Рішення

від 22.06.2020 по справі 911/507/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2020 р. м. Київ Справа № 911/507/20

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши матеріли справи

за позовом Комунального закладу Остерської міської ради Остерської міської лікарні

17044, Чернігівська область, Козелецький район, м. Остер, вул. В.А. Бондаренка, буд. 32, код ЄДРПОУ 02006283

до Малого колективного підприємства "Трубіж"

07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 27, кв. 82, код ЄДРПОУ 24214485

про стягнення боргу

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 521/20 від 24.02.2020) Комунального закладу Остерської міської ради Остерської міської лікарні до Малого колективного підприємства "Трубіж" про стягнення боргу. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості відповідача з виконання грошових зобов`язань за договором оренди нерухомого майна № 4 від 01.04.2007, що укладений між ним та позивачем.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.03.2020 позовну заяву залишено без руху.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 5980/20 від 19.03.2020).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7968/20 від 24.04.2020).

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Остерською районною лікарнею, правонаступником якої є Комунальний заклад Остерської міської ради Остерська міська лікарня (далі - позивач, орендодавець) та Малим колективним підприємством Трубіж (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (далі - Договір) згідно з умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, в будівлі, що перебуває в оперативному управлінні Остерської районної лікарні і знаходитися за адресою: м. Остер, вул. Одинця, 32.

Відповідно до пункту 2.1 Договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна, який є невід`ємною частиною цього договору. Згідно з пунктом 3.4 Договору розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у додатку № 2 до цього договору, що є невідомою його частиною.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Відповідно до пункту 3.6 Договору оренду плату орендар зобов`язаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендодавцем у співвідношенні встановленому Методикою розрахунку та порядом використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району.

Згідно з пунктом 3.9 Договору розмір орендної плати змінюється орендодавцем в односторонньому порядку у випадку зміни Методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями районної ради.

Пунктами 5.1, 5.1.4, 5.1.5 Договору визначено, що орендар зобов`язується: використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору та своєчасно узгоджувати з орендодавцем будь-які зміни профілю використання орендованого майна або його частини; утримувати майно та прилеглу територію у належному стані, сплачувати витрати на її прибирання і очистку при забрудненні господарською діяльністю; сплачувати фактичні витрати за користування електроенергією, іншими комунальними послугами, для чого у місячний термін оформити договори з відповідними службами.

Відповідно до пункту 6.2 Договору орендар не відповідає за зобов`язаннями орендодавця.

Згідно з пунктом 10.1 Договору цей договір діє з 01.04.2007 по 01.03.2010.

01.04.2007 між сторонами підписано акт прийому-передачі в оренду майна, згідно з яким позивачем передано, а відповідачем отримано приміщення з 11 кімнат, загальною площею, з урахуванням коефіцієнту перерахунку загальної площі в робочу, 109,0 кв.м, робочою площею 107,0 кв.м.

Додатковою угодою від 01.03.2010 продовжено строк дії договору до 31.01.2013.

Додатковою угодою від 01.02.2013 продовжено строк дії договору до 31.01.2016.

Додатковою угодою від 01.07.2015 внесено зміни до пункту 1.1.1 Договору, а саме: із користування вилучаються 4 кімнати загальною площею 29,3 кв.м.

Орендована площа, яку буде займати орендар складає 79,7 кв.м.

Додатковою угодою від 01.01.2016 продовжено строк дії договору до 30.11.2018 та внесено зміни до пункту 1.1.1. Договору, а саме: застосування коефіцієнта перерахунку площі корисної в загальну. Загальна площа майна із застосуванням коефіцієнта складає 142,97 кв.м (корисна площа 77,7 кв.м). Коефіцієнт для хірургічного корпусу складає 1,84.

Додатковою угодою від 05.01.2016 внесено зміни в пункт 1.1.1. Договору, а саме: із користування вилучаються 4 кімнати загальною площею 47,0 кв.м.

Орендована площа, яку буде займати орендар складає 56,49 кв.м.

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості відповідача з виконання грошових зобов`язань за договором оренди нерухомого майна № 4 від 01.04.2007, що укладений між ним та позивачем.

Аргументи Комунального закладу Остерської міської ради Остерської міської лікарні

1. Актом ревізії № 04-21/1 від 06.01.2016 фінансово-господарської діяльності Остерської районної лікарні за період з 01.08.2011 по 01.12.2015, що проведена Державною фінансовою інспекцією України, встановлено, що в порушення вимог пунктів 12.2, 14.2 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селища Козелецького району Чернігівської області від 24.11.2006 та пункту 5.1.4 Договору відповідач не відшкодував Остерській районній лікарні вартість експлуатаційних витрат з утримання орендованого приміщення на суму 1517,82 грн.; в порушення вимог пунктів 2.3, 11.1, Методики від 24.11.2006 та пунктів 2.4, 12.1. Методики від 22.07.2011, в наслідок заниження коефіцієнту перерахунку корисної площі будівлі в загальну, було недовраховано орендної плати у розмірі 34758,86 грн.

Крім того, в супереч вимог пунктів 12.1 та 14.2 Методики від 22.07.2011 не вірно визначено обсяг та, відповідно, вартість спожитих орендарем комунальних послуг, з огляду на те, що перерахунок корисної площі в загальну, при орендуванні корисної площі 77,7 кв.м, становить 1,84, тобто, загальна площа приміщень складає 142,97 кв.м.

На покриття витрат орендаря Остерська районна лікарня використала кошти загального фонду кошторису в розмірі 31515,52 грн.

Також, станом на дату звернення до суду, у відповідача наявна поточна заборгованість за комунальні послуги та оренду приміщення за період з 01.08.2011 по 01.12.2015 у розмірі 4488,15 грн.

2. Актом ревізії № 15-31/11 від 22.12.2018 фінансово-господарської діяльності Остерської районної лікарні за період з 01.12.2015 по 30.09.2018, що проведена Державною фінансовою інспекцією України, встановлено, що в порушення вимог пункту 7.1 Методики невірно визначене цільове призначення майна, в наслідок чого застосована орендна ставка у заниженому розмірі, що також підтверджується актами проведення обміру орендованих приміщень від 18.10.2018 та 31.10.2018 та невірно здійснено розрахунок оплати за комунальні послуги, в наслідок чого, відповідачу необхідно сплатити 110867,83 грн.

Крім того, станом на дату звернення до суду у відповідача наявна поточна заборгованість за комунальні послуги та оренду приміщення за період з 01.12.2015 по 31.12.2018 у розмірі 12770,16 грн.

04.04.2014, 12.05.2015, 09.06.2015, 11.02.2016, 03.03.2016, 13.06.2017, 29.08.2018 на адресу відповідача направлялись повідомлення про результати ревізій, проте, жодної відповіді на адресу позивача не надходило.

З огляду на вищенаведене, загальний борг відповідача перед позивачем станом на 01.09.2019 складає 195918,34 грн.

Аргументи Малого колективного підприємства Трубіж

Згідно з пунктом 3.6. Договору орендар зобов`язаний перераховувати орендну плату щомісячно, не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендарем.

Відповідно до пункту 6.2 Договору орендар не відповідає за зобов`язаннями орендодавця.

Відповідач належним чином виконував зобов`язання з орендної плати, що підтверджується долученими до матеріалів справи документами: рахунками фактури та банківськими виписками.

Відповідно до пункту 10.2 Методики від 17.05.2017 відповідальність за правильність розрахунку коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну несе орендодавець.

Отже, з огляду на вищенаведені умови договору, належного виконання відповідачем покладених на нього зобов`язань з орендної плати на підставі виставлених рахунків фактури і того, що обов`язок перерахунку коефіцієнту корисної площі в загальну покладено на позивача, очевидно, позов є безпідставний та задоволенню не підлягає.

Також, позивачем заявляються до стягнення грошові кошти за експлуатацію приміщень (комунальні послуги), проте, відповідач не погоджується із заявленими вимогами з огляду, на те, що спірні нарахування вже включені в суму орендованого приміщення.

Листом № 15 від 03.06.2016 відповідачем повідомлено позивача про відсутність підстав для відшкодування витрат за невірно розраховану орендну плату, з огляду на те, що жодних змін до договору оренди відносно розмірів орендної плати сторонами не вносилось і того, що орендна плата сплачувалась відповідачем на підставі виставлених рахунків-фактури.

Крім того, позивачем заявлені до стягнення грошові кошти, починаючи з 2011 року, проте, з урахуванням статті 257 Цивільного кодексу України, позивачем пропущено строк позовної давності.

Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди майна, яке перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з нормами частини 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Приписами частини 2 статті 291 Господарського кодексу України та частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" унормовано, що договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна , однією з істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Статтею 11 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що оцінка об`єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди. Згідно з статтею 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендна плата є платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Статтею 21 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об`єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1, 2 статті 284 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, а також, оскільки предметом договору оренди є комунальне майно, правовідносини сторін регулюються і Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За нормами статей 12, 13, 17, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди. Термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Рішенням Чернігівської обласної ради №34-9/VII від 17.05.2017 затверджено Методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області у новій редакції. Цим же рішенням вирішено, зокрема, встановити, що орендна плата в діючих договорах оренди може бути переглянута згідно з новими орендними ставками за умови проведення нової оцінки майна (п. 2.1 рішення).

Відповідно до п 5.1 Методики від 17.05.2017 орендна плата за оренду нерухомого майна іншими юридичними особами, а також фізичними особами визначається у такій послідовності:

- визначається розмір річної орендної плати, на основі розміру річної орендної плати визначається розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку.

Згідно з пунктом 5.2 Методики від 17.05.2017, якщо орендоване приміщення є частиною будівлі (споруди), то оцінка вартості цього приміщення проводиться безпосередньо або опосередковано з урахуванням вартості будівлі (споруди) в цілому за формулою.

Відповідно до пункту 10.1 Методики від 17.05.2017, якщо орендоване приміщення є частиною будівлі, то загальною площею приміщень, що передаються в оренду, вважається корисна площа кімнат, що передаються в оренду для використання за будь-яким призначенням, збільшена на коефіцієнт перерахунку корисної площі в загальну.

Якщо орендар використовує частину приміщення коридору, вестибюлю, холу коефіцієнт перерахунку корисної площі в загальну не застосовується.

Відповідальність за правильність розрахунку коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну несе орендодавець (пункт 10.2 Методики від 17.05.2017).

Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (далі - Закон) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Приписами частини 2 статті 2 Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Так, Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43) визначено, що Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Згідно з пунктом 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Підпунктами 16, 20, 23 пункту 6 Положення № 43 передбачено, що Держаудитслужба має право в установленому порядку, зокрема: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Згідно з підпунктом 9 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до пунктів 7, 10, 13 статті 10 Закону органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються (частина 2 статті 15 Закону).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Між Остерською районною лікарнею, правонаступником якої є Комунальний заклад Остерської міської ради Остерська міська лікарня та Малим колективним підприємством Трубіж укладено договір оренди нерухомого майна, згідно з умовами якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування не житлові приміщення в будівлі, що перебуває в оперативному управлінні Остерської районної лікарні і знаходитися за адресою: м. Остер, вул.Одинця, 32.

Відповідно до пункту 3.6 Договору оренду плату орендар зобов`язаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендодавцем у співвідношенні встановленому Методикою розрахунку та порядом використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району.

Відповідно до пункту 6.2 Договору орендар не відповідає за зобов`язаннями орендодавця.

На підтвердження позовних вимог за період з 01.08.2011 по 01.12.2015, що заявлені у розмірі 72280,35 грн. (67692,20 грн. + 4488,15 грн.), до матеріалів справи долучено частину акту ревізії фінансово-господарської діяльності № 04-21/1 від 06.01.2016, який не містить чітко визначеної грошової суми, що недоотримана внаслідок заниження коефіцієнту перерахунку корисної площі будівлі в загальну площу приміщень, Додаток № 17 (відомості недотриманих коштів за період з 01.08.2011 по 01.12.2015) та Додаток № 53 (відомості донарахувань за період з 01.08.20011 по 01.12.2015).

Суд, дослідивши зазначені документи встановив, що Додаток № 17 містить суму недоотриманих коштів у розмірі 31515,52 грн. (за період з 01.08.2011 по 01.12.2015), а Додаток № 53 містить суму донарахованих коштів у розмірі 34758,86 грн. (за період з 01.08.2011 по 01.12.2015).

З огляду на те, що акт ревізії № 04-21/1 від 06.01.2016 долучений до матеріалів справи не у повному обсязі та не містить посилання на чітко визначену суму недоотриманих коштів в наслідок заниження коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну, а з долучених документів вбачається, що суми 31515,52 грн. та 34758,86 грн. нараховані за однаковий період з 01.08.2011 по 01.12.2015, тобто, з урахуванням розбіжностей у наданих документах, суд керуючись пунктом 10.2 Методики, дійшов висновку, що грошові вимоги позивача за період з 01.08.2011 по 01.12.2015 є необґрунтованими, оскільки, зазначені документи протирічать один одному, а Методика чітко визначає відповідальність позивача за правильність здійсненого розрахунку.

На підтвердження позовних вимог за період з 01.12.2015 по 30.09.2018, до матеріалів справи долучено частину акту ревізії фінансово-господарської діяльності № 15-31/1 від 22.12.2018 згідно з яким, за період з 01.12.2015 по 30.09.2018 позивачем за бюджетні кошти покрито витрати пов`язані з орендованими відповідачем площами всього на суму 53654,55 грн.

Судом досліджено Додаток № 46 (перерахунок суми орендної плати за період з 01.12.2015 по 30.09.2018) згідно з яким недоотримано грошові кошти у розмірі 59777,63 грн. та Додаток № 52 (перерахунок суми відшкодування за опалення за період з 01.12.2015 по 30.09.2018) згідно з яким недоотримано суму 53654,55 грн.

Крім того, до матеріалів справи долучено перерахунок суми орендної плати за період з 01.12.2015 по 30.09.2018, згідно з яким позивачем недоотримано грошові кошти у розмірі 57213,28 грн.

Тобто, у матеріалах справи за спірний період наявні 2 документи (перерахунок суми орендної плати за період з 01.12.20215 по 30.09.2018) які містять різні відомості відносно розмірів нарахування за однаковий період.

Згідно з пунктом 3.6. Договору орендар зобов`язаний перераховувати орендну плату щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендарем.

Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the dominant influence of the party).

Крім того, судом враховано позицію, що викладено у постанові Вищого господарського суду України від 13.04.2010 у справі № 19/158-09, де зазначено про те, що оскільки частина заявленої до стягнення суми є донарахуванням орендної плати за перевіркою КРУ, тому в цій частині вимог в позові слід відмовити, оскільки відповідна сума може бути предметом іншого провадження.

Відповідно до пункту 10.2 Методики від 17.05.2017 відповідальність за правильність розрахунку коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну несе орендодавець.

Отже, з огляду на те, що Методикою визначено відповідальність позивача за правильність розрахунку і того, що відповідачем сплачені виставлені позивачем рахунки з орендної плати на підставі пункту 3.6 Договору, суд, з урахуванням правової позиції Вищого господарського суду України та пункту 10.2 Методики, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Відносно заявленої до стягнення вартості експлуатаційних витрат з утримання орендованого приміщення за період з 2011 по 2015 роки, суд зазначає таке.

Пунктами 5.1.4, 5.1.5 Договору визначено, що орендар зобов`язується: утримувати майно та прилеглу територію у належному стані, сплачувати витрати на її прибирання і очистку при забрудненні господарською діяльністю; сплачувати фактичні витрати за користування електроенергією, іншими комунальними послугами, для чого у місячний термін оформити договори з відповідними службами.

Тобто, умовами договору передбачено відшкодування відповідачем витрат за експлуатацію орендованого майна, проте з урахуванням вимог статті 257 Цивільного кодексу України, якою загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки і того, що позивачем заявлено періоди стягнення з 2011 року по 2015 рік, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, з огляду на пропущення строку звернення до суду.

Відносно заявленої до стягнення вартості експлуатаційних витрат з утримання орендованого приміщення та оренди даного приміщення за період з 2015 року по 2018 рік, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 3.6. Договору орендар зобов`язаний перераховувати орендну плату щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендарем.

Проте, з урахування того, що відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності, з огляду на дату звернення до суду 18.02.2020, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення грошових коштів за період з 01.12.2015 по 17.02.2017.

Відносно стягнення грошових коштів за період з 18.02.2017 по 31.12.2018, суд зазначає таке.

Під час вирішення справи судом досліджено:

- рахунки - фактури з орендної плати: № 25 за лютий 2017 року на суму 811,77 грн., № 42 за березень 2017 року на суму 826,38 грн., № 52 за квітень 2017 року на суму 841,25 грн., № 66 за травень 2017 року на суму 848,82 грн., № 73 за червень 2017 року на суму 859,85 грн., № 75 за липень 2017 року на суму 873,61 грн., № 77 за серпень 2017 року на суму 875,36 грн., № 105 за вересень 2017 року на суму 874,48 грн., № 116 за жовтень 2017 року на суму 891,97 грн., № 129 за листопад 2017 року на суму 902,67 грн., № 57 за січень 2018 року на суму 911,70 грн., № 10 за січень 2018 року на суму 920,82 грн., № 11 за лютий 2018 року на суму 934,63 грн., 12 за березень 2018 року на суму 943,04 грн., № 14 за квітень 2018 року на суму 953,41 грн., № 59 за травень 2018 року на суму 961,04 грн., № 60 за червень 2018 року на суму 961,04 грн., № 61 за липень 2018 року на суму 961,04 грн., № 62 за серпень 2018 року на суму 954,31 грн., № 106 за жовтень 2018 року на суму 2049,94 грн., № 107 за листопад 2018 року на суму 2078,64 грн., № 108 за грудень 2018 року на суму 2078,64 грн.

Всього на суму 23314,41 грн.

- рахунки - фактури з оплати комунальних послуг: № 26 за лютий 2017 року на суму 1917,48 грн., № 43 за березень 2017 року на суму 1959,99 грн., № 51 за квітень 2017 року на суму 247,09 грн., № 67 за травень 2017 року на суму 82,43 грн., № 74 за червень 2017 року на суму 111,58 грн., № 76 за липень 2017 року на суму 89,42 грн., № 106 за вересень 2017 року на суму 97,27 грн., № 117 за жовтень 2017 року на суму 104,83 грн., № 130 за жовтень 2017 року на суму 614,88 грн., № 131 за листопад 2017 року на суму 1430,61 грн., № 25 на суму 2487,35 грн., № 26 за січень 2018 на суму 2312,05 грн., № 27 за лютий 2018 на суму 2508,70 грн., № 63 за березень 2018 року на суму 2369,83 грн., № 64 за квітень 2018 року на суму 545,81 грн., № 65 за травень 2018 року на суму 105,60 грн., № 66 за червень 2018 року на суму 117,49 грн., № 67 за липень 2018 року на суму 90,70 грн., № 68 за серпень 2018 року на суму 97,27 грн., вересень 2018 року на суму 158,02 грн., № 96 за жовтень 2018 року на суму 1029,13 грн., № 110 за листопад 2018 року на суму 5584,07 грн., № 111 за грудень 2018 року на суму 5584,07 грн.

Всього на суму 29645,67 грн.

- платіжні доручення: № 9 від 09.02.2017 на суму 2000,00 грн., № 34 від 09.03.2017 на суму 2000,00 грн., № 40 від 16.03.2017 на суму 1000,00 грн., № 122 від 30.06.2017 на суму 841,25 грн., № 121 від 30.06.2017 на суму 247,09 грн., № 128 від 03.07.2017 на суму 826,38 грн., № 134 від 10.07.2017 на суму 811,77 грн., № 136 від 14.07.2017 на суму 1000,00 грн., № 158 від 10.08.2017 на суму 1652,55 грн., №173 від 30.08.2017 на суму 999,91 грн., № 205 від 05.10.2017 на суму 1959,99 грн.,№ 228 від 08.11.2017 на суму 1733,46 грн., № 244 від 30.11.2017 на суму 875,36 грн., № 248 від 30.11.2017 на суму 298,27 грн., № 273 від 28.12.2017 на суму 2048,83 грн., № 319 від 12.02.2018 на суму 1766,45 грн., № 331 від 22.02.2018 на суму 902,67 грн., № 364 від 06.04.2018 на суму 2150,32 грн., № 408 на суму 1500,00 грн., № 455 від 30.07.2018 на суму 1855,45 грн., № 482 від 10.09.2018 на суму 2487,35 грн., № 487 від 19.09.2018 на суму 4820,75 грн., № 527 від 07.11.2018 на суму 3769,19 грн., № 536 від 19.11.2018 на суму 2369,83 грн., № 557 від 07.12.2018 на суму 2876,39 грн., № 560 від 10.12.2018 на суму 2000,00 грн., № 5863 від 10.01.2019 на суму 2000,00 грн., № 594 від 28.01.2019 на суму 1900,00 грн., № 604 від 12.02.2019 на суму 1600,00 грн., № 616 від 25.02.2019 на суму 2000,00 грн.

Всього на суму 52293,26 грн.

З огляду на те, що детального розрахунку грошових вимог з чітко визначеними сумами, періодами нарахування та датами оплати грошових коштів, що підтверджуються належними та допустимими доказами в розумінні статтей 76-80 Господарського процесуального кодексу України, сторонами не надано, з урахуванням арифметичного розрахунку, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 666,82 грн. (23314,41 грн. + 29645,67 грн. = 52960,08 грн. - 52293,26 грн. = 666,82 грн.).

Відносно заявлених до стягнення витрат позивача на правову допомогу у розмірі 21000,00 грн. та витрат на проїзд у розмірі 520,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 21000,00 грн., позивачем до матеріалів справи долучено: ордер серія ЧН № 038783 від 03.12.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 386, акт здачі-прийняття виконаних робіт від 20.11.2019 та платіжне доручення № 5 від 24.11.2019 на суму 21000,00 грн.

Відповідач заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу, з огляду на таке.

Долучене до матеріалів справи платіжне доручення № 5 від 24.11.2019 не містить відмітки банку про проведення даної платіжної операції.

Крім того, призначення зазначеного платежу: зарплата на картковий рахунок, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, з огляду на те, що заробітна плата нараховується на підставі трудового договору, а не договору про надання правничої допомоги.

Суд, перевіривши долучені до матеріалів справи документи встановив, що акт здачі-прийняття виконаних робіт від 20.11.2019 містить розрахунок здійснених адвокатом робіт: консультації по справі: 31.01.2019, 04.02.2019, 06.02.2019, 23.05.2019, 27.08.2019; складання позовної заяви: 06.02.2019, 28.08.2019; участь у судових засіданнях.

Судом враховано, що судові засідання у справі не проводились, відтак, відсутні витрати на участь у них адвоката (6000,00 грн.), що включені до акту здачі-прийняття виконаних робіт від 20.11.2019 та на проїзд (520,00 грн.).

Судом враховані заперечення відповідача про те, що платіжне доручення № 5 від 24.11.2019 не містить відомостей про проведення банком зазначеної фінансової операції та призначення платежу: заробітна плата, у зв`язку з чим, взято до уваги, що у призначенні платежу також вказано акт виконаних робіт від 20.11.2019, проте, дійсно, відсутні докази фактичного здійснення цього платежу, оскільки немає відміток про проведення його банком платника та одержання банком отримувача, у тому числі, відсутні відповідні дати, з огляду на те, що доказ роздруковано з електронної системи платежів без проставляння відповідних підписів та штампів, відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу та витрат на проїзд у зв`язку з відсутністю доказів їх понесення, а акт, що має частково необгрунтований зміст не може бути доказом остаточного погодження суми, що безумовно має бути виплачена адвокату.

Відповідачем заявлені попередні витрати на правничу допомогу, за результатами розгляду яких суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, з огляду на те, що матеріали справи не містять їх обгрунтованого розрахунку, доказів надання та оплати.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 126, 129, 231, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов (вх. № 521/20 від 24.02.2020) Комунального закладу Остерської міської ради Остерської міської лікарні до Малого колективного підприємства "Трубіж" про стягнення боргу задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого колективного підприємства "Трубіж" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 27, кв. 82, код ЄДРПОУ 24214485) на користь Комунального закладу Остерської міської ради Остерської міської лікарні (17044, Чернігівська область, Козелецький район, м. Остер, вул. В.А. Бондаренка, буд. 32, код ЄДРПОУ 02006283) 666,82 грн. (шістсот шістдесят шість гривень вісімдесят дві копійки) основного боргу, 10,01 грн. (десять гривень одна копійка) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.06.2020.

Суддя С.О. Саванчук