Ухвала

від 22.06.2020 по справі 127/13083/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/13083/20

Провадження №1-кс/127/5866/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділурозслідування особливотяжких злочинівСУ ГУНаціональної поліціїу Вінницькійобласті капітанаполіції ОСОБА_3 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 , 19.06.2020 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , який обіймає посаду заступника начальника Управління начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, тобто обіймає посаду, яка у відповідності до абз. 1 п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» відноситься до посад категорії «Б», оскільки ОСОБА_4 є заступником керівника державного органу, юрисдикція якого поширюється на одну з областей та згідно з п. 2 Примітки до ст. 368 КК України єслужбовою особою, яка займає відповідальне становище, усвідомлюючи своє становище та важливість посади, керуючись мотивом систематичного отримання неправомірної вигоди, у невстановлений досудовим розслідуванням час вступив у попередню змову з головним спеціалістом відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які у подальшому розробили злочинний план спільних дій, спрямованих на вимагання та отримання неправомірної вигоди від суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, що здійснюють вантажні перевезення та подальший розподіл злочинно набутого майна між собою.

Так, 05.06.2020, приблизно о 20:02 год. перебуваючи у службовому відрядженні на стаціонарному посту для здійснення габаритно-вагового контролю, розташованому за адресою: вул. Набережна-Корчуватська, м. Київ, реалізуючи свій злочинний умисел та виконуючи заздалегідь спланований алгоритм дій, після зупинки вантажного транспортного засобу марки MANд.н.з. НОМЕР_1 (Російська Федерація) під керуванням громадянина Республіка Молдова ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та проходження вагового контролю, ОСОБА_4 наказав ОСОБА_6 прослідувати до службового автомобіля марки «Opel» моделі «Movaro» д.н.з. НОМЕР_2 , де також знаходився ОСОБА_5 .. Перебуваючи у вказаному автомобілі, ОСОБА_4 висловив на адресу ОСОБА_6 вимогу надати йому дозвіл на вїзд та рух територією україни вантажного транспортного засобу у міжнародному автомобільному сполученні, після чого, усвідомлюючи, що у зазначеному документі в графах «вантажопідйомність - 32300 тон», і «власна маса 9700 тон» відсутність роздільних знаків, що призводить до вираження маси у кілограмах є технічною помилкою, а не дійсним правопорушенням, маючи на меті отримання неправомірної вигоди, використовуючи надану йому владу повідомив ОСОБА_6 про те, що під час митного контролю його буде притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 2000 гривень, однак, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій повідоми, використовуючи надану владу та авторитет займаної посади перед громадянином іншої держави, створивши обстановку неможливості ухилення від надуманої адміністративної відповідальності, висловив вимогу ОСОБА_6 сплатити штраф на місці на у вдвічі меншому розмірі, на що ОСОБА_6 погодився, однак повідомив, що може сплатити лише 800 гривень та передав їх ОСОБА_4 .

У подальшому, продовжуючи реалізацію спільно розробленого злочинного плану, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 залишив службовий транспортний засіб, а ОСОБА_5 взяв грошові кошти у сумі 800 гривень та поклав їх до чорної сумки з метою подальшого росподілу з ОСОБА_4 .

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи своє становище та важливість посади, керуючись мотивом систематичного отримання неправомірної вигоди, у невстановлений досудовим розслідуванням час вступив у попередню змову з головним спеціалістом відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області ОСОБА_5 у подальшому розробили злочинний план спільних дій, спрямованих на вимагання та отримання неправомірної вигоди від суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, що здійснюють вантажні перевезення та подальший розподіл злочинно набутого майна між собою.

Так, 05.06.2020 приблизно о 20:08 год., перебуваючи у службовому відрядженні на стаціонарному посту для здійснення габаритно-вагового контролю, розташованому за адресою: вул. Набережна-Корчуватська, м. Київ, реалізуючи свій злочинний умисел та виконуючи заздалегідь спланований алгоритм дій, після зупинки вантажного транспортного засобу марки DAFднз. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7 , з метою проведення вагового контролю в результаті якого виявлено 200 кг понаднормового навантаження на задню вісь зазначеного транспортного засобу.

Водночас, переслідуючи мету повторного отримання неправомірної вигоди, реалізуючи попередньо обумовлений з ОСОБА_5 злочинний план дій, замість виконання визначених положенням про Укртрансбезпеку обов`язку щодо складення відповідного акту виявленого правопорушення, наказав ОСОБА_7 службового автомобіля марки «Opel» моделі «Movaro» д.н.з. НОМЕР_2 у якому знаходився ОСОБА_5 ..

Так, перебуваючи поблизу зазначеного транспортному засобі, після недовготривалої розмови з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , переслідуючи мету повторного отримання неправомірної вигоди шляхом зловживання владою, реалізуючи заздалегідь обдуманий з ОСОБА_4 план дій, висловив на адресу ОСОБА_7 вимогу передати йому грошові кошти у сумі 1000 грн із розподілу 500 грн йому та 500 грн ОСОБА_4 , на що ОСОБА_7 , будучи впевненим у відсутності перезавантаження задньої осі його транспортного засобу, погодився.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_5 запросив ОСОБА_8 до службового транспортного засобу, де, через рукостискання долонь рук з ОСОБА_7 , повторно, отримав від останнього неправомірну вигоду у сумі 1000 грн.

Відразу після вчинення зазначених дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 викрито та затримано працівниками правоохоронних органів.

Письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України складено 06.06.2020 та цього ж дня вручено ОСОБА_4 .

Одночасно з викладеним,в ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №212961863від 18.06.2020 встановлено, що підозрюваному ОСОБА_4 який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який має високий ступінь суспільної небезпеки, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна. належить на праві власності наступне нерухоме майно, а саме: земельна ділянка кадастровий номер №0510100000:03:132:0046, площею 0,1069 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладене, у ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно - земельну ділянка кадастровий номер №0510100000:03:132:0046, площею 0,1069 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_4 із забороною розпоряджатися зазначеним майном та будь-яким чином відчужувати його, що надасть можливість повно та всебічно провести досудове розслідування кримінального провадження, а у випадку постановлення обвинувального судового вироку забезпечить його виконання, в тому числі у частині конфіскації належного підсудному майна та відшкодування судових витрат.

Таким чином, в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту, оскільки є об`єктивні підстави вважати, що підозрюваний може здійснювати активні дії, направлені на відчуження належного йому майна з метою унеможливлення його подальшої конфіскації як виду покарання.

Разом із тим, слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, а тому сторона обвинувачення вважає, що розгляд даного клопотання необхідно провести без повідомлення власника майна, оскільки майно, про арешт якого йдеться в клопотанні, не вилучалося, а розгляд клопотання за його відсутності є необхідним для забезпечення арешту майна, тобто існує реальна загроза приховування, відчуження цього майна зі сторони підозрюваного та/або третіх осіб, тобто, усвідомлюючи максимально можливу міру покарання за інкримінований злочин, ОСОБА_4 , може вчиняти активні дії, спрямовані на його приховування та відчуження, що відповідно негативно вплине на повноту досудового розслідування кримінального провадження.

Враховуючи викладене вище, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий просить клопотання задовольнити.

В судове засідання слідчий ОСОБА_3 нез`явився,однак надавдо судузаяву,в якійпросить данеклопотання розглянутибез йогоучасті.Вищевказане клопотанняпідтримує вповному обсязі. Суд вважає можливим розглянути клопотання у його відсутності відповідно до вимог ст.172 ч.1 КПК України.

Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не викликався, оскільки станом на час розгляду даного клопотання, слідчий в поданому клопотанні навів достатні обставини, які дають підстави стверджувати, що у разі повідомлення власника майна про розгляд даного клопотання існує реальна загроза відчуження даного майна. У зв`язку з викладеною обставиною, суд вважає за можливим розглянути клопотання у відсутність власника майна відповідно до вимог ст.172 ч.2 КПК України.

Відповідно до ст. 107 ч. 4 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи те, що учасники процесуальної дії не з`явились в судове засідання, слідчий суддя вважає за можливим розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та вмотивованим, а тому підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК Українизахід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2ст. 131 КПК України).

Відповідно дост.170ч.1 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст. 170 ч. 1 абз. 2 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 170 ч. 2 п. 3 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно ст. 170 ч. 5 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

З матеріалів клопотання вбачається, що 06.06.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Дана обставина підтверджується повідомленням про підозру від 06.06.2020.

Санкція статті 368 ч. 3 КК України передбачає покарання у видіпозбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №212961863 від 18.06.2020 вбачається, що підозрюваному ОСОБА_4 належить на праві власності наступне нерухоме майно, а саме: земельна ділянка кадастровий номер №0510100000:03:132:0046, площею 0,1069 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 170 ч. 10 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно.

Крім того, відповідно до ч. 11ст. 170 КПК Українизаборона абообмеження користування,розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З огляду на викладені обставини та враховуючи те, що вказане майно, належить підозрюваному, до якого можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру, слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого застосування до підозрюваного конфіскації майна, запобігання можливості його відчудження, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає за необхідним накласти арешт на вищевказане майно, оскільки незастосування такої заборони може привести до відчуження майна.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 167, 170, 172, 173, КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділурозслідування особливотяжких злочинівСУ ГУНаціональної поліціїу Вінницькійобласті капітанаполіції ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт на майно власником якого являється підозрюваний ОСОБА_4 із забороною його відчудження та розпорядження, а саме на земельну ділянку кадастровий номер №0510100000:03:132:0046, площею 0,1069 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 .

Зобов`язати слідчого повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя