Ухвала

від 17.06.2020 по справі 380/2161/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/2161/20

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

17 червня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Курпіта П.І.,

за участю:

представник позивача не прибув,

представник відповідача Гордєєва О.В.,

представник третьої особи не прибув,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської міської ради, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів Львівської міської ради від 14.02.2020 (оформлене протоколом № 112) щодо погодження межі земельної ділянки на АДРЕСА_1 лінії А ОСОБА_2 , відповідно до Акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки на місцевості (виконавець робіт ФОП ОСОБА_3 ) та по межі земельної ділянки площею 0,0394 га (кадастровий номер 4610137500:05:003:0251) на АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1195163846101, номер запису про право власності: 26297617).

Ухвалою від 17.03.2020 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в загальному позовному провадженні.

У підготовчому засіданні 17.06.2019 представник відповідача подала клопотання про закриття провадження у справі.

Клопотання обґрунтоване тим, що прийняття узгоджувальною комісією рішення, яке має рекомендаційний характер та не породжує прав і обов`язків землекористувачів, не свідчить про наявність порушеного права, яке підлягає судовому захисту. Окрім того, узгоджувальна комісія для вирішення земельних спорів Львівської міської ради не є юридичною особою, протоколи вищезгаданої комісії не створюють жодних правових наслідків, а відтак не можуть бути оскаржені в судовому порядку. Відтак, узгоджувальна комісія для вирішення земельних спорів є дорадчим органом Львівської міської ради, який утворюється міською радою на термін дії її повноважень (п. 1.1 Положення про узгоджувальну комісію для вирішення земельних спорів), а не органом місцевого самоврядування, рішення якого може бути оскарження (відповідно до ч. 5 ст. 158 Земельного кодексу України) власником землі або землекористувачем.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України та ст. 19 КАС України, під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосовувати виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір. Звернення ОСОБА_1 пов`язане із захистом її права власності земельною ділянкою, стосується перевірки законності розпорядчих дій Комісії як органу міської ради, що пов`язані з погодженням меж земельної ділянки, відповідно до представленого ОСББ А. Могильницького, 28 акту встановлення та узгодження меж землекористування на місцевості АДРЕСА_3 на земельну ділянку загальною площею 0,0394 га. Викладене свідчить про відсутність в даному випадку ознак публічно-правового спору. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №583/2715/16-ц (провадження 14-174 цс 18).

Представник відповідача в підготовчому засіданні клопотання про закриття провадження у справі підтримала з підстав, наведених у ньому.

Позивач в підготовче засідання не прибула, подала клопотання від 07.04.2020 (вх. № 18489), у якому просить проводити розгляд справи без її участі.

Третя особа в підготовче засідання не прибула, подала заяву від 27.05.2020 (вх. № 26569), у якому просить проводити розгляд справи без її участі.

При постановленні ухвали суд виходить з такого.

Ухвалою Львівської міської ради від 31.10.2019 № 5868 Про надання ОСББ А. Могильницького, 28 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на АДРЕСА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0401 га на АДРЕСА_1 для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови, а також надано об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку А. Могильницького, 28 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0458 га (кадастровий номер 4610137500:05:003:0056) на АДРЕСА_1 для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови.

ОСББ А. Могильницького, 28 звернулось із заявою від 11.01.2020 № 2-477-2901 про погодження межі між земельними ділянками на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Ржегоржа, 21. До вказаної заяви доданий акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки на місцевості на АДРЕСА_1 із суміжними користувачами, при цьому на зазначеному акті відсутнє погодження на межі А-Б, а саме із власником будинковолодіння по АДРЕСА_2 , 21.

Листом узгоджувальної комісії Львівської міської ради від 20.01.2020 № 2- 477-2901/01 повідомлено власників будинковолодіння по АДРЕСА_2 та ОСББ Могильницького, 28 про те, що засідання комісії відбудеться 31.01.2020 об 11:00 год.

Листом узгоджувальної комісії Львівської міської ради від 03.02.2020 № 2-477-2901/01 повідомлено ОСОБА_1 та ОСББ Могильницького, 28 про те, що засідання комісії відбудеться 14.02.2020 об 11:00 год.

