Рішення

від 22.06.2020 по справі 360/1562/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 червня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1562/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом виконувача обов`язків керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області до Мусіївської сільської ради Міловського району Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом виконувача обов`язків керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області (далі - позивач) до Мусіївської сільської ради Міловського району Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Мусіївської сільської ради Міловського району Луганської області щодо організації окремих елементів благоустрою - дитячих майданчиків, які розташовуються на території Мусіївської сільської ради Міловського району Луганської області за адресами: Луганська область, Міловський район, с. Мусіївка, вул. Центральна (біля будинку № 13); Луганська область, Міловський район, с. Мусіївка, вул. Центральна, буд. 38 (територія сільського Будинку культури);

- зобов`язати Мусіївську сільську раду Міловського району Луганської області вчинити дії щодо визначення балансоутримувачів, розробки та затвердження планів паспортизації та інвентаризації, (розроблення) виготовлення технічних паспортів проведення інвентаризації окремих елементів благоустрою - дитячих майданчиків, які розташовуються на території Мусіївської сільської ради Міловського району Луганської області за адресами: Луганська область, Міловський район, с. Мусіївка, вул. Центральна (біля будинку № 13); Луганська область, Міловський район, с. Мусіївка, вул. Центральна, буд. 38 (територія сільського Будинку культури).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Міловським відділом Старобільської місцевої прокуратури Луганської області у межах наданого згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" права витребувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, вивчено інформацію Мусіївської сільської ради Міловського району Луганської області щодо наявності на території ради дитячих (спортивних) майданчиків, викладену в листі від 18 березня 2020 року № 236. Вивченням з`ясовано, що орган місцевого самоврядування не вжив заходи щодо належної організації окремих елементів благоустрою - дитячих майданчиків, розташованих на території Мусіївської сільської ради. Вказане негативно впливає на організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель та інженерних споруд та може привести, у разі їх не невжиття, до настання тяжких наслідків, у першу чергу, для незахищеної версти населення - дітей.

Позивачем встановлено, що на території Мусіївської сільської ради розташовані два дитячі майданчики, які на балансі Мусіївської сільської ради не обліковуються, їх балансоутримувач невідомий: 1) майданчик, що знаходиться по вул. Центральній у с. Мусіївка Міловського району Луганської області (на галявині біля будинку № 13); 2) майданчик, що знаходиться по вул. Центральній, буд. 38 у с. Мусіївка Міловського району Луганської області (територія сільського Будинку культури). Отже, Мусіївською сільською радою близько року (приблизний час встановлення майданчиків) не вжито заходів щодо визначення балансоутримувача вказаних дитячих майданчиків, як наслідок, плани паспортизації та інвентаризації вказаних об`єктів благоустрою не розроблялись та не затверджувались, технічні паспорти на них не виготовлялися. Вказане не відповідає вимогам законодавства, що регулює питання благоустрою населених пунктів, а відтак потребує негайного приведення у відповідність.

З посиланням на положення статей 3, 19, 27 Конституції України, статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 1, 10, 13, 15, 20, 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Інструкції з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29 жовтня 2012 року № 550, позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо організації окремих елементів благоустрою - дитячих майданчиків, які розташовуються на території Мусіївської сільської ради Міловського району Луганської області, та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 21 квітня 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішив розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 23-25).

Мусіївська сільська рада Міловського району Луганської області ухвалу від 21 квітня 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі отримала 28 квітня 2020 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 29).

06 травня 2020 року від відповідача через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 17810/2020 надійшла заява від 04 травня 2020 року № 326, якою відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі (арк. спр. 31).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

На території села Мусіївка Міловського району Луганської області перебувають 2 дитячих майданчика, розташовані за адресою: с. Мусіївка , вул. Центральна , на галявині біля будинку № 13, та за адресою: с . Мусіївка, вул. Центральна, буд. 38, біля сільського Будинку культури, які на баланс сільської ради не взяті, правовстановлюючі документи відсутні, про що свідчить лист Мусіївської сільської ради Міловського району Луганської області від 18 березня 2020 року № 236 (арк. спр. 12).

Судом встановлено, що спірні дитячі майданчики на балансі у відповідача не стоять, правовстановлюючі документи відсутні, технічна інвентаризація та паспортизація об`єктів благоустрою населення (їх частин), у відповідності із вимогами Закон України від 06 вересня 2005 року № 2807-ІV Про благоустрій населених пунктів та Інструкції з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29 жовтня 2012 року № 550 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 листопада 2012 року за № 1937/22249, на час розгляду справи не проведена.

Питання, вирішення яких віднесено до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради, передбачені у статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до пункту 44 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до підпункту 7 пункту а статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає Закон України від 06 вересня 2005 року № 2807-ІV Про благоустрій населених пунктів (далі - Закон № 2807-ІV), який спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2807-ІV:

благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля;

заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об`єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об`єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об`єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Частинами першою, другою статті 20 Закону № 2807-ІV передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 2807-ІV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 13 Закону № 2807-IV об`єктами благоустрою населених пунктів, серед іншого, є території загального користування та прибудинкові території.

Елементами (частинами) об`єктів благоустрою відповідно до пункту 8 частини першої статті 21 Закону № 2807-IV є обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.

