Рішення

від 10.06.2020 по справі 160/2957/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року Справа № 160/2957/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА ПЛАТИНУМ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

17.03.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "НІКА ПЛАТИНУМ" (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.11.2019 року № 000516518 Форми "В4", видане Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі Акту перевірки № 49387/04-36-05-18/42315423 від 27.09.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що контролюючим органом протиправно та необґрунтовано прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Вказує, що у ході проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю НІКА ПЛАТИНУМ контролюючому органу надано всі необхідні документи для підтвердження дотримання вимог Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість із контрагентами за період, що перевірявся. Окрім цього, позивач зазначає, що господарські операції між ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства, ознак фіктивності на час здійснення господарських операцій не мали, що зумовлює хибність викладених в акті перевірки висновків контролюючого органу, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, внаслідок чого останнє є таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню та визнанню протиправним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

07.04.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що надані позивачем первинні документи, видані від імені контрагентів, та докази перерахування грошових коштів не можуть самі по собі підтверджувати реальність виконання господарських угод, оскільки за інформацією податкового органу вказані суб`єкти господарювання не виконували та об`єктивно не мали можливості виконати договірні зобов`язання на користь позивача обумовленого у господарських договорах. Крім того, відповідачем зазначається, що укладені між ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ та його контрагентами договори не опосередковувався реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет.

23.04.2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги й просила задовольнити позовну заяву. Проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечувала.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка будь-якого учасника справи в судове засідання, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

12.05.2020 року судом ухвалено продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до вимог ст. ст. 205, 243 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив такі обставини.

Станом на час проведення перевірки ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ знаходилась на податковому обліку у Криворізькому південному управлінні ГУ ДПС Дніпропетровській області з 18.07.2018 року.

На підставі наказу ГУ ДПС Дніпропетровській області від 13.09.2019 року №307-п посадовою особою контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ (код ЄДРПОУ 42315423) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Софт-Моб (код ЄДРПОУ 40735450) за період з 01.11.2018 року по 30.11.2018 року, з ТОВ Інвей Трейд (код ЄДРПОУ 42020841) за період з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року та з ТОВ Еріда Стандарт (код ЄДРПОУ 40711906) за період з 01.04.2019 року по 30.04.2019 року.

27.09.2019 року за результатами перевірки складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 49387/04-36-05-18/42315423.

Перевіркою встановленні такі порушення ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ :

- п. 44.1 статті 44, п. 198.1, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу У країни від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276 та 23 березня 2018 року № 381), в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 1814425 грн., в т.ч. за:

- листопад 2018 року - 732759 грн.

- лютий 2019 року - 473379 грн.

- квітень 2019 року - 608287 грн.

На підставі акта від 27.09.2019 року № 49387/04-36-05-18/42315423 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення, а саме:

- податкове повідомлення-рішення форми В4 № 000516518 від 04.11.2019 року.

Так, позивачем складено та направлено скаргу на оскаржуване податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 12.02.2020 року за №5438/6199-00-08-05-02-06 скаргу ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Отже, правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, винесеного ГУ ДПС у Дніпропетровській області, є предметом спору у цій справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Водночас, в силу приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України визначає, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість включає наступне.

Встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки, з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Встановлення спеціальної правосуб`єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

Встановлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Враховуючи викладене та виходячи з висновків акту, відповідно до яких контролюючим органом донараховано грошові зобов`язання позивачу, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем - ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ та ТОВ Софт-Моб (код ЄДРПОУ 40735450), ТОВ Інвей Трейд (код ЄДРПОУ 42020841), ТОВ Еріда Стандарт (код ЄДРПОУ 40711906).

Взаємовідносини ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ та ТОВ Софт-Моб (код ЄДРПОУ 40735450) відбувались на підставі договору постачання нафтопродуктів.

Так, між позивачем та ТОВ Софт-Моб укладено Договір №0311-18НП від 15.11.2018 року.

Постачальник (ТОВ Софт-Моб ) зобов`язується передати у власність Покупця (ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ ), а Покупець - прийняти та оплатити нафтопродукти. Номенклатура, кількість, ціна, умови та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договору. Якість поставляє мого товару має відповідати ТУ та державним стандартам, що діють на території України, та підтверджуватися паспортом та/або сертифікатом якості заводу виробника. Оплата товару здійснюється в безготівковій формі окремими умами або одноразовим платежем протягом 360-ти днів з дати отримання рахунку-фактури на товар від Постачальника. Договір діє до 31.12.2019р. Якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір, він вважається пролонгованим на 1 рік на тих же умовах.

