Рішення

від 22.06.2020 по справі 342/1373/19

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/1373/19

Провадження № 2/342/136/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Лукасевич М.М., Сьомкайло І-М.І.,

за участю

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки-адвоката Ігнатюк Л.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування Городенківської районної державної адміністрації),

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась в суд з позовом до відповідача, в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги мотивувала тим, що з 20 грудня 2016 року позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. В період шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Однак, сімейне життя між ними поступово погіршувалося, кожен з них мав діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім`ю, у них почастішали сварки, що в кінцевому результаті призвело до припинення шлюбних відносин. За рішенням Городенківського районного суду від 07.12.2018, яке набрало законної сили, шлюб між ними розірвано, неповнолітнього сина ОСОБА_3 залишено проживати з позивачкою. Після розірвання шлюбу позивачка відновила дошлюбне прізвище " ОСОБА_1 ". З моменту припинення спільного проживання відповідач не надавав коштів на утримання спільного сина, не цікавився його вихованням. Рішенням Городенківського районного суду від 07.12.2018, яке набрало законної сили, відповідачу призначено сплату аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно. Відповідач запевнив позивачку, що буде надавати кошти добровільно, однак свого зобов`язання не виконав, а тому 05.04.2019 позивачка пред`явила виконавчий лист до виконання. Після виклику у відділ ДВС ОСОБА_2 попросив позивачку забрати виконавчий лист, оскільки наявність відомостей про нього в базі даних боржників по сплаті аліментів перешкодять йому їздити на заробітки. Вважаючи, що відповідач буде мати можливість заробляти і буде надавати кошти на утримання свого сина, 12.04.2019 позивачка подала заяву про повернення виконавчого листа. Проте, з квітня по вересень 2019 року відповідач матеріальне утримання сина не здійснював. 18.09.2019 позивачка повторно пред`явила виконавчий лист до виконання та в порядку ст.194 СК України просила провести розрахунок заборгованості за минулий період. Отже, за останні 6 місяців у відповідача утворилася заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 9 тис. грн. З того часу, коли позивачка з відповідачем почали проживати роздільно, відповідач взагалі перестав опікуватися їхньою дитиною - не дає жодного матеріального утримання, не приймає участі у вихованні, не провідує, не телефонує, не цікавиться життям дитини. Така поведінка відповідача є безвідповідальною, так як на батьків покладається забезпечення основних життєвих потреб неповнолітніх дітей, які повністю залежать від батьків та не можуть забезпечувати себе самостійно. Відповідач повідомив позивачку, що ніде не працює та не має матеріальної можливості утримувати дитину. Він бажає добровільно відмовитися від батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 та не хоче приймати участі у його вихованні, на ствердження чого надав нотаріально засвідчену заяву. Позивачка проживає у житловому будинку своєї мами, в якому син має окрему, комфортну для його проживання кімнату. Позивачка на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, отримує соціальну допомогу, також позивачці матеріально допомагають батьки. Таким чином, позивачка зможе самостійно забезпечити виховання та утримання дитини відповідно до вимог законодавства та моральних засад суспільства. За таких обставин, позивачка вважає, що викладені обставини суперечать законним інтересам неповнолітньої дитини, викликають у сина хибну уяву про батька, формують у нього комплекс неповноцінності, як покинутої дитини.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 26.11.2019 по даній справі вирішено клопотання позивачки про залучення до участі в справі третьої особи на стороні позивача - орган опіки та піклування Городенківської районної державної адміністрації.

В судовому засіданні позивачка та представник позивачки - адвокат Ігнатюк Л.В. позов підтримали та просили задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві. В судове засідання 22.06.2020 позивачка та представник позивачки не з`явилися. Від представника позивачки-адвоката Ігнатюк Л.В. до суду поступила заява про завершення судового розгляду справи у відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 13.02.2020 заперечив щодо задоволення позову. Ствердив, що немає роботи тому і не може платити аліменти. В послідуючі судові засідання призначені по справі на 11.03.2020, 15.04.2020, 19.05.2020 та 22.06.2020 відповідач не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Про причини неявки в судові засідання відповідач суд не повідомляв. Клопотання про відкладення судового засідання 22.06.2020 від відповідача не надходило. Також, відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву.

Представник органу опіки та піклування Городенківської РДА в судові засідання призначені по справі не з`явився. До суду від начальника служби у справах дітей РДА Цюмпала А.П. поступила заява про розгляд справи та винесення рішення без їх участі. Висновок органу опіки та піклування підтримують в повному обсязі.

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вислухавши учасників справи та свідків в судовому засіданні 13.02.2020 та 11.03.2020, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 20.12.2016 виконкомом Ясеневопільнівської сільської ради Городенківського району, слідує, що 20 грудня 2016 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 23 від 20.12.2016.

Копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 25.10.2017 Городенківським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області доводиться, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки та відповідача народився син ОСОБА_3 , про що було зроблено відповідний актовий запис № 97 від 25.10.2017.

Рішенням Городенківського районного суду від 07.12.2018 по справі № 342/1237/18 (провадження 2/342/808/2018) розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 20 грудня 2016 року виконкомом Ясеневопільнівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 23, після розірвання шлюбу позивачці відновлено дошлюбне прізвище " ОСОБА_1 ". Неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати з матір`ю. Дане рішення набрало законної сили 18.01.2019.

З копії довідки № 811, виданої 25.10.2018 виконавчим комітетом Ясенево-Пільнівської сільської ради Городенківського району вбачається, що склад сім`ї позивачки - син ОСОБА_3 ,2017 р.н.

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 07.12.2018 по справі № 342/1238/18 (провадження 2/342/809/2018) ухвалено про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі по 1500 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішення набрало законної сили 14.01.2019.

З копії довідки № 6088, виданої 16.10.2019 Городенківським РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області слідує, що позивачка не отримала аліменти від ОСОБА_2 за період з 01.04.2019 по 30.09.2019 згідно виконавчого листа № 342/1238/18 виданого 20.12.2018 Городенківським районним судом Івано-Франківської області.

Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає права і обов`язки батьків виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, здобуття освіти, готувати їх до самостійного життя.

Відповідно до Закону України Про охорону дитинства батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Як випливає зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959р. дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 15, п.16 Постанови пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей; особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Статтею 164 Сімейного кодексу України визначений виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, а саме: мати (батько) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він): не забрали дитину з пологового будинку або із іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться із дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 ствердила, що вона є сусідкою позивачки, вони перебувають в дружніх відносинах, була на весіллі у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . На даний час ОСОБА_1 живе з батьками та сином. ОСОБА_2 залишив дитину у віці 4 місяців, казав що крик дитини його дратує. Зі слів ОСОБА_1 синові ОСОБА_2 не допомагає. В один час ми з ОСОБА_1 були в лікарні, вона була з сином, ОСОБА_2 приходив, але коштів на лікування не дав, сказав, що не має. Відповідач їздить на роботу за кордон. Літом 2019 року ОСОБА_2 брав сина до себе, але після цього дитина захворіла і більше він не приходив.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , яка є сусідкою позивачки, ствердила, що дитині було десь 4 місяці, як відповідач покинув сім`ю і вони разом з ОСОБА_1 не живуть, він казав, що дитина йому мішає. ОСОБА_2 до сина не ходить, нічого йому не купує і грошей не дає. ОСОБА_1 та сина вона бачить кожний день в них дома. Знає, що відповідач у жовтні не був у сина на день народження. Відповідач їздить на роботу за кордон, а чи має іншу сім`ю то вона не знає.

Із копії заяви, яка знаходиться в матеріалах справи, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , даною заявою дав свою згоду на позбавлення його батьківських прав на його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим відмовляється від його виховання та утримання, так як не має змоги надалі це здійснювати. Ствердив. що він значний період часу не проживає з ним і не бере участі у його вихованні та утриманні. також цією заявою дав згоду на розгляд Городенківським районним судом Івано-Франківської області справи про позбавлення його батьківських прав на його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на задоволення позову на користь позивачки, матері дитини - ОСОБА_1 . Проти позову не заперечує і просить розглядати дану справу без його участі. Дана заява 20.11.2019 нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Городенківського районного нотаріального округу, зареєстрована в реєстрі за № 1876.

Висновком органу опіки та піклування Городенківської районної державної адміністрації № 01-29/506 від 03.12.2019 стверджено, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини розглядалось питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та вирішено доцільним позбавляти його батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підстав не приймати до уваги згаданий висновок у суду немає, оскільки він ґрунтується на доказах, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Із матеріалів справи встановлено, що позивачка проживає в житловому будинку по АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_12 , матері позивачки, згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 168924240 від 03.06.2019.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини: він не спілкується з дитиною, не піклується про фізичний і духовний розвиток сина ОСОБА_3 , не забезпечує харчування, медичного догляду, лікування дитини, без поважних причин не виявляє до нього інтересу та щонайменшої батьківської турботи про дитину.

На підставі ст.ст. 150, 164-166, 171, 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 211, 223, 258, 259, 264-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Місце проживання позивачки ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Місце проживання відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Місцезнаходження третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - орган опіки та піклування Городенківської РДА Івано-Франківської області - вул. Богуна,13, м. Городенка, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 35528266.

Суддя: Гайдич Р. М.