Рішення

від 22.06.2020 по справі 640/4487/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2020 року м. Київ № 640/4487/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Петрівське до:Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про:визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ Петрівське (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 4, код ЄДР: 42121683) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДР: 39292197), Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980), в якому просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 25.01.2019 № 1059526/42121683 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 28.08.2018;

2) визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС України з питань розгляду скарг від 13.02.2019 № 8654/42121683/2;

3) зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну ТОВ ВКФ Петрівське від 28.08.2018 № 8 в ЄРПН.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на протиправності оскаржуваних рішень (рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 25.01.2019 № 1059526/42121683 та рішення комісії ДФС України з питань розгляду скарг від 13.02.2019 № 8654/42121683/2).

Пояснює, що 28.08.2018 ТОВ ВКФ Петрівське за результатами здійснення фінансово господарської операції, на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України в електронному вигляді складено покупцю - ТОВ Вартіс податкову накладну № 8 від 28.08.2018 на загальну суму 1 175 937,02 грн. та 14.09.2018 направлено її на реєстрацію в ЄРПН.

Разом з тим, згідно отриманої квитанції № 1 від 15.09.2018 податкова накладна прийнята, але реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України. При цьому, у такій квитанції зазначено про те, що виявлено помилки: ПН/РК відповідає вимогам п/п 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку достатніх для зупинення реєстрації ПК/РК в ЄРПН. При цьому, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Як звертає увагу суду позивач, керуючись п. 15 загальної частини Порядку зупинення реєстрації податкової накладної8/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 позивачем 23.01.2019 було надано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, за словами позивача до контролюючого органу ним було подано весь пакет документів, які, на думку позивача, підтверджують реальність здійснення господарської операції, зокрема, договори, специфікації, видаткову накладну, довіреність, залізничну накладну, сертифікат якості, рахунок-фактуру, оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за серпень 2018 року, заявку-угоду, контракт, інвойс, платіжні доручення, вантажно-митну декларацію, рахунок на оплату, акт наданих послуг, банківські виписки.

Позивач наголошує, що в усіх письмових поясненнях, що надавалися у довільній формі до повідомлення та скарги деталізовано із копіями усіх необхідних документів, що підтверджують реальність господарської операції, зазначеної у відповідній податковій накладній. Товариство надано повну інформацію про хід проведеної господарської діяльності.

Натомість, за твердженням позивача, контролюючий орган грубо порушив не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку № 117, оскільки у квитанціях ним не зазначеного конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН на підставі якого здійснено зупинення реєстрації ПН, натомість у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначених п/п 16 п. 1 Критерію.

Акцентує позивач також увагу суду і на те, що виходячи із наданої ГУ ДФС у м. Києві відповіді від 08.11.2018 № 98240/10/26-15-41-05-14, ТОВ ВКФ Петрівське не значиться у переліку ризикових платників податків.

Підсумовуючи викладене позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позиція відповідачів.

У відзивах а позовну заяву, які є ідентичними, відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на положення профільних нормативно-правових актів, зазначивши, що Комісія діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені нормами законодавства.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою суду від 25.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та викрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у ній матеріалами.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

16.07.2018 між ТОВ ВКФ Петрівське , як постачальником та ТОВ Вартіс , як покупцем був укладених договір № 16/07-18, відповідно до якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця металопродукти, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти товар і здійснити його оплату на умовах договору.

Так, на виконання вказаного договору між покупцем та постачальником 23.08.2018 сторони уклали специфікацію № 20, відповідно до якої сторони домовились про поставку товару на загальну суму 1175937,02 грн., в тому числі ПДВ 195989,50 грн., умови поставки: DDP (Інкотермс 2010) - склад покупця, який розташований за адресою: Київська область, Києво-Святощинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 21, строк поставки 31.08.2018, на умовах оплати із відстроченням платежу протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання погоджених сторонами умов постави товару за специфікацією № 20, постачальником 28.08.2018 за видатковою накладною № 20 був переданий покупцю товар - катанка 6.5 мм в бунтах до 1.8 т на загальну суму 1175937,02 грн., в тому числі ПДВ 195989,50 грн.

28.08.2018 за результатами першої події - відвантаження товару ТОВ ВКФ Петрівське виписано на адресую покупця - ТОВ Вартіс податкову накладну № 8 від на загальну суму 1 175 937,02 грн. та 14.09.2018 направлено її на реєстрацію в ЄРПН.

Натомість 25.01.2019 комісію ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від № 1059526/42121683 про відмову у в реєстрації податкової накладної № 8 від 28.08.2018.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач 25.01.2019 звернувся зі скаргою на вказане рішення.

Однак, рішенням комісії ДФС України з питань розгляду скарг від 13.02.2019 № 8654/42121683/2 скаргу позивача від 25.01.2019 залишено без задоволення, а рішення комісії від 25.01.2019 1059526/42121683 про відмову реєстрації податкової накладної № 8 від 28.08.2018, без змін.

Позивач, вважаючи свої права порушеними, а спірні рішення неправомірними, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Щодо оскарження рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 25.01.2019 № 1059526/42121683 про відмову у в реєстрації податкової накладної № 8 від 28.08.2018, то суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до п. 188.1 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1. ПК України).

