Постанова

від 18.06.2020 по справі 640/2428/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2428/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Мазур А.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Кобаля М.І., Сорочка Є.О.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за розглядом заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Євронет Україна - Римара Сергія Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євронет Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.01.2019 № 00000831402, № 00000841402, № 00000851402 та № 00000861402, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Євронет Україна (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.01.2019, а саме: № 00000831402, № 00000841402, № 00000851402 та № 00000861402.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2020 по справі №640/2428/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Євронет Україна задоволено частково: визнано протиправним та скасувати, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) податкове повідомлення-рішення від 25.01.2019 №00000831402 (форма Р ), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 5 561,00 грн., з них: 1 112,00 грн. за штрафними фінансовими санкціями; визнано протиправним та скасувати, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) податкове повідомлення-рішення від 25.01.2019 №00000841402 (форма П ), яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 64 029 633,00 грн.; визнано протиправним та скасувати, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) податкове повідомлення-рішення від 25.01.2019 №00000851402 (форма ПС ), яким застосовано штрафні (фінансові санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн.; визнано протиправним та скасувати, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) податкове повідомлення-рішення від 25.01.2019 №00000861402 (форма Н ), яким застосовано штраф в сумі 09 грн. 50 коп.; в решті позовних вимог - відмовлено.

27 січня 2020 року представником позивача подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 150 654, 79 грн. Та понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 19 210, 00 грн.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №640/2428/19 задоволено частково.

Стягнено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євронет Україна (04050, м. Київ, вул. Деревлянська, 2/6, код ЄДРПОУ 34299617) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 64 620 (шістдесят чотири шістсот двадцять) грн. 31 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Стягнено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євронет Україна (04050, м. Київ, вул. Деревлянська, 2/6, код ЄДРПОУ 34299617) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Не погоджуючись з зазначеним додатковим судовим рішенням відповідачем подано апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем понесено витрати на правничу допомогу та судові витрати.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. ч. 3, 5 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

У зв`язку з тим, що у рішенні суду від 23.01.2020 не було вирішено питання судових витрат, суд визнав за доцільне ухвалити додаткове рішення.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом пункту 1 ч. 3 с. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження складу та розміру судових витрат на правничу допомогу позивачем надано суду договір про надання правової допомоги № 223-АО-1/2018 від 29.11.2018, додаткову угоду №2, звіт про роботу адвоката, рахунок на оплату №30 від 05.02.2019 та платіжні доручення № 381 від 31.01.2019 та № 386 від 05.02.2019.

Відповідно до звіту про роботу адвоката , останній виконав підготовчу роботу для підготовки адміністративного позову про визнання протиправними та скасування ППР від 25.01.2019 №№ 00000831402; 00000841402; 00000851402; 00000861402, підготовку проекту адміністративного позову про визнання протиправними та скасування ППР від 25.01.2019 №№ 00000831402; 00000841402; 00000851402; 00000861402, підготовку скарги до ГУ ДФС у м. Києві на неправомірне списання коштів за неузгодженими ППР від 25.01.2019, підготовку повторної скарги до ГУ ДФС у м. Києві на неправомірне списання коштів за неузгодженими ППР від 25.01.2019, опрацювання відзиву на адміністративний позов, підготовку клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні та брав участь у судових засіданнях по справі.

Як вбачається з умов договору про надання правової допомоги № 223-АО-1/2018 від 29.11.2018 , розділ Оплата , клієнт може здійснювати попередню оплату за послуги відповідно до рахунку-фактури фірми.

Згідно додаткової угоди №2 ставка роботи адвоката АО Інтегретіс становить 250 Євро за 1 годину.

Згідно п. 2.1 додаткової угоди №2 гонорар АО Інтегретіс за надання послуг за цією угодою не може перевищувати еквівалент 4000 Євро, крім як в разі внесення змін до Додаткової угоди №2.

Згідно п. 3.2 фірма розпочинає надання послуг, зазначених в п. 1.1 цього Додатку, після отримання попередньої оплати в розмірі 100% вартості послуг, зазначеної в п. 2.1 додатку.

Крім того, за умовами п. 2.5 Додатку гонорар фірми не включає податок на додану вартість , який нараховується за ставкою 20%.

За умовами ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається, згідно рахунку на оплату №30 від 05.02.2019, позивачем було сплачено 100% вартості послуг у розмірі 4000, 00 Євро, що в еквіваленті на гривні по курсу НБУ станом на 05.02.2019 склало 31, 386415 грн., з яких 125 545, 66 грн. гонорару та 25 109, 13 грн. ПДВ.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що сторони дійшли згоди, що всіх істотних умов договору. Крім того, адвокатським об`єднанням було передбачено наперед обсяг виконуваної роботи (наданих правових послуг) по справі.

Згідно п. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В свою чергу, представником відповідача були надані заперечення щодо співмірності та адекватності розміру витрат на правову допомогу, а саме щодо кількості затрачених годин на надання юридичних послуг. Крім того, представник відповідача просив суд залишити заяву про ухвалення додаткового рішення без розгляду з тих підстав, що остання була подана позивачем після закінчення судових дебатів, чим було порушено вимоги ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо подання такої заяви та відповідних доказів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, представником позивача було заявлено вимогу про стягнення судових витрат, до яких, зокрема відносяться витрати пов`язані із розглядом справи, а саме: витрати на правову допомогу, крім того було додано відповідні докази, що підтверджують факт надання такої допомоги, зокрема: договір про надання правової допомоги № 223-АО-1/2018 від 29.11.2018, додаткову угоду №1, звіт про роботу адвоката, рахунок на оплату №30 від 05.02.2019 та платіжні доручення № 381 від 31.01.2019 та № 386 від 05.02.2019. Крім того, представник позивача у судовому засіданні, що відбулося 23.01.2020 зробив відповідну заяву про те що ним у п`ятиденний термін після ухвалення судового рішення буде подано решта документів, на підтвердження витрат на правову допомогу.

Оцінюючи подані документи, якими адвокат обґрунтовує реальність надання послуг, суд приходить до висновку, що час, зазначений у звіті є неспівмірним із розглядом даної справи. Зокрема, як вбачається із рахунку та квитанції про оплату, позивачем було сплачено витрати на правову, однак, суд звертає увагу про неможливість передбачити обсяг витраченого часу адвоката на правову/правничу допомогу наперед.

Зокрема, як вбачається зі звіту про роботу адвоката, представником позивача було здійснено додаткове опрацювання документів, підготовлених ГУ ДФС у м. Києві в рамках податкових перевірок: акту №789/26-15-14-02-04/34299617 від 23.11.2018, акту №1/26-15-14-02-04/34299614 від 02.01.2019, погодження зі ОСОБА_1 обсягу документів, які надаватимуться як докази до адміністративного позову, вивчення документів, наданих клієнтом з метою підготовки адміністративного позову, опрацювання ЄДРСР на предмет пошуку актуальної судової практики зі спірних питань.

Так, проаналізувавши вказаний опис робіт, суд приходить до висновку, що вищевказана діяльність не відноситься до правової допомоги адвоката, крім того, узгодження зі ОСОБА_1 документів є інформуванням клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі, яка не є тотожною наданню безпосередньо самої правової допомоги.

Згідно вимог ст. 18 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі. До підписання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги у справі адвокат повинен з`ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта. Якщо після виконання цих вимог адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об`єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт. Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов`язаний повідомити про це клієнта.

Тому, враховуючи викладене, судом не приймається до розрахунку витрат на правову інформування клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі в межах досудового вирішення спору.

Також, зі звіту вбачається, що представником позивача було здійснено опрацювання ЄДРСР на предмет пошуку актуальної судової практики зі спірних питань, однак, позовна заява не містить посилань на судову практику, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що попереднє опрацювання матеріалів у даній справі не знайшло свого відображення у позовній заяві, а відтак вказані витрати є неспівмірними. Крім того, суд вважає, що кількість затрачених годин на підготовку позовної заяви є достатньою, в тому числі для пошуку й вивчення відповідної судової практики з аналогічних правовідносин.

Щодо підготовки повідомлення ГУ ДФС ум. Києві про початок судового оскарження ППР від 25.01.2019, щодо підготовки скарги ГУ ДФС у м. Києві на неправомірне списання коштів за неузгодженими ППР від 25.01.2019 та щодо підготовки повторно скарги ГУ ДФС у м. Києві на неправомірне списання коштів за неузгодженими ППР від 25.01.2019, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із наявної у справі копії ордеру серії КВ №754601 останній виданий для надання правової допомоги, зокрема в органах ДФС.

У постанові № 9901/847/18 від 05.06.2019 Верховний Суд зазначив, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу.

З аналізу викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом. Так, наявний у справі ордер, виданий для надання правової допомоги саме в органах ДФС, а не ГУ ДФС м. Києві. Крім того, звернення до ГУ ДФС м. Києві із скаргами не може вважатися правовою допомогою, пов`язаною із розглядом даної адміністративної справи у розумінні вимог ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому вказані роботи не можуть бути включені до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню.

Також, представником позивача до витрат на правову допомогу було включено опрацювання відзиву протягом 2 год., у той же час, останнім не було підготовлено відповіді на відзив, що фактично унеможливлює суд оцінити співмірність витраченого часу адвоката з виконаним обсягом роботи і як наслідок, вирішити в цій частині питання про відшкодування витрат на користь позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що приписи Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність відносять до правової (правничої) допомоги, надання правової інформації, консультацій та роз`яснень із правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, у той же час вивчення документів не є видом правової допомоги, а тому не може враховуватися для відшкодування витрат на правову допомогу.

Згідно до вимог ст.19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення .

Щодо участі представника позивача у судових засідання, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно протоколу судового засідання від 23.07.2019 , засідання почалося о 13:59 год. і закінчилося о 14:03 год., тобто, засідання тривало 5 хв., згідно протоколу судового засідання від 03.10.2019 засідання почалося о 15:12 год. і закінчилося о 15:15 год., тобто, засідання тривало 3 хв., згідно протоколу судового засідання від 21.11.2019 засідання почалося о 13:56 год. і закінчилося о 14:22 год., тобто тривало 28 хв., згідно протоколу судового засідання від 17.12.2019 засідання почалося о 13:38 год. і закінчилося о 13:56 год., тобто тривало 22 хв., згідно протоколу судового засідання від 23.01.2020 засідання почалося о 10:21 год. і закінчилося о 10:54 год., тобто тривало 33 хв., що разом складає 1 год. 30 хв.

Натомість, представником позивача у звіті про роботу адвоката заявлено 2 год. виконаних робіт, шляхом представництва позивача у судових засіданнях, що, у своє чергу не збігається із фактичним часом представництва по даній справі.

Таким чином, враховується для відшкодування обґрунтовані та підтверджені витрати на правову допомогу, пов`язану із розглядом даної справи, а саме: підготовка проекту адміністративного позову - 8 год., підготовка клопотання до суду про розгляд справи в загальному провадженні - 15 хв., участь представника у судових засіданнях по справі - 1, 30 год., що разом складає 9 год. 45 хв. і становить 2438 Євро (250 Євро /1 год. х 9, 45 год.), що у еквіваленті 1 євро до 1 гривні по курсу НБУ (1 Євро = 26, 5109 грн.) станом на момент винесення рішення відповідає 64 620, 31 грн.

На підстав вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 64 620, 31 грн.

Також представник позивача включив до витрат, які підлягають відшкодуванню суму сплаченого податку. Колегія суддів звертає увагу позивача, що відшкодуванню підлягають виключно витрати, пов`язані із безпосереднім розглядом справи, до таких витрат належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. У свою чергу, витрати на сплату податку не є тими витратами, які підлягають відшкодуванню.

Крім того, у рішенні суду від 23.01.2019 не було вирішено питання про стягнення понесених витрат зі сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір, обов`язковість якого встановлена при поданні адміністративного позову.

Оскільки судовим рішенням по справі від 23.01.2020 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Євронет Україна задоволено в частині майнових вимог, суд приходить до висновку, про відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору у сумі 19 210, 00 грн.

Згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат під час розгляду справи № 640/2428/19 в Окружному адміністративному суді міста Києва підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 250, 251, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 22 червня 2020 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: М.І. Кобаль,

Є.О. Сорочко