Рішення

від 10.06.2020 по справі 910/18969/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.06.2020Справа № 910/18969/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ФІНАНСОВА ГРУПА"

до Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України

третя особа 1 яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні

відповідача - Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Харкові

третя особа 2 яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні

відповідача - Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Полтаві

про стягнення 9 788 522,69 грн

за участю представників:

від позивача: Вітрук Т.А.

від відповідача: Ільченко І.В., Гончаренко Є.В.

від третьої особи-1: Ільченко І.В.

від третьої особи-2: Ільченко І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ФІНАНСОВА ГРУПА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про стягнення 9 788 522,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/18969/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 28.01.2020.

28.01.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 28.01.2020 було оголошено перерву до 18.02.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 залучено до участі у справі третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Харкові та Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Полтаві.

05.02.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла відповідь на відзив.

14.02.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 18.02.2020 було оголошено перерву до 11.03.2020.

02.03.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення щодо заперечень відповідача від 14.02.2020.

06.03.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи-1, 2 надійшли письмові пояснення щодо позову.

У підготовчому засіданні 11.03.2020 представник позивача надав суду для доручення до матеріалів справи відповідь на пояснення третіх осіб, суд заслухавши пояснення учасників справи оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.03.2020 про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

18.03.2020 через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з епідеміологічною ситуацією.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211 та на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19", судові засідання, які призначені на 24.03.2020, знято з розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.04.2020 призначено розгляд справи №910/18969/19 по суті на 12.05.2020.

Представник позивача у судовому засіданні 12.05.2020 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні 12.05.2020 надали пояснення по суті на позов та просили суд в позові відмовити.

У судовому засіданні 12.05.2020 суд оголосив про відкладення розгляду справи по суті на 27.05.2020.

У судове засідання 27.05.2020 з`явились представники позивача та відповідача, судом оголошено про відкладення розгляду справи по суті на 10.06.2020.

Представник позивача у судовому засіданні 10.06.2020 надав пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні 10.06.2020 надали пояснення по суті позовних вимог та просили суд в позові відмовити.

Представник третіх осіб 1, 2 у судовому засіданні 10.06.2020 надав пояснення по суті позовних вимог та просив суд в позові відмовити.

У судовому засіданні 10.06.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2008 між Акціонерним товариством "Українська фінансова група" (замовник, позивач) та Головним управлінням урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (виконавець, відповідач) був укладений договір № 19-8/К, відповідно до умов якого виконавець організовує і забезпечує доставку цінних відправлень замовника (надалі відправлення) на умовах вказаних нижче. Конфіденційність і збереження доставки гарантується виконавцем (п. 1 договору).

За змістом п. 2.1 договору, виконавець забезпечує доставку відправлень замовника на адресу одержувачів, якими є юридичні особи в особі їх уповноважених представників, з м. Києва в обласні центри України, до м.м. Сімферополь, Севастополь, Ялта та АР Крим та в зворотному напрямку.

Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що термін доставки відправлень по території України від замовника до одержувача становить 2 доби (не враховуючи день приймання відправлення виконавцем, а також вихідні і святкові дні).

Відповідно до п. 3.2. договору, упаковка відправлень повинна забезпечувати збереження вкладеного і виключати доступ до нього.

На відправлення, які передаються виконавцю, замовник виписує два примірники реєстру встановленої форми (додаток 1). Перший примірник реєстру подається разом з відправленням виконавцю, а другий, з підписом і печаткою виконавця, що є підтвердженням факту прийняття для доставки відправлень за реєстром залишається у замовника. При оформленні реєстру замовник повинен обов`язково вказувати номер цього договору (п. 3.3).

Положеннями п. 3.5 договору передбачено, що пересилці не підлягають: відправлення на адресу іноземних фірм і фізичних осіб, небезпечні матеріали (вибухівка, отрута, речовини які розплавляються, різного роду гази та інше), вибухові пристрої, речовини і матеріали, які можуть самозайматись, радіоактивні, інфекційні речовини, тварини, комахи, продукти харчування, холодна та вогнепальна зброя, наркотики та пристосування для їх використання, а також інші предмети і речовини заборонені для пересилки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155 Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку .

У відповідності до п.3.6. договору, відправлення передається виконавцем визначеному замовником одержувачу з оформленням опису встановленої форми (додаток 2), в якому зазначається кількість доставлених відправлень, оголошена вартість кожного відправлення; відправлення вважається переданим у встановленому порядку за призначенням з моменту внесення до опису встановленої форми розписки уповноваженого представника одержувача засвідченої печаткою (штампом) одержувача (адресата).

Згідно умов п. 5.1 договору, виконавець зобов`язався прийняти відправлення замовника відповідно до п. 2.2 та статті 3 цього договору. Доставити відправлення замовника до пункту призначення в строк, передбачений п. 2.3 цього договору. Під час доставки відправлень замовника забезпечити їх збереження та конфіденційність.

В свою чергу, замовник зобов`язався, оформити відправлення відповідно до пунктів 3.1- 3.5 цього договору (п. 5.2.1).

Пунктами 7.1.1, 7.1.2 договору передбачено, що виконавець несе матеріальну відповідальність за прийняті від замовника відправлення тільки у межах оголошеної цінності. Відповідальність виконавця перед замовником за збереження відправлень починається з моменту прийому їх у встановленому порядку від замовника і закінчується в момент передачі відправлень у встановленому порядку за призначенням.

Виконавець відповідає за кількість місць вказаних в реєстрі, а також за цілісність упаковки, печаток і пломб замовника (п. 7.1.3 договору).

Відповідно до п. 7.1.4 договору, виконавець не несе відповідальність, зокрема, за вміст відправлення.

Пунктом 7.2 договору визначено, що замовник відповідає за вміст відправлення відповідно до п. 3.5. цього договору, оформлення, упаковку і правильність вказаної адреси.

Договір вступає в силу з дня його підписання обома сторонами, діє на протязі року і автоматично подовжується, якщо ні одна із сторін не виявить письмового бажання його скасувати. Про скасування договору повинно бути повідомлено не менше ніж за 10 робочих днів (п. 10.1. договору).

У додатку №1 до договору № 19-8/к Реєстр на кореспонденцію, направлену через фельд`єгерську службу при МВС України, відправник АТ Українська фінансова група зазначається: номер порядку, куди адресований пакет, кому направлений пакет, № пломби, важність, вага кг, відправлено доларів: еквівалент в гривні та сума в USD, відправлено євро: еквівалент в гривні та сума в євро, відправлено гривень, всього відправлено гривень.

Додаток №2 до договору № 19-8/к Опис кореспонденції, яка направлена з фельд`єгерем по міському маршруту містить інформацію: номер порядку, номер пакетів, звідки, кому, важливість, розписка в одержанні кореспонденції, дата і час, печатка або штамп адресата.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з реєстру № 215/1 від 15.11.2016 на кореспонденцію, направлену через УФС ГУУФЗ Держспецзвязку м. Київ, позивачем було видано, а працівником відповідача прийнято дванадцять цінних відправлень з метою організації та забезпечення їх доставки адресатам. За реєстром №215/1 від 15.11.2016 було передано, зокрема, цінне відправлення адресоване Запоріжжя 2 для направлення філії ПрАТ УФГ 5 000,00 доларів США та 2000,00 євро, всього цінне відправлення становить 184 260,38 грн.

Відповідно до пояснень позивача, цінне відправлення не було доставлене відповідачем за місцем призначення, у зв`язку з втратою при озброєному нападі на групу співробітників ГУ УФЗ Держспецзв`язку.

Листом вих. №63/07-2023 від 17.11.2016 відповідачем повідомлено позивача про те, що 16.11.2016 було здійснено напад невідомих осіб на групу співробітників ГУ УФЗ Держспецзв`язку, які виконували доставку цінних відправлень АТ Українська фінансова група у рамках реалізації договору від 01.06.2008 №19-8/К маршрутом Київ-Дніпро-Запоріжжя, внаслідок чого було викрадено цінності АТ Українська фінансова група , які направлялись з м. Києва до м. Запоріжжя за реєстром №215/1 від 15.11.2016. Відомості про надзвичайну подію внесено до ЄРДР за № 12016042010000292.

01.08.2011 між Приватним акціонерним товариством Українська фінансова група , змінено на ПАТ Українська фінансова група (замовник, позивач) та Відділом Головного управлінням Державної фельд`єгерської служби України в місті Харків (виконавець, третя особа 1) був укладений договір № 073/02, відповідно до умов якого виконавець організовує і забезпечує доставку цінних відправлень замовника (надалі відправлення) на умовах вказаних нижче. Конфіденційність і збереження доставки гарантується виконавцем (п. 1 договору).

За змістом п. 2.1 договору, виконавець забезпечує доставку відправлень замовника на адресу одержувачів, якими є юридичні особи в особі їх уповноважених представників, з м. Києва до м. Харкова та в зворотному напрямку з м. Харкова до м. Києва, в обласні центри України, до міст Сімферополь, Севастополь, Ялта та АР Крим.

Пунктом 2.4 договору сторони погодили, що термін доставки відправлень по території України від замовника до одержувача встановлюється 2 доби (не враховуючи день приймання відправлення виконавцем, а також вихідні і святкові дні).

Відповідно до п. 3.1. договору, упаковка відправлень повинна забезпечувати збереження вкладеного і виключати доступ до нього.

На відправлення, які передаються виконавцю, замовник виписує три примірники реєстру встановленої форми. Перший та другий примірник реєстру подаються разом з відправленням виконавцю, а третій, з підписом і печаткою виконавця, залишається у замовника. При оформленні реєстру замовник повинен обов`язково вказувати номер цього договору (п. 3.2 договору).

Положеннями п. 3.4 договору передбачено, що пересилці не підлягають: відправлення на адресу іноземних фірм і фізичних осіб, небезпечні матеріали (вибухівка, отрута, речовини які розплавляються, різного роду гази та інше), вибухові пристрої, речовини і матеріали, які можуть самозайматись, радіоактивні, інфекційні речовини, тварини, комахи, продукти харчування, холодна та вогнепальна зброя, пристосування для використання наркотиків.

Згідно умов п. 5.1 договору, виконавець зобов`язався прийняти відправлення замовника відповідно до п. 2.2, 2.3 та статті 3 цього договору. Доставити відправлення замовника до пункту призначення в строк, передбачений п. 2.4 цього договору. Під час доставки відправлень замовника забезпечити їх збереження та конфіденційність.

В свою чергу, замовник зобов`язався, оформити відправлення відповідно до пунктів 3.1- 3.4 цього договору (п. 5.2.1).

Пунктами 7.1.1, 7.1.2 договору передбачено, що виконавець несе матеріальну відповідальність за прийняті від замовника відправлення тільки у межах оголошеної цінності за умови оформленого відповідно до чинного законодавства документального підтвердження вмісту вкладеного та суми нестачі та за рішенням суду. Відповідальність виконавця перед замовником за збереження відправлень починається з моменту прийому їх у встановленому порядку від замовника і закінчується в момент передачі відправлень у встановленому порядку за призначенням.

Виконавець відповідає за кількість місць вказаних в реєстрі, а також за цілісність упаковки, печаток і пломб замовника (п. 7.1.3 договору).

Відповідно до п. 7.1.4 договору, виконавець не несе відповідальність, зокрема, за вміст відправлення.

Пунктом 7.2 договору визначено, що замовник відповідає за вкладене відповідно до п. 3.4. цього договору, оформлення, упаковку і правильність вказаної адреси.

Договір вступає в силу з 01.09.2011 та діє на протязі одного року і автоматично подовжується, якщо ні одна із сторін не виявить письмового бажання його скасувати. Про скасування договору повинно бути повідомлено не менше ніж за 10 робочих днів (п. 10.1. договору).

Додатком №1 до договору № 073/02 сторонами визначено тарифи на послуги, що надаються Державною фельд`єгерською службою України.

Відповідно до реєстру №220/9 від 23.11.2016 на виконання договору №073/02 від 01.08.2011 позивач передав, а третя особа 1 прийняла одне відправлення з метою організації та забезпечення його доставки адресату, а саме було передано цінне відправлення адресоване Харківська філія ПрАТ УФГ 30 000,00 доларів США, що становить оголошену цінність всього відправлення 769 768,14 грн.

Як вбачається з позовної заяви, цінне відправлення адресоване до Харківської філії не було доставлене відповідачем за місцем призначення, у зв`язку з втратою при озброєному нападі на військовослужбовців Відділу УФЗ Держспецзв`язку в м. Харкові.

Листом вих. №63/07-2089 від 25.11.2016 відповідачем повідомлено позивача про те, що 24.11.2016 було здійснено напад невідомих осіб на військовослужбовців Відділу УФЗ Держспецзв`язку, які виконували доставку цінних відправлень АТ Українська фінансова група у рамках реалізації договору від 01.08.2011 №073/02, внаслідок чого було викрадено цінності АТ Українська фінансова група , які направлялись з м. Києва до Харківської філії по опису №477 ід 24.11.2016. Відомості про надзвичайну подію внесено до ЄРДР за № 12016220510004201.

Також, згідно з реєстру №81/9 від 28.04.2017 на виконання договору №073/02 від 01.08.2011 позивач передав, а третя особа 1 прийняла п`ять відправлень з метою організації та забезпечення його доставки адресату, а саме було передано цінні відправлення адресовані Харків 1, Харків 5, Харків РЕГ, Харківська філія, Харків ОК-141, філія ПрАТ УФГ 219 000,00 доларів США, 23 000,00 євро, що становить оголошену цінність всього відправлення 6 479 252,84 грн.

01.04.2013 між Приватним акціонерним товариством Українська фінансова група , змінено на ПАТ Українська фінансова група (замовник, позивач) та Відділом Головного управлінням Державної фельд`єгерської служби України в місті Полтаві (виконавець, третя особа 2) був укладений договір № 05/2013 Б/К, відповідно до умов якого виконавець організовує і забезпечує доставку цінних відправлень замовника (надалі відправлення) на умовах вказаних нижче. Конфіденційність і збереження доставки гарантується виконавцем (п. 1 договору).

За змістом п. 2.1 договору, виконавець забезпечує доставку цінних відправлень замовника на з міст Полтава, Кременчук Полтавської області до м. Києва, а також в інші обласні центри України та до міст Сімферополь, Севастополь, Ялта та АР Крим.

Пунктом 2.5 договору сторони погодили, що строк доставки відправлень від замовника до одержувача встановлюється в 3 доби (не враховуючи день приймання відправлення виконавцем, а також вихідні і святкові дні).

Відповідно до п. 3.2. договору, упаковка відправлень повинна забезпечувати збереження вкладеного і виключати доступ до нього.

На відправлення, які передаються виконавцю, замовник виписує три примірники реєстру встановленої форми. Перший та другий примірник реєстру подаються разом з відправленням виконавцю, а третій, з підписом і печаткою виконавця, залишається у замовника. При оформленні реєстру замовник повинен обов`язково вказувати номер цього договору (п. 3.3 договору).

Положеннями п. 3.5 договору передбачено, що пересилці не підлягають: відправлення на адресу іноземних фірм і фізичних осіб, а також предмети і речовини, заборонені для пересилання відповідно до законодавства України.

Згідно умов п. 5.1 договору, виконавець зобов`язався прийняти відправлення замовника відповідно до п. 2.2 та статті 3 цього договору. Доставити відправлення замовника до пункту призначення в строк, передбачений п. 2.3 цього договору. Під час доставки відправлень замовника забезпечити їх збереження та конфіденційність.

В свою чергу, замовник зобов`язався, оформити відправлення відповідно до пунктів 3.1- 3.5 цього договору (п. 5.2.1).

Пунктами 7.1.1, 7.1.2 договору передбачено, що виконавець несе матеріальну відповідальність за прийняті від замовника відправлення тільки у межах оголошеної цінності за рішенням суду за умови оформленого відповідно до чинного законодавства документального підтвердження вмісту вкладеного та суми нестачі. Відповідальність виконавця перед замовником за збереження відправлень настає з моменту прийому їх у встановленому порядку від замовника і закінчується в момент передачі відправлень у встановленому порядку за призначенням.

Виконавець відповідає за кількість місць вказаних в реєстрі, а також за цілісність упаковки, печаток і пломб замовника (п. 7.1.3 договору).

Відповідно до п. 7.1.4 договору, виконавець не несе відповідальність, зокрема, за вміст відправлення.

Пунктом 7.2 договору визначено, що замовник відповідає за вкладене відповідно до п. 3.5 цього договору, оформлення, упаковку і правильність зазначеної адреси.

Договір вступає в силу з дня його підписання обома сторонами, діє протягом одного року та вважається продовженим на попередніх умовах, якщо жодна зі сторін не виявить письмового бажання його скасувати. Про скасування договору потрібно повідомити не менше ніж за 10 робочих днів (п. 10.1. договору).

Додатком №1 до договору № 05/2013 Б/К сторонами визначено тарифи на послуги, що надаються Державною фельд`єгерською службою України.

Відповідно до реєстру №78/11 від 28.04.2016 на виконання договору № 05/2013 Б/К позивач передав, а третя особа 2 прийняв одне відправлення з метою організації та забезпечення його доставки адресату, а саме було передано цінне відправлення адресоване Полтава, УФГ філія ПрАТ УФГ 80000,00 доларів США та 8000,00 євро, що становить всього оголошену цінність відправлення 2 355 241,33 грн.

Проте, як зазначає позивач, цінне відправлення у м. Полтава не було доставлене відповідачем за місцем призначення, у зв`язку з втратою при озброєному нападі на групу співробітників ГУ УФЗ Держспецзв`язку.

Листом вих. №63/07-856 від 30.04.2017 відповідачем повідомлено позивача про те, що 28.04.2017 було здійснено напад невідомих осіб на групу співробітників ГУ УФЗ Держспецзв`язку, які виконували доставку цінних відправлень АТ Українська фінансова група у рамках реалізації договорів від 01.04.2013 №05/2013 Б/К та від 01.08.2011 №073/02 маршрутом Київ-Полтава-Харків, внаслідок чого було викрадено цінності АТ Українська фінансова група , які направлялись з м. Києва до міст Полтави та Харкова за реєстрами №78/11 від 28.04.2017 та № 81/9 від 28.04.2017. Відомості про надзвичайну подію внесено до ЄРДР за № 1201710009000.

Таким чином, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що внаслідок порушення відповідачем умов договорів щодо невиконання зобов`язань із збереження та доставки в межах оголошеної цінності відправлень на загальну суму 9 788 522,69 грн, позивач звернувся до відповідача з вимогою за №1912-08 від 17.12.2019 для відновлення порушених прав шляхом перерахування коштів на рахунок позивача грошових коштів в межах оголошеної цінності.

Згідно доводів позивача, оскільки відповідачем не задоволено вимоги, викладені у вимогі, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 9 788 522,69 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України", державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв`язку, Національної системи конфіденційного зв`язку, формування та реалізації державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв`язку спеціального призначення, урядового фельд`єгерського зв`язку, а також інших завдань відповідно до закону.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" встановлено, що до загальної структури державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України входить, зокрема, головне управління та підрозділи урядового фельд`єгерського зв`язку.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" визначено, що головне управління та підрозділи урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України призначені для організації і забезпечення урядовим фельд`єгерським зв`язком Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України, державних органів, органів місцевого самоврядування, органів військового управління та інших юридичних осіб відповідно до законодавства.

Відповідно до п.4 ч.6 ст.10 Закону України Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України для забезпечення виконання покладених завдань Головне управління та підрозділи урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України мають право надавати юридичним особам платні послуги відповідно до законодавства.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.15 Закону України Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України для забезпечення виконання покладених на неї обов`язків Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України має право, зокрема, надавати фізичним або юридичним особам на договірних засадах послуги, безпосередньо пов`язані із забезпеченням виконання покладених на Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України завдань, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до Переліку платних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1105 від 26.10.2011 Деякі питання надання платних послуг Головним управлінням та підрозділами урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації , Головним управлінням та підрозділами урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації надаються: доставка кореспонденції та/або цінних відправлень з прийманням у приміщенні Головного управління та підрозділів урядового фельд`єгерського зв`язку; доставка кореспонденції та/або цінних відправлень співробітником Головного управління та підрозділів урядового фельд`єгерського зв`язку з прийманням у приміщенні замовника за його заявою: без використання автотранспортних засобів Головного управління та підрозділів урядового фельд`єгерського зв`язку; з використанням автотранспортних засобів Головного управління та підрозділів урядового фельд`єгерського зв`язку.

Враховуючи вищевикладене, відповідач та треті особи 1, 2 мають право надання юридичним особам платних послуг на підставі укладених із юридичними особами договорів.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути кошти з відповідача в розмірі оголошеної цінності, за не збереження та не доставлення цінних відправлень на виконання договорів №19-8/К від 01.06.2008, №073/02 від 01.08.2011, №05/2013 Б/К від 01.04.2013.

Дослідивши вказані вище договори, судом встановлено, що договір №073/02 від 01.08.2011 укладений між позивачем та Відділом Головного управління Державної фельд`єгерської служби України в місті Харків в особі начальника відділу Єфремова А.В.

В пункті 12 договору №073/02 зазначені реквізити сторін, а саме щодо виконавця - Відділ Головного управління Державної фельд`єгерської служби України в місті Харків: ідентифікаційний код 23006985, п/р 31253272210142 в Управлінні Держказначейства в Харківській області МФО 851011, ІПН 230069820337 , № свідоцтва 100216698 .

Також, договір №05/2013 Б/К від 01.04.2013 укладений між позивачем та Відділом Головного управління Державної фельд`єгерської служби України в місті Полтаві в особі начальника відділу Пушкаренка С.О.

Відповідно п. 12 договору №05/2013 Б/К зазначено, що виконавець є Відділ Головного управління Державної фельд`єгерської служби України в місті Полтаві та відповідно до реквізитів: ідентифікаційний код 01187319, банк одержувач: ГУДКС у Полтавські області, МФО 831019, р/р 31256272210017.

Таким чином, як вбачається зі змісту договорів №073/02 від 01.08.2011 та №05/2013 Б/К від 01.04.2013, Головне управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України не є стороною даних договорів, оскільки зазначені договори були укладені із Відділами, які зареєстровані як окремі юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, мають окремі рахунки у банківських установах та в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Окрім того, судом враховано положення постанови Кабінету Міністрів України №1105 від 26.10.2011 Деякі питання надання платних послуг Головним управлінням та підрозділами урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації , зі змісту яких вбачається, що укладення договорів з юридичними особами та надання послуг відбувається як Головним управлінням так і його підрозділами.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги лише до відповідача - Головного управління, відповідач посилається на Генеральну угоду №11-17/К від 17.07.2017, укладену між Головним управлінням урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та ПрАТ Українська фінансова група , відповідно до якої відповідач є єдиним виконавцем послуг підрозділів.

Проте, суд відхиляє такі доводи позивача, оскільки вказана Генеральна угода була укладена 17.07.2017, тобто після виникнення правовідносин між сторонами за реєстрами, які були складені 15.11.2016, 23.11.2016, 28.04.2017 на виконання договорів №19-8/К від 01.06.2008, №073/02 від 01.08.2011, №05/2013 Б/К від 01.04.2013.

Також, суд звертає увагу на п. 11.3. Генеральної угоди, в якій визначено, що усі угоди та договори між сторонами, що передували цьому договору і стосувалися предмета договору, втрачають силу після підписання договору сторонами та проведення за цими угодами та договорами взаєморозрахунків між сторонами, що підтверджується відповідним актом взаєморозрахунків, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Отже, суд не приймає Генеральну угоду №11-17/К від 17.07.2017 як належний та допустимий доказ щодо існування відповідальності у Головного управління за виконання договорів №073/02 від 01.08.2011, №05/2013 Б/К від 01.04.2013, враховуючи існування спору та відсутність в матеріалах справи відповідних актів взаєморозрахунків між сторонами.

Таким чином, враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що відповідальність за виконання договору №073/02 від 01.08.2011 має нести Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Харкові та за договором №05/2013 Б/К від 01.04.2013 - Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Полтаві, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача - Головного управління суми коштів в межах оголошеної цінності за реєстрами на кореспонденцію №220/9 у розмірі 769 768,14 грн, №78/1 у розмірі 2 355 241,33 грн, №81/9 у розмірі 6 479 252,84 грн, які складені на підставі договорів №073/02, №05/2013 Б/К є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог заявлених до Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в частині не належного виконання умов договору №19-8/К від 01.06.2008 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Як зазначено судом вище, позивачем за реєстром на кореспонденцію №215/1 від 15.11.2016 було видано, а відповідачем прийнято цінне відправлення (5 000,00 доларів США, 2 000,00 євро) для доставки до визначеного в реєстрі адресата позивача за оцінкою в розмірі 184 260,38 грн. Реєстр підписаний скріплений печатками представниками позивача та відповідача.

Проте, вказане вище цінне відправлення адресоване Запоріжжя 2 філії ПАТ Українська фінансова група не було доставлене відповідачем за місцем призначення у зв`язку з втратою при нападі на групу співробітників Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку.

Відповідач у листі №63/07-2023 від 17.11.2016 повідомляв позивача про здійснення нападу невідомими особами на працівників відповідача, які виконували доставку на реалізацію договору №19-8/К, внаслідок чого було викрадено цінності позивача, які направлялись з м. Києва до м. Запоріжжя за реєстром №215/1 від 15.11.2016.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як підтверджено матеріалами справи, відповідач взятих на себе зобов`язань за договором № 19-8/К з організації та забезпечення доставки цінних відправлень позивача не виконав, у зв`язку з втратою при нападі на групу співробітників відповідача, що не заперечується сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Разом з тим, суд звертає увагу, що положеннями Порядку визначення вартості та надання платних послуг Головним управлінням та підрозділами урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженого наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 29.09.2016 № 600 (надалі - Порядок), встановлено особливості визначення вартості та надання Головним управлінням та підрозділами урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України платних послуг державним органам, органам місцевого самоврядування та іншим юридичним особам відповідно до п. 5 ч. 5 та п. 4 ч. 6 ст. 10 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України", Переліку платних послуг, що надаються Головним управлінням та підрозділами урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1105.

Відповідно до п. 2 Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

- замовник - державний орган, орган місцевого самоврядування та інші юридичні особи, яким надаються платні послуги із забезпечення урядовим фельд`єгерським зв`язком на договірних засадах;

- цінне відправлення - відправлення з оголошеною цінністю, визначеною замовником, яке прийняте для доставки Головним управлінням та підрозділами урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про поштовий зв`язок" відносини у сфері надання послуг поштового зв`язку регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Діяльність у сфері надання послуг поштового зв`язку спеціального призначення (фельд`єгерського і спеціального зв`язку) провадиться відповідно до законодавства України.

Статтею 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" визначено, що поштовий зв`язок спеціального призначення - складова частина поштового зв`язку України, призначена для надання послуг поштового зв`язку окремим категоріям користувачів.

Таким чином, фельд`єгерський зв`язок входить до системи поштового зв`язку України і регулюється нормами Закону України Про поштовий зв`язок , а діяльність у сфері фельд`єгерського зв`язку провадиться відповідно до законодавства України.

Положеннями статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" визначено, що оператори надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

Як вбачається зі змісту п. 3.5 договору №19-8/К, пересилці не підлягають: відправлення на адресу іноземних фірм і фізичних осіб, небезпечні матеріали (вибухівка, отрута, речовини, які розплавляються, різного роду гази та інше), вибухові пристрої, речовини і матеріали, які можуть самозайматись, радіоактивні, інфекційні речовини, тварини, комахи, продукти харчування, холодна та вогнепальна зброя, наркотики та пристосування до їх використання, а також інші предмети і речовини заборонені для пересилки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1155 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку".

Згідно пункту 40 постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1155 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку" у внутрішніх поштових відправленнях забороняється пересилати національну та іноземну валюту.

Проте, судом враховано, що вказана постанова втратила чинність, у зв`язку з затвердженням постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку" від 05.03.2009 р. № 270.

Отже, пунктом 30 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, також встановлено, що у внутрішніх поштових відправленнях пересилаються предмети, не заборонені для пересилання. У внутрішніх поштових відправленнях забороняється пересилати, зокрема, національну валюту (крім нумізматичних монет та їх колекцій), іноземну валюту ( п. 32 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270).

Пунктом 57 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, встановлено, що сума оголошеної цінності внутрішнього поштового відправлення не повинна перевищувати фактичної вартості вкладення та можливих витрат на відновлення документів, що пересилалися, у разі їх втрати.

З огляду на викладене, враховуючи п. 3.5 договору та положення чинного законодавства, суд зазначає, що фельд`єгерським зв`язком, як зв`язком спеціального призначення, що входить до системи поштового зв`язку України, забороняється пересилати національну валюту, а сума оголошеної цінності поштового відправлення не повинна перевищувати фактичної вартості вкладення.

Окрім того, у п. 7.1.1 та 7.1.4 договору №19-8/К сторонами погоджено, що виконавець несе матеріальну відповідальність за прийняті від замовника відправлення тільки в межах оголошеної цінності. Виконавець не несе відповідальність за вміст відправлення.

При цьому, замовник відповідає за вміст відправлення відповідно до п.3.5 цього договору, оформлення, упаковку і правильність вказаної адреси (п. 7.2. договору).

Поряд з викладеним, пунктом 5.3.3 договору передбачено, що виконавець має право в присутності представника замовника і представника компетентних органів провести перевірку вкладеного відправлень у випадках, передбачених чинним законодавством.

В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідач здійснював перевірку вкладеного відправлення за реєстром №215/1 від 15.11.2016, враховуючи, що договором визначено як право виконавця, а не обов`язок.

Так, на підтвердження вкладення готівки в сумку при оформленні цінного відправлення, позивач надав акт вкладення №2/215/1 від 15.11.2016, з якого вбачається, що даний акт складений для доставки через ГУ УФЗ Держспецзв`язку до Запоріжжя 2 шляхом вкладення у сумку готівкових коштів 5 000,00 доларів США та 2000,00 євро.

Дослідивши акт №2/215/1 від 15.11.2016, судом встановлено, що зі змісту вказаного документу не вбачається його приналежність до договору №19-8/К від 01.06.2008 та реєстру №215/1 від 15.11.2016, та не підтверджує факт доставки зазначеної сумки з готівковими коштами на підставі договору №19-8/К, а тому суд не приймає даний акт як належний доказ у даній справі.

Отже, враховуючи викладене, суд зазначає, що позивачем не доведено належними доказами, в розумінні ст. ст. 76, 79 Господарського процесуального кодексу України, вкладення замовником у відправлення коштів зазначених у реєстрі №215/1 від 15.11.2016 та перевірки відповідачем вмісту цінних відправлень, а тому не можливо дійти висновку про наявність вказаних сум коштів у посилці, доставку якої здійснював відповідач на виконання договору №19-8/К.

Окрім того, в підтвердження встановлення розміру нестач грошових коштів позивача, останнім надано висновок судового експерта Пилипенко В.В. № 20/06/19 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 20.06.2019.

Дослідивши висновок № 20/06/19, судом встановлено, що за результатами проведення судово-економічної експертизи судовим експертом Пилипенко В.В. надано наступні висновки:

- документально підтверджується та встановлено, що за актом № 1 від 21.11.2016 про результатаи інвентаризації грошових коштів, що знаходяться в дорозі, облікованих ПАТ "Українська фінансова група" на субрахунку 334 в аналітичному розрізі за одиницями бухгалтерського обліку, нестача станом на 18:00 год. 18.11.2016 в сумі 5 000,00 дол. США та 2000,00 євро підтверджується документально;

- документально підтверджується та встановлено, що за актом № 2 від 29.11.2016 про результати інвентаризації грошових коштів, що знаходяться в дорозі, облікованих ПАТ "Українська фінансова група" на субрахунку 334 в аналітичному розрізі за одиницями бухгалтерського обліку, нестача станом на 18:00 год. 28.11.2016 в сумі 30 000,00 дол. США підтверджується документально;

- документально підтверджується та встановлено, що за актом № 1 від 10.05.2017 про результати інвентаризації грошових коштів, що знаходяться в дорозі, облікованих ПАТ "Українська фінансова група" на субрахунку 334 в аналітичному розрізі за одиницями бухгалтерського обліку, нестача станом на 18:00 год. 05.05.2017 в сумі 299 000,00 дол. США та 31 000,00 євро підтверджується документально;

- розмір збитків, заявлених ПАТ "Українська фінансова група" у позовних вимогах від 07.08.2017 у господарській справі № 910/13258/17 в сумі 184 260, 38 грн., 769 768,14 грн., 6 479 252,84 грн. та 2 355 241,33 грн., документально підтверджується.

Як вбачається зі змісту вказаного висновку, судовим експертом було встановлено саме питання щодо нестачі грошових коштів у ПАТ "Українська фінансова група" та у відповідності до висновку по четвертому питанню встановлено розмір збитків у іншій справі №910/13258/17, отже, висновок експерта не встановлює відповідальності відповідача за не виконання зобов`язань за договором № 19-8/К, а лише встановлює загальний розмір збитків позивача без посилання на конкретний договір, укладений між позивачем та відповідачем.

З огляду на вище викладене, суд не приймає висновок судового експерта Пилипенко В.В. № 20/06/19 від 20.06.2019 як належний доказ у даній справі, в розумінні положень ст.ст. 76, 79 ГПК України.

Щодо пояснень позивача про застосування положень Інструкції про порядок перевезення відправлень з оголошеною цінністю Державною фельд`єгерською службою України, затвердженою наказом Головного управління Державної фельд`єгерської служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 07.05.2004 № 132, суд відхиляє доводи позивача, оскільки положення даної Інструкції поширюються на порядок перевезень відправлень з оголошеною цінністю Державної фельд`єгерською службою України на підставі договорів про надання послуг та не регулює порядок щодо перевезення готівкових коштів та стосується лише виконання обов`язків службовими особами відповідача при здійсненні перевезення, що не є предметом розгляду у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що позивач не довів належними доказами не виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором та підстав для понесення відповідальності відповідача за втрату валютних цінностей у зв`язку із нападом на співробітників відповідача, суд прийшов до висновку про не обґрунтованість доводів позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 184 260,38 грн за договором №19-8/К від 01.06.2008.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ФІНАНСОВА ГРУПА до Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про стягнення 9 788 522,69 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 19.06.2020.

Суддя О.В. Гулевець