконати зазначені вимоги Покупця протягом 7 (семи) банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Покупця (п. 10.3.3. Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2019 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії (п. 16.1. та 16.2. Договору).

Між сторонами підписано додаток № 1 до Договору поставки №2 від 25.01.2019 р., а саме Специфікація відповідно до п. 1.2. Договору, в якій зазначено найменування товару Шків ЗМ 13.007.21 ф-412мм 4-х рівчаковий, 1шт. - 6280,00 грн без ПДВ та Механічний автомат ЗМ 45.000.03, 1шт. - 7328,00 грн без ПДВ, загальною вартістю з ПДВ 16329,60 грн.

На виконання умов договору позивач на підставі Рахунку-фактури №2 від 25.01.2019 перерахував 31.01.2019 грошові кошти на рахунок відповідача в сумі 16329,60 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 274 від 31.01.2019.

04.02.2019 відповідач здійснив поставку Механічного автомату ЗМ 45.000.03 вартістю 8 793,60 з ПДВ, доказом чого є накладна № 2 від 04.02.2019, проте, не здійснено поставку Шківу ЗМ 13.007.21 ф-412мм 4-х рівчакового вартістю 7 536, 00 грн з ПДВ.

13.05.2019 р. позивач направив на адресу відповідача лист, в якому просив повернути кошти за шків рівчаковий згідно договору №2 від 25.01.2019 в сумі 7536,00 грн.

12.06.2019 року позивач направила на адресу відповідача претензію №288 від 11.06.2019 про повернення суми попередньої оплати у розмірі 7536,00 грн, в якій крім іншого просить до 30.06.2019 повернути суму попередньої оплати за недопоставлений Товар, направлення претензії на адресу відповідача підтверджується накладною Укрпошти та описом вкладення у цінний лист від 12.06.2019 р. (а.с. 20-22).

12.08.2019 позивач звертався до відповідача листом № 130-12-19/5061 щодо погашення дебіторської заборгованості у розмірі 7 536, 00 грн (а.с. 23).

28.11.2019 року відповідач направив на адресу відповідача лист-вимогу №130-2-19/7294 щодо поставки Товару Шківу ЗМ 13.007.21 ф-412мм 4-х рівчакового вартістю 7 536,00 грн не пізніше 06.12.2019. Та повідомив відповідача про відмову від договору в разі не поставки Товару до 06.12.2019 року та повернення попередньої оплати в розмірі 7 536,00 грн, даний лист-вимога направлений на адресу відповідача 29.11.2019, що стверджується наявними в матеріалах справи накладною Укрпошти та описом вкладення у цінний лист (а.с. 24-26).

Однак, станом на момент звернення до суду відповідач не виконав узяті на себе зобов`язання за договором поставки №2 від 25.01.2019.

Станом на день розгляду справи за відповідачем рахується зобов`язання з поставки оплаченого позивачем товару на суму 7536,00 грн.

Відповідачем зазначені обставини жодним чином не спростовані.

Вище викладені обставини, стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаного договору, позивач перерахував відповідачу попередню оплату за договором, що складає 16329,60 грн. та підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 274 від 31.01.2019 (а.с.15).

У свою чергу, поставка відповідачем виконана лише на суму 8793,60 грн., що стверджується наявною в матеріалах справи накладною № 2 від 04.02.2019 (а.с. 16).

За приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 ГК України).

Крім того, як зазначалось вище відповідно до умов укладеного між сторонами договору, а саме в п.10.3.3. Договору зазначено, що у випадку недопоставки Товару, поставки неякісного Товару або Товару в тарупаковці, що не відповідає вимогам даного Договору, а також ненадання або невідповідність наданих супровідних документів на Товар, Покупець має право вимагати від Постачальника заміни неякісного Товару на якісний або відмовитися від Товару та його оплати та вимагати повернення попередньо сплаченої за нього суми. Постачальник зобов`язується виконати зазначені вимоги Покупця протягом 7 (семи) банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Покупця.

Як зазначалось вище, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами допоставити товар або повернути попередню оплату за недопоставлений товар, останній лист-вимога №130-2-19/7294 від 28.11.2019 направлено на адресу відповідача 29.11.2019, що стверджується наявними в матеріалах справи накладною Укрпошти та описом вкладення у цінний лист (а.с. 24-26).

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання договору поставки або повернення попередньої оплати за недопоставлений товар в сумі 7536,00 грн. не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого підприємства "Україна" (вул. 8-го березня, 36, кв.1, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., 24000, код ЄДРПОУ 23059800) на користь Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 37243279) 7536,00 грн. - боргу та 2102,00 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 22 червня 2020 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033)

3 - відповідачу ( вул. 8-го березня, 36, кв.1, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., 24000)