Рішення

від 02.06.2020 по справі 510/2409/19

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2409/19

Провадження 2/510/488/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2020 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Бошков І.Д.

за участю секретаря Березенко С.П.,

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача, позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності, про що надав письмову заяву.

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягала, просила розглянути справу у її відсутності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорту та і/н позивача; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 22.01.2019р.; копія державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 721394; копія державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 010150; копія заповіту ОСОБА_5 від 26.11.2002р.; копія державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 010149; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 ; копія витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи) від 15.09.2009р.; копія витягу з ДЗК від 02.07.2015р.; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 ; копія рішення виконкому Котловиснької сільської ради від 24.11.2005р. № 117- ІV; копія рішення Котловиснької сільської ради від 08.12.1993р. № 43; копія довідки Котловинської сільської ради Ренійського району від 26.03.2018р.; копія нормативно грошової оцінки земельної ділянки; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку від 12.03.2019р.; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.11.2016р.; копія свідоцтва про укладання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про укладання шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 ; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.10.2018р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки розміром 2,17 га, масив № 37, діл. № 21 на території Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області, на підставі державного акту на право приватної власності на землю, власник - ОСОБА_2 , серія І-ОД в„– 010151 та на Ѕ частину житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконкому Котловиснької сільської ради від 24.11.2005р. № 117- ІV.

Під час життя ОСОБА_2 заповідального розпорядження не залишив, у зв`язку з чим спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги є донька - ОСОБА_1 , яка є позивачкою по справі, а також дружина ОСОБА_3 .

У встановлений законодавством строк ніхто із спадкоємців не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, на момент відкриття спадщини, позивач постійно проживала разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області. Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 22.01.2019р. за позивачем було визнано право власності на земельну ділянку. Позову про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку із надвірними спорудами АДРЕСА_1 позивач не подавала, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем.

Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, однак їй в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Після смерті ОСОБА_2 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач фактично прийняла спадщину, що залишилася після померлого ОСОБА_2 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендували.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помела матір батько позивача ОСОБА_3 . За життя їй належали дві земельні ділянки площею по 2,17 га, на підставі державних актів на право власності на землю серії І-ОД № 010149 та серії І-ОД в„– 010150 та Ѕ частина житлового будинку із надвірними спорудами АДРЕСА_1 .

На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядилась належним їй майном. Після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Позивач як спадкоємець першої черги, у встановлений законодавством строк для прийняття спадщини не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, вона прийняла спадщину з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На час відкриття спадщини, позивач постійно проживала разом із спадкодавцем, про свідчить довідка Котловинської сільської ради. Протягом строку, встановленого для прийняття спадщини з моменту її відкриття, позивач про відмову від спадщини не заявляла, а отже фактично прийняла спадщину, що залишилася після померлої ОСОБА_3 в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, однак їй в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач фактично прийняла спадщину, що залишилася після померлої ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач після померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадщину прийняла. та не заявила про відмову від неї. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, однак, вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки в наданих державному нотаріусу для огляду необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину після померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, що стало підставою для прийняття рішення про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, про що винесено вмотивовану постанову, у зв`язку із чим позивач була вимушена звернутися до суду із позовом для захисту своїх невизнаних прав.

У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на вищевказане спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом однак, з незалежних від неї причин вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на вищевказані об`єкти спадкового майна, у зв`язку із чим була вимушена звернутися за захистом прав та інтересів до суду.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 206, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:

житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , який складається із житлового будинку літ. А, загальною площею 76,10 кв.м., житловою площею 62,80 кв.м., підсобною площею 13,30 кв.м., літньої кухні літ. Б, сараю літ. В, Д, гаражу літ. Г, вбиральні літ.. Е, огорожі 1,2, спорудження 3;

земельну ділянку площею 0,2500 га (кадастровий номер 5124181200:02:002:0039), яка розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), державний акт серія ЯЖ № 721394;

земельну ділянку площею 2,17 га, мас. № 37, діл. № 19 (кадастровий номер 5124181200:01:001:0191), яка розташована на території Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт виданий на підставі розпорядження Ренійської районної державної адміністрації Ренійського району Одеської області від 22.12.2003 р. № 412/А-2003, серія І-ОД № 010149;

земельну ділянку площею 2,17 га, мас. № 37, діл. № 20, яка розташована на території Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт виданий на підставі розпорядження Ренійської районної державної адміністрації Ренійського району Одеської області від 22.12.2003 р. № 412/А-2003, серія І-ОД № 010150.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков