Рішення

від 16.06.2020 по справі 266/2294/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 266/2294/19

Провадженя№ 2/266/93/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2020 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Курбанової Н.М.,

за участю секретарів - Широкової Г.К., Макогон С.Б.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Денисової М.П. ,

представників третіх осіб - Гусака О.В., Придущенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП Маріупольський морський торговельний порт про поновлення на роботі, скасування дисциплінарного стягнення та виплату зарплати за час вимушеного прогулу,

треті особи: Первинна профспілкова організація ДП Маріупольський морський торговий порт профспілки працівників вугільної промисловості України , Первинна профспілкова організація № 141-3 Всеукраїнської профспілки Народна Солідарність",

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДП Маріупольський морський торговельний порт (далі - ДП ММТП ) про поновлення на роботі, скасування дисциплінарного стягнення та виплату зарплати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначив, що він працював у ДП ММТП на посаді стивідора 1 району з 10.05.2012 року по 24.03.2019 року. Наказом від 21.03.2019 року №81-кз, його звільнено з займаної посади з 24.03.2019 року на підставі п. 3 ст.40 КЗпП України. В наказі зазначено, що 14.01.2019 року на початку зміни начальник зміни ОСОБА_4 дав йому завдання щодо організації та контролю виконання наступних робіт - прибирання від снігута посипання піском кордонної частини причалів № 6, 7. 15.01.2019 року, при проведенні оперативного контролю стану робочих місць і пішохідних доріжок району було виявлено, що кордонна частина причалів не була очищена від залишків снігу і льоду та не посипана піском, що становило загрозу для безпечного пересування людей, відповідальним був призначений він. Також зазначено, що він неодноразово на протязі року вчиняв систематичні порушення вимог посадової інструкції та Правил внутрішнього трудового розпорядку ( далі -ПВТР), за які до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення (накази: №37 від 26.01.2018р. - догана, № 346 від 09.07.2018р. - догана, №356 від 11.07.2018р. - догана) та інші заходи впливу. Даний наказ він вважає незаконним, оскільки він винесений з грубим порушенням трудового законодавства та через неприязне ставлення, яке виникло між ним та керівництвом порту. Наказ винесено 21.03.2019 року, в ньому зазначено, що його звільнено з посади з 24.03.2019 р., однак 21.03.2019р. він перебував на лікарняному. У вказаному наказі про звільнення не зазначено, які негативні наслідки настали та зазначено, що він від дачі пояснення відмовився, однак це не відповідає дійсності. В заяві від 05.02.2019 року на ім`я директора він не погодився з вчиненням дисциплінарного проступку та надав докази, які підтверджують його доводи, в тому числі звернув увагу на фото, якими роботодавець обґрунтовує його вину. Посилання у наказі про звільнення на догану, винесену згідно наказу № 37 від 26.01.2018р., є безпідставним, оскільки з часу притягнення особи до відповідальності прийшло більше року. Звільнення проведено без згоди виборного органу первинної профспілкової організації ( далі ППО), членом якої він був - а саме ППОДП Маріупольський морський торговий порт профспілки працівників вугільної промисловості України . 21.01.2019 року відповідач звернувся до виборного органу ППО №143-3 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність про надання згоди на його звільнення. Листом від 05.02.2019 року, отриманого роботодавцем в цей же день, було повідомлено, що дана ППО знаходиться на стадії ліквідації, а отже не має повноважень розглядати будь-які питання та надано Витяг з реєстру юридичних осіб, тому фактично його звільнення проведено без згоди ППО, членом якої є він. Посилаючись на те, що його звільнення є незаконним, оскільки відбулося з порушенням визначеного трудовим законодавством порядку, просить визнати наказ про його звільнення незаконним та поновити його на посаді стивідора 1 вантажного району. Стягнути з ДП ММТП на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням з 25.03.2019 року по день винесення рішення.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, позов просив задовольнити. Пояснив, що він працював у відповідача стивідором з 2012р., в його посадові обов`язки входила організація вантажно-розвантажувальних робіт на виділеній ділянці, нагляд за прибиранням території. Він перебуває безпосередньо під керівництвом начальника зміни, якщо йому виділяють територію і дають завдання,то бригадир надає людей, які оперативно перебувають у його підпорядкуванні, наприклад докерів, тальманів, водіїв. Завдання йому надавались в усній формі. Йому доручалося прибирання снігу, льоду. Його робоча зміна з 20 год. 00 хв. до 08 год.00 хв. В ніч з 14.01.2019р. була його нічна зміна, 15.01.2019р. повинен у порт був приїхати міністр закордонних справ з іншими закордонними міністрами. ОСОБА_5 , начальник першого району декілька раз дзвонив начальнику зміни ОСОБА_4 та говорив про прибирання 3 та 4 причалу, тому усі сили були направлені на прибирання даних причалів, снігу було багато, який вивозився на склад 2 району. Начальник зміни поставив його старшим контролювати прибирання снігу з 3 та 4 причалів та пішохідного мосту в районі 2-х прохідних порту. Було два чи три водія, яким він надав інструкції, наглядав за ними. Біля 06-00 години він був на мосту, зателефонував бригадиру, той надав людей, які прибрали сніг на мосту та посипали його сіллю. В порту відсутнє закріплення стивідорів за причалами, лише начальник зміни може назначити його головним за причалом. Команди про прибирання 6, 7 причалів йому не надавалися, чи були вони прибрані йому невідомо. Він усю ніч був з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , займалися 3 причалом, бачили як вбирали сніг, привозили сіль. Він отримував стрічки для огородження 3 причалу. Десь до 06-00 години він також був у диспетчерській. Якби б він знав, що потрібно прибрати 7 причал, він би це зробив, оскільки о шостій звільнилося багато людей. 15.01.2019р. він пішов з роботи вчасно о 08 год. 02 хв. Він отримав лист, як голова профспілки, з якого дізнався, що його звільняють. Його не запрошували для складання акту. Після зміни він вивів начальника зміни - ОСОБА_4 на відверту розмову, ввімкнув диктофон, де на аудіозапису чутно, що ОСОБА_4 сказав, що його примусили звільнити його. Він протягом року неодноразово притягався до дисциплінарної відповідальності, але керівництво порту зверталося до третьої особи - первинної профспілки, головою якої є ОСОБА_7 , а саме до профспілки робітників вугільної промисловості за наданням дозволу на притягнення його до відповідальності, а при його звільненні чомусь звернулися до нього, як до голови іншої профспілки - профспілки Народна солідарність . Листом він повідомив порт про те, що первинна профспілка Народна солідарність знаходиться в стадії припинення і зазначив, хто є ліквідатором, відповіді він керівництва порту він не отримав. На фото, які додає відповідач видно, що пароплав відтягують від причалу, це було приблизно о 14 год. 00 хв, а акт, як зазначено було складено о 06 год. 30 хв. 15.01.2019р. час сходу сонця був о 06 год. 27 хв., це підтверджує, що акт складали, коли вже він був вдома. Кожну зміну він завжди виходив з роботи о 08 год. 01 хв. Йому не було відомо про перевірку 15.01.2019р. о 06 год. 30 хв., в цей час він був в районі диспетчерської 6-7 причалів і всіх представників, які зазначені в акті, і ОСОБА_5 , і ОСОБА_8 , він бачив після 06 год. 30 хв., вони піднялись на 2 поверх і більше не виходили. ОСОБА_4 на початку зміни 14.01.2019р. сказав йому слідкувати за вивозом снігу великими автовантажниками на склад 14 причалу та за станом пішохідного мосту в районі 2 прохідних. Ніяких пояснень від нього не просили. Від 1 прохідних до диспетчерської 7 причалу йти біля 1 км. по пішохідній доріжці, хвилин 12 хвилин, а по причалам 2 км. Якщо йти з 2 прохідних до начала 7 причалу потрібно 7 хвилин. У справі за позовом директора порту про визнання незаконним рішення виборного органу профспілки він був в суді, надав пояснення як свідок. Вважає, що відповідач придумав це правопорушення для того, щоб його звільнити, оскільки стивідорів ніколи не притягали за подібні порушення. Якби він знав про необхідність прибирання 6, 7 причалу він би це зробив, оскільки залишався час та були вільні люди. У нього погані стосунки з ОСОБА_5 тривалий час та погані стосунки з директором порту, оскільки він є членом профспілки, тому до нього були застосовані різні дисциплінарні стягнення. Попередні догани він не оспорював, оскільки в нього не має довіри до судової системи. Перша догана була за те, що він був без чобіт, друга за те, що він нібито не провів інструктаж. Стивідора дуже легко притягнути до дисциплінарної відповідальності, оскільки в нього дуже велика посадова інструкція, багато обов`язків. В нього виник конфлікт з ОСОБА_9 , ліквідатором первинної профспілки Народна солідарність , яку він очолює, яка бажала стати головою профспілки, тому профспілка Народна солідарність знаходиться у стані ліквідації. На момент звільнення він був головою профспілки Народна солідарність та членом первинної профспілкової організації ДП Маріупольський морський торговий порт профспілки працівників вугільної промисловості України , про що повідомляв відповідача. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 , що діє на підставі ордеру, позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові та зазначила, що позивач працював у ДП ММТП на посаді стивідора 1 району з 10.05.2012 року по 24.03.2019 року. Наказом від 21.03.2019 року позивача звільнено з займаної посади з 24.03.2019 року за п. 3 ст.40 КЗпП України, даний наказ вважає незаконним, оскільки звільнення відбулося з грубим порушенням законодавства. Наказ винесено через неприязні стосунки, оскільки позивач був членом профспілки. 05.02.2019р. позивач надав заяву директору порту з поясненням про те, що він не вчиняв дисциплінарний проступок. Акт від 15.01.2019р. було складено о 06 год. 30 хв. з порушеннями, оскільки позивача не було запрошено для його складання та він був складений: ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , які б фізично не могли встигнути прийти на місце складання акту, тому вважають його підробленим, за даним фактом розпочато досудове розслідування. Відповідачу було достеменно відомо, що первинна профспілка Народна солідарність прибуває у процесі припинення, а позивач є членом ППО ДП Маріупольський морський торговий порт профспілки працівників вугільної промисловості України , до якої відповідач за наданням згоди на звільнення ОСОБА_1 не звернувся. Просила визнати наказ про звільнення ОСОБА_1 незаконним та поновити його на посаді стивідора 1 вантажного району, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу по день винесення рішення.

Представник відповідача Денисова М.П. , що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала в повному обсязі, заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того пояснила, що позивач працював у ДП ММТП з 10.05.2012 року по 24.03.2019 року, за час своєї роботи неодноразово притягався до дисциплінарної відповідальності, зокрема, за аналогічне порушення. У 2018р. тричі застосовані догани до позивача, до цього він позбавлявся премій, однак позивач не дотримувався трудової дисципліни. З посадовою інструкцією позивач ознайомлений під підпис. 14.01.2019р. на початку зміни, начальник зміни ОСОБА_4 доручив позивачу організацію роботи з прибирання причалу № 6, 7, посипання піском. Не зважаючи на доручення, було встановлено, що позивач покладені на нього обов`язки не виконав, про що складено акт. 15.01.2019р. позивачу було запропоновано надати пояснення, від чого він відмовився і про що складено акт. Відповідач звернувся до первинної профспілки Народна солідарність , де позивач був головою, за наданням згоди на звільнення позивача, а також до вищестоящої профспілки - Всеукраїнська профспілка Народна солідарність , однак профспілки свої рішення у 15 денний термін так і не надали. Позивач входить до декількох профспілок, тому роботодавець звернувся до профспілки, де головою є саме позивач та тому, що профспілка третьої особи регулярно вносила зміни про членів своєї профспілки про що востаннє їх проінформувала у травні 2017р. Фотографії причалу були зроблені 15.01.2019р., мабуть о 08.00 годині, точний час невідомий. Позивач у лютому-березні перебував на лікарняному, тому 24.03.2019р. позивача було звільнено, в перший день виходу з лікарняного, тому строк звільнення не пропущено. В день звільнення позивач пішов з роботи, пояснень не надав, чим знову допустив порушення трудової дисципліни. Доданий до позовної заяви позивачем аудіозапис розмови нібито з ОСОБА_4 , вважають неналежним доказом. Достеменно відомо чи був позивач членом первинної профспілкової організації ДП Маріупольський морський торговий порт профспілки працівників вугільної промисловості України їм не було відомо, оскільки профспілка останнє повідомлення надіслала у травні 2017р., де ОСОБА_1 не було зазначено. Свідки в судовому засіданні підтвердили, що позивач зарекомендував себе як не відповідальний працівник, його було неодноразово притягнуто до дисциплінарної відповідальності, з викладених підстав просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи Гусак О .В. , який є головою первинної профспілкової організації ДП Маріупольський морський торговий порт профспілки працівників вугільної промисловості України в судовому засіданні пояснив, що позов він підтримує. 10.10.2015р. була створена профспілка у м. Маріуполі, яка отримала статус юридичної особи. З січня 2016р. до моменту звільнення позивач був членом профспілки, з травня 2016р. був у виборному органі профспілки. На даний час проводяться розслідування у кримінальних провадженнях стосовно дискримінації членів профспілки, порушень прав працівників. Деякі працівники були звільнені відповідачем та поновлені на роботі за рішеннями судів, після того, як стали членами профспілки, це є прикладом дискримінації. ОСОБА_1 має активну громадську позицію. Як би ОСОБА_1 дали вказівку на прибирання 6 та 7 причалу, про це би знали всі. Відповідач знає про те, що ОСОБА_1 є членом профспілки і був повинен звернутися за згодою на звільнення до профспілки, яку він очолює. Акт ОСОБА_1 не надавався, фото причалу були зроблені не 15.01.2019р. вранці, а значно пізніше. Начальник зміни повинен був контролювати ОСОБА_1 та нести також відповідальність. ОСОБА_1 раніше також притягували до дисциплінарної відповідальності відповідач, з цим вони не погоджувалися. Вони в останнє надсилали відповідачу повідомлення про членів профспілки за травень 2017р., там відсутній позивач, вірогідно через описку.