Пунктом 5 частини другої статті 18 Закону № 2807-IV передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об`єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

На виконання наведених вище положень статті 18 Закону № 2807-IV наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29 жовтня 2012 року № 550, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 листопада 2012 року за № 1937/22249, затверджено Інструкцію з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 розділу І Загальні положення Інструкції з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29 жовтня 2012 року № 550 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 листопада 2012 року за № 1937/22249 (далі - Інструкція № 550), ця Інструкція розроблена з метою проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів. Ця Інструкція визначає порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації парків (гідропарків, лугопарків, лісопарків, парків культури та відпочинку, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, спортивних, дитячих, історичних, національних, меморіальних та інших), рекреаційних зон, садів, скверів та майданчиків, пам`яток культурної та історичної спадщини, майданів, площ, бульварів, проспектів, вулиць, доріг, провулків, узвозів, проїздів, пішохідних та велосипедних доріжок, пляжів, кладовищ, інших територій загального користування; прибудинкових територій; територій будівель та споруд інженерного захисту територій; територій підприємств, установ, організацій та закріплених за ними територій на умовах договору, а також інших об`єктів благоустрою в межах населеного пункту (крім земельних ділянок, на яких розташовано вказані об`єкти). Інвентаризація земельних ділянок, на яких розташовано об`єкти, зазначені в абзаці першому цього пункту, проводиться відповідно до Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 513.

Технічна інвентаризація та паспортизація об`єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно (пункт 1.4 розділу І Загальні положення Інструкції № 550).

Згідно з пунктом 1.5 розділу І Загальні положення Інструкції № 550 технічна інвентаризація об`єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Позапланова технічна інвентаризація проводиться у разі: введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта благоустрою; закінчення ремонту об`єкта благоустрою; зміни власника (балансоутримувача) об`єкта благоустрою; протиправного знищення чи пошкодження об`єкта благоустрою; надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на об`єкті благоустрою; прийняття рішення про її проведення власником (балансоутримувачем) об`єкта благоустрою

Беручи до уваги наведене вище, суд доходить висновку, що організацію благоустрою території села Мусіївка Міловського району Луганської області повинна забезпечувати сільська рада, до компетенції якої віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту.

Для підтримання об`єктів благоустрою у належному стані Закон № 2807-IV зобов`язує, зокрема, підприємства, установи, організації у сфері благоустрою населених пунктів проводити їх планову інвентаризацію та паспортизацію. Однією з необхідних умов для належного виконання цього обов`язку є наявність затвердженого плану проведення таких заходів з благоустрою населеного пункту.

За змістом наведених вище положень Закону № 2807-IV та прийнятої на його виконання Інструкції № 550, затвердження планів інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою села Мусіївка є компетенцією сільської ради. Як з`ясовано судом, Мусіївська сільська рада Міловського району Луганської області не взяла на баланс та не затвердила планів інвентаризації та паспортизації таких об`єктів благоустрою населення (їх частин) як дитячі майданчики, які розміщені на прибудинкових територіях та у місцях загального користування села Мусіївка.

В рамках адміністративного судочинства бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України.

Не визначення балансоутримувачів, відповідальних за утримання об`єктів благоустрою, відсутність затверджених планових заходів щодо інвентаризації об`єктів благоустрою населення (їх частин) - дитячих майданчиків, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, яка своєю чергою слугує підставою для невжиття підприємствами, установами та організаціями у сфері благоустрою заходів щодо належного їх утримання. Крім того, зважаючи на цільове призначення таких об`єктів благоустрою як дитячі майданчики, невиконання суб`єктами благоустрою своїх обов`язків у цій сфері порушує права користувачів цих об`єктів на безпечні умови для життя і розвитку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Суд зазначає, що виконувач обов`язків керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області у даному випадку, звертаючись до суду з вимогами, діяв як посадова особа органу державної влади, виступаючи в інтересах держави через відсутність суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Отже, у даному випадку прокурор є суб`єктом владних повноважень, оскільки виступає в інтересах держави, у зв`язку з відсутністю суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, за рахунок відповідача не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов виконувача обов`язків керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області (місцезнаходження: 92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Монастирська, буд. 15) до Мусіївської сільської ради Міловського району Луганської області (ідентифікаційний код 21845316, місцезнаходження: 92533, Луганська область, Міловський район, с. Мусіївка, вул. Центральна, буд. 44) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Мусіївської сільської ради Міловського району Луганської області щодо організації окремих елементів благоустрою - дитячих майданчиків, які розташовуються на території Мусіївської сільської ради Міловського району Луганської області за адресами: Луганська область, Міловський район, с. Мусіївка, вул. Центральна (біля будинку № 13); Луганська область, Міловський район, с. Мусіївка, вул. Центральна, буд. 38 (територія сільського Будинку культури).

Зобов`язати Мусіївську сільську раду Міловського району Луганської області вжити заходи щодо визначення балансоутримувачів, розробки та затвердження планів паспортизації та інвентаризації, (розроблення) виготовлення технічних паспортів проведення інвентаризації окремих елементів благоустрою - дитячих майданчиків, які розташовуються на території Мусіївської сільської ради Міловського району Луганської області за адресами: Луганська область, Міловський район, с. Мусіївка, вул. Центральна (біля будинку № 13); Луганська область, Міловський район, с. Мусіївка, вул. Центральна, буд. 38 (територія сільського Будинку культури).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська