Рішення

від 22.06.2020 по справі 910/2919/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2020Справа № 910/2919/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , розглянувши в

порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали

господарської справи

за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії

Енергозбут

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Святошин

про стягнення 23 407, 44 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі філії Енергозбут звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Святошин про стягнення 23 407, 44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2020 позовну заяву Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Енергозбут залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви.

До Господарського суду міста Києва позивачем було подано 06.03.2020 розрахунок суми заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/2919/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 06.04.2020 представник відповідача подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує повністю.

До Господарського суду міста Києва 05.05.2020 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що заявлені відповідачем заперечення на позовну заяву є необґрунтованими.

Представник відповідача 08.05.2020 подав до суду письмові заперечення, у яких стверджує, що позивачем допущені порушення при складанні акту перевірки та при визначенні обсягу та вартості електричної енергії.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 03.07.2017 укладено договір про постачання електричної енергії № УЗ/ЕЕЦ/К-17-01/010113/3536, за яким позивач зобов`язався продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок, а відповідач - оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі за цим договором.

Згідно пункту 3.1.5 договору № УЗ/ЕЕЦ/К-17-01/010113/3536 від 03.07.2017 позивач має право доступу до належних відповідачу засобів обліку електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

За результатами перевірки дотримання відповідачем правил користування електричною енергією представниками позивача 01.08.2018 складено акт про порушення № 007ЕЧ-1, у якому зазначено про пошкодження приладу обліку (розрахункового механізму).

У акті № 007ЕЧ-1 від 01.08.2018 зафіксовано, що відповідач не надав паспорти на електрообладнання та не надав можливості провести заміри споживання струму, від підписання даного акту відмовився.

На засіданні комісії філії Енергозбут ПАТ Укрзалізниця 09.08.2018, оформленого протоколом № 30, розглянуто акт про порушення № 007ЕЧ-1 від 01.08.2018 та призначено експертизу приладу обліку електричної енергії.

За результатами проведення комплексного трасологічного та електротехнічного дослідження 12.12.2018, складений експертний висновок, яким встановлено, що на деталях лічильника НІК 2301 АП1 № 0255388 2009 року випуску наявні пошкодження (потертість прозорої оглядової кришки, злам кріпильної стійки барабанного лічильного механізму, потертість на тильному боці металевого інформаційного щитка, зміщення та потертість паперової наліпки), які вірогідно утворені в результаті одних і тих же сторонніх дій, що могли статися в результаті дії (впливу) на деталі досліджуваного лічильника магніту, при його прикладанні до прозорої оглядової кришки досліджуваного лічильника.

На засіданні комісії філії Енергозбут ПАТ Укрзалізниця 20.12.2018, оформленого протоколом № 47, затверджено акт про порушення № 007ЕЧ-1 від 01.08.2018 та здійснено розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії на суму 14 620, 15 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на висновок експертного дослідження від 12.12.2018, у якому прямо не встановлено його вину у пошкодженні лічильника.

Відповідно до статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

Таким чином, за відсутності доказів вчинення порушення іншою особою, сам факт виявлення у споживача порушення Правил користування електричною енергією є підставою для застосування до нього оперативно-господарської санкції.

Підпункт 3 пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що ця методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією методикою, з урахуванням вимог ПРРЕЕ та в разі виявлення пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

Даний підпункт містить в собі два альтернативних підвиди порушень, а саме: розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо. Тобто, Методикою закріплено право застосування її положень у разі виявлення безпосередньо пошкодження зовнішніх та внутрішніх складових частин приладу обліку (скла, корпусу, тощо) без необхідності доводити втручання в роботу лічильника, інші дії споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку, фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо.

Враховуючи наведене, для застосування оперативно-господарських санкцій достатнім є наявність усіченого складу правопорушення, який не включає суб`єктивну сторону у вигляді вини.

Підпунктом 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлений обов`язок споживача електричної енергії, зокрема, забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Згідно пункту 4.2.4 договору № УЗ/ЕЕЦ/К-17-01/010113/3536 від 03.07.2017 відповідач не несе відповідальності перед позивачем відповідно до пунктів 4.2.1 - 4.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини позивача або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Відповідачем не доведено, що пошкодження лічильника сталось з вини позивача або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність його вини у пошкодженні лічильника, оскільки саме відповідач як споживач є відповідальною особою, яка несе відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії з моменту встановлення відповідного приладу обліку на своєму об`єкті.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем допущено порушення пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що виявилось у пошкодженні приладу обліку електроенергії (розрахункового механізму).

Відповідач стверджує, що позивачем у довідці про визначення обсягу та вартості електричної енергії безпідставно застосовано коефіцієнт використання електрообладнання 0, 75, а не 0, 5 та потужність у розмірі дозволеної договором № УЗ/ЕЕЦ/К-17-01/010113/3536 від 03.07.2017.

Відповідно до пункту 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб,кВт год.) визначається за формулою Wдоб = P t доб · Kв. (формула 2.4), де P - потужність (кВт); t - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), Kв (K в.і ) - коефіцієнт використання струмоприймачів.

За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K = 0,75.

Отже, коефіцієнт використання електрообладнання 0,5 застосовується за наявності згоди сторін. За відсутності згоди сторін та при недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складання переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K = 0,75.

Згідно пункту 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність).

З огляду на те, що в акті про порушення № 007ЕЧ-1 від 01.08.2018 зафіксовано, що споживач не надав паспортних даних на електрообладнання та не надав можливості провести заміри споживання струму, суд вважає, що комісією правомірно застосовано у довідці про визначення обсягу та вартості електричної енергії коефіцієнт в розмірі 0,75 та дозволену потужність за договором № УЗ/ЕЕЦ/К-17-01/010113/3536 від 03.07.2017, чим спростовуються доводи відповідача щодо безпідставного застосування таких коефіцієнта та потужності.

Твердження відповідача, що встановлення у довідці про визначення обсягу та вартості електричної енергії тривалості роботи обладнання 24 години на добу не відповідає дійсності відхиляються судом, оскільки у додатку № 1 до договору № УЗ/ЕЕЦ/К-17-01/010113/3536 від 03.07.2017 сторони узгодили режим роботи відповідача 24 години на день, 7 днів на тиждень.

Пунктом 4.2.3 договору № УЗ/ЕЕЦ/К-17-01/010113/3536 від 03.07.2017 встановлено, що відповідач сплачує позивачу вартість недорахованої електроенергії, розрахованої відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії у разі пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за не облікову електричну енергію на момент звернення до суду становить 11 395, 44 грн.

Доказів оплати відповідачем вказаної позивачем суми заборгованості суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основної суми боргу у загальному розмірі 11 395, 44 грн. є правомірною і підлягає задоволенню повністю.

Позивач також просить стягнути з відповідача 12 012, 00 грн. - витрат на проведення експертного дослідження.

На підтвердження понесених витрат на підготовку експертного висновку позивач надав рахунок № 16435 від 21.09.2018 на суму 12 012, 00 грн., платіжне доручення № 642 від 08.11.2018 на суму 12 012, 00 грн. та висновок експертного дослідження від 12.12.2018.

Відповідно до частини сьомої статті 127 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо розміру витрат за проведення експертного дослідження, а також прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог повністю, суд дійшов висновку, що витрати на проведення експертного дослідження у сумі 12 012, 00 грн. є обґрунтованими і підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Святошин (03115, місто Київ, вулиця Депутатська, будинок 2, ідентифікаційний код 30212050) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Філії Енергозбут (01135, місто Київ, вулиця Жилянська, 97, ідентифікаційний код 40150221) 11 395 (одинадцять тисяч триста дев`яносто п`ять) грн. 44 коп. - основного боргу, 12 012 (дванадцять тисяч дванадцять) грн. 00 коп. - витрат на проведення експертизи та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк