Постанова

від 22.06.2020 по справі 440/3690/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: О.О. Кукоба

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 р. Справа № 440/3690/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2019, повний текст складено 09.12.19 по справі № 440/3690/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО"

до Управління Держпраці у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування постанови і припису,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати припис Управління Держпраці у Полтавській області від 29.08.19 № ПЛ4460/157/АВ/П про усунення виявлених порушень, постанову Управління Держпраці у Полтавській області від 12.09.19 № ПЛ4460/157/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог посилався на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильність та неповноту дослідження доказів і невірне встановлення обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи судом, зазначив, що при винесення оскаржуваного припису відповідачем здійснено передчасно, оскільки на той момент позивачем не надано зауважень до акту перевірки. Отже, і винесення оскаржуваної постанови відповідачем протиправно здійснено без урахування змісту зазначених зауважень. По суті виявлених порушень позивач наголошував, що ОСОБА_1 виконувались роботи за договором цивільно-правового характеру, трудових відносин у даному випадку не було.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, у період з 21.08.2019 по 29.08.2019 фахівцями Управління Держпраці у Полтавській області проведено інспекційне відвідування ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині порядку оформлення трудових відносин, дотримання робочого часу, часу відпочинку, оплати праці.

За наслідками інспекційного відвідування складено акт 29.08.19 №ПЛ4460/157/АВ, яким зафіксовано порушення ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" вимог ст. ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України в частині допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору шляхом його підміни цивільно-правовою угодою.

29.08.2019 Управлінням Держпраці у Полтавській області винесено припис про усунення виявлених порушень № ПЛ4460/157/АВ/П.

30.08.2019 Управлінням Держпраці у Полтавській області прийняте рішення № ПЛ4460/157/АВ/П/ПТ/ІП/ТД щодо розгляду справи про накладення штрафу відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП щодо ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" 12.09.2019, про що повідомлено позивача 02.09.2019.

12.09.2019 на підставі вищезазначеного акту інспекційного відвідування Управлінням Держпраці у Полтавській області прийнято постанову № ПЛ4460/157/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" штрафу у розмірі 125190 грн.

Позивач не погоджуючись з приписом та постановою відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано вимог ст. 24 КЗпП України в частині обов`язкового укладання трудових договорів у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Статтею 1 Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877 визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині порушення відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування слід вказати, що згідно зі ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Отже, відповідачем на підставі отриманого 01.07.2019 від ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" повідомлення про нещасний випадок (гостре професійне захворювання (отруєння), що стався 01.07.2019 о 10:15 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано наказ № 177П від 19.08.2019, яким визначено провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю у діяльності, у тому числі, ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО".

У ході судового розгляду встановлено, що позивачем допущено фахівців Управління Держпраці у Полтавській області до проведення інспекційного відвідування.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо винесення оскаржуваного припису без урахування зауважень позивача до акту інспекційного відвідування, що на думку позивача, є порушенням п. 16 ч. 1 ст. 10 Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, положеннями зазначеної норми передбачено право суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

У той же час, норми щодо правового регулювання здійснення державного нагляду надаючи суб`єкту господарювання право подання зауважень чи заперечень до акту інспекційного відвідування, не містять заборони суб`єкту владних повноважень у разі необхідності вжиття заходів реагування за наслідками проведеного заходу державного нагляду (контролю) складати відповідні приписи, розпорядження, інші розпорядчі документи щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, до моменту отримання таких заперечень чи зауважень суб`єкта господарювання.

У даному випадку інспекційне відвідування ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" проведено у присутності уповноваженої особи підприємства - директора Невєрова К.В., який заперечень щодо здійснення заходу державного контролю не мав, здійснив допуск інспектора праці до проведення інспекційного відвідування, надав необхідні документи.

Копії складених акту інспекційного відвідування та припису директором Невєровим К.В. 03.09.2019 отримані, що підтверджується відповідним підписом на зазначених документах із відміткою із зауваженнями .

При цьому, зауваження до акту інспекційного відвідування до Управління Держпраці у Полтавській області направлені позивачем 05.09.2019, та долучені відповідачем до акту.

Щодо виявлених відповідачем у ході проведення інспекційного відвідування порушень та винесених на підставі цього оскаржуваних припису та постанови колегія суддів зазначає наступне.

Правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому, такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.