На підтвердження реальності виконання умов Договору надано:

договір поставки нафтопродуктів №0311-18НП від 15.11.2018 укладений між ТОВ "НІКА ПЛАТИНУМ та ТОВ СОФТ-МОБ , додаткову угоду від 15.11.2018р. до договору, акт прийому-передачі РН-76 від 30.11.2018 до договору, податкову накладну №30003 від 30.11.2018, договір зберігання від 04.09.2018р. №639, укладений між ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ та ТОВ НАФТАСІТІ , акти приймання передачі від 30.11.2018, договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.09.2018р. №49, укладений між ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ та ТОВ ТД КРМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС з додатковою угодою від 28.09.2018р. та актом прийому-передачі від 30.11.2018 № АР-870, лист ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ від 06.05.2019 №32/05-19.

Взаємовідносини ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ та ТОВ Інвей Трейд (код ЄДРПОУ 42020841) відбувались на підставі договору постачання нафтопродуктів.

Так, між позивачем та ТОВ Інвей Трейд укладено Договір №ІТ19-002 від 01.02.2019 року.

Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому Товар, згідно з умовами Договору.

Номенклатура, кількість, ціна Товару та строк поставки визначаються Сторонами у Додаткових угодах до Договору, які є невід`ємною частиною Договору.

Під час передачі нафтопродуктів Постачальник за вимогою Покупця надає копії Сертифікатів відповідності на нафтопродукти.

Покупець зобов`язується своєчасно і в повному об`ємі сплатити вартість Товару.

Поставка Товару здійснюється на підставі заявки Покупця та підписаної Сторонами Додаткової угоди до Договору.

Товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: ЕХ/Л/- резервуари нафтобаз ТОВ "НАФТАСІТІ" і інших нафтобаз, що належать ТОВ ''НАФТАСІТІ'' на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

Покупець здійснює оплату за Товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника окремими сумами або одноразовим платежем протягом 360 днів з дати підписання акту приймання-передачі Товару або інших документів, які підтверджують отримання товару.

На підтвердження реальності виконання умов Договору надано:

договір поставки нафтопродуктів №ІТ19-002 від 01.02.2019 р., укладений між ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ та ТОВ Інвей Трейд , додаткова угода від 01.02.2019 р., акт приймання-передачі №190228000016 від 28.02.2019 р., податкову накладну №14 (реєстраційний номер 9039272947) від 28.02.2019 р., договір зберігання від 04.09.2018 р. №639, укладений між ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ та ТОВ ''НАФТАСІТІ'', акти приймання передачі від 28.02.2019 р., договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.09.2018 р. №49, укладений із ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ та ТОВ ТД КРМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС , додаткові угоди від 28.09.2018 р., від 31.01.2019 р. до договору, акт прийому передачі від 28.02.2019 р. № АР-127, лист ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ від 17.07.2019 р. №48/07-19, платіжні доручення від 28.02.2019 р. №3, від 11.03.2019 р. №23, від 18.03.2019 р. №2, від 13.03.2019 р. №63, від 19.03.2019 р. №12.

Взаємовідносини ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ та ТОВ Еріда Стандарт (код ЄДРПОУ 40711906) відбувались на підставі договору постачання нафтопродуктів.

Так, між позивачем та ТОВ Еріда Стандарт укладено Договір №ЕС19-0025 від 01.04.2019 року.

Постачальник (ТОВ Еріда Стандарт ) зобов`язується передати у власність Покупця (ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ ), а Покупець - прийняти та оплатити нафтопродукти. Номенклатура, кількість, ціна та строки поставки визначаються сторонами в додаткових угодах. Якість поставляємого товару має відповідати вимогам ТУ та державним стандартам, що діють на території України, та підтверджуватися паспортом (сертифікатом) якості заводу-виробника. Товар поставляється партіями протягом місяця, в кількості та за ціною, що визначені в кожній додатковій угоді, на умовах: EXW- резервуари нафтобаз ТОВ Нафтасіті та інших належних йому на правах власності нафтобаз та нафтобаз, що використовуються ним за цивільно-правовими договорами. Оплата товару здійснюється в безготівковій формі окремими умами або одноразовим платежем протягом 360-ти днів з дати отримання рахунку-фактури на товар від Постачальника.

