Рішення

від 03.06.2020 по справі 910/29115/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2020Справа № 910/29115/14

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Яценко Я.М., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/29115/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік"

(03124, м. Київ, вул. М. Василенка, буд. 7 А; ідентифікаційний код: 39040213)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група"

(03124, м. Київ, вул. М. Василенка, буд. 7 А; ідентифікаційний код: 30673676)

в особі Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. А.Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, оф. 1; ідентифікаційний код: 37396151)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буффало"

(02140, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 46; ідентифікаційний код: 21594535)

про стягнення 223 380 грн компенсації за порушення виключних авторських прав

Представники сторін:

від позивачів: Молчанов П.В., довіреність від 09.01.2020;

від відповідача: Кузьменко С.І., ордер серії КВ № 412009 від 13.09.2019.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - ПО "ОКУАСП") звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" (далі - ТОВ "Українська музична видавнича група") та Товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік" (далі - ТОВ "УМИГ Мьюзік") про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буффало" (далі - ТОВ "Буффало") компенсації за порушення майнових авторських прав:

- 12 180 грн на користь ТОВ "Українська музична видавнича група";

- 12 180 грн на користь ТОВ "УМИГ Мьюзік";

- 12 180 грн на користь позивачів спільно.

В обґрунтування позовних вимог ПО "ОКУАСП" посилається на те, що відповідач незаконно здійснював комерційне використання - публічне виконання музичних творів "Hey lady luck", "Titanium", "Spectrum" (далі - Музичні твори).

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Марченко О.В.) від 23.02.2015 у справі № 910/29115/14, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2015, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Буффало" на поточний рахунок ПО "ОКУАСП":

- на користь ТОВ "Українська музична видавнича група" 6 090 грн компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 609 грн судового збору;

- на користь ТОВ "УМИГ Мьюзік" 6 090 грн компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 609 грн судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 11.11.2015 постанову Вищого господарського суду України від 28.07.2015, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2015 скасовано, справу № 910/29115/14 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 25.02.2016 у справі № 910/29115/14 призначено судову експертизу відеозвукозапису, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

27.12.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва з експертної установи надійшли матеріали справи № 910/29115/14 разом з висновком експерта за результатами проведення технічної експертизи матеріалів та засобів відеозвукозапису та фототехнічної експертизи № 5500/16-35 від 19.12.2018.

05.02.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивачів надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог до 223 380 грн, відповідно до якої ПО "ОКУАСП" просить суд збільшити заявлений розмір компенсації з ТОВ "Буффало" на користь ТОВ "Українська музична видавнича група" за використання без дозволу музичного твору "Hey lady luck" до 74 460 грн; збільшити заявлений розмір компенсації з ТОВ "Буффало" на користь ТОВ "Українська музична видавнича група" за використання без дозволу музичного твору "Titanium" до 74 460 грн; збільшити заявлений розмір компенсації з ТОВ "Буффало" на користь ТОВ "УМИГ Мьюзік" за використання без дозволу музичного твору "Spectrum" до 74 460 грн, яка була прийнята судом до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Зеленіна Н.І.) від 03.04.2019 у справі № 910/29115/14, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 08.08.2019 касаційну скаргу Приватної організації "Організація колективного управління авторськими правами" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі № 910/29115/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2019 справу № 910/29115/14 передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 справу № 910/29115/14 прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В. та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.09.2019.

18.09.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником ПО "ОКУАСП" було подано заяву з процесуальних питань, в якій ПО "ОКУАСП" надано пояснення щодо позову, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08.08.2019 у цій справі.

У підготовче засідання 18.09.2019 з'явився представник відповідача, представник позивачів не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні 18.09.2019 судом оголошено перерву на 09.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 позивачів, в порядку, визначеному статтями 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, було викликано в підготовче засідання на 09.10.2019.

26.09.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли пояснення по справі, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08.08.2019 у цій справі.

У підготовче засідання 09.10.2019 з'явились представники сторін.

У підготовчому засіданні 09.10.2019 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 06.11.2019.

У підготовче засідання 06.11.2019 з'явились представники сторін.

У підготовчому засіданні 06.11.2019 суд дійшов висновку про необхідність здійснення запиту до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо чинності Свідоцтва про облік організації колективного управління № 18/2011 від 24.01.2011, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України Приватній організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" та оголосив перерву в підготовчому засіданні на 04.12.2019.