Згідно з витягом з протоколу № 112 засідання узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів від 14.02.2020, враховуючи ухвалу Львівської міської ради від 31.10.2019 № 5868 Про надання ОСББ А. Могильницького 28 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на АДРЕСА_1 , погоджено межу земельної ділянки на АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , відповідно до акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки на місцевості (виконавець робіт ФОП ОСОБА_3 ) та по межі земельної ділянки площею 0,0394 га (кадастровий номер 4610137500:05:003:0251) на АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1195163846101, номер запису про право власності: 26297617).

На думку позивача оскаржене рішення Узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів Львівської міської ради від 14.02.2020 (оформлене протоколом № 112) є протиправним та таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України.

Вважаючи, що спір у справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом першим частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб`єктного складу - участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб`єкта владних повноважень.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.06.2018 року (справа № 819/362/16), публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 (справа № 826/27224/15) під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Поряд з цим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Суд встановив, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи щодо правомірності рішення Узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів Львівської міської ради від 14.02.2020 (оформлене протоколом № 112) щодо погодження межі земельної ділянки на АДРЕСА_1 по лінії А ОСОБА_2 , відповідно до Акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки на місцевості (виконавець робіт ФОП ОСОБА_3 ) та по межі земельної ділянки площею 0,0394 га (кадастровий номер 4610137500:05:003:0251) на АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1195163846101, номер запису про право власності: 26297617).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.05.2018 між Львівською міською радою (продавцем) та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки з аукціону відповідно до якого, ОСОБА_1 набула у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,0394 га, кадастровий номер 4610137500:05:003:0251, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; вид використання земельної ділянки - для будівництва та обслуговування адміністративно-офісної будівлі. Вказаний факт підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.05.2018 № 125106649, виданим приватним нотаріусом Міхновим О.В. Львівського міського нотаріального округу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1195163846101). Стверджує, що процедура «розгляду земельного спору» ініційована ОСББ «А. Могильницького, 28» лише з метою затвердження меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 в процесі виготовлення технічної документації (проекту землеустрою), без участі та повідомлення суміжних землекористувачів (в тому числі позивача). Вказані дії свідчать про намір порушення прав та законних інтересів позивача в процесі відведення земельної ділянки АДРЕСА_1 в користування ОСББ «А. Могильницького, 28» .

Отже, спір за пред`явленим позовом виник з приводу порушень відповідачем набутого позивачем права власності на земельну ділянку площею 0,0394 га, кадастровий номер 4610137500:05:003:0251, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , щодо якої спірним рішенням погоджено межу земельної ділянки на АДРЕСА_1 лінії А ОСОБА_2 .

Таким чином, спір у справі, що розглядається, стосується права власності на земельну ділянку фізичної особи, яке зареєстроване у встановленому законом порядку, тобто цивільного права, а тому правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами цивільного права.

За правилами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст.16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст. 152 Земельного кодексу України власник або землекористувач земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

З огляду на суб`єктний склад сторін та суть спірних правовідносин, цей спір належить до юрисдикції місцевого загального суду за правилами, встановленими цивільним процесуальним законодавством

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

У цьому пункті закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (« Golder v. The United Kingdom» ) від 21.02.1975, заява № 4451/70 § 36). Проте, такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Станєв проти Болгарії» (« Stanev v. Bulgaria» ) від 17.01.2012, заява №36760/06, § 230).

Згідно зі ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в зазначеній Конвенції, порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду» , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно з ч. 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Вказане зумовлює висновок суду про закриття провадження у справі.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Суд також роз`яснює позивачу, що справа підлягає розгляду та вирішенню місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України при закритті провадження у справі суд вирішує питання про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається позивачу у разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір в сумі 840,80 грн. Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача необхідно повернути судовий збір в сумі 840,80 грн.

Керуючись ст. ст. 183, 238, 239, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

Клопотання Львівської міської ради про закриття провадження у справі - задовольнити.

Провадження у адміністративній справі № 380/2161/20 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 840,80 грн, сплачені згідно з квитанцією від 11.03.2020 № ПН3185.

Роз`яснити позивачу, що вирішення такого спору здійснюється за правилами цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

У підготовчому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 22.06.2020.

Суддя Кедик М.В.