На підтвердження реальності виконання умов Договору надано:

договір поставки нафтопродуктів №ЕС19-0025 від 01.04.2019 р., укладений між ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ та ТОВ ЕРІДА СТАНДАРТ , додаткову угоду від 01.04.2019 р., акт приймання-передачі №ЕС-190430000016 від 30.04.2019 р., податкову накладну №16 (реєстраційний номер 9093002676) від 30.04.2019 р., договір зберігання від 04.09.2018 р. №639, укладений між ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ та ТОВ НАФТАСІТІ , акт приймання передачі від 30.04.2019 р., договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.09.2018 р. №49, укладений між ТОВ НІКА ПЛАТИНУМ та ТОВ ТД КРМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС , додаткові угоди від 28.09.2018 р., від 31.01.2019 р., від 31.03.2019 р. до договору, акт прийому-передачі від 30.04.2019 р. № АР-295, лист ТOB НІКА ПЛАТИНУМ від 12.08.2019 р. №86/08-19, платіжні доручення від 05.07.2019 р. №9, від 05.07.2019 р. №48, від 05.07.2019 р. №49, від 05.07.2019 р. №50, від 05.07.2019 р. №54, від 05.07.2019 р. №55, від 05.07.2019 р. №56, від 05.07.2019 р. №63, від 08.07.2019 р. №42, від 08.07.2019 р. №43, від 08.07.2019 р. №44, від 24.07.2019 р. №13, від 07.08.2019 р. №22.

В акті перевірки підтверджено відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку та оплату за вказані послуги.

Дослідивши акт перевірки та надані до суду первинні документи, суд зазначає, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки щодо обставин порушень позивачем податкового законодавства, сформовані не на підставі наданої до перевірки первинної документації, зауважень до змісту та оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, а на підставі зібраної податкової інформації.

Втім, суд звертає увагу, що сама по собі інформація не є достатньою підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Суд наголошує на неприпустимості такого підходу податкового органу до оцінки правомірності формування позивачем податкового кредиту, оскільки отримана податкова інформація повинна оцінюватися у співвідношенні з первинною документацією.

Крім того, суд звертає увагу, що отримання податковим органом податкової інформації, у якій викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись тощо, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Зібрана податкова інформація щодо контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій з контрагентом позивача, суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних фондів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Згідно з п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу, а при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим розділом

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Суд зазначає, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів у разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних видно, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Судом досліджені первинні документи, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік, які були складені на підставі договорів із зазначеним контрагентами позивача, та встановлено, що вказані господарські операції пов`язані з господарською діяльністю позивача, а первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки стосовно виконання умов досліджуваних договорів, неправомірними, оскільки правомірність формування податкового кредиту за вказаними контрагентам підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами.

На думку суду, надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

Так, рух активів при здійсненні вказаних операцій підтверджується документами про оплату, податковими накладними, укладеними договорами, документами податкового обліку, копії яких долучені до матеріалів справи та досліджені судом.

Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім цього, відповідно до Розділу І п. 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з Розділом ІІ п. 5 зазначеного Порядку, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Всупереч зазначеній нормі, податковий орган досліджував ланцюг постачання контрагентів позивача, тобто фактично оцінював діяльність контрагентів позивача, виходячи з наявної податкової інформації без надання оцінки первинним документам. Водночас, зібрані у справі докази не спростовують реальність господарський операцій позивача, а відтак, висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства є хибними.

Крім того, суд зазначає, що податковий орган в акті перевірки не ставить під сумнів достовірність даних, вказаних у всіх первинних документах та документах бухгалтерської звітності (договори, рахунки, банківські виписки), а також не зазначає про порушення вимог чинного податкового законодавства при їх формуванні.

Так, висновки контролюючого органу про відсутність у контрагентів позивача (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових порушень, на які посилається контролюючий орган.

Крім того, суд вказує, що контролюючим органом також не доведено та не надано належних доказів, що свідчили б про те, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг, обумовлених укладеними договорами з позивачем, як не надано належних доказів наявності фактів протиправної поведінки контрагентів та обізнаності платника податків щодо такої поведінки, а також узгодженості дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 року у справі №804/1984/16.

Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі № 826/16601/18.

Отже, суд робить висновок, що по-перше, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку.

По-друге, суд вказує, що сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Втім, на підтвердження своїх висновків, контролюючий орган посилається лише на неподання контрагентами позивача податкової звітності, відсутності у них достатньої кількості трудових ресурсів та основних засобів, можливу підміну послуг.

Разом з тим, зазначені обставини, які фактично носять характер припущень з боку контролюючого органу, недостатні для того, щоб стверджувати про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 року у справі №814/1439/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 21020 грн. відповідно до платіжного доручення № 4 від 03.03.2020 року.

Керуючись ст. ст. 77, 78, 139, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА ПЛАТИНУМ" (вул. Кобилянського, буд. 219, кімн. 207, м. Кривий Ріг, 50002, код ЄДРПОУ 42315423) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.11.2019 року № 000516518 Форми "В4", видане Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА ПЛАТИНУМ" (код ЄДРПОУ 42315423) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн. відповідно до платіжного доручення № 4 від 03.03.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський