Рішення
від 16.06.2020 по справі 640/13620/19
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року м. Київ № 640/13620/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лінік Корпорейшн (01042, м.

Київ, вул. Іоана павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, оф. 1308)

до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,

33/19),

Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа буд. 8)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Лінік Корпорейшн (далі по тексту - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі по тексту - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації):

- №1122207/42170894 від 27 березня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 01 листопада 2018 року;

- №1122201/42170894 від 27 березня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 14 листопада 2018 року;

- №1122159/42170894 від 27 березня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №74 від 27 листопада 2018 року;

- №1122164/42170894 від 27 березня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №83 від 29 листопада 2018 року;

- №1122171/42170894 від 27 березня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №84 від 29 листопада 2018 року;

- №1122172/42170894 від 27 березня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №87 від 29 листопада 2018 року;

- №1122182/42170894 від 27 березня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 06 грудня 2018 року;

- №1122195/42170894 від 27 березня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 13 грудня 2018 року;

- №1122169/42170894 від 27 березня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 21 грудня 2018 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Лінік Корпорейшн податкові накладні:

- №3 від 01 листопада 2018 року з дати її направлення на реєстрацію;

- №23 від 14 листопада 2018 року з дати її направлення на реєстрацію;

- №74 від 27 листопада 2018 року з дати її направлення на реєстрацію;

- №83 від 29 листопада 2018 року з дати її направлення на реєстрацію;

- №84 від 29 листопада 2018 року з дати її направлення на реєстрацію;

- №87 від 29 листопада 2018 року з дати її направлення на реєстрацію;

- №12 від 06 грудня 2018 року з дати її направлення на реєстрацію;

- №15 від 13 грудня 2018 року з дати її направлення на реєстрацію;

- №22 від 21 грудня 2018 року з дати її направлення на реєстрацію;

- зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Лінік Корпорейшн з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги представник позивача зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Лінік Корпорейшн скористався правом на подання пояснення та подання скарги на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, однак вони не були враховані при їх розгляді Державною податковою службою України. Представник позивача просив врахувати, що при наданні листів-пояснень з метою зняття блокування, а також під час надання скарг на рішення про зупинення реєстрації по кожній податковій накладній, що була заблокована, до кожної додавалися відповідні документи, що підтверджують здійснення господарської операції, у т.ч. копії договорів, укладених як з постачальниками, так і з покупцями товару, накладні на поставку товару щодо якого складалися заблоковані податкові накладні, реєстраційні та статутні документи позивача та інші документи, що свідчать про фактичність операцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на адміністративний позов представники податкового органу зазначили, що відповідно до вимог чинного законодавства до відсікаючих ознак, за якими податкова накладна не буде проходити перевірку на критерії ризиковості платника чи ризиковості операцій, віднесені: операції з постачання товарів (послуг) кінцевому споживачу та/або які звільнені від оподаткування; обсяг постачання менше 500 тис. грн. та якщо керівник є директором менше ніж у 3-х платників ПДВ, податкове навантаження більше 3%. Після цього податкова накладна перевіряється, чи виписана вона платником податків, який визначений як ризиковий. Далі, якщо платник податків не внесений до переліку ризикових платників, який визначений як ризиковий. Серед таких показників, зокрема, загальна сума плати ЄСВ та податків і зборів становить більше 5 млн. грн.; наявність власних (орендованих) земельних ділянок більше 200 га або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності площею не менше 0,5 га; торгівля однаковими товарами.

Представники відповідачів у відзиві на адміністративний позов стверджували, що позивачем не надано контролюючому органу необхідних документів та інформації. При цьому, відсутність можливості ідентифікації документів не дає можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції позивача, згідно якої виписані спірні податкові накладні.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Лінік Корпорейшн у період з листопада 2018 року по грудень 2018 року сформувало та подало на реєстрацію податкові накладні №3 від 01 листопада 2018 року, №23 від 14 листопада 2018 року, №74 від 27 листопада 2018 року, №83 від 29 листопада 2018 року, №84 від 29 листопада 2018 року, №87 від 29 листопада 2018 року, №12 від 06 грудня 2018 року, №15 від 13 грудня 2018 року, №22 від 21 грудня 2018 року, однак реєстрацію останніх було зупинено.

Так, відповідно до наявних матеріалів справи податкова накладна №3 від 01 листопада 2018 року складена на підтвердження здійсненої поставки палива дизельного ДП-Л-Євро5-В0 у обсязі 3000 літрів.

За результатами реєстрації зазначеної податкової накладної, позивачем отримано квитанцію, в якій зазначено, що документ прийнято, при цьому, реєстрація податкової накладної зупинена, у зв`язку з відповідністю податкової накладної критеріям оцінки ризиків, що визначені пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як повідомив позивач, зазначений товар (паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0 у обсязі 3000 літрів) був придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТОТРЕЙД РЕСУРС на підставі договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №1762/08 від 17 серпня 2018 року, що підтверджується рахунком-фактурою №679 від 01 листопада 2018 року, видатковою накладною №620506 від 01 листопада 2018 року.

При цьому, на підставі договору поставки №40-10-18 від 29 жовтня 2018 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІНІК КОРПОРЕЙШН (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ МІСЬКЖИТЛОБУД (покупець) зазначене паливо дизельне поставлене останньому, що підтверджується видатковою накладною №145 від 01 листопада 2018 року, рахунком на оплату №59 від 29 жовтня 2018 року та актом приймання-передачі до зазначеної видаткової накладної. Також, рух грошових коштів підтверджується виписками по рахунку за 01 листопада 2018 року.

Крім того, позивачем надавалися письмові пояснення щодо зупиненої податкової накладної №3 від 01 листопада 2018 року.

Однак, 27 березня 2019 року контролюючим органом прийнято рішення №1122207/42170894 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання, придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські продукції, складські документи, в тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що податкова накладна №23 від 14 листопада 2018 року складена на підтвердження здійсненої поставки палива дизельного ДП-Л-Євро5-В0 у обсязі 800 літрів та бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5 у обсязі 800 літрів, однак реєстрація даної накладної зупинена у зв`язку з відповідністю податкової накладної критеріям оцінки ризиків, що визначені пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку , а також надана пропозиція надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник позивача повідомив, що зазначений товар (паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0 у обсязі 800 літрів та бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 у обсязі 800 літрів) придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТОТРЕЙД РЕСУРС відповідно до договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №1762/08 від 17 серпня 2018 року, що підтверджується рахунком-фактурою №8119 від 14 листопада 2018 року, видатковою накладною №637943 від 19 листопада 2018 року.

Необхідні документи на підтвердження факту здійснення господарської операції надавалися позивачем у поясненнях до зупиненої податкової накладної №23 від 14 листопада 2018 року.

27 березня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю Лінік Корпорейшн прийнято рішення №1122201/42170894 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання, придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські продукції, складські документи, в тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що позивачем складена податкова накладна №74 від 27 листопада 2018 року на підтвердження здійсненої поставки Бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5 Plus по бланкам дозволу у обсязі 1000 літрів, однак реєстрація вказаної накладної зупинена з підстав відповідності податкової накладної критеріям оцінки ризиків, що визначені пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Крім того, позивачу надано пропозицію подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З наявних матеріалів справи вбачається, що товар (бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 Plus по бланкам дозволу у обсязі 1000 літрів) придбаний позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю СТС-КИЇВ на підставі договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №ТЮ-1-10/10.2018 від 10 листопада 2018 року, що підтверджується рахунком-фактурою №2081 від 27 листопада 2018 року, видатковою накладною №2193 від 27 листопада 2018 року.

Вказані документи, а також докази реалізації товару надані позивачем у письмових поясненнях щодо зупиненої податкової накладної №74 від 27 листопада 2018 року, однак 27 березня 2019 року податковим органом прийнято рішення №1122159/42170894 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання, придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські продукції, складські документи, в тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Товариством з обмеженою відповідальністю Лінік Корпорейшн складена податкова накладна №83 від 29 листопада 2018 року на підтвердження здійсненої поставки бензину А-92 у обсязі 1000 літрів, однак реєстрація зазначеної накладної зупинена з підстав відповідності податкової накладної критеріям оцінки ризиків, що визначені пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Також позивачу надана пропозиція подання пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник позивача повідомив, що товар (бензин А-92 у обсязі 1000 літрів) придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю СТС-КИЇВ відповідно до договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №ТЮ-1- 10/10.2018 від 10 жовтня 2018 року, що підтверджується рахунком-фактурою №2079 від 26 листопада 2018 року, видатковою накладною №2199 від 29 листопада 2018 року.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що зазначені документи та докази реалізації товару надані позивачем у письмових поясненнях щодо зупиненої податкової накладної №83 від 29 листопада 2018 року, однак 27 березня 2019 року податковим органом прийнято рішення №1122164/42170894 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання, придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські продукції, складські документи, в тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

29 листопада 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю Лінік Корпорейшн складено податкову накладну №84 на підтвердження здійсненої поставки палива дизельного ДП-Л-Євро5-В0 у обсязі 3000 літрів, однак реєстрацію вказаної податкової накладної зупинено у зв`язку з відповідністю податкової накладної критеріям оцінки ризиків, що визначені пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . А також надана пропозиція надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що зазначений товар (паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0 у обсязі 3000 літрів) придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТОТРЕЙД РЕСУРС відповідно до договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №1762/08 від 17 серпня 2018 року, що підтверджується рахунком-фактурою №16555 від 29 листопада 2018 року, видатковою накладною №643722 від 29 листопада 2018 року.

Копії зазначених документів надані позивачем разом з письмовими поясненнями щодо зупиненої накладної №84 від 29 листопада 2018 року, однак 27 березня 2019 року податковим органом прийнято рішення №1122171/42170894 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання, придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські продукції, складські документи, в тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

29 листопада 2018 року позивачем складено податкову накладну №87 щодо здійсненої поставки дизельного пального Л-Євро5-К5 Plus по бланкам дозволу у обсязі 3000 літрів та направлено її на реєстрацію, ознак реєстрація такої накладної зупинена у зв`язку з її відповідністю критеріям оцінки ризиків, що визначені пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . А також надана пропозиція надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріалами справи підтверджується, що зазначений товар (дизельне пальне Л-Євро5-К5 Plus по бланкам дозволу у обсязі 3000 літрів) придбаний у TOB СТС-КИЇВ на підставі договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №ТЮ-1-10/10.2018 від 10 жовтня 2018 року, що підтверджується рахунком-фактурою №2083 від 28 листопада 2018 року, видатковою накладною №2201 від 30 листопада 2018 року.

Вказані документи, а також докази реалізації товару надавались позивачем в додаток до письмових пояснень щодо зупиненої податкової накладної №87 від 29 листопада 2018 року, однак 27 березня 2019 року контролюючим органу прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання, придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські продукції, складські документи, в тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

З наявних матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю Лінік Корпорейшн складена податкова накладна №12 від 06 грудня 2018 року щодо підтвердження здійсненої поставки палива дизельного ДП-Л-Євро5-В0 у обсязі 6000 літрів, придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТОТРЕЙД РЕСУРС на підставі договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №1762/08 від 17 серпня 2018 року, що підтверджується рахунком- фактурою №3265 від 06 грудня 2018 року, видатковою накладною №657724 від 07 грудня 2018 року.

