Рішення

від 16.06.2020 по справі 906/413/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/413/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.,

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Ляхов О.В., ордер АМ 1002776 від 21.04.2020;

від відповідачів: Неділько С.В., паспорт серії НОМЕР_1 виданий Корольовським РВ УМВС України в Житомирській області 20.08.1997, який являється керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімпорт",

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медібор"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімпорт";

2. ОСОБА_1

про стягнення 120000,00 грн.

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медібор" звернулось до суду з позовом про стягнення в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімпорт" та ОСОБА_1 120000,00грн заборгованості.

Ухвалою від 27.04.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження справі. Ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 26.05.2020.

В судовому засіданні від 26.05.2020 суд, в порядку ст. 183 ГПК України, оголосив перерву до 16.06.2020.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов`язань щодо повернення коштів за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 16.10.2019, укладеного між ТОВ "Медібор" та ТОВ "Клімпорт".

За порушення термінів повернення поворотної фінансової допомоги позивач на підставі п. 5.1.договору нарахував відповідачу 20000,00грн штрафу.

Вимога про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості обґрунтовується наявністю Договору поруки від 30.01.2020, укладеного між ТзОВ "Медібор" та ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі, в порядку ст. 165 ГПК України, письмового відзиву не подали.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В судовому засіданні представник відповідача 1 та відповідач 2 не заперечив проти позову. Водночас, в усному порядку заявив клопотання про зменшення розміру штрафу.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

16.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медібор" (позикодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Клімпорт" (позичальник, відповідач-1) укладений договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (а.с. 9).

Відповідно до п.1.1 договору, позикодавець надає позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надану суму коштів в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

За умовами п. 2.1 договору, поворотна безвідсоткова допомога надається у національній валюті України у сумі 100 000,00 грн.

Поворотна безвідсоткова фінансова допомога надається позичальнику строком до 20 грудня 2019 року на безоплатній основі, тобто без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій, як плати за користування такими коштами (п. 2.2. договору).

Додатковими угодами від 19.12.2019 та від 19.01.2019 до договору поворотної фінансової допомоги б/н від 16.10.2019 сторони домовились внести зміни до Договору та викласти пункти 2.2. та 5.1 договору у новій редакції (а.с. 11).

Так згідно п. 2.2. договору, з урахуванням додаткової угоди від 19.01.2019, поворотна безвідсоткова фінансова допомога надається позичальнику строком до 20 лютого 2020 року на безоплатній основі, тобто без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій, як плати за користування такими коштами.

Згідно з п. 3.1 договору, позичальник зобов`язується повернути отриману поворотну фінансову допомогу протягом 2 місяців з моменту її надання, але не пізніше строку, вказаного у п. 2.2. даного договору.

За умовами п. 5.1 договору, з урахуванням додаткової угоди від 19.01.2020, за порушення термінів повернення отриманої поворотної фінансової допомоги позичальник сплачує позикодавцю штраф у розмірі 20% від неповерненої суми, у випадку неповернення отриманої поворотної фінансової допомоги до 29 лютого 2020 року.

В забезпечення зобов`язань відповідача за договором поворотної фінансової допомоги б/н від 16.10.2019 та додаткових угод до нього, 30.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медібор" (кредитор, позивач) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) укладений договір поруки.

За умовами п.1.1 договору поруки, предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Клімпорт" зобов`язань за договором поворотної фінансової допомоги б/н від 16 жовтня 2019 року, Додатковою угодою від 19.12.2019 року, Додатковою угодою №2 від 19.01.2020 року до нього (надалі - Основний договір).

У пункті 1.2 договору поруки сторони узгодили, що кредитор відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за основним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи повернення наданої фінансової допомоги в розмірі 100000,00грн., штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Нормами п. 1.4 договору поруки сторони погодили, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за основним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з пп 2.1.1 п. 2.1. договору поруки, у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1. цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань за основним договором, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу-1 поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у розмірі 100000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6322 від 16.10.2019 (а.с. 10).

Відповідач 1 не виконав зобов`язань щодо своєчасного повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 100000,00грн.

На підставі п 5.1 договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги позивач заявив до стягнення з відповідача 20000,00грн штрафу за несвоєчасне повернення отриманої поворотної фінансової допомоги.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з укладенням договорів та інших правочинів (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Суд встановив, що між відповідачем -1 та позивачем правовідносини виникли на підставі укладеного договору про надання поворотної фінансової допомоги б/н від 16.10.2019 (з відповідними додатковими угодами), який за своєю правовою природою є договорами позики.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із п.14.1.257 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Суд встановив, що на виконання умов договору про надання поворотної фінансової допомоги б/н від 16.10.2019, позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 100000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (а.с. 10).

Факт виконання позивачем свого зобов`язання щодо надання відповідачу-1 поворотної безпроцентної фінансової допомоги вказує на необхідність виконання відповідачем обов`язку щодо повернення такої у строк, визначений договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 2.2. договору з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 2 від 19.01.2020 до договору поворотної фінансової допомоги, сторони погоди, що поворотна фінансова допомога надається позивачальнику строком до 20 лютого 2020 року на безоплатній основі.

Таким чином, відповідач-1 зобов`язаний був повернути надану позивачем поворотну фінансову допомогу у розмірі 100000,00грн до 20.02.2020.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Проте, всупереч норм ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України відповідачем не повернуто позивачу поворотну фінансову допомогу на загальну суму 100000,00грн.

Таким чином, станом на день звернення до суду та на день вирішення спору в суді у відповідача 1 існує заборгованість перед позивачем в розмірі 13710,06грн.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази повернення відповідачем 1 отриманих коштів поворотної фінансової допомоги, тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення 20000,00грн штрафу суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст.ст. 230 - 232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

У п. 5.1 договору з урахуванням додаткової угоди № 2 від 19.01.2020 сторони погодили, що за порушення термінів повернення отриманої поворотної фінансової допомоги позичальник сплачує позикодавцю штраф у розмірі 20% від неповерненої суми у випадку неповернення отриманої поворотної фінансової допомоги до 29 лютого 2020 року.

Штраф на підставі п.5.1 договору позивачем нарахований у розмірі 20% від неповерненої суми отриманої поворотної фінансової допомоги, який склав 20000,00грн .

Перевіривши розрахунок позивача та докази на підтвердження правомірності заявленої вимоги в цій частині, суд встановив, що вимога є правомірною, розрахунок є арифметично вірним.

Водночас, суд дійшов висновку про зменшення розміру штрафу виходячи з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду, у випадку, коли розмір неустойки значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, передбачена ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України. При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки суд має взяти до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; майнові та інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Тобто, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Як на підставу зменшення розміру штрафу відповідач зазначив, що наразі не у повній мірі може здійснювати підприємницьку діяльність, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, Кабінетом Міністрів України установлено на усій території України карантин.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

При зменшенні розміру неустойки суд врахував поведінку відповідача, зокрема факт визнання позову та бажання погасити заборгованість перед позивачем, однак в силу запровадження на території України карантину, термін дії якого продовжується і на момент вирішення спору, відповідач не має фінансової спроможності погасити заборгованість у зв`язку з тим, що не у повній мірі здійснює господарську діяльність.

Водночас, суд враховує, що матеріали справи не містять доказів заподіяння збитків позивачу внаслідок прострочення з боку відповідача.

За наведених обставин, враховуючи, що зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, виходячи з інтересів сторін, приймаючи до уваги майновий стан обох сторін, причини неналежного ним виконання зобов`язання, наслідків його порушення, суд дійшов висновку про зменшення розміру штрафу до 5000,00грн.

Відносно вимоги позивача про стягнення заборгованості в солідарному порядку з відповідачів суд дійшов наступних висновків.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України).

За змістом частин 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто порука є додатковим (акцесорним) способом забезпечення виконання зобов`язань.

У частині 1 статті 543 Цивільного кодексу України визначено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, уклавши Договір поруки від 30.01.2020, відповідач-2 поручився перед кредитором (позивачем) за виконання боржником ( відповідачем-1) своїх зобов`язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги б/н від 16.10.2019.

Отже вимога про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги б/н від 16.10.2019 в солідарному порядку з відповідачів підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову на загальну суму 105000,00грн, з яких: 100000,00грн - заборгованість за договором надання поворотної фінансової безвідсоткової допомоги, 5000,00грн- штраф.

Суд зменшує розмір пені на 75%, що становить 5000,00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, то зважаючи на заяву представника позивача про те, що докази понесення таких витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення, в цій частині розподілу витрат суд не здійснює.

Водночас, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімпорт" (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 20 к. 8, код ЄДРПОУ 42136392) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медібор" (10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська,47, код ЄДРПОУ 33128475)

- 100000,00грн - заборгованість за договором надання поворотної фінансової безвідсоткової допомоги;

- 5000,00грн - штраф за порушення термінів повернення поворотної фінансової безвідсоткової допомоги;

- 2102,00 грн. - судовий збір.

3. В решті позову відмовити.

4. Товариству з обмеженою відповідальністю "Медібор" до 22.06.2020 подати докази щодо розміру, понесених судових витрат на правничу допомогу.

5. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати в частині витрат на правничу допомогу на 25.06.2020 р. на 16:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Житомирської області за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський 3/65, зал судових засідань № 401.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.06.20

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу (рек.)

3,4- відповідачам (рек.)