За підсумками проведеного інспекційного відвідування ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" встановлено факт допущення до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За визначенням ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч. 1 статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Колегія суддів зазначає, що діяльність працівника в рамках трудового договору характеризується наступними правовими ознаками: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); не на свій страх і ризик, а шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Такі ознаки трудового договору визначені положеннями КЗпП України та іншими законодавчими актами, що регулюють трудові відносини: Закон України Про відпустки , Закон України Про оплату праці , Закон України Про колективні договори і угоди , Закон України Про охорону праці .

Водночас, відповідно до цивільно-правового договору одна сторона зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

У свою чергу, відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Таким чином, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик; предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт, за наслідками яких замовник зобов`язується оплатити підрядникові виконану ним роботу, тобто предметом є кінцевий результат, а не процес праці; метою договору підряду є отримання певного матеріального результату.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 року по справі № 127/21595/16-ц, зазначивши, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Так, згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, щодо кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" (замовник) укладено цивільно-правовий договір від 25.04.2019 та від 03.06.2019 із ОСОБА_1 (виконавець), за змістом яких замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи (надати послуги): послуги з прокладання каналізаційної мережі.

За виконану роботу замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 10,11 грн. за 1 м. прокладеної каналізаційної мережі (пункт 2.1).

На підтвердження виконання умов договору надано підписані акти приймання-передачі виконаних робіт від 25.04.2019, 26.04.2019, 15.05.2019, 23.05.2019, 18.06.2019, 25.06.2019.

Дослідивши зазначені акти колегія суддів погоджується зі твердженням суду першої інстанції, що роботи ОСОБА_1 виконувались щоденно на постійній основі.

При цьому, оплата за виконану роботу ОСОБА_1 проводилась у дні виплати заробітної плати одночасно з іншими найманими працівниками товариства, про що свідчать відомості розподілу витрат та платіжні доручення, у графі "призначення платежу" яких проти прізвища ОСОБА_1 значиться: "заробітна плата".

Крім того, слід звернути увагу, що вперше виплата коштів ОСОБА_1 проведена 24.04.2019, у той час як перший цивільно-правовий договір із ним укладений 25.04.2019.

Штатний розпис ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" передбачає три штатні одиниці вантажника, що у період з 01.01.2018 по 31.07.2019 залишались вакантними.

Також, колегія суддів вказує, що ОСОБА_1 підпорядковувався вимогам нормативних актів з питань охорони праці, що підтверджується журналом реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (розпочато 02.01.2018), у якому вказано про наступну дату проведення вступного інструктажу 01.07.2019 із підписом ОСОБА_1 як особи, яку інструктують (професія, посада особи, яку інструктують - ЦПД, вантажник).

При цьому, п. 1 розділу 2 "Завдання та обов`язки" посадової інструкції вантажника, затвердженої директором ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО", передбачено, що вантажник виконує монтаж та демонтаж каналізаційної мережі.

Так, згідно з п. 6.1 розділу 6 НПАОП 0.00-4.12-05 Типового положення про навчання та перевірку знань з питань охорони праці працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

Відповідно до ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний: визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Також, ст. 153 КЗпП України на власника або уповноважений ним орган покладено систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони.

Таким чином, проведення з працівниками інструктажів на робочому місці, що фіксується у журналі інструктажу, свідчить про виконання обов`язку позивача як роботодавця вимог КЗпП України, та додатково підтверджує наявність саме трудових відносин між сторонами, а не цивільно-правових за договорами надання послуг.

Отже, враховуючи суть зазначених цивільно-правових договорів колегія суддів доходить висновку, що предметом цих договорів є саме процес праці, а не її кінцевий результат.

У даному випадку, ОСОБА_1 , з яким позивачем укладено цивільно-правовий договір, повинен був виконувати систематично певні трудові функції відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк.

Роботи, виконання яких передбачають вказані договори не носять разового характеру та передбачають систематичне виконання обов`язків, та такі умови є однотипними для договорів.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що відносини за цивільно-правовими угодами, укладеними між позивачем та ОСОБА_1 , фактично є трудовими.

При цьому, оформлення таких трудових відносин шляхом підписання трудового договору, видання відповідного наказу чи розпорядження роботодавця чи уповноваженого ним органу, позивачем проведено не було, з огляду на що колегія суддів вважає обґрунтованим висновок відповідача щодо порушення позивачем вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності припису Управління Держпраці у Полтавській області від 29.08.19 № ПЛ4460/157/АВ/П про усунення виявлених порушень, постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 12.09.19 № ПЛ4460/157/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив докази по справі, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 по справі № 440/3690/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов