Рішення

від 15.06.2020 по справі 910/23025/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2020Справа № 910/23025/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю. , при секретарі судового засідання Бабич М.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧК-Імператор" (просп. Хіміків, 3, м. Черкаси, 18000)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартпост" (вул. Велика Арнатуська, 76, м. Одеса, 65045)

про стягнення 1 380 699,26 грн,

Представники сторін:

від позивача: Назаренко М.М. , Білий М.М.,

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧК-Імператор" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартпост" про стягнення 1 380 699,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу від 27.11.2014 № б/н.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2017 відкрито провадження по справі № 910/23025/17 та призначено підготовче засідання на 05.02.2018.

05.02.2018 відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про надання додаткового строку для надання відзиву по справі та довідку про відсутність аналогічних спорів між сторонами.

Представники учасників судового процесу у судове засідання 05.02.2018 з`явилися.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 05.02.2018 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" та ОСОБА_3 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на строні відповідача; витребувано у сторін докази та відкладено підготовче засідання на 26.02.2018.

21.02.2018 відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

26.02.2018 відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.02.2018 представник відповідача заявив клопотання про продовження строку підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду від 26.02.2018 у справі № 910/23025/17 продовжено строк розгляду підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 26.03.2018.

07.03.2018 до суду надійшло повідомлення від Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

26.03.2018 через канцелярію суду позивач подав пояснення на виконання вимог ухвали суду від 26.02.2018.

Судове засідання, призначене на 26.03.2018, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Трофименко Т.Ю. на лікарняному.

Оскільки, 03.04.2018 суддя Трофименко Т.Ю. вийшла з лікарняного, необхідним було призначення справи № 910/23025/17 до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 підготовче судове засідання призначено на 18.04.2018.

16.04.2018 відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом Черкаської області справи № 925/291/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартпост" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧК-Імператор" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.11.2014.

Представники позивача у судове засідання 18.04.2018 не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.04.2018 підтримав клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 зупинено провадження у справі № 910/23025/17 до вирішення Господарським судом Черкаської області справи № 925/291/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартпост" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧК-Імператор" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.11.2014.

25.02.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі з приєднаною до нього постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 у справі № 925/291/18.

Ухвалою Господарського суду від 04.03.12019 поновлено провадження у справі № 910/23025/17, підготовче засідання у справі № 910/23025/17 призначено на 01.04.2019.

29.03.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про відкладення підготовчого засідання.

В судове засідання 01.04.2019 представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартпост" про зупинення провадження у справі № 910/23025/17 задоволено, зупинено провадження у справі № 910/23025/17 до розгляду Господарським судом Черкаської області справи № 925/291/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартпост" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧК-Імператор" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.11.2014 та набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

13.01.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 поновлено провадження у справі № 910/23025/17, підготовче засідання у справі № 910/23025/17 призначено на 10.02.2020.

В підготовче засідання 10.02.2020 представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 підготовче засідання відкладено на 02.03.2020.

25.02.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без представника.

В підготовче засідання 02.03.2020 представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 закрито підготовче провадження та призначити справу № 910/23025/17 до судового розгляду по суті на 01.04.2020.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінетом Сіністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211, з урахуванням Указу Президента України №87/2020 від 13.03.2020 щодо введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, судове засідання 01.04.2020 не відбулося. Відповідне оголошення було розміщено на офіційному веб-сайті суду та на сторінці суду в мережі Facebook.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 судове засідання у справі № 910/23025/17 призначено на 27.05.2020.

В судове засідання 27.05.2020 представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 відкладено судове засідання на 15.06.2020.

В судове засідання 15.06.2020 представник відповідача не з`явився, уповноваженого представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Суд зазначає, що під час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Смартпост" змінило своє місцезнаходження на адресу: вул. Велика Арнатуська, 76, м. Одеса, 65045, що підтверджується Спеціальним витягом з єдиного державноо реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв`язку з чим ухвала суду від 27.05.2020 була направлена за адресою нового місцезнаходження відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 15.06.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧК-Імператор" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смартпост" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу (надалі також - договір), за умовами п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити олію соняшникову (далі - товар), а покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити таку продукцію. Загальна вартість і кількість товару, що є предметом поставки за цим договором, визначається у накладних.

За приписами пунктів 2.1-2.2 договору, Постачальник відвантажує товар на адресу покупця за цінами, що визначені у специфікації або накладній постачальника, і які погоджені з покупцем. Доставка товару здійснюється за домовленістю згідно додатку до договору.

Згідно з п. 4.1 договору, товар відвантажується наливом, шляхом автомобільного перевезення за рахунок продавця.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору, здача-приймання товару проводиться уповноваженими представниками покупця і продавця. Датою передачі вважається дата одержання товару на складі, зазначеного покупцем.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання накладної про отримання товару. (п. 6.1 договору)

Як встановлено у пунктах 7.1,7.2 договору, розрахунок за продукцію по поставці здійснюються з моменту поставки шляхом відстрочки платежу упродовж 21 банківського дня з моменту відвантаження продукції, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або у касу постачальника.

Форма розрахунку - безготівковий або готівковий розрахунок.

Даний договір набуває чинності в день підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині взаєморозрахунків до їх повного і належного виконання (здійснення). (п. 10.1 договору)

Відповідно до матеріалів справи, на виконання умов договору позивач передав, а відповідач в свою чергу прийняв товар - олію соняшникову, що підтверджується видатковою накладною № 2 від 01.12.2014 на суму 467 236,00 грн, а також товарно-транспортною накладною від 01.12.2014 №360260 на перевезення 30340 кг олії соняшникової вартістю 467 236,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого товару не виконав, у зв`язку з чим заборгованість останнього за договором становить 467 236,00 грн. Ураховуючи прострочення оплати, поряд з цією сумою основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача також пеню у розмірі 518 427,16 грн, 3% річних у розмірі 41 398,00 грн та втрати від інфляції у розмірі 353 638,10 грн.

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог відповідачем у відзиві зазначено, що позивач не здійснював, а відповідач не приймав доставку олії та макухи соняшникової відповідачу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статей 692, 693 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,- у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач передав, а відповідач в свою чергу прийняв товар - олію соняшникову, що підтверджується видатковою накладною № 2 від 01.12.2014 на суму 467 236,00 грн, яка оформлена належним чином та підписана уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень і скріплена їх печатками.

Крім того, на підтвердження доставки товару позивач подав до суду товарно-транспортну накладну від 01.12.2014 №360260 на перевезення 30340 кг олії соняшникової вартістю 467 236,00 грн та податкову накладну № 2 від 01.12.2014.

Однак, належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження оплати відповідачем отриманого товару у сумі 467 236,00 грн у встановлений пунктом 7.1 договору строк до матеріалів справи не подано.

За наведених обставин суд зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, не здійснив оплату товару у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 467 236,00 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

При цьому, суд розглянув і відхилив заперечення відповідача проти позову, оскільки його доводи про те, що товар поставлено не було, не ґрунтуються на достовірних та належних доказах, натомість мають характер припущень.

Більше того, суд враховує при вирішенні цього спору, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.10.2019 у справі № 925/291/18, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартпост" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧК-Імператор" про визнання недійсним укладеного між сторонами договору купівлі - продажу від 27.11.2014 як такого, що є фіктивним.

Отже, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 467 236,00 грн підлягають задоволенню.

Поряд з сумою основного боргу позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 41 398,00 грн та втрати від інфляції у розмірі 353 638,10 грн.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних за період прострочення відповідача з 31.12.2014 по 13.12.2017, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі 41 398,00 грн, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за період прострочення відповідача з 31.12.2014 по 13.12.2014, суд зазначає, що правильним періодом нарахування в цьому випадку є період з 01.01.2015 по 30.11.2017. Однак, оскільки розрахована позивачем сума не перевищує розраховану судом, то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі 353 638,10 грн, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 518 427,16 грн за загальний період прострочення відповідача з 31.12.2014 по 13.12.2017.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. (п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань")

У п. 8.2 договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент несплати, за кожний день такої прострочки.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що позивач не врахував встановлений пунктом 6 статті 232 ГК України обмежений строк нарахування штрафних санкцій, зокрема, пені.

У зв`язку з цим, за перерахунком пені за період з 31.12.2014 по 30.06.2015 позовні вимоги цій частині підлягають частковому задоволенню на суму 117 641,06 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартпост" (вул. Велика Арнатуська, 76, м. Одеса, 65045, ідентифікаційний код 38577388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧК-Імператор" (просп. Хіміків, 3, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 38843270) борг у розмірі 467 236,00 грн, 3% річних у розмірі 41 398,00 грн, інфляційні у розмірі 353 638,10 грн, пеню у розмірі 117 641,06 грн та судовий збір у розмірі 14 698,70 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 22.06.2020

Суддя Т. Ю. Трофименко