Рішення

від 11.06.2020 по справі 520/265/20

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 червня 2020 р. № 520/265/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Зоркіної Ю.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Пройдак С.М.,

представника позивача - Кокарєва А.П.

представника відповідача ГУ ДПС в Харківській області- Коваленко Н.В.

представника відповідача ГУ ДПС в Житомирській області - Киргизової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Коростишівська паперова фабрика" (вул. Паперова, буд. 31, м. Коростишів, Житомирська область, 12501, код ЄДРПОУ 25313409) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Ю. Тютюнника, буд. 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43199652), Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання дій неправомірними, скасування наказу

встановив

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд: скасувати наказ ГУ ДПС у Харківській області від 19.12.2019 року № 3134 Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Харківській області від 14.06.2019 року № 4138 ; визнати протиправними дії ГУ ДПС у Житомирській області щодо складання акту про відмову від отримання копії наказу та підпису направлень на проведення документальної планової перевірки ТОВ АСС-КПФ та про неможливість подальшого проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ АСС-КПФ від 08.01.20120 року № 3/06-30-05-01/25313409; стягнути з відповідача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, розраховані у відповідності до ст. 134 КАС України.

Ухвалою від 13.01.2020 у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою від 24.02.2020 підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що дії щодо проведення перевірки та наказ на проведення перевірки є протиправними, оскільки винесені проведені без урахування положень чинного податкового законодавства поза межами наданих контролюючому органу повноважень.

Представники відповідачів в судовому засіданні адміністративний позов не визнали, просили позовні вимоги залишити без задоволення, пославшись на те, що під час винесення оскаржуваного наказу та проведення перевірки діяли у відповідності до вимог чинного законодавства у межах наданих повноважень.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, 14 червня 2019 року Головним управлінням ДФС у Харківській області згідно з план-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік (оприлюднений на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику) прийнято наказ №4138 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Коростишівська паперова фабрика" з 26 червня 2019 року тривалістю 10 робочих днів з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2019 року (а.с.24).

Листом №5 від 14.06.2019 (вх. ГУ ДФС у Харківській області №41376/10 від 14.09.2019) ТОВ "АСС-КПФ" повідомило Головне управління ДФС у Харківській області про втрату бухгалтерських та інших документів (а.с.25-26)

З урахуванням повідомлення про знищення документів позивача, 24.06.2019 Головним управлінням ДФС у Харківській області складено акт №4031/20-40-14-02-07/5313409 "Щодо неможливості розпочати документальну планову перевірку ТОВ "АСС-КПФ" та видано наказ №4597 "Про перенесення терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "АСС-КПФ", яким встановлено новий термін проведення перевірки до дати відновлення документів, в рамках строків, визначених в п. 44.5 ст. 44 ПК України (а.с.27)

15 серпня 2019 позивач змінив юридичну адресу на вул.Паперова, буд.31, м.Коростишів, Житомирська область. Відповідно до пункту 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 року №462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 року за №503/25280, юридичні особи - платники податків до закінчення року обліковуються в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що вони є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що вони є платниками податків з наступного року.

Листом від 09.09.2019 (вхідний №1742/10 від 09.09.2019) позивач повідомив контролюючий орган, що первинні бухгалтерські документи за період 01.01.2016 - 31.05.2019 знищені під час пожежі 26.08.2019 у складському приміщенні юридичної особи ТОВ "АСС-Харківпласт", якій передані на зберігання, відповідно до договору №06/08/3Б від 15.08.2019, в серпні 2019 всю первинну та бухгалтерську документацію, що підлягала плановій перевірці, про що свідчить акт про пожежу.

Оскільки до кінця 2019 ТОВ "АСС-КПФ" перебувало на обліку в ГУ ДПС у Харківській області, з місцезнаходженням в Житомирській області, керуючись п.1.2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 №22 (в редакції наказу ДФС від 23 червня 2018 року №398), у вересні 2019 року перевірку позивача в м. Коростишів доручено ГУ ДПС у Житомирській області, яке здійснило вихід з метою її проведення 13.09.2019.