За результатами реєстрації зазначеної податкової накладної, позивачем отримано квитанцію, в якій зазначено, що документ прийнято, однак реєстрація податкової накладної, що надійшла - зупинена у зв`язку з відповідністю податкової накладної критеріям оцінки ризиків, що визначені пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . А також надана пропозиція надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріали справи містять докази надання позивачем письмових пояснень щодо суті зупиненої податкової накладної №12 від 06 грудня 2018 року. Водночас, 27 березня 2019 року податковим органом прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1122182/42170894 з підстав ненадання платником податку копій документів - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання, придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські продукції, складські документи, в тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Товариством з обмеженою відповідальністю Лінік Корпорейшн складено податкову накладну №15 від 13 грудня 2018 року щодо підтвердження здійсненої поставки палива дизельного ДП-Л-Євро5-В0 у обсязі 2800 літрів, придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТОТРЕЙД РЕСУРС на підставі договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями нафтопродуктів оптовими партіями №1762/08 від 17 серпня 2018 року, що підтверджується рахунком-фактурою №7589 від 14 грудня 2018 року, видатковою накладною №663097 від 14 грудня 2018 року.

За результатами реєстрації зазначеної податкової накладної, позивачем отримано квитанцію, в якій зазначено, що документ прийнято, при цьому, реєстрація податкової накладної, що надійшла - зупинена, у зв`язку з відповідністю податкової накладної критеріям оцінки ризиків, що визначені пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . А також надана пропозиція надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріали справи містять докази надання позивачем письмових пояснень щодо суті зупиненої податкової накладної №15 від 13 грудня 2018 року. Водночас, 27 березня 2019 року податковим органом прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1122195/42170894 з підстав ненадання платником податку копій документів - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання, придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські продукції, складські документи, в тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Також, позивачем складена податкова накладна №22 від 21 грудня 2018 року щодо підтвердження здійсненої поставки палива дизельного ДП-Л-Євро5-В0 у обсязі 12000 літрів, придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТОТРЕЙД РЕСУРС на підставі договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №1762/08 від 17 серпня 2018 року, що підтверджується рахунком-фактурою №13961 від 27 грудня 2018 року, видатковою накладною №675222 від 27 грудня 2018 року.

За результатами реєстрації зазначеної податкової накладної, позивачем отримано квитанцію, в якій зазначено, що документ прийнято, при цьому, реєстрація податкової накладної, що надійшла - зупинена у зв`язку з відповідністю податкової накладної критеріям оцінки ризиків, що визначені пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . А також надана пропозиція надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наявними матеріалами справи підтверджується подання позивачем контролюючому органу письмових пояснень щодо суті зупиненої податкової накладної №22 від 21 грудня 2018 року, однак 27 березня 2019 року податковим органом прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1122169/42170894 з підстав ненадання платником податку копій документів - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання, придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські продукції, складські документи, в тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Незгода позивача із вказаними рішеннями від 27 березня 2019 року зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На час спірних правовідносин, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який набрав чинності 22 березня 2018 р.

Цією ж постановою Кабінету Міністрів України №117 затверджений і Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно п.5. Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з п.12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зокрема зазначаються: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З матеріалів справи суд вбачає, що в квитанціях по спірним податковим накладним зазначено, що податкові накладні відповідають вимогам п.п. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податків наведено у листі Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року.

Підпунктом 1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Суд зазначає, що контролюючим органом порушено норми п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки ним не зазначено у вказаних квитанціях конкретного чіткого критерію ризиковості платника податків із перелічених в п.п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Так, податковим органом у зазначених квитанціях вказано лише загальне посилання на відповідність податкової накладної/розрахунку коригування критеріям п.п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Натомість, норми Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у вказаних квитанціях конкретного критерію ризиковості прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач був включений до переліку ризикових платників, однак представником відповідачів не повідомлено підстави такого включення до переліку ризикових, як і не надано протоколу комісії, якою прийнято відповідне рішення.

Суд зазначає, що відповідачами не було надано суду доказів того, що Критерії ризиковості платника податків, визначені у листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року, погоджено Мінфіном, як того вимагає пункт 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, проекти актів, які, зокрема, затверджують критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, а відтак є такими, що мають ознаки регуляторного характеру, відтак підпадають під сферу дії Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в цілому та потребують обов`язкової установленої цим Законом процедури їх погодження.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 статті 7 Закону України Про центральні органи виконавчої влади одним з основних завдань міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є, зокрема, забезпечення нормативно-правового регулювання.

Так, згідно з частиною 1 статті 23 зазначеного Закону центральний орган виконавчої влади у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів та доручень Президента України, актів КМУ та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

При цьому, варто врахувати, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм. Зазначені висновки також викладені в листі Державної регуляторної служби України від 19 квітня 2018 року №3890/0/20-18.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що фіскальним органом не доведено правомірності зупинення реєстрації вищезазначених податкових накладних та зобов`язання платника надати додаткові документи, відтак і оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладених є такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Слід зазначити, що посилання податкового органу на те, що у підприємства надані документи не підтверджують реальність господарської операції, суд зазначає, що у відповідності до норм Податкового кодексу України, зокрема статті 75 цього кодексу, дані обставини повинні бути досліджені виключно при проведенні документальної перевірки платника податків, оскільки саме при такій перевірці досліджується своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Дані документи повинні бути досліджені перевіряючим в межах проведеної документальної перевірки в сукупності, оскільки не відображають правильність ведення бухгалтерського чи податкового обліку. На даний час у суду відсутня можливість для дослідження своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, оскільки контроль за дотриманням покладено на контролюючі органи і в разі встановлення відповідних порушень особа притягається до відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством. В даному випадку, предметом розгляду є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, зокрема продавцем та покупцем товару.

Слід зазначити, що при зупиненні реєстрації, податковий орган не навів переліку документів, які необхідно надати позивачу, при цьому не зазначив, що надані документи, складені з порушенням законодавства, про що свідчить відсутність відмітки на спірних рішень щодо відмови в реєстрації податкових накладних.

Також суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За приписами статті 9 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування власної позиції, а судом при виконанні вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Таким чином, суд приходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у місті Києві від 27 березня 2019 року №1122207/42170894, №1122201/42170894, №1122159/42170894, №1122164/42170894, №1122171/42170894, №1122172/42170894, №1122182/42170894, №1122195/42170894, №1122169/42170894 про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом із тим, позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління ДПС у місті Києві виключити з переліку ризикових платників податків Товариство з обмеженою відповідальністю Лінік Корпорейшн задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

Податковим органом не надано до суду ні копії рішення про включення позивача до реєстру ризикових платників, а також не вказано підстав прийняття такого рішення.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (ч. 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п.п. 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 61.1 статті 61 Податкового кодексу України.

Податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України)

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (пункт 71.1 статті 71 Податкового кодексу України)

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. (пункти 74.1, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Пункт 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07 грудня 2017 року №2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII) передбачає, що Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Суд враховує, що Порядок №117 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) а також визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Пункт 17 Порядку передбачено, що під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Пункт 23 Порядку передбачає, що протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Суд зазначає, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому Податковим кодексом України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Дана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховним Судом у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18.

Суд також зауважує, що на користь цієї позиції свідчить аналіз положень підпункту 201.16.3. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України в редакції, яка вже не діяла на час спірних правовідносин, проте чітко визначала, що саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної\розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Після внесення змін до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Законом №2245-VIII законодавець виключив зазначену норму з Кодексу, надавши повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та підстави реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27.08.2019 у справі №540/2077/18.

Таким чином використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Дана позиція суду про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог в цій частині узгоджується із позицією Верховного Суд, викладена в постанові від 03.03.2020 по справі №240/3665/19 адміністративне провадження №К/9901/36283/19.

Суд звертає увагу, що позивачем було обрано належний спосіб захисту своїх прав, зокрема оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у місті Києві від 27 бкерезня 2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні.

В даному випадку, як зазначено вище, зазначені позовні вимоги в цій частині визнані судом правомірними та обґрунтованими, а тому задоволені судом.

В зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, за рахунок відповідачів підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лінік Корпорейшн задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації):