Постанова

від 18.06.2020 по справі 826/15089/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15089/18 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.

за участю секретаря Островської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Приватного підприємства Вілєкс на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного підприємства Вілєкс про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до суду з позовом, в якому просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень приватного підприємства Вілєкс за адресою: місто Київ, вулиця Межигірська, 87-А в Подільському районі, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки в приміщеннях приватного підприємства Вілєкс та погодження термінів усунення порушень, в тому числі право відтермінування зупинення роботи приміщень відповідача, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві при наявності письмового звернення відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами перевірки додержання (виконання) відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, про які зазначено в акті №16, складеного за наслідками вказаної перевірки, виявлено порушення, що є підставою для звернення з вказаними позовними вимогами про застосування заходів реагування.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Відповідач не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, при цьому вказує на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що відповідачем було усунуто більшість виявлених порушень, а на момент подання апеляційної скарги апелянтом усунуто порушення в повному обсязі, що підтверджується актом №41 від 24.02.2020.

Позивачем подано відзив на апелянту скаргу, в якому вказано про безпідставність доводів апеляційної скарги та відсутність підстав для задоволення позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві від 19.02.2018 № 83 Про проведення позапланової перевірки , було здійснено позапланову перевірку ПП Вілєкс за адресою: вул. Межигірська, 87А в Подільському районі міста Києва щодо виконання припису №21 від 02.02.2016, виданого за результатами планового заходу, проведеного у період з 26.01.2016-29.01.2016, про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

19 лютого 2018 року було видане посвідчення № 63 на проведення позапланової перевірки щодо виконання суб`єктом господарювання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 02.02.2016 №21 виданого за результатом проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

22 лютого 2018 року за результатами позапланової перевірки, був складений акт № 16 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому вказані 20 порушень відповідача, а саме:

1. Р.4 П.1.18 ППБУ - допускається складування горючих матеріалів ближче 1 м до розподільчих щитів, електроприладів та приладів опалення;

2. Р.4 П.1.8 ППБУ - допускається експлуатація тимчасових дільниць електричних мереж приміщеннях;

3. Р.4 П.1.16 ППБУ - електрощити та групові електрощитки не оснащені схемами підключення електроспоживачів з пояснюючими написами і вказаними значеннями номінального струму апарату захисту;

4. Р.3 П.2.23 ППБУ - на шляхах евакуації з приміщення адміністративного корпусу влаштовані сходові марші з різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу;

5. Р.3 П.2.27 ППБУ - двері що відчиняються з приміщення офісу на четвертому поверсі адміністративного корпусу не пере навішені з урахуванням їх відчинення таким чином щоб не перешкоджали вільній евакуації та не зменшували нормативно ширину коридорів;

6. Р.3 П.2.37 ППБУ - на перепадах висота шляхів евакуації більше 5 сантиметрів та менше ніж 45 сантиметрів не виконані пандуси з нахилом 1:6 або три сходинки;

7. Р.3 П.2.23 ППБУ - в адміністративних корпусів відсутні другий евакуаційний вихід;

8. Р.3 П.2.27 ППБУ - на сходовій площадці сходової клітини офісного приміщення на першому поверсі адміністративного корпусу №2 влаштовано перепад висот;

9. Р.3 П.2.13 ППБУ - в віконних отворах сходової клітини нового адміністративного корпусу не передбачені фрамуги для димовидалення загальною площею не менше 1,2 м2;

10. Р.3 П.2.23 ППБУ - на шляхах евакуації в адміністративному корпусі №1 влаштовані гвинтові сходи та запобіжні східці;

11. Р.3 П.2.31 ППБУ - сходові клітини в новому адміністративному корпусі не обладнання евакуаційним освітленням;

12. Р.3 П.2.37 ППБУ - в адміністративному корпусі №2 під сходовою клітиною влаштовано підсобне приміщення;

13. Р.1 п.7, Р.3 П.2.3, п.7.10, 7.3 табл.2 ППБУ, ДБН В.1.1-7-2002 - двері що відокремлюють підвальне приміщення від інших приміщень не виконані протипожежними з метою вогнестійкості 30 хвилин та сертифікатом відповідності систем УкрСЕПРО;

14. Р.3 П.2.32 ППБУ - евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками ВИХІД білого кольору на зеленому фоні, підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

15. Р.3 П.2.32 ППБУ - висота проходів на шляхах евакуації на сходовій клітині на третьому поверсі адміністративного корпусу №1 менше 2х метрів;

16. Р.3 П.2.5 ППБУ - дерев`яні конструкції горищного приміщення необроблені вогнезахисною сумішшю;

17. Р.3 П.2.16 ППБУ - глухі грати на вікнах приміщень де перебувають люди адміністративного корпусу номер 2 виконані розпашними або легкозйомними;

18. Р.5 П.1.2 ППБУ - приміщення нового адміністративного корпусу не обладнанні системами автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально контрольного приладу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони;

19. Р.5 П.1.2 ППБУ - сигнал від приймально контрольного приладу системами автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого спостереження пожежної охорони;

20. Р.5 П.2.2 ППБУ - не проводиться розгортання та згортання пожежних рукавів не рідше одного разу на 6 місяців.

На думку позивача, всі виявленні порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду виявлено, що відповідачем не надано доказів усунення виявлених порушення, які призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі. Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до першого речення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджено Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V.

Так, ч. 1 ст. 1 Закону № 877, встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У свою чергу, припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України № 5403 від 02.10.2012.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).

Таким чином, ст. ст. 69, 70 Кодексу цивільного захисту України, передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей та одночасно мають бути співмірними.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами позапланової перевірки відповідача проведеної з метою підтвердження усунення порушень зазначених в акті №16 від 22.02.2018, головним управління ДСНС у м. Києві складено акт №262 від 08.08.2018 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому встановлено невиконання відповідачем 5 з 20 порушень, а саме:

1. Розділ 3 п.2.23, 2.27 ППБУ - з адміністративних корпусів двері запасних евакуаційних виходів зачинені на замки які не відкриваються з середини без ключа, заблоковані меблями та елементами декору в порушення п.7.2.4, 7.2.5 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

2. Розділ 3 п.2.32 ППБУ - евакуаційні виходи, з адміністративних корпусів, не позначені світловими покажчиками ВИХІД білого кольору на зеленому фоні, підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

3. Розділ 3 п.2.16 ППБУ - глухі грати на вікнах приміщень де перебувають люди адміністративного корпусу номер 2 виконані розпашними або легкозйомними;

4. Розділ 5 п.1.2 ППБУ - приміщення нового адміністративного корпусу не обладнанні системами автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально контрольного приладу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони в порушення таблиці А п.4.1 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

5. Розділ 5 п.1.2 ППБУ - сигнал від приймально контрольного приладу системами автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого спостереження пожежної охорони.

За результатами позапланової перевірки відповідача проведеної з метою підтвердження усунення порушень зазначених в акті №262 від 08.08.2018, головним управління ДСНС у м. Києві складено акт №380 від 30.11.2018 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому встановлено невиконання відповідачем 2 з 5 порушень, а саме:

1.Розділ 3 п.2.23, 2.27 ППБУ - з адміністративних корпусів двері запасних евакуаційних виходів зачинені на замки які не відкриваються з середини без ключа, заблоковані меблями та елементами декору в порушення п.7.2.4, 7.2.5 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

2.Розділ 3 п.2.16 ППБУ - глухі грати на вікнах приміщень де перебувають люди адміністративного корпусу номер 2 виконані розпашними або легкозйомними.

За результатами позапланової перевірки відповідача проведеної з метою підтвердження усунення порушень зазначених в акті №380 від 30.11.2018, головним управління ДСНС у м. Києві складено акт №27 від 04.02.2019 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому встановлено невиконання відповідачем 1 з 2 порушень, а саме:

1. Розділ 3 п.2.16 ППБУ - глухі грати на вікнах приміщень де перебувають люди адміністративного корпусу номер 2 виконані розпашними або легкозйомними.

За результатами позапланової перевірки відповідача проведеної з метою підтвердження усунення порушень зазначених в акті №27 від 04.02.2019, головним управління ДСНС у м. Києві складено акт №41 від 24.02.2020 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому встановлено відсутність порушень з боку відповідача норм чинного законодавства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що, дійсно, перевіряючи обгрунтованість позовних вимог відповідного органу ДСНС України про застосування заходів реагування, суд має перевірити: 1) відповідність виявлених порушень з вимогами законодавства, що регулюють дані правовідносини; 2) встановити обсяг та вагу зазначених в акті перевірки порушень на предмет існування реальної загрози життю та здоров`ю людей (працівників, відвідувачів); 3) оцінити зібрані під час розгляду спору по суті докази від усіх сторін на предмет здійснення суб`єктом господарювання заходів по усуненню порушень, виявлених під час перевірочного заходу (вжиття заходів по ініціюванню проведення позапланової перевірки, часткове/повне усунення виявлених порушень, пріоритет усунення реальних загроз над паперовими порушеннями тощо); 4) надати оцінку спірним правовідносинам щодо наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування.

Колегія суддів наголошує на тому, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, які працюють у будівлі та відвідують її, від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.

Проте, слід врахувати, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта, слід виходити з того, чи можуть порушення, що так і не було усунуто призвести до реальної загрози життю та здоров`ю людей, адже важливим та необхідним є дотримання балансу наявності можливого ризику з негативними наслідками для суб`єкта господарювання, пов`язаними з блокуванням роботи, що безперечно тягне за собою певні негативні наслідки.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що на даний час відповідачем усунуто усі виявленні порушення додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що підтверджується актом перевірки №41 від 24.02.2020.

Разом із тим, колегія суддів звертає увагу, що на момент винесення рішення судом першої інстанції, порушення, які могли призвести до реальної загрози життю та здоров`ю людей відповідачем у повному обсязі усунуто не було.

При цьому, процедура відновлення виробництва після застосування судом заходів реагування встановлена ч.5 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , якою передбачено, що відновлення виробництва або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Натомість, сторонами по справі не вказано про надсилання чи отримання повідомлення про усунення виявлених порушень.

Зважаючи на встановлені судом першої інстанції та проаналізовані у їх взаємозв`язку фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що не дивлячись на усунення з боку ПП Вілєкс встановлених порушень, частина з них станом на час ухвалення рішення судом першої інстанції залишалась такими, що створювали реальну загрозу життю і здоров`ю людей.

Отже, висновок суду про наявність підстав для задоволення позову є правильними.

Аргументи апеляційної скарги, що зводяться до переоцінки встановлених судом фактичних обставин справи, вказаних висновків не спростовують.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №812/2061/17.

Також, колегія суддів вказує, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.01.2019 позовну заяву по даній справі було залишено без руху. В подальшому позивачем було усунуто зазначені у вказаній ухвалі недоліки.

Таким чином, відповідач, не отримавши ухвалу про повернення позовної заяви, мав усвідомлювати що розгляд даної справи по суті продовжується, та сумлінно реалізуючи надані КАС права повинен був своєчасно подавати докази на підтвердження своєї правової позиції, зокрема, акти за результатом проведених позапланових перевірок щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в яких було зафіксовано часткове та поступове усунення порушень.

Разом із тим, документи відповідачем було подано лише після винесення рішення судом першої інстанції, що унеможливило їх дослідження та врахування судом, доказів неможливості їх подання раніше чи існування перешкод для вчинення таких дій не надано, як і не доведено поважність неподання вищевказаних документів раніше.

Крім того, представником відповідача у судовому засідання вказано, що як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і після оприлюднення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року, відповідач не має проблем з експлуатацією приміщення приватного підприємства Вілєкс за адресою: місто Київ, вулиця Межигірська, 87-А в Подільському районі.

Колегія суддів також наголошує, що заходи реагування у відповідності до рішення суду першої інстанції та акту перевірки відповідача запроваджуються до повного усунення порушень, тобто їх застосування після такого усунення є протиправним.

Разом із тим, досить тривалий розгляд позовної заяви судом першої інстанції призвів до того, що питання з якими позивач звернувся до суду втратили свою актуальність.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень приватного підприємства Вілєкс за адресою: місто Київ, вулиця Межигірська, 87-А в Подільському районі до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242 , 243 , 251 , 308 , 310 , 315 , 316 , 321 , 322 , 325 , 328 , 329 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Вілєкс залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328 , 329 КАС України .

Повний текст постанови виготовлено 22.06.2020.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Л.В. Бєлова