Третя особа, голова комісії з припинення Первинної профспілкової організації № 141-3 Всеукраїнської профспілки Народна Солідарність" - ліквідатор Прідущенко В.В. до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх, зазначила, що Первинна профспілкова організація № 141-3 Всеукраїнської профспілки Народна Солідарність знаходиться в стані ліквідації, реєстраційні та встановлюючи документи головою профспілкової організації надані не були, у зв`язку з чим процес ліквідації не було завершено.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він працює докером-механізатором у відповідача, мав дружні стосунки з ОСОБА_1 . Він працює в одній зміні з позивачем, який є його начальником. Вони чекали приїзд міністра 15.01.2019р., тому вся увага була приділена прибиранню 3 причалу. Він працював у зміну з 14.01.2019р. на 8 причалі, на крані. Він спілкувався по телефону з ОСОБА_1 , знав, що він прибирає 3 причал, що 6 і 7 причал позивачу доручено вбирати йому невідомо. Біля 07 год. 00 хв. техніки на 7 причалі для прибирання снігу він не бачив. В ту зміну ОСОБА_1 не був його стивідором. Спочатку бригадир розставляє людей по об`єктам, потім стивідор проводить інструктаж. Зі стивідорами проводить інструктаж начальник зміни. Роботи на судні на 8 причалі вони закінчили о 07.00год. У зміну 14.01.2019р. завдання йому надавав стивідор ОСОБА_15 . Він чув як ОСОБА_1 давав вказівки працівникам, як вбирати сніг з 3 причалу.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він з 1993р. працює стивідором на 1 районі у відповідача, з ОСОБА_1 мав лише робочі стосунки. 14.01.2019р. він працював у звичайному режимі згідно з планом, зміна була з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв., звичайно він приходить на годину раніше. Він прийняв зміну, отримав змінно-денний план, в його підпорядкуванні працювали 3 стивідора, ОСОБА_6 , ОСОБА_15 та ОСОБА_1 . Він розставляє людей згідно з письмовим планом, усно дає вказівки. Район великий, тому робота була розподілена між стивідорами, він контролював їх роботу. За ОСОБА_1 було закріплене прибирання від снігу свого робочого місця, це 6 та 7 причал, вбирання пішохідного моста та контроль за вивозом снігу, такі завдання від надає усно. Після виявлення того, що ОСОБА_1 не виконав своєї роботи, він запропонував надати йому пояснення, він чого той відмовився та пішов, тому він написав рапорт про ці обставини. Керівництво завжди перевіряє виконання їх роботи. Періодично ОСОБА_1 не виконував свою роботу, це виявляли, однак позивач на це не реагував. Він погано характеризує ОСОБА_1 , оскільки той не бажав працювати, часто просився покинути робоче місце, його часто карали за погану працю. В присутності ОСОБА_6 він надав усні вказівки ОСОБА_1 , що він повинен робити на зміні і прибирати 6 та 7 причали. О 06 год. 45 хв. були направлені люди для прибирання снігу на 6 причал. Начальнику району, його заступнику, старшому диспетчеру було відомо, що ОСОБА_1 прибирає 6 та 7 причал, оскільки кожну зміну ОСОБА_1 там працює. Стивідори працюють на інших причалах, тільки якщо хтось захворіє, тоді він доповідає про заміну стивідора керівництву. 15.01.2019р., у який час він не пам`ятає ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , ОСОБА_17 зверталися до нього з запитанням хто відповідальний за прибирання 6 та 7 причалу. ОСОБА_5 прийшов до нього і спитав, хто відповідальний на 6 та 7 причалі, тому що там не прибрано. Він біля 02 - 00 год. вночі приходив на цей причал, контролював, бачив, що ОСОБА_1 причал не прибраний, останнього він не знайшов. Він 15.01.2019р. о 06 год. 45 хв. сказав бригадиру, що причал не прибраний, і туди були направлені люди. З першого до 7 причалу йти 5-7 хвилин. Він написав рапорт про те, що він доручив ОСОБА_1 прибирання території, вказану роботу не виконав. ОСОБА_1 до нього з проханням дати йому людей для прибирання причалу не звертався. Якщо б ОСОБА_1 до нього звернувся з проханням надати йому людей, він би знайшов таку можливість. ОСОБА_6 працював на 3 причалі, що ОСОБА_1 робив на 3 причалі він не знає. З 8 причалу взяли людей на прибирання на 6 причал після 07.00 год., це контролював особисто бригадир, до кінця дня причал прибрали частково. Начальник району сказав йому, щоб він не відпускав ОСОБА_1 на 2/3 додому. Ні про який аудіозапис йому нічого невідомо, згоду на запит його розмов він не давав.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він працює начальником 1 вантажного району ДП ММТП з 2017р., до цього працював заступником начальника 1 вантажного району, ОСОБА_1 був його колишнім підлеглим, стивідором, стосунки в них були тільки робочі. У ОСОБА_1 було багато порушень, коли міри виховного характеру вже були вичерпані, позивача було звільнено за систематичні порушення. Вранці 15.01.2019р. було встановлено, що 5 та 7 причали не прибрані від снігу. Він спитав у начальника зімни хто відповідальний за це та було прийнято рішення розібратися. Від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився. На його ім`я написали рапорт і він директору порту подав рапорт, було винесено наказ. В зміну з 14.01.на 15.01.2019 року було п`ятеро вільних людей, які могли прибирати сніг з 6,7 причалів, він особисто перевіряв, один навіть спав, тому була можливість організувати прибирання. ОСОБА_1 він побачив біля 08.00 год., коли той прийшов переодягнутися, спитав чи буде він писати пояснення, той відмовився. У них письмовий план робіт щоденний складається. Від першого до сьомого причалів близько 500м., йти десь 5 хвилин. 15.01.2019р. вранці він йшов один та оглядав прибирання снігу на причалах, зустрівся з начальником зміни ОСОБА_4 , пізніше ОСОБА_8 під`їхав, визначилися, що дійсно має місце порушення, склали акт. ОСОБА_1 не прийшов, нічого не пояснив, порушення мало місце, тому вони склали акт. Він дав вказівку ОСОБА_4 , щоб останній знайшов ОСОБА_1 і доручив йому усунути недоліки. ОСОБА_1 дуже мало працював, за рік десь 30-40% часу працював.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що з ОСОБА_1 у нього були робочі стосунки, зараз ніяких стосунків, він працює в порту біля 7 років, зараз працює начальником охорони праці у ДП ММТП . Прибирання причалу, в тому числі і від снігу є прямим обов`язком стивідора, не потрібно давати про це вказівки. Стивідор повинен організувати роботу з прибирання причалу. В них наявний журнал прибирання робочих місць, де начальник зміни повинен роботи записи у випадку виявлених порушень. Зазвичай оперативно реагують, якщо причали не прибрані та усувають такі порушення. ОСОБА_1 він знає з 2016р. і в нього постійно якісь порушення були, стосовно спецодягу, не проходження іспиту. Начальник зміни дає вказівки, що потрібно робити, територіально розподіляє роботу. Стивідору не потрібно давати додатково завдань. Він завжди приїжджає на портовському автобусі, який приїздить до порту біля 06.20 год. і йде по пішохідному маршруту до 7 причалу, як було і 15.01.2019р., коли він був на пішохідному мосту, де можна ходити без спецодягу. Йому зателефонував ОСОБА_5 і сказав підійти на 7 причал, йти туди біля 08 хвилин. Прийшовши, він побачив, що 7 причал не прибраний. На цій ділянки повинен був працював ОСОБА_1 , він це знав, ніякого документу не бачив. Начальником був ОСОБА_5 . Він підготував акт щодо виявленого факту. 7 причал було прибрано, вірогідно в цей же день ввечері або наступного дня. Начальник зміни ОСОБА_18 призначив відповідальним за прибирання цього причалу ОСОБА_1 , тому у акті і було зазначено позивача. 15.01.2019р. він прийшов на роботу, йому зателефонували, він прийшов на 7 причал і посвідчив своїм підписом у акті факт того, що нормативні документи порушені, ділянка не прибрана. Він бачив, що було не прибрано, що лопата не торкалася цього місця.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 26.04.2019р. провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