13.09.2019 під час виходу контролюючий орган представником позивача до проведення перевірки допущено не було, що підтверджується актом про відмову від отримання копії наказу та підпису направлень на проведення документальної планової перевірки ТОВ "АСС-Коростишівська паперова фабрика" та відсутність оригіналів первинних та бухгалтерських документів та про неможливість подальшого проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ "АСС-Коростишівська паперова фабрика" №7/06-30-05-01/25313409 від 13.09.2019 (а.с.29).

ГУ ДПС у Харківській області 19.12.2019 видано наказ № 3134 Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Харківській області № 14.06.2019 № 4138 яким доручено працівникам ГУ ДПС у Харківській області провести документальну планову перевірку позивача у період з 08.01.2020 тривалістю 10 робочих днів (а.с.34)

Під час виходу на перевірку фахівці контролюючого органу до проведення останньої допущені не були про що складено акт від 08.01.2020 № 3/06-30-05-01/25313409 від 08.01.2020 (а.с.35)

Підставою недопуску до проведення перевірки визначено відсутність посвідчень на проведення перевірки та проведення перевірки поза межами 90 днів встановлених для відновлення втрачених документів та визначення дати початку проведення перевірки поза межами календарного року.

Перевіряючи оскаржувані рішення, дії відповідачів на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

У відповідності до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, серед іншого, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно п.75.1. 2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, проведення документальних планових перевірок є правом відповідача, як податкового органу.

Згідно п.77.4 ст. 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Як встановлено під час розгляду справи, наказ від 14.06.2019 № 4138 Про проведення документальної планової перевірки ТОВ АСС-Коростишівська паперова фабрика контролюючим органом реалізовано не було.

При цьому, суд зазначає, що незважаючи на те, що зміну дати початку проведення перевірки законодавчо не врегульовано, проте це не означає, що контролюючий орган позбавлений такого права і що таке перенесення неможливе.

Таким чином, наявність рішення контролюючого органу про призначення документальної планової виїзної перевірки, прийнятого на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством, зумовлює необхідність його реалізації у спосіб, не заборонений законом.

Повноваження контролюючого органі щодо зміни (перенесення) дати початку проведення перевірки у разі встановлення обставин, які унеможливлюють проведення перевірки у визначений наказом строк, є дискреційними повноваженнями контролюючого органу.

При цьому, за платником податків зберігається право перевірки дотримання контролюючим органом положень статті 81 ПК України, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12.03.2019 року по справі №820/2777/18.

Проте, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 77.1 статті 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 р. №524, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 р. за № 751/27196, затверджений Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі Порядок №524), який розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Відповідно до п. 3 Порядку №524, проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, квартальних планів-графіків - не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи "Управління документами" плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Відповідно до п. 5 Порядку №524, план-графік складається із планів-графіків територіальних органів ДФС та затверджується Головою ДФС. Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС. Належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДФС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, право визначати перелік платників податків, які повинні бути включені до графіку перевірок та підлягають такій, має саме територіальний податковий орган, проте після чого такий план-графік підлягає обов`язковому затвердженню вищестоящим органом і є обов`язковим до виконання.

Судовим розглядом встановлено, що оскаржуваним наказом від 19.12.2019 № 3134, позивачем внесено зміни до наказу від 14.06.2019 № 4138, який прийнятий на підставі плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, встановивши дату початку перевірки 08.01.2020 року. Тобто, податковим органом фактично змінено період проведення планової виїзної перевірки з 2019 року (як передбачалось планом-графіком) на 2020 рік.

Тоді як, означеними вище нормами не передбачено можливості зміни періоду проведення планової виїзної документальної перевірки, в тому числі шляхом прийняття наказу про внесення змін до наказу, яким призначено проведення такої перевірки.

Відповідачем в судове засідання не надано доказів на підтвердження факту включення товариства до плану-графіку щодо проведення перевірки у 2020 році.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 01.08.2018 року у справі №817/519/16.

Враховуючи викладене вище , суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування наказу ГУ ДПС у Харківській області від 19.12.2019 № 3134 Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Харківській області від 14.06.2019 № 4138 та задоволення адміністративного позову в цій частині вимог.

Стосовно посилань позивача на те, що фахівцями ГУ ДПС в Житомирській області під час виходу на перервірку не надано службових посвідчень, суд зазначає наступне.

Відповідно до Наказу Державної фіскальної служби України від 23.10.2014 №207 Про службові посвідчення працівників органів Державної фіскальної служби , з метою створення належних умов для виконання службових обов`язків працівниками органів Державної фіскальної служби встановлення однакового підходу до оформлення та видачі службових посвідчень, були затверджені зразки службових посвідчень працівників органів Державної фіскальної служби.

Також, вказаним Наказом №207 затверджена Інструкція щодо порядку зберігання, видачі і знищення службових посвідчень працівників органів ДФС.

Згідно Наказу №207 дозволено до отримання посвідчень, посадовим особам фіскальної служби використовувати посвідчення посадових осіб органів доходів і зборів при незмінності назви посади працівника; начальникам головних управлінь, митниць, Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, ДПІ (СДПІ), спеціалізованих департаментів та органів, що утворені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311, видавати працівникам довідки про їх приналежність до посадових осіб органів ДФС, які використовувати виключно з паспортом громадянина України.

Судовим розглядом встановлено та не заперечувалось позивачем, що посадовими особами, яким надано повноваження на проведення документальної планової виїзної перевірки, згідно наказу на проведення перевірки та направлень на проведення перевірки, надавались відповідні довідки та паспорти громадян України для встановлення їх осіб.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 у справі №820/2882/16 (адміністративне провадження №К/9901/24922/18).

Щодо неправомірності дій фахівців ГУ ДПС у Житомирській області в частині складання акту про відмову від отримання копій наказу та підпису направлень на проведення перевірки та неможливість подальшого проведення контролюючого заходу суд зазначає наступне.

Підпункт 81.2 статті 82 ПК України визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Отже, зазначеними вище нормами передбачено безумовний обов`язок посадових осіб податкового органу у разі не допуску їх до проведення перевірки невідкладно за місцем перевірки скласти акт про відмову у такому допуску та вручити один примірник акту платнику податків або його представнику.

Суд також звертає увагу на те, що у зв`язку з тим, що позивач не допустив посадовців контролюючого органу до перевірки, позивач вважається таким, що захистив свої права у спірних правовідносинах самостійно.

За таких обставин оскільки у спірній ситуації позивач реалізував своє право на недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, що оформлено актом про недопуск, а проведення перевірки не відбулося, такі правовідносини не потребують додаткового захисту, зокрема в судовому порядку, шляхом визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки.

Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками викладеними Верховним Судом в постанові від 02.10.2018 року по справі №820/2068/16 та в постанові від 14.03.2019 року по справі № 820/2251/16.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, надаючи оцінку кожному окремому доводу учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18 липня 2006 року), - кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен з таких аргументів заявника.

Водночас, у пункті 23 цього рішення, Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Згідно з частиною другою ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування наказу ГУ ДПС у Харківській області від 19.12.2019 № 3134, в іншій частині вимог позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку визначеному ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати наказ ГУ ДПС у Харківській області від 19.12.2019 № 3134 "Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Харківській області від 14.06.2019 № 4138"

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.

Стягнути на користь ТОВ "АСС-Коростишівська паперова фабрика" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві ) грн.00 коп.

Роз`яснити, що судове рішення буде виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Строки, визначені в рішенні суду, обчислюються з урахуванням п.3 Прикінцевих положень КАС України

У повному обсязі рішення виготовлено 22.06.2020

Суддя Зоркіна Ю.В.