Рішення

від 12.06.2020 по справі 299/569/20

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/569/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2020 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Левка Т.Ю.,

секретар судового засідання - Роман К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом.

Вимоги позову мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 , яка залишила заповіт на користь позивачки. Після смерті матері позивачки залишилось спадкове майно - дві земельні ділянки, площею 0,1494 га та 0,4989 га, розташовані на в с.Новоселиця та на території Новоселицької сільської ради, відповідно, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За прийняттям спадщини позивачка звернулася до державного нотаріуса, щоб видала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельні ділянки, однак отримала відмову у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи щодо належності спадкового майна спадкодавцю. Відповідачем по справі є чоловік спадкодавця та батько позивачки ОСОБА_2 , який на спадкове майно не претендує. У зв`язку з нведеним позивачка змушена звернутися до суду із позовом про визнання за нею права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з`явився, однак подав через канцелярію суду письмову заяву, згідно якої вимоги позивача визнає, проти задоволення таких не заперечує та просить суд розглянути справу у його відсутність.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору завідуюча Виноградівською державною нотаріальною конторою Боричок К.В. належним чином своєчасно повідомлена про день, час та місце розгляду справи в судове засідання також не з`явилася.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивачка в позовній заяві.

В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 .

Факт родинних відносин між позивачкою та спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження позивачки серії НОМЕР_1 від 12.04.1975 року та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 21.01.2015 року.

Після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно:

1) земельна ділянка площею 0,1494 га, кадастровий номер 2121282701:00:002:0021, розташована в с.Новоселиця Виноградівського району, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

2) земельна ділянка площею 0,4989 га, кадастровий номер 2121282700:01:001:0549, розташована на території Новоселицької сільської ради, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Місцем відкриття спадщини є АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Новоселицької сільської ради від 19.12.2019 року № 02-21/380.

Заповітом, посвідченим секретарем виконкому Новоселицької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області 03.03.2009 року за реєстровим номером 4, спадкодавець ОСОБА_3 все належне їй майно, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона матиме за законом право, заповіла своїй дочці, позивачці по справі ОСОБА_1 .

Заповіт заповідачем не змінений і не скасований, що стверджується відміткою на тексті заповіту.

Таким чином позивачка є єдиним спадкоємцем за заповітом.

Крім позивачки спадкоємцем за законом першої черги є також відповідач по справі - чоловік спадкодавця та батько позивачки ОСОБА_2 , який до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не звертався та не заперечує проти визнання права власності на спадкове майно за позивачкою, що стверджується письмовою заявою відповідача від 31.03.2020 року.

Згідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивачка прийняла спадщину оскільки з народження і на час відкриття спадщини проживала та була зареєстрована разом із спадкодавцем в будинку АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою виконавчого комітету Новоселицької сільської ради від 19.12.2019 року № 02-21/381 та відміткою в паспорті громадянина України від 28.08.1992 року.

В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Отже, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позивачка звернулася до державного нотаріуса, щоб видала свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки, однак згідно листа державного нотаріуса Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В. за № 140/01-16 позивачці було відмовлено в оформленні спадщини по тій причині, що відсутні правовстановлюючі документи щодо належності спадкового майна спадкодавцю.

Разом з цим з матеріалів справи встановлено, що земельні ділянки, які входять до спадкової маси належали спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі державних актів на право власності на землю серії ЗК №031519 від 15.11.2007 року, серії НОМЕР_3 058276 від 15.11.2007 року, оригінали яких у позивачки відсутні і віднайти такі в архівних матеріалах Відділу у Виноградівському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області не вдалося можливим.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У відповідності до ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX .

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки, зокрема, щодо апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 5, 16, 328, 392, 1218, 1220, 1222, 1225, 1261, 1268, 1274 ЦК України, Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканкою АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- земельну ділянку площею 0,1494 га, кадастровий номер 2121282701:00:002:0021, розташовану в с.Новоселиця Виноградівського району Закарпатської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельну ділянку площею 0,4989 га, кадастровий номер 2121282700:01:001:0149, розташовану на території Новоселицької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області , з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

На підставі пункту третього Розділу ХII Прикінцевих положень ЦПК України до зазначеного строку не зараховується час дії карантину, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий Т. Ю. Левко