22.05.2019р. представником відповідача до суду наданий письмовий відзив на позовну заяву ОСОБА_1

03.07.2019р. позивачем до суду надано заяву про уточнення позовних вимог.

03.07.2019р. судом задоволено клопотання позивача, витребувано у відповідача докази.

02.09.2019р. представником відповідача до суду наданий письмовий відзив на уточнену позовну заяву ОСОБА_1 та надані витребувані судом докази.

16.12.2019р. представником відповідача до суду надані додаткові докази.

22.05.2020р. представником позивача до суду надані письмові пояснення.

26.05.2020р. представником третьої особи головою первинної профспілкової організації ДП Маріупольський морський торговий порт профспілки працівників вугільної промисловості України Гусаком О.В. до суду надані письмові пояснення.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 27.05.2020р. залучено до участі у цивільній справі за даним позовом, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Первинну профспілкову організацію № 141-3 Всеукраїнської профспілки Народна Солідарність", голова комісії з припинення - ліквідатор, якої - ОСОБА_9 .

16.06.2020р. ОСОБА_9 надала до суду свої письмові пояснення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством, ст. ст. 2, 36, 40, 41 КЗпП України.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст. 9 Конвенції МОП N 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, яка ратифікована Верховною Радою України 04.02.1994 року, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в ст. 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавці.

Аналіз вказаних норм трудового права дає підстави для висновку, що саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Згідно з роз`ясненнями п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Трудовим договором, згідно ст. 21 Кодексу законів про працю України, є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 139 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України належать: догана та звільнення.

Частиною 3 ст. 40 КЗпП України, передбачено право роботодавця розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Звільнення працівника за п. 3 ст. 40 КЗпП України - є видом дисциплінарного стягнення. У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП України. Зокрема, у справі про звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України суд повинен з`ясувати, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, за який не застосовувалися інші заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, та чи можна вважати у зв`язку з вчиненням його систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

В наказі про накладення дисциплінарного стягнення (чи це наказ про звільнення, чи про оголошення працівникові догани) обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Отже, аналізуючи норми чинного законодавства, можна дійти висновку, що для розірвання трудового договору за підставою, що міститься у п. 3 ст. 40 КЗпП України, необхідними є такі умови: належним чином зафіксований факт протиправного винного невиконання або неналежного виконання працівником трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку; невиконання трудових обов`язків мало систематичний характер; до працівника раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення.

Судом встановлено, що позивач у період з 10.05.2012р. по 24.03.2019р. перебував у трудових відносинах з ДП ММТП , працював на посаді стивідора 1 району, що підтверджується копією трудової книжки та особовою карткою працівника ОСОБА_1 (а.с. 22-24, 60-61).

З посадовою інструкцією стивідора вантажного району № 2-06-1322, затвердженою директором ДП ММТП ОСОБА_1 ознайомлений під розпис. Відповідно до п. 2.17.8 посадової інструкції стивідор зобов`язаний перевірити в зимовий час стан робочих місць, пішохідних доріжок і автодоріг, залізничного полотна на своїй ділянці й вчасно вжити заходу щодо своєчасного очищення їх від снігу, льоду та посипання піском.

Відповідно до п.1.2, 3.34 посадової інструкції стивідора вантажного району № 2-06-1322, виконує окремі службові завдання та доручення керівництва вантажного району в межах своїх повноважень.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 посадової інструкції стивідора вантажного району № 2-06-1322 повинен знати нормативні та інші керівні документи з питань організації та технології вантажно-розвантажувальних робіт, інші нормативно правові акти з охорони праці (а.с. 9-21, 88-99).

Згідно з п. 3.1.3. Правил внутрішнього трудового розпорядку ДП ММТП працівник зобов`язаний виконувати вчасно й у повному обсязі робочі завдання (функціональні обов`язки), забезпечити належну якість виконуваних робіт, не допускати брак і додержуватись технологічної дисципліни, з вказаними Правилами ОСОБА_1 ознайомлений під розпис 09.11.2015р. (а.с. 124-127). Згідно з актом, затвердженим начальником першого району ОСОБА_5 15.01.2019р., 15.01.2019р. о 06год.30хв. проведена перевірка безпечного стану робочих місць і пішохідних доріжок району та встановлено, що кордонна частина причалів № 6 та № 7 не були очищені від залишків снігу та льоду і не посипані піском, що становило загрозу для безпечного пересування людей. Відповідальним за виконання робіт на цій ділянці був призначений стивідор ОСОБА_1 , чим порушив до п.п. 2.17.8 посадової інструкції стивідора вантажного району № 2-06-1322 (а.с. 31, 100, 150).

Згідно із змінно-добовим планом роботи 1 району порту на 15.01.2019 року. необхідно було зачистити та посипати піском пішохідні доріжки всіх причалів району, провести низку інших робіт( а.с.103).

Згідно з п. 2.3. посадової інструкції старшого диспетчера (начальника зміни) вантажного району № 2-06-704, затвердженої ДП ММТП , перед початком роботи старший диспетчер зобов`язаний довести до відома стивідорів, механіків, складських працівників, бригадирів комплексних бригад на навантажувально-розвантажувальних роботах план робіт на зміну, надає конкретні завдання, контролює їх виконання. Згідно п. 2.5 посадової інструкції, здійснює розподіл стивідорів по виробничим дільницям, а згідно п. 2.9 контролює організацію робіт стивідорами та вимагає від ним виконання робіт з змінно-добовим планом, вживає заходів щодо усунення вказаних недоліків(а.с. 164-170).

Згідно з нарядом-завданням № 311 район № 41 за 14.01.2019р. зміна 20/08 бригада №805, необхідно провести зачищення суден, маневрові роботи, прибирання снігу на території 1 району, прибрати та посипати піском пішохідні доріжки, прибрати від снігу бетонну площадку та інше (а.с.241, 250).

Згідно рапорту старшого диспетчера-начальника зміни ОСОБА_4 , останній поставив ОСОБА_1 задачу ( мовою оригіналу) організувати прибирання від залишків снігу та льоду з наступною посипкою піском кордонної частині причалів 6,7, але його вказівка виконана ОСОБА_1 не була, що могло привести до травмуванню людей(а.с.104).

Стивідор 1 району порту ОСОБА_19 , який працював разом із ОСОБА_1 з 14.01.2019 року по 15.01.2019 року в одну зміну, в своєму поясненні зазначив, що після отримання завдань від начальника зміни ОСОБА_4 , після оформлення судна, були очищені причали 8,9 та посипані піском, зауважень від адміністрації району не було( а.с.105)

Стивідор 1 району ОСОБА_20 в своєму поясненні зазначив, що на закріплених за ним ділянках причалів 1, 2, 3, бетонної площадки був вивезений сніг та крига, зауважень від адміністрації району не було ( а.с.106).

В своєму поясненні старший диспетчер - начальник зміни ОСОБА_4 підтвердив об,єм робіт та вказівки,які надавалися ним стивідорам 1 району ОСОБА_20 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 у зміну з 14.01.2019 року по 15.01.2019 року, а також те, що ОСОБА_1 його завдання та указівки не виконав та відмовився надавати відповідні пояснення ( а.с.107).

Зазначені обставини ОСОБА_4 підтвердив і в судовому засіданні, будучі допитаним в якості свідка.

15.01.2029 року о 06.30 хв посадовим особами ДП ММТП ОСОБА_21 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 було складено акт про перевірку безпечного стану робочих місць та пішохідних доріжок району та виявлено, що кордонна частина причалів № 6, 7 та пожарний проїзд 7 причалу не були відчищені від залишків снігу та льоду та не посипані піском, що несе загрозу для безпечного руху людей, відповідальним за провадження вказаних робіт на вказаній дільниці призначено ОСОБА_1 , який своєю бездіяльністю порушив п. 2.17.8 посадової інструкції ( а.с.31).

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 підтвердив зазначені обставини в судовому засіданні.

Згідно з рапортом начальника першого району ОСОБА_5 № 41/19 від 15.01.2019р., директора ДП ММТП повідомлено про те, що 15.01.2019р. о 06год.30хв. проведена перевірка безпечного стану робочих місць і пішохідних доріжок району та встановлено, що кордонна частина причалів № 6 та № 7 не були очищені від залишків снігу та льоду і не посипані піском, що становило загрозу для безпечного пересування людей. Відповідальним за виконання робіт на цій ділянці був призначений стивідор ОСОБА_1 , чим порушив до п.п. 2.17.8 посадової інструкції стивідора вантажного району № 2-06-1322. До рапорту додано акт перевірки стану робочих місць, рапорт ст. диспетчера ОСОБА_4 , акт фіксації відмови від надання пояснень ОСОБА_1 , копії наказів директора порту та розпоряджень начальника першого вантажного району, копія листа ознайомлення з посадової інструкцією стивідора та ПВТР, фотофіксація (а.с. 101-107).

Пунктом 4.1, 4.2. посадової інструкції стивідора вантажного району № 2-06-1322 передбачено, що стивідор несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, що передбачені даною посадовою інструкцією, невиконання вказівок керівництва району тощо.

Згідно з актом фіксації відмови від надання пояснень від 15.01.2019р., складеним ОСОБА_5 , ОСОБА_22 та ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , в присутності зазначених осіб відмовився від надання будь-яких пояснень по факту не виконання розпоряджень начальника зміни та своїх посадових обов`язків, а саме - не провів прибирання від залишків снігу та льоду і подальше посипання піском кордонної частини причалів №№ 6,7. (а.с. 102).

Згідно з наказом від 21.03.2019 року №81-кз, ОСОБА_1 звільнено 24.03.2019 року з займаної посади за порушення вимог п.2.17.8 посадової інструкції стивідора вантажного району № 2-06-1322 за п. 3 ст.40 КЗпП України.

Обгрунтуванням наказу про звільнення ОСОБА_1 за ч.3 ст. 40 КЗпПУ стали систематичні порушення вимог посадової інструкції стивідора вантажного району та правил внутрішнього трудового розпорядку, за які до позивача неодноразово застосувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Так, згідно з наказом № 37 від 26.01.2018р. про порушення на 1 вантажному районі, виданим ДП ММТП , за порушення п. п. 2.5.9, 2.5.10 посадової інструкції стивідора вантажного району № 2-06-1322, п. 1.32 НПАОП 63.22.-1.04-88 стивідору 1 вантажного району ОСОБА_1 оголошено догану (а.с. 29).

Згідно з наказом № 346 від 09.07.2018р. ДП ММТП , за порушення 139, 142, 153, 159, КЗпП України, п. 3.1.6 ПВТР, п. 2.37 посадової інструкції стивідора вантажного району № 2-06-1322 стивідору 1 вантажного району ОСОБА_1 оголошено догану (а.с. 30).

Наказом по ДП ММТП № 356 від 11.07.2018р. ОСОБА_1 оголошена догана за порушення вимог КЗпП, ПВТР, п. 2.37 посадової інструкції стивідора ( а.с.30).

Також до ОСОБА_1 роботодавцем раніше неодноразово застосувалися заходи дисциплінарного стягнення, що підтверджується наказами ДП ММТП : №602 від 14.09.2012 р. - позбавлення 100% премії; №542 від 26.10.2015 р. - догана та позбавлення 100% премії; №685 від 28.12.2015 р. - знижено розмір премії; №646 від 29.11.2016 р. - знижено розмір премії; №9 від 11.01.2018 р. - питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 вирішити після отримання згоди профспілки;

Згідно з розпорядженнями ДП ММТП : №226 від 21.12.2017 р.; №04 від 22.01.2018р.; №121 від 13.06.2018 р.; №179 від 20.09.2018 р.; №209 від 25.10.2018 р.; ОСОБА_1 було знижено розмір премії (а.с.62-74, 77-87).

Крім того, при обранні такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення, роботодавець зазначив в наказі,що не очищення від залишків снігу та льоду кордонних частин причалів 6,7 ОСОБА_1 ставило під загрозу безпечне пересування людей, що, на думку суду, з врахуванням небезпечності виробництва на території порту, могла привести до негативних наслідків для життя та здоров,я працівників порту та екіпажів суден.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наказ від 21.03.2019 року № 83-кз про звільнення є обгрунтованим, таким, що відповідає вимогам закону.

Гарантії діяльності профспілки передбачені главою ХVІ Кодексу законів про працю України, Закон України Про профспілки, їх права та гарантії діяльності .

За змістом ч. 2 ст. 252 КЗпП притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Аналогічна норма дублюється у ч. 2 ст. 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , де зазначено, що притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного органу, членами якого вони є.

Згідно з ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

21.01.2019 року роботодавцем було направлено запити з додатками, до виборного органу ППО №143-3 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність , членом та головою якого є ОСОБА_1 та до вищестоящого виборного органу Всеукраїнської профспілки Народна солідарність про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 , які у встановлений строк та на час розгляду справи в суді так і не повідомили про прийняті рішення (а.с. 25-26, 32, 111-116, 121-122).

Згідно з листами та поштовими повідомленнями про отримання, відповідач 21.01.2019 року направив запити до виборного органу ППО №143-3 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність та до вищестоящого виборного органу Всеукраїнської профспілки Народна солідарність про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 (а.с. 32, 111-116).

Листом ОСОБА_1 від 05.02.2019 року, у відповідь на лист від 21.01.2019р. повідомив ДП ММТП , що дана ППО знаходиться на стадії ліквідації, а отже не має повноважень розглядати будь-які питання. Повідомлено, що ним було подані відповідні заяви в суд, прокуратуру та слідчі органи стосовно акта-фіксації, затвердженого Покровою від 15.01.2019р., додано Витяг з реєстру юридичних осіб, фотографії долучені директором ДП ММТП до листа від 21.01.2019р., які без прив`язки до часу і зроблені вже після його зміни (а.с. 33-43).

Суд звертає увагу, що ППО № 141-3 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність , головою якої є ОСОБА_1 , зареєстрована в реєстрі, таким чином відомості щодо призначення ліквідатора вказаної юридичної особи, до виключення її з реєстру, не перешкоджають її діяльності та таких заборон закон не містить, таким чином члени вказаної профспілки, отримавши повідомлення ДП ММТП , повинні були прийняти відповідне рішення та за результати розгляду такого звернення, надати обґрунтовану відповідь.

Позивач зазначив, що його звільнення відбулось з порушенням закону, а саме відповідач не отримав згоду профспілки, членом якої він є, а саме профспілкової організації ДП Маріупольський морський торговий порт профспілки працівників вугільної промисловості України .

Відповідно до повідомлень первинної профспілкової організації ДП Маріупольський морський торговий порт профспілки працівників вугільної промисловості України директору ДП ММТП від 06.06.2016р. та 22.06.2016р. ОСОБА_1 є членом профспілки (том 2, а.с. 27-28, 36-37).

Відповідно до повідомлення голови первинної профспілкової організації № 141-3 Всеукраїнської профспілки Народна Солідарність ОСОБА_1 від 12.06.2016р., в.о. директора ДП ММТП повідомлено, що 08.06.2016р. працівники порту вирішили створили первинну профспілкову організацію № 141-3 Всеукраїнської профспілки Народна Солідарність , затвердили її статут, обрали профспілковий комітет, головою якої обрали ОСОБА_1 (том 2, а.с. 33-35).

Відповідно до повідомлень первинної профспілкової організації ДП Маріупольський морський торговий порт профспілки працівників вугільної промисловості України директору ДП ММТП від 29.05.2017р. та 06.11.2019р. ОСОБА_1 не є членом виборного органу зазначеної профспілки (а.с. 213-218).

Відповідно до довідки в.о. директора ДП ММТП від 26.05.2020р., в період з 31.05.2017р. до 07.11.2019р. на адресу порту не надходили повідомлення від первинної профспілкової організації ДП Маріупольський морський торговий порт профспілки працівників вугільної промисловості України з інформацією про членів виборного органу зазначеної профспілки (том 2, а.с. 32).

Відповідно до протоколу первинної профспілкової організації ДП Маріупольський морський торговий порт профспілки працівників вугільної промисловості України №04/11/2016 від 25.11.2016р. член профспілки ОСОБА_1 був доповідачем по другому питанню (том 2, а.с. 38-39).

Відповідно до протоколу первинної профспілкової організації ДП Маріупольський морський торговий порт профспілки працівників вугільної промисловості України №05-07/2017 від 27.07.2017р. зобов`язано ОСОБА_1 виконувати обов`язки голови ревізійної комісії ППО ДП ММТП ПРУПУ (том 2, а.с. 29-31).

Таким чином, на момент видання наказу 21.03.2019 року № 81-кз по ДП ММТП про звільнення ОСОБА_1 , даних про те, що він являвся членом первинної профспілкової організації ДП Маріупольський морський торговий порт профспілки працівників вугільної промисловості України , не було, останнє повідомлення роботодавець отримував від профспілки у 2017 році, та згідно вказаного повідомлення, ОСОБА_1 не являвся членом вказаного виборного органу, тому правомірно звернувся саме до ППО № 141-3 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність та вищестоящого органу, так як ОСОБА_1 є головою ППО.

Крім того, якщо ОСОБА_1 являв би членом виборчих органів двох профспілок , то відповідач діяв в межах вимог ч.6 ст. 43 КЗпП України, яка передбачає, що якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

Стаття 148 КЗпП передбачає обчислення місячного строку для застосування стягнення з дня виявлення факту (дії, бездіяльності), а саме: з дня виявлення проступку, тобто встановлення працівника, який порушив трудові обов`язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками.

Днем виявлення проступку, вчиненого позивачем, є 15.01.2019 року.

Відповідно до листків непрацездатності ОСОБА_1 перебував на лікарняному в період з 06.02.2019р. по 14.02.2019р., з 15.02.2019р. по 22.03.2019р., з 27.02.2019р. по 06.03.2019р., з 07.03.2019р. по 15.03.2019р., та з 15.03.2019р. по 22.03.2019р. (а.с. 117-120).

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Оскільки виявлення саме проступку відбулось 15.01.2019 року, вказані у ст. 148 КЗпП України строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за події, які відбувалися 15.01.2019 року, порушені не були, а саме наказ № 81-кз було видано 21.03.2019 року, а звільнено позивача було в перший день виходу на роботу з лікарняного, тобто 24.03.2019 року.

Позивач був ознайомлений з наказом в день виходу з лікарняного, але покинув робоче місце, не відпрацював до кінця зміни, що підтверджується роздруківкою входу-виходу працівників з території порту від 24.03.2019р., а саме позивач ввійшов о 07год.32хв. на територію порту та вийшов 08год.10хв. (а.с. 221).

Згідно з листами Приморського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області від 20.05.2019р., 21.05.2019р., розглянуті звернення ОСОБА_1 про притягнення до відповідальності директора ДП ММТП щодо неправомірного та протиправного звільнення з роботи та порушення з боку посадових осіб ДП ММТП норм чинного законодавства, даних, які б вказували на наявність адміністративного чи кримінального правопорушення не встановлено (а.с.108-110).

Відповідно до витягу з ЄРДР № 12019050780000903 15.10.2019р. за заявою ОСОБА_1 внесено відомості про підробку акту перевірки-стану робочих місць ДП ММТП від 15.01.2019р., що стало приводом про звільнення ОСОБА_1 (а.с. 194).

Стосовно посилань сторони позивача на кримінальне провадження №12019050780000903 від 15.10.2019р., яке розпочато за заявою ОСОБА_1 про підробку акту перевірки-стану робочих місць ДП ММТП від 15.01.2019р., що стало приводом про звільнення ОСОБА_1 , суд його до уваги не бере, оскільки рішення за даним провадженням не прийнято.

Згідно ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретній справі доказів. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними статтями 77, 78, 79, 80, 100 ЦПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини справи. Проявом принципу безпосередності дослідження доказів є присутність суду під час безпосереднього сприйняття інформації, що надає свідок, у поєднанні з можливістю сторін ставити йому запитання та уточнювати відповіді

Згідно із ст. 5 ЗУ Про інформацію , кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Наданий позивачем аудіозапис розмови, зазначений як розмова з начальником зміни ОСОБА_4 не може бути прийнятий судом, як належний та допустимий доказ, оскільки свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він дозволу на запис його розмов нікому не надавав, тому аудіозапис зроблений з порушення порядку його отримання, а свідок був безпосередньо допитаний судом .

Аналізуючи вищевикладене судом встановлено, що дисциплінарний проступок, що полягав у невиконанні ОСОБА_1 посадових обов`язків мав місце, вина позивача у вчинені дисциплінарного проступку доведена, передбачена законом процедура притягнення його до дисциплінарної відповідальності дотримана. ОСОБА_1 неодноразово на протязі року вчиняв систематичні порушення вимог посадової інструкції та ПВТР, за які до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення та інші заходи впливу, зазначені накази та розпорядження позивачем до суду не оскаржувалися.

Відповідач, дотримуючись встановленого законом порядку, звертався до ППО № 141-3 Народна солідарність , членом якої є позивач, а також, так як позивач є головою ППО № 141-3, до вищестоящої профспілки - Всеукраїнської профспілки Народна солідарність про надання згоди на його звільнення, в установлений законом строк відповіді роботодавець не отримав.

Строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності порушені не були, дисциплінарне стягнення відповідає ступеню тяжкості вчиненого проступку, так як територія порту є територією з підвищеним ризиком небезпеки, при застосуванні стягнення, як звільнення, враховувалась характеристика ОСОБА_1 , а також його відношення до роботи, наявність доган та інших заходів впливу, порушення вимог ст. 149 КЗпП при застосуванні стягнення не встановлено.

Таким чином, наказ №81-кз від 21.03.2019 р. є таким, що постановлений із врахуванням всіх вимог закону та є правомірним, то підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді стивідора І району - відсутні.

Оскільки суд дійшов до висновку про відсутність підстав для поновлення на роботі позивача та скасування дисциплінарного стягнення, накладеного наказом №37 від 26.01.2018 р. у виді звільнення, то приходить до висновку про відмову у задоволенні похідної вимоги позивача про стягнення середнього заробітку час вимушеного прогулу.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується нормами ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, в позові йому відмовлено, то на підставі частин 6 та 7 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне компенсувати витрати по сплаті судового збору за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 130, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства Маріупольський морський торговельний порт про поновлення на роботі, скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Дата складання повного судового рішення - 20.06.2020 року.

Суддя Курбанова Н. М.

Відомості щодо учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1

Державне підприємство Маріупольський морський торговельний порт , 87510, м. Маріуполь, пр. Луніна, буд. 99, ЄДРПОУ 01125755

Первинна профспілкова організація ДП Маріупольський морський торговий порт профспілки працівників вугільної промисловості України , м. Маріуполь, пр. Луніна, буд. 99