Рішення

від 18.06.2020 по справі 337/1155/20

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

18.06.2020

ЄУН № 337/1155/20

Провадження № 2/337/953/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді - Сидорової М.В.

за участю секретаря - Шелудько О.О.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2020 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що відповідач ОСОБА_5 є його батьком. На даний час він досяг 18 років та з 01.09.2017р. є студентом Запорізького електротехнічного коледжу Запорізького національного університету (Запорізький електротехнічний коледж Національного технічного університету Запорізька політехніка ). Навчається на третьому курсі, строк навчання до 30.06.2021р. Згідно з договором про надання платних освітніх послуг №04/Р17-9 від 13.08.2017р., загальна вартість освітньої послуги становить 38110,00грн. Він потребує матеріальної допомоги від батька, оскільки навчається на денній формі, тому не має можливості працювати, навчання платне, також він потребує витрат на проїзд до місця навчання, проживання, одяг, харчування, придбання підручників. Вважає, що відповідач може надавати йому матеріальну допомогу, оскільки він працездатний, офіційно працює, має постійний дохід.

Просить стягнути з відповідача на його користь аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до закінчення терміну навчання.

Ухвалою суду від 03.04.2020р. відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

01.06.2020р. від представника відповідача ОСОБА_5 до суду надійшов відзив на позов в якому зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими, наразі відповідач не має можливості надавати повнолітньому сину матеріальну допомогу, в тому числі в розмірі 1/4 частини свого заробітку, оскільки на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей: донька від шлюбу з третьою особою ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утримання якої він сплачує аліменти, та син від другого шлюбу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом з ним. Крім того, відповідач має ряд інших грошових зобов`язань, зокрема, два грошових зобов`язання за договорами, укладеними з ПАТ Райффазен Банк Аваль , щомісячно сплачує банку платежі в розмірі 968,62грн. та 1929,33грн. Також з його заробітної плати щомісячно здійснюється відрахування за виконавчим провадженням, відкритим на користь АТ Перший український міжнародний банк . На праві власності житла не має, мешкає в квартирі, яка належить його дружині та її батькам, які також проживають у цій квартирі, мають похилий вік та мінімальну пенсію. Відповідач сплачує комунальні послуги. При цьому мати позивача - третя особа ОСОБА_3 , яка також повинна утримувати сина, має кращу можливість утримувати сина, оскільки окрім заробітної плати та аліментів на утримання неповнолітньої доньки, щороку отримує орендну плату в розмірі 21556,88 грн. за передачу в оренду земельної ділянки, яка належить їй на праві власності. Через фінансову неспроможність відповідача сплачувати аліменти, просить в задоволенні позову відмовити, але допускає стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі, але не більше 1000 грн. щомісячно.

Позивач ОСОБА_7 в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує повністю, просить його задовольнити.

Представник позивача - адвокат Вертелецька Т.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві та додатково пояснила, що позивач є студентом денної форми навчання, в зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги від батька, оскільки сам можливості працювати не має. Добровільно батько позивачу таку допомогу не надає, хоча має таку можливість, оскільки працює, стабільно отримує заробітну плату. Наявність у відповідача боргів не є підставою для звільнення його від обов`язку утримувати сина під час навчання до досягнення останнім 23 років. На даний час позивач повністю знаходиться на утримання матері, яка має ще неповнолітню доньку, повністю оплачує навчання сина, з вересня 2020 року плата за навчання позивача збільшується. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - адвокат Дьякова Т.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та пояснила, що відповідач до грудня 2019р. справно платив аліменти на утримання позивача та неповнолітньої доньки, які утримувались з його заробітної плати в розмірі 1/3 частини доходу на користь третьої особи - ОСОБА_3 . Інших доходів крім заробітної плати не має. Наразі з його заробітної плати утримується аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини (16,7%) заробітку та борг за виконавчим провадженням на користь АТ ПУМБ . Крім того відповідач сплачує два кредити, а 02.06.2020р. Хортицьким районним судом м.Запоріжжя видано судовий наказ про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_10 , 2013 р.н., в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 01.06.2020р. і до повноліття сина. На даний час він знаходиться у шлюбі, але через борги відносини в сім`ї погіршились. Власного житла не має, зареєстрований в квартирі дружини. В той же час мати позивача отримує дохід у вигляді заробітної плати, орендної плати за земельну ділянку, яка належить їй на праві власності, аліменти на утримання неповнолітньої доньки. Знаходиться в кращому матеріальному положенні, чим відповідач та може надавати сину матеріальну допомогу. Просить в позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ОСОБА_7 підтримала повністю, просить його задовольнити. Додатково суду пояснила, що син проживає разом з нею та перебуває на повному її утриманні. Позивач аліменти на утримання сина платив лише за рішенням суду, бажання надавати добровільно матеріальну допомогу на час навчання сина у нього немає, тому син і звернувся до суду. Зараз син навчається на денному відділенні, оплату за навчання здійснює лише вона, вартість оплати постійно збільшується. Крім цього потрібні кошти на придбання їжі, підручників, канцелярського приладдя та інші побутові потреби. Син власних доходів немає і не може забезпечити свої потреби. Вважає, що батько може надавати йому матеріальну допомогу. Вона працює, після відрахувань податків, отримує заробітну плату в розмірі 8000 грн. Земельна ділянка лише оформлена на неї, а фактично від суми орендної плати вона отримує приблизно 5000грн. на рік, інші кошти розподіляються між її ріднею. Отримує від відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 1/6 частки його доходу, які витрачає на доньку. Однак її коштів не вистачає на достатнє утримання сина, просить позов задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за такими підставами.

Суд встановив, що відповідач ОСОБА_5 та третя особа ОСОБА_3 є батьками позивача ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На даний час ОСОБА_7 разом з матір`ю ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , навчається в Запорізькому електротехнічному коледжі Національного університету Запорізька політехніка на 3 курсі денної форми навчання. Термін навчання з 01.09.2017р. по 30.06.2021р .

Згідно з договором про надання платних освітніх послуг №04/Р17-9 від 13.08.2017р. та Додатковою угодою №1 до вказаного договору, які укладені між Запорізьким електротехнічним коледжем Національного університету Запорізька політехніка та ОСОБА_3 , загальна вартість освітньої послуги, яка надається студенту ОСОБА_7 , становить 38110,00грн.

Згідно з платіжними дорученнями від 22.11.2019р., 21.12.2019р., 22.01.2020р., 25.02.2020р., 23.03.2020р. ОСОБА_3 здійснила оплату за навчання ОСОБА_7 за період з грудня 2019р. по квітень 2020р. в загальній сумі 5105,00 грн.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №74542 від 10.04.2020р., у ОСОБА_7 за період з 1 кварталу 2019р. по 4 квартал 2019р. доходи відсутні.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 має малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 16.12.2017р. перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11 , зареєстрований в квартирі АДРЕСА_3 , яка на праві спільної часткової власності належить дружині відповідача - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , ОСОБА_13 по 1/3 частині кожному. Відомості про право власності ОСОБА_5 на нерухомість станом на 28.05.2020р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Згідно з рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 29.09.2014р. з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.07.2014р. і до досягнення дітьми повноліття.

За результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВПП та Інформації з Єдиного реєстру боржників, станом на 27.05.2020р. відносно ОСОБА_5 відкрито два виконавчих провадження: 16.10.2014р. у Вознесенівському ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на користь ОСОБА_3 ; 29.02.2020р. у Приватного виконавця Проценко Д.Ю ОСОБА_14 на користь АТ ПУМБ .

Також судом встановлено, що ОСОБА_5 працює огнеупорщиком ПрАТ Укрграфіт , отримує заробітну плату, нарахований розмір якої в квітні 2020р. становив 14547,31 грн., в травні 2020р. - 14435,81грн. Із заробітної плати відповіідача утримуються податки, військовий збір, заборгованість на користь АТ ПУМБ та аліменти на користь ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини (16,7%) заробітку на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_8 .

02.06.2020р. Хортицьким районним судом м.Запоріжжя видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше 10 прожиткових мвнвмумів для дитини відповідного віку, починаючи з 01.06.2020р. і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Крім того, відповідач ОСОБА_5 має кредитні зобов`язання за договорами: про надання банківських послуг та послуг в сфері страхування №014/0871/82/0310079 від 11.07.2016р., який укладений з ПАТ Райффазен Банк Аваль про надання кредиту в сумі 26619,34 грн. строком до 11.07.2022р.; про надання банківських послуг та послуг в сфері страхування №014/0871/82/0365928 від 07.12.2017р., який укладений з ПАТ Райффазен Банк Аваль про надання кредиту в сумі 57453,42 грн. строком до 07.12.2023р.

Також судом встановлено, що третя особа ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 12.5196 га за адресою: Запорізька область, Розівський район, с/рада Солодководненська, кадастровий номер 2324984800:01:002:0041, яку з 29.12.2015р. на праві строкового платного користування передала в оренду ТОВ НВП Агрофірма Солодководне . Орендна плата встановлена сторонами у розмірі 21556,88 за один календарний рік.

Відповідно до ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину ( стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3- -2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає доведеною ту обставину, що позивач ОСОБА_7 , який є повнолітнім сином відповідача ОСОБА_5 , у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги з боку батька, оскільки форма навчання є денною, що, в свою чергу, виключає можливість власного працевлаштування, навчання відбувається на контрактній основі, будь-яких джерел доходу немає, потребує матеріальних витрат на оплату навчання, їжу, одяг, придбання підручників та інших матеріалів для навчання, стипендію не отримує.

Відповідач матеріальної допомоги у добровільному порядку повнолітньому сину, який продовжує навчання, не надає, фактично переклавши обов`язок піклуватися та матеріально забезпечувати повнолітнього сина, який навчається, винятково на мати - ОСОБА_3 , що не відповідає нормам закону.

Також суд враховує, що мати позивача - ОСОБА_3 , з якою він разом мешкає та на утриманні якої він після досягнення повноліття фактично знаходиться, отримує орендну плату за передачу земельної ділянки в оренду, працює і за її поясненнями має середньомісячну заробітну плату в розмірі 8000 грн., але вона в повному обсязі не має можливість надавати сину достатню матеріальну допомогу, оскільки крім утримання сина, здійснення плати за його навчання, має як і відповідач на утриманні неповнолітню доньку.

Суд вважає, що відповідач ОСОБА_5 як батько може надавати сину матеріальну допомогу, оскільки він працездатного віку, офіційно працевлаштований і має регулярний дохід, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що за станом здоров`я або з інших причин взагалі не має можливості сплачувати позивачу аліменти, суду не надав.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню, суд відповідно до ст.182, 200 СК України враховує те, що позивач ОСОБА_7 фізично здоров, матеріально не забезпечений, а відповідач, як вже зазначалось, працездатний, офіційно працевлаштований, має регулярний дохід у вигляді заробітної плати, середній розмір якої за квітень-травень 2020р. становив 14491,56 грн. Також суд враховує, що відповідач за судовими рішеннями зобов`язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , 2008 р.н., в розмірі 1/6 частини заробітку, та на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 , 2013 р.н., в розмірі 1/4 частини заробітку, має невиконані зобов`язання за кредитними договорами.

Враховуючи зазначені обставини, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд відповідно до вимог ст.182, 200 СК України, вважає доцільним визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1/8 частини його заробітку (доходу) щомісячно на увесь період навчання сина.

Такий розмір аліментів, з урахуванням можливостей третьої особи ОСОБА_3 надавати сину посильну матеріальну допомогу, на думку суду, забезпечить ОСОБА_7 достатній рівень життя.

Розмір аліментів, що визначений позивачем - 1/4 частина заробітку відповідача щомісячно, суд вважає перебільшеним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам ст.182, 200 СК України. Доказів того, що відповідач спроможний сплачувати аліменти саме в такому розмірі, суду не надано.

Судом при постановленні рішення не приймаються доводи представника відповідача про неможливість відповідача сплачувати аліменти повнолітньому сину, оскільки на його утриманні вже знаходяться двох неповнолітніх дітей через те, що утримання одних дітей не є підставою для відмови батька в утриманні іншої дитини. Сімейним кодексом України не передбачено такої підстави для відмови у стягненні аліментів як утримання інших дітей.

Різноманітні аргументи щодо браку коштів у платника аліментів та наявність у нього кредитних зобов`язань сприймаються судом критично. Невиконані кредитні зобов`язання відповідача жодним чином не позбавляють його обов`язку утримувати повнолітнього сина, який продовжив навчання.

Доводи представника відповідача про отримання відповідачем незначних доходів, не обумовлено непереборними об`єктивними чинниками, в силу яких відповідач не може отримувати дохід для належного утримання своєї дитини, яка продовжує навчання, та його гідного розвитку, здобуття професії.

Крім того, матеріальне становище не оцінюється тільки виходячи з розміру заробітку (доходу) платника аліментів. До уваги також слід брати рівень життя відповідача, які оцінюються непрямими методами (зокрема, за його витратами, наявністю певного майна). В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач немає іншого доходу, а також доказів відсутності у нього на праві власності майна, зокрема цінного рухомого майна, що може бути використано на утримання дітей.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 840,80грн.

Згідно зі ст.430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Повний текст рішення складено 22.06.2020 року.

Керуючись ст.182, 199-201 СК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,258,263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), аліменти на його утримання у зв`язку з продовженням навчання в розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27.03.2020 року і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2021 року.

Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 840,80 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя М.В.Сидорова