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (Порядок № 1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Слід додати, що відповідно до п. 201.7. ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів /послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ПК України також передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Таким чином, є обов`язком постачальника робіт/товарів/послуг видати податкову накладну з урахуванням наведених вище вимог.

У даному випадку на дату постачання товару (видаткова накладна від 28.08.2018 № 20) у позивача виник обов`язок формування за правилом першої події та реєстрації податкової накладної, тобто ці дії він зобов`язаний вчинити незалежно від волі фіскального органу.

Між тим , реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах , визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Слід зазначити, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (Порядок № 117).

Пунктом 6 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється .

Пунктом 10 Порядку 117 було передбачено, що Критерії ризиковості платника податку , на які посилаються відповідачі, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Пунктом 21 цього Порядку визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Критерії ризиковості платника податку визначені у листі ДФС України від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18.

У той же час, проаналізувавши зміст Порядку, встановлено, що хоча їх визначення покладено на КМ України, його положеннями не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, або підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, як то передбачено п.201.16 Податкового кодексу України, натомість, на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити відповідні критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Слід зазначити, що листом від 27.02.2018 №2216/0/20-18 Державна регуляторна служба України доводила до відома Міністерства фінансів України, як розробника проекту постанови № 117 від 21.02.2018 про те, що Критерії ризиковості підпадають під сферу дії Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в цілому та потребують обов`язкової установленої цим Законом процедури їх погодження.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак, за відсутності визначення вказаних критеріїв Кабінетом Міністрів України, зазначені у вищезгаданому листі ДФС України тези щодо критеріїв ризиковості не можуть бути джерелом права відповідно до статті 7 КАС України, не можуть встановлювати обов`язкових правил поведінки, не є обов`язковими для виконання та, відповідно, такого роду листи не підлягають виконанню та застосуванню .

Вказані висновки відповідають висновкам судів у судових рішеннях у справі 826/12108/18 .

Так, рішенням ОАС м. Києва від 05.06.2019, яке набрало законної сили 10.12.2019, визнано протиправними та нечинними п. 10, п. 20, п. 21 Порядку № 117.

Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 визнав, що нормою пункту 201.16 ПК України Кабінету Міністрів України надано право визначати виключно порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до неї в ЄРПН, у той час як спірною постановою врегульовані питання як зупинення, так і відмови у такій реєстрації, що доводить факт прийняття відповідачем (КМУ) постанови (Порядку № 117) за відсутності повноважень в частині відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до неї в ЄРПН.

Суд акцентує увагу на тому, що за змістом ч. 1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Оскільки Критерії ризиковості, затверджені листом ДРС України не можна вважати законодавством з урахуванням неведених вище судом доводів, а існування вказаних Критеріїв призводить до порушення прав позивача у формі зупинення поданої ним до реєстрації податкової накладної та одночасно призводить до необхідності надання позивачем додаткових документів для підтвердження правомірності складення такої податкової накладної, суд приходить до висновку, що зупинення реєстрації вищезгаданої податкової накладної на підставі п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку є протиправним , що є самостійною та достатньою підставою для висновку про протиправність похідного від цього зупинення реєстрації - рішення про відмову у реєстрації вищезгаданої податкової накладної.

Більш того, навіть в умовах застосування відповідачами вказаних критеріїв, визначених листом, у даному випадку, суд звертає увагу, що фіскальним органом не вказано у квитанції конкретних документів, вичерпний перелік який встановлений листом ДФС України від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18, які позивач має надати.

Між тим, виходячи із власного розуміння обсягу необхідних документів, позивач направив в електронному вигляді до ДФС України пояснення та документи, які у достатній мірі дають уяву та розуміння характеру та обсягу господарської операції.

Контролюючим органом доказів та обґрунтувань на спростування вказаних фактів суду надано не було.

Разом з тим, незважаючи на подання позивачем документів, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Оскаржуване рішення також не містить конкретного визначення - яких конкретно документів недостатньо, чи - у чому полягають порушення з боку позивача. По суті рішення містить лише набір відміток щодо документів загального характеру.

Відповідачі так і не навели жодних конкретних обставин (в контексті характеру операції, періоду поставки), які б виправдовували правомірне зупинення реєстрації ПН та відмови у її реєстрації, підтверджували обґрунтованість сумнівів, які зумовили зупинення реєстрації ПН, як і не довели недоліків документів, у т.ч. поданих позивачем документів після зупинення реєстрації ПН.

У той же час, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з оцінкою усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 25.01.2019 № 1059526/42121683 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 28.08.2018, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо оскарження позивачем рішення комісії ДФС України з питань розгляду скарг від 13.02.2019 № 8654/42121683/2, то вказана вимога позивача задоволенню не підлягає, оскільки рішення про результати розгляду скарги, саме по собі не має юридичного значення для цілей створення правових наслідків для позивача, не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку.

Разом з тим, враховуючи, що судом встановлено відсутність правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну датою її фактичного надходження.

Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту, щодо зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судовий збір підлягає стягненню пропорційного з кожного з відповідачів.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Петрівське (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 4, код ЄДР: 42121683) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 25.01.2019 № 1059526/42121683 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 28.08.2018.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДР: 39292197; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 28.08.2018, датою її фактичного надходження.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Петрівське (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 4, код ЄДР: 42121683) сплачений судовий збір:

у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980);

у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДР 39292197; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) та п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX).

Суддя О.А. Кармазін