15.11.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником ПО "ОКУАСП" було подано заяву з процесуальних питань.

У підготовче засідання 04.12.2019 з'явились представники сторін.

У підготовчому засіданні 04.12.2019 судом було оголошено перерву до 15.01.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2019 у справі № 910/29115/14 здійснено запит до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо надання суду інформації щодо чинності та кінцевого строку дії свідоцтва про облік організації колективного управління № 18/2011 від 24.01.2011, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України Приватній організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами".

У підготовче засідання 15.01.2020 з'явились представники сторін.

У підготовчому засіданні 15.01.2020 судом було оголошено перерву до 19.02.2020.

20.01.2020 до суду від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надійшла відповідь щодо діяльності ПО "ОКУАСП".

У підготовче засідання 19.02.2020 з'явився представник відповідача, представник позивачів у підготовче засідання не з'явився, проте 18.02.2020 через загальний відділ діловодства суду подав заяву з процесуальних питань, у якій просив розглядати справу без його участі та за наявними у справі доказами.

У підготовчому засіданні 19.02.2020 присутнім представником відповідача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Враховуючи, що судом було здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.03.2020.

Судове засідання 18.03.2020 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що судове засідання у справі № 910/29115/14 призначено на 03.06.2020.

У судове засідання 03.06.2020 з'явились представники сторін.

Представник позивачів надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті спору, проти позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні.

У судовому засіданні 03.06.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

ПО "ОКУАСП" перебувала на обліку в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки) як організація колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України Свідоцтва про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 №18/2011 та, починаючи з 22.04.2019 ПО "ОКУАСП" не є організацією колективного управління, про що також зазначено у листі Мінекономіки № 2301-07/2120-05 від 15.01.2020.

01 січня 2014 між ПО "ОКУАСП" (організація) і ТОВ "Українська музична видавнича група" (видавник) було укладено Договір № АУ002К про управління майновими авторськими правами (далі - Договір № АУ002К) із додатками до нього № 1 та № 2, відповідно до умов якого видавник зобов'язується надати організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, що належать або протягом дії Договору № АУ002К належатимуть видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами відповідно до умов Договору № АУ002К (пункт 2.1 Договору № АУ002К).

Згідно з пунктом 3.1 Договору № АУ002К ТОВ "Українська музична видавнича група" було надано декларацію щодо переданих в управління музичних творів:

- "Hey lady luck"; автори музики: Woon Jamie, Cleis Michel, Luciano; автори тексту: Woon Jamie, Cleis Michel, Luciano; виконавець: Michel Cleis; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 37,5 %; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 37,5 %;

- "Titanium"; автори музики: Tuinford Giorgio Hesdey, Guetta David, Wall Nick L Van De, Furler Sia; автори тексту: Tuinford Giorgio Hesdey, Guetta David, Wall Nick L Van De, Furler Sia; виконавці: David Guetta ft. Sia; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 7,915 %; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 7,915 %.

Пунктом 8.3 Договору № АУ002К передбачено, що у разі виявлення порушень майнових прав організація має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав і здійснювати будь-які інші дії як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень з управління зазначеними правами.

01 січня 2014 між ПО "ОКУАСП" (організація) і ТОВ "УМИГ Мьюзік" (видавник) було укладено Договір № АУ003К про управління майновими авторськими правами (далі - Договір № АУ003К) із додатками до нього № 1 та № 2, за умовами якого видавник зобов'язується надати організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, що належать або протягом дії Договору №АУ003К належатимуть видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов Договору №АУ003К (пункт 2.1 Договору № АУ003К).

Відповідно до пункту 3.1 Договору № АУ003К ТОВ "УМИГ Мьюзік" було надано декларацію щодо переданих в управління музичних творів:

- "Spectrum"; автори музики: Paul Epworth, Florence Welch; автори тексту: Paul Epworth, Florence Welch; виконавець: "Florence + The Machine"; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 20 %; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 20 %;

- "Titanium"; автори музики: Tuinford Giorgio Hesdey, Guetta David, Wall Nick L Van De, Furler Sia; автори тексту: Tuinford Giorgio Hesdey, Guetta David, Wall Nick L Van De, Furler Sia; виконавці: David Guetta ft. Sia; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 25 %; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 25 %.

Згідно з пунктом 8.3 Договору № АУ003К у разі виявлення порушень майнових прав організація має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень з управління зазначеними правами.

Отже, на підставі Договору № АУ002К і Договору № АУ003К ПО "ОКУАСП" набула повноважень здійснювати колективне управління майновими правами на музичні твори: "Hey lady luck", "Spectrum" і "Titanium".

У постанові від 11.11.2015, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу № 910/29115/14 на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд України зазначив, що музичний твір є окремим об'єктом авторського права, який належить конкретному суб'єкту і кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського права становить самостійне порушення та може бути підставою для застосування відповідальності у виді стягнення компенсації.

Під час нового розгляду справи суди були зобов'язані дослідити обставини, пов'язані зі стягненням компенсації, та вирішити питання про її стягнення з огляду на обсяг вчиненого відповідачем порушення, спрямованість компенсаційних заходів на захист порушеного права та керуючись визначеними статтею 3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумності.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 08.08.2019, з огляду на вимоги частини першої статті 316 Господарського процесуального кодексу України та зміст постанов Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №908/364/17 та від 06.02.2018 у справі №908/657/17 взяв до уваги аргументи касаційної скарги про те, що відповідачем не спростовано факт незаконного комерційного використання названих вище музичних творів.

Верховний Суд у постанові від 08.08.2019 відхилив аргументи касаційної скарги про те, що ПО "ОКУАСП" набула повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на Музичні твори виключно на підставі Договорів № АУ002К, АУ003К та наданих суду декларацій щодо переданих в управління творів.

Суд касаційної інстанції вказав на те, що з рішень судів першої та апеляційної інстанції, а також матеріалів справи не вбачається, що ПО "ОКУАСП" доведено належність правовласникам, інтереси яких вона захищає, майнових авторських прав на Музичні твори, а ПО "ОКУАСП" - права захищати зазначені права.

Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 11.11.2015, та висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08.08.2019, в силу положень статті 316 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками нового розгляду справи суду необхідно встановити:

- факт незаконного комерційного використання названих вище Музичних творів відповідачем (або відсутність такого факту);

- факт належності правовласникам, інтереси яких захищає ПО "ОКУАСП", майнових авторських прав на Музичні твори, а ПО "ОКУАСП" - права захищати зазначені права.

Як було вказано вище, ПО "ОКУАСП" вказує на те, що відповідач - ТОВ "Буффало" використав музичні твори "Hey lady luck" у виконанні Michel Cleis; "Titanium" у виконанні David Guetta ft. Sia; "Spectrum" у виконанні "Florence + The Machine" шляхом публічного виконання, у приміщені більярдного клубу "Buffalo".

Так, 26.02.2014 представником ПО "ОКУАСП" у більярдному клубі "Buffalo", розташованому за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 46, в якому здійснює господарську діяльність ТОВ "Буффало", було зафіксовано факт публічного виконання Музичних творів для фонового озвучення приміщення, у тому числі "Hey lady luck" у виконанні Michel Cleis, "Titanium" у виконанні David Guetta ft. Sia та "Spectrum" у виконанні "Florence + The Machine", про що складено акт № 03/02/14.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (тут і надалі у редакції, чинній станом на 26.02.2014) публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

У пункті 28 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що з огляду на приписи Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

Згідно зі статтею 441 Цивільного кодексу України використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

За змістом пункту 41 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на те, що станом на час складення акту № 03/02/14 від 26.02.2014 приміщення за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 46, використовувалось ТОВ "Буффало" та Громадською організацією "Академія більярду" на підставі договорів оренди приміщення від 01.01.2014, укладених з Фізичною особою-підприємцем Пономаренко Л.І. (власник приміщень), а також на те, що вказані особи не мають обладнання для фонового озвучення приміщення, на підтвердження чого до матеріалів справи надано Журнал-ордер і Відомість по рахунку 10 Основні засоби за 2014 рік ТОВ "Буффало" та Громадської організації "Академія більярду".

ПО "ОКУАСП", заперечуючи проти доводів відповідача щодо недоведеності ним заявлених позовних вимог, вказує на необхідність застосування при вирішенні справи правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 06.02.2018 у справі №908/364/17, згідно з якою використання музичних творів безпосередньо у публічному закладі (а не шляхом здійснення користувачем передачі таких творів в ефір чи по кабелях) є публічним виконанням, а також правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.03.2018 у справі №910/7609/17, згідно з якою саме відповідач, який здійснює господарську діяльність у відповідному закладі харчування несе відповідальність за додержання вимог закону у ньому, в тому числі, у сфері інтелектуальної власності.

Так, зі змісту акту фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань № 03/02/14 від 26.02.2014 слідує, що:

- фіксація здійснювалась у Більярдному клубі "Buffalo" (адреса: м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 46 представником ПО "ОКУАСП" Чепурко Ю.В. (довіреність № б/н від 31.12.2013); перебування у даному більярдному клубі підтверджується фіскальним чеком №0034 від 26.02.2014;

- факт публічного виконання спірних музичних творів зафіксовано в період часу з 20:15 год. до 20:45 год. за допомогою відеокамери Sоny model Handyсam DCR-DVD 109E;

Як було вказано вище, для правильного вирішення спору та на виконання вказівок Верховного Суду України, викладених у постанові від 11.11.2015, Господарським судом міста Києва у справі № 910/29115/14 було призначено судову експертизу відеозвукозапису, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експерта поставлено наступні питання:

1) чи є наданий відеозапис (диск з відеозаписом до акту № 03/02/14 від 26.02.2014) оригіналом чи копією?

2) чи проводився запис безперервно?

3) чи зазнавав змін наданий відеозапис? Якщо так, то яких саме?

4) чи можна по наданому відеозапису достовірно встановити джерело походження зафіксованих на ньому звуків?

5) чи можна по наданому відеозапису достовірно встановити місце його проведення?

6) чи можна по наданому відеозапису достовірно встановити дату та час, коли відбувалась відеофіксація?

За результатом проведеної судової експертизи судовим експертом Є.В. Тимком було складено Висновок експерта за результатами проведення технічної експертизи матеріалів та засобів відеозвукозапису та фототехнічної експертизи № 5500/16-35 від 19.12.2018, відповідно до якого експертом було зроблено наступні висновки:

1. Надані на дослідження відеозаписи, що зафіксовані у файлах з розширенням "VOB" на міні компакт-диску Verbatam DVD-R з серійним номером MAD6A90109011167 D5 (диск з відеозаписом до акту № 03/02/14 від 26.02.2014), є копіями.

2, 3. Вирішити питання, пов'язані з технологією отримання досліджуваних записів, а саме щодо їх безперервності, наявності або відсутності ознак монтажу чи проявів якоїсь попередньої цифрової обробки, - експертними методами неможливо з підстав, наведених у дослідницькій частині висновку.

4. Вирішити питання щодо встановлення джерела походження зафіксованих в досліджуваних відеозаписах звуків, маючи на увазі в даному випадку під звуками - відтворення, сповіщення тощо музичних творів з одночасною їх фіксацією, неможливо, оскільки відсутні експертні методики з вирішення такого роду питань.

5. Встановити по даному відеозапису місце його проведення неможливо з підстав, наведених у вступній частині висновку.

6. Встановити експертними методиками дату та час, коли відбувається фіксація відеозапису неможливо, оскільки дата та час, які притаманні відповідним файлам з відео звукозаписами, зазвичай формується записуючим пристроєм у відповідності до тих налаштувань дати та часу, які на ньому встановлені користувачем.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що:

- не вбачається за можливе достовірно встановити, що відеозвукозапис проводився представником ПО "ОКУАСП" Чепурко Ю.В. саме 26.02.2014 з 20 год. 15 хв. до 20 год. 45 хв. в приміщенні більярдного клубу "Buffalo";

- не можливо встановити, що під час здійснення відеозвукозапису у приміщенні більярдного клубу "Buffalo" проводилось комерційне використання саме музичних творів "Hey lady luck" у виконанні Michel Cleis, "Titanium" у виконанні David Guetta ft. Sia та "Spectrum" у виконанні "Florence + The Machine" способом його публічного виконання. При цьому, не відображено жодного пристрою, який є джерелом звуку в процесі його роботи;

- не вбачається за можливе встановити, що представником закладу не заявлено підставу використання Музичних творів і було відмовлено називати свої дані та (або) підписувати акт № 03/02/14 від 26.02.2014.

Суд вважає недостатніми для висновку щодо відмови від підписання відповідачем акту № 03/02/14 від 26.02.2014 заповнені представником ПО "ОКУАСП" Чепурко Ю.В. в односторонньому порядку дані щодо відмови підписання вказаного акту представником закладу.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, щодо направлення (надання) акту №03/02/14 від 26.02.2014 відповідачу (його уповноваженому представнику), зокрема, для надання зауважень щодо вказаного акту та (або) доказів на підтвердження відмови від його підписання відповідачем.

Щодо наданого позивачем фіскального чеку від 26.02.2014 № 0034, яким позивач підтверджує перебування його представника в більярдному клубі "Buffalo", суд вважає за необхідне звернути увагу, що вказаний фіскальний чек дійсно підтверджує перебування певної особи в зазначеному закладі, проте вказаний чек не може розглядатись судом окремо як доказ незаконного використання відповідачем об'єктів авторського права, оскільки може бути лише однією складовою доказової бази і підлягає розгляду в сукупності з іншими доказами. При цьому, фіскальний чек може визнаватись як належний доказ лише в разі його фіксації на відео-звукозаписі, оскільки саме відео-звукозапису (як доказу в підтвердження порушення авторських прав) віддається перевага, що в даному випадку здійснено не було.

При цьому, суд не приймає доводи представника ПО "ОКУАСП" щодо неврахування при розгляді цієї справи висновку судового експерта (або посилань на непроведення судової експертизи як такої, в розумінні вимог чинного процесуального закону), оскільки це суперечить основоположним засадам та завданню господарського судочинства та не відповідатиме положенням статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 20.3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5, з наступними змінами) для встановлення технічних умов та технології отримання відеозвукозапису на дослідження надається: оригінальна фонограма; оригінальний пристрій, яким фонограма зафіксована; додаткове обладнання, яке використовувалось для запису фонограми, у повному складі: мікрофон, джерело живлення, прилади керування тощо; повні відомості про внесення конструктивних змін у пристрій запису та додаткове обладнання із зазначенням хронології таких змін та опис тракту запису від передавача (мікрофона, відеокамери) до приймача (технічного засобу фіксації) із зазначенням кількості каналів та інших технічних супутніх засобів.

З огляду на вищевикладене, посилання представника ПО "ОКУАСП" на можливість встановлення судовим експертом дійсних обставин справи, зокрема, щодо технічних умов та технології отримання відеозвукозапису за копією відеозапису, є безпідставними.

Суд звертає увагу, що ПО "ОКУАСП", в силу положень статей 98, 101 Господарського процесуального кодексу України, не була позбавлена можливості надати суду висновок експерта, складений на її замовлення.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що ПО "ОКУАСП" у встановленому процесуальним законом порядку не доведено суду факту використання відповідачем музичних творів "Hey lady luck" у виконанні Michel Cleis; "Titanium" у виконанні David Guetta ft. Sia; "Spectrum" у виконанні "Florence + The Machine" шляхом публічного виконання у приміщені в більярдного клубу "Buffalo" за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 46.

Як було вказано вище, при розгляді такої категорії спорів, відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 910/4461/17 та від 18.06.2019 у справі №910/11135/18, врахувати які позивач просить при вирішенні цього спору.

При цьому, суд не може надати перевагу наданим відповідачем доказам щодо неможливості використання вищевказаних музичних творів, а саме Журналу-ордеру і Відомості по рахунку 10 Основні засоби за 2014 рік ТОВ "Буффало" та Громадської організації "Академія більярду", втім у сукупності з іншими засобами доказування, в тому числі й висновку експерта за результатами проведення судової експертизи у цій справі, ініціатором проведення якої був відповідач та який діяв добросовісно, оплативши вартість її проведення, суд вважає, що у даному випадку відповідачем спростовано визначену цивільним законодавством України презумпцію винного заподіяння шкоди.

Щодо належності правовласникам, інтереси яких захищає ПО "ОКУАСП", майнових авторських прав на Музичні твори, а ПО "ОКУАСП" - права захищати зазначені права, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1108 Цивільного кодексу України особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності).

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону.

Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері.

Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію).

Згідно з частинами 1 - 4 статті 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

За приписами статті 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління.

Згідно з частинами 3, 5 статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі. На основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Відповідно до пункту "г" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції: вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.

Відповідно до п. 49 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й договорів про взаємне представництво інтересів.

Названі організації, діючи в межах наданих їм суб'єктами авторського та/або суміжних прав повноважень чи на підставі статей 42, 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права", звертаються до господарського суду з позовами на захист прав таких суб'єктів без подання їх довіреностей на право представництва у суді в кожному окремому випадку.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Таким чином, за приписами статей 48 і 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема, збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.

Водночас суб'єкти авторського права, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладення договорів з особами, які використовують ці об'єкти.

Отже, надавши організаціям колективного управління можливість дозволяти використання об'єктів авторського права, які хоча й не перебувають в їх управлінні, але не вилучені з нього в установленому порядку, законодавець врахував специфіку діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють постійне використання великої кількості різноманітних об'єктів авторського права, завчасне визначення переліку яких (із встановленням правовласників та одержанням необхідного дозволу від кожного з них) є надмірно складним або взагалі неможливим (телерадіоорганізації; особи, що здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм; власники закладів, де відбувається публічне виконання творів, тощо). Такий підхід водночас забезпечує дотримання прав суб'єктів авторського права - як щодо дозволу на використання творів, так і стосовно отримання винагороди - та дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати використання необмеженого переліку творів без порушення майнових авторських прав, уклавши відповідний договір з однією організацією колективного управління.

За наявності договорів з суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 910/6037/16, від 03.04.2018 у справі №910/6038/16, від 16.04.2019 у справі №910/5186/18.

За приписами частин 2, 3 статті 426 Цивільного кодексу України особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.

Відповідно до пунктів 2, 7 частини 3 статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключним правом автора (чи особи, яка має авторське право) є в тому числі право на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами.

За змістом статей 31 - 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким об'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Згідно зі ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" порушенням авторського права є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені статтею 15, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25 цього Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції. При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплати компенсації.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (в редакції станом на 26.02.2014) ПО "ОКУАСП" є організацією колективного управління (організацією колективного управління майновими правами), що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права.

Як було вказано вище, на підставі Договору № АУ002К і Договору № АУ003К ПО "ОКУАСП" набула повноважень здійснювати колективне управління майновими правами на музичні твори: "Hey lady luck", "Spectrum" і "Titanium".

Згідно з декларацією ТОВ "Українська музична видавнича група" отримало від ТОВ "Національне музичне видавництво" майнові права на зазначені твори на підставі Договору про передачу авторських і суміжних прав від 31 грудня 2010 № НМИ суб 01/11-укр, з кінцевою датою дії договору до 31 грудня 2014, з урахуванням додаткових угод до вказаного договору.

Згідно з декларацією ТОВ "УМИГ Мьюзік" отримало від ТОВ "Національне музичне видавництво" майнові права на зазначені твори на підставі договору про передачу авторських і суміжних прав від 1 січня 2014 № НМИ суб-01/14-укр, з кінцевою датою дії договору до 31 грудня 2014.

18 вересня 2014 ТОВ "Українська музична видавнича група" і ТОВ "УМИГ Мьюзік" надали ПО "ОКУАСП" погодження на звернення до суду з позовом до ТОВ "Буффало" про захист авторських прав і виплату компенсації за порушення авторських прав на зазначені об'єкти авторського права.

З матеріалів справи вбачається, що між ПО "ОКУАСП" та ТОВ "Українська музична видавнича група" 30.12.2014 було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № АУ002К, відповідно до п. 2 якої сторони дійшли згоди, що Договір № АУ002К залишається чинним щодо повноважень на судовий захист прав видавника, які були порушені за період чинності Договору № АУ002К.

15.01.2016 ТОВ "Українська музична видавнича група" було видано довіреність, якою ПО "ОКУАСП" уповноважено на представництво інтересів довірителя по справі за позовом повіреного до ТОВ "Буффало".

15.01.2016 ТОВ "Українська музична видавнича група" надало ПО "ОКУАСП" погодження на звернення до суду з позовом до ТОВ "Буффало" про захист авторських прав і виплату компенсації за порушення авторських прав на зазначені об'єкти авторського права.

Крім того, між ПО "ОКУАСП" та ТОВ "УМИГ Мьюзік" 31.12.2014 було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № АУ003К, відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору № АУ003К до 31.12.2015, при цьому сторони можуть продовжити строк дії договору, підписавши відповідну угоду.

За умовами Додаткової угоди № 3 від 22.12.2015 до Договору № АУ003К сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору № АУ003К до 31.12.2016 включно.

За умовами Додаткової угоди № 6 від 03.12.2018 до Договору № АУ003К сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору № АУ003К до 31.12.2019 включно.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на викладене, оскільки станом на дату складення акту № 03/02/14 ПО "ОКУАСП" на підставі вказаних вище договорів про управління майновими авторськими правами була наділена повноваженнями на управління майновими правами суб'єктів авторського права - ТОВ "Українська музична видавнича група" та ТОВ "УМИГ Мьюзік" щодо зазначених вище музичних творів та, відповідно, правом на звернення з позовом до суду в інтересах позивачів, вказані договори були чинні, недійсними не визнавались, докази протилежного у матеріалах справи відсутні, ПО "ОКУАСП" у встановленому процесуальним законом порядку доведено суду належність правовласникам, інтереси яких захищає ПО "ОКУАСП", майнових авторських прав на музичні твори, а ПО "ОКУАСП" - права захищати зазначені права.

З підстав, викладених вище, суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача щодо ненадання позивачами доказів на підтвердження правомірності використання ТОВ "Українська музична видавнича група" та ТОВ "УМИГ Мьюзік" Музичних творів - оригіналів Договору про передачу авторських і суміжних прав від 31 грудня 2010 № НМИ суб 01/11-укр та Договору про передачу авторських і суміжних прав від 1 січня 2014 № НМИ суб-01/14-укр та, відповідно, ПО "ОКУАСП" - доказів на підтвердження своїх повноважень на ведення справи в суді.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

У суду відсутні будь-які сумніви у добросовісному здійсненні позивачами їхніх процесуальних прав щодо вказаних вище доказів.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог, в розмірі 3 350,70 грн, за подання апеляційної скарги в розмірі 913,50 грн, за подання касаційної скарги в розмірі 913,50 грн, за подання заяви до Верховного Суду України в розмірі 2 375,10 грн, за подання апеляційної скарги в розмірі 5 026,05 грн та за подання касаційної скарги в розмірі 6 701,40 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на ТОВ "УМИГ Мьюзік" та ТОВ "Українська музична видавнича група" в особі ПО "ОКУАСП", оскільки позов не підлягає задоволенню.

Понесені позивачами витрати на професійну правничу допомогу адвоката, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також покладаються на позивачів, з викладених вище підстав.

Витрати відповідача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 913,50 грн та витрати на проведення судової експертизи в розмірі 2 912,80 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на ТОВ "УМИГ Мьюзік" та ТОВ "Українська музична видавнича група" в особі ПО "ОКУАСП".

При цьому, судом встановлено, що судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 913,50 грн було повернуто відповідачу відповідно до ухвали Вищого господарського суду України від 20.07.2015 у цій справі.

Оскільки відповідачем належними та допустимим доказами не доведено суду обсягу наданих послуг та виконаних робіт адвокатами Гринівим О.В. та Кузьменком С.І., а також не надано доказів оплати відповідачем таких витрат, яка відповідно до укладеного між АО "ААА Правозахист" та ТОВ "Буффало" Договору 1909/03 про надання адвокатських послуг від 13.09.2019 мала бути здійснена відповідачем на умовах 100% попередньої оплати, з огляду на положення ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з позивачів витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік (03124, м. Київ, вул. М. Василенка, буд. 7 А; ідентифікаційний код: 39040213) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група"(03124, м. Київ, вул. М. Василенка, буд. 7 А; ідентифікаційний код: 30673676) в особі Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. А.Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, оф. 1; ідентифікаційний код: 37396151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буффало" (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 46; ідентифікаційний код: 21594535) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 2 912 (дві тисячі дев'ятсот дванадцять) грн 80 коп. витрат на проведення судової експертизи.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, продовжується на строк дії такого карантину.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 22.06.2020

Суддя О.В. Нечай