Рішення

від 22.06.2020 по справі 560/2046/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/2046/20

РІШЕННЯ

іменем України

22 червня 2020 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, виконавчого комітету Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, виконавчого комітету Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та зобов`язати Шаровечківську сільську раду Хмельницького району Хмельницької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.02.2020 року вх. № 398 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , згідно кадастрового плану земельної ділянки, у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду, з урахуванням правої оцінки, наданої у рішенні суду.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві та у відповіді на відзив позивач зазначив, що 24 лютого 2020 року звернувся до Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницькій області із заявою у якій відповідно до вимог ст. 118, 121 Земельного кодексу України просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , згідно кадастрового плану земельної ділянки. Однак, 06 квітня 2020 року отримав лист за вих. №317 від 24.03.2020 року згідно якого його повідомлено, що рішенням виконавчого комітету Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницькій області відмовлено у задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Як на підставу відмови відповідачем було зазначено, наступні обставини: відсутність за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки; відсутність прав гр. ОСОБА_2 на дану земельну ділянку; не додано графічні матеріали про бажане розміщення земельної ділянки.

Ухвалою суду від 14.04.2020 року вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, ухвалою від 26.05.2020, залучив виконавчий комітет Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області як співвідповідача по справі №560/2046/20.

Відповідачем - Шаровечківською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області надано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого Шаровечківська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області позов не визнає та зазначає, що графічні матеріали (викопіювання), на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, роздруковані із Публічної кадастрової карти України, інформація в якій створена належним суб`єктом, є належним документом із відображенням інформації, яка дає можливість ідентифікувати бажану земельну ділянку на місцевості, та містить прив`язку земельної ділянки до відповідного населеного пункту. Однак, доданий до заяви кадастровий план не відповідає положенням ст. 34 Закону України Про державний земельний кадастр , а також не дає можливість визначити місцезнаходження земельної ділянки із його прив`язкою до населеного пункту та суміжних земельних ділянок. Просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідачем - виконавчим комітетом Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що до поданого клопотання позивачем не додано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та доданий до заяви кадастровий план не відповідає положенням ст. 34 Закону України Про державний земельний кадастр , а також не дає можливість визначити місцезнаходження земельної ділянки із його прив`язкою до населеного пункту та суміжних земельних ділянок. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, дійшов висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що позивач 24.02.2020 звернувся до Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , згідно кадастрового плану земельної ділянки.

Разом із заявою як додатки подано: копію паспорта; копію ідентифікаційного коду; відомості про орієнтовне розміщення земельної ділянки (кадастровий план земельної ділянки).

Листом від 25.03.2020 за №317 відповідач повідомив позивачу, що вільної земельної ділянки за вказаною у заяві адресою: АДРЕСА_1 - немає. Крім того, за громадянкою ОСОБА_2 земельна ділянка в АДРЕСА_1 орієнтовною площею - 0,10 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в Звіді земельно-облікових книг по Шаровечківській сільській раді не рахується. Враховуючи, що не надано вичерпний перелік документів необхідних для прийняття рішення задовільнити заяву не є можливим.

Не погоджуючись із такою відмовою позивач звернувся із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина 4 статті 13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина 2 статті 14).

Стаття 1 Першого протоколу ( 994 - 535 ) "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів".

У рішенні Європейського суду з прав людини "Остапенко проти України" Заява N 17341/02) Страсбург, 14 червня 2007 року. Уряд стверджував, що ділянка землі, з приводу якої скаржиться заявник, не може розглядатись як його "власність" у сенсі статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ), оскільки рішення від 4 квітня 2000 року передбачає передачу землі у довгострокове користування, а не у власність. Заявник не погодився. У цьому зв`язку Суд звертає увагу, що Конвенційними інституціями сформовано єдину позицію, згідно з якою "майно" у сенсі статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ) може бути як "існуюче майно" (див. справу Van der Mussele v. Belgium, від 23 листопада 1983 року, серія А, N 70, с. 23, п. 48), так і активи, включаючи скарги, в зв`язку з якими заявник може стверджувати, що він має щонайменше "законне сподівання" на те, що вони будуть реалізовані (див., наприклад, рішення Pressos Compania Naviera S.A. and Others v. Belgium, від 20 листопада 1995 року, серія А, N 332, с. 21, п. 31, та Ouzounis and Others v. Greece, N 49144/99, від 18 квітня 2002 року, п. 24).

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовано Земельним кодексом України.

Згідно із частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 6 статті 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, позивач звернувся до відповідача із заявою, з додатками, про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , згідно кадастрового плану земельної ділянки. Зазначене свідчить про дотримання позивачем вимог ч.6 ст.118 Земельного кодексу України.

Згідно із частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок про те, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Крім того з аналізу зазначених норм слідує, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, повинен прийняти вмотивоване рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

При цьому, згідно пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частиною 1 статті 59 Закону №280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, розгляд клопотання заінтересованої особи повинен прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду від 23 листопада 2018 року по справі №826/8844/16.

З огляду матеріалів справи судом встановлено, що листом від 25.03.2020 за №317 позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , згідно кадастрового плану земельної ділянки, з огляду на те, що вільної земельної ділянки за вказаною у заяві адресою: АДРЕСА_1 - немає, та за громадянкою ОСОБА_2 земельна ділянка в АДРЕСА_1 орієнтовною площею - 0,10 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в Звіді земельно-облікових книг по Шаровечківській сільській раді не рахується.

Вказане рішення відповідача у відмові в надані дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на думку суду, не відповідає вимогам закону, яким передбачено, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином відповідач не вирішив питання за результатом звернення позивача згідно з вимогами статті 118 ЗК України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльність Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.02.2020 року вх. № 398 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Враховуючи задоволення позовних вимог в частині щодо визнання протиправною бездіяльність Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.02.2020 року, суд вважає, що порушенні права позивача мають бути захищені шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.02.2020 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , згідно кадастрового плану земельної ділянки, та прийняти одне з рішень, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що наявні всі підстави для задоволення адміністративного позову.

У зв`язку з задоволенням позовний вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.02.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Шаровечківську сільську раду Хмельницького району Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.02.2020 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , згідно кадастрового плану земельної ділянки, та прийняти рішення передбачене статтею 118 Земельного кодексу України, з урахуванням його правової оцінки наданої судом у рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22 червня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідачі:Шаровечківська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області (вул. Сапунова, буд. 37/2, с. Шаровечка, Хмельницький район, Хмельницька область, 31336 , код ЄДРПОУ - 04403918) Виконавчий комітет Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (вул. Сапунова, буд. 37/2, с. Шаровечка, Хмельницький район, Хмельницька область, 31336 , код ЄДРПОУ - 04403918)

Головуючий суддя П.М. Майстер