Рішення

від 16.06.2020 по справі 911/408/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2020 р. м. Київ Справа № 911/408/20

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Комунтехсервіс , Київська область, м. Славутич

про стягнення заборгованості

представники:

від позивача - Т.В.Кисіль

від відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою №14/4-911-20 від 07.02.2020 року (вх. №419/20 від 17.02.2020 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю Комунтехсервіс (далі - відповідач) про стягнення 3407322,95 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу №2178/15-БО-17 від 11.12.2014 року, а саме: 616526,11 грн. 3% річних, 2790796,84 грн. інфляційних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань по оплаті природного газу відповідно до Договору №2178/15-БО-17 від 11.12.2014 року купівлі-продажу природного газу.

Ухвалою суду від 24.02.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/408/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.03.2020 року.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 17.03.2020 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 17.03.2020 року відкладено підготовче засідання на 14.04.2020 року.

До суду від позивача надійшла заява №14/4-2413-20 від 08.04.2020 року (вх. №7485/20 від 13.04.2020 року) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідач, належним чином повідомлений про час у місце розгляду справи, у судове засідання 14.04.2020 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 14.04.2020 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/408/20 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 12.05.2020 року.

До суду від позивача надійшло клопотання №14/4-3083-20 від 12.05.2020 року (вх. №8925/20 від 12.05.2020) про проведення підготовчого засідання за відсутності представника позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 12.05.2020 року вдруге не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року закрито підготовче провадження у справі №911/408/20 та призначено розгляд справи по суті на 16.06.2020 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 16.06.2020 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 16.06.2020 року позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом враховано, що ухвали суду у справі направлено судом на адресу відповідача, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 07101, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, буд. 11, згідно з наявним у матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.02.2020 року та повернуто ПАТ Укрпошта із зазначенням причини - за закінчення встановленого строку зберігання .

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача та про розгляд справи за відсутності повноважного представника відповідача.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 16.06.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (за договором - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Технокомунасервіс (за договором - покупець) 11.12.2014 року укладено Договір купівлі-продажу природного газу №2178/15-БО-17 з подальшими змінами, внесеними Додатковими угодами №1 від 10.02.2015 року, №2 від 10.03.2015, №3 від 15.04.2015 року, №4 від 20.07.2015 року, №5 від 15.10.2015 року, №6 від 22.10.2015 року (далі Договір).

Відповідно до п. п. 1.1.,1.2 Договору, продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі газ), на умовах цього договору. Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.

На виконання умов Договору позивач протягом 2015 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 6905543,36 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за період з січня 2015 року по грудень 2015 року (копії наявні в матеріалах справи).

Невиконання відповідачем зобов`язань за вказаним Договором щодо оплати поставленого природного газу у встановлений договором строк стало предметом розгляду у справі №911/3556/16 Господарського суду Київської області. Так, рішенням Господарського суду Київської області від 22.12.2016 року у справі №911/3559/16 позовні вимоги ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до ТОВ Теплокомунсервіс задоволено частково; стягнуто з ТОВ Комунтехсервіс на користь ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 6231833,87 грн. (шість мільйонів двісті тридцять одну тисячу вісімсот тридцять три грн. 87 коп.) заборгованості, 1754942,48 грн. (один мільйон сімсот п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок дві грн. 48 коп.) пені, 218393,50 грн. (двісті вісімнадцять тисяч триста дев`яносто три грн. 50 коп.) 3% річних та 921933,53 грн. (дев`ятсот двадцять одну тисячу дев`ятсот тридцять три грн. 53 коп.) інфляційних втрат та 136906,55 грн. (сто тридцять шість тисяч дев`ятсот шість грн. 55 коп.) судового збору.

Вказане рішення суду є таким, що набрало законної сили 03.02.2017 року.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, відповідні факти, встановлені вказаним рішенням суду, не потребують доведення у даній справі.

Між тим, чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

У зв`язку з продовженням невиконання відповідачем своїх зобов`язань по оплаті поставленого природного газу, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з вимогами щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що господарські правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору купівлі-продажу природного газу №2178/15-БО-17 від 11.12.2014 року.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), ст. 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв`язку з простроченням оплати за природний газ, поставлений в період з березня 2015 року по грудень 2015 року, позивачем заявлено до стягнення 616526,11 грн. 3% річних за період з 02.09.2016 року по 19.12.2019 року та 2790796,84 грн. інфляційних втрат за період з 01.06.2016 року по 30.11.2019 року відповідно до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що вони є арифметично вірними, обґрунтованими, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому, підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення на загальну суму 3407322,95 грн., з яких: 616526,11 грн. 3% річних та 2790796,84 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і, відповідно, підлягають задоволенню повністю. Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальністю Комунтехсервіс про стягнення 3407322,95 грн. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комунтехсервіс (07101, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, буд. 11, код ЄДРПОУ 31835216) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 616526 (шістсот шістнадцять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 11 коп. 3% річних, 2790796,84 (два мільйони сімсот дев`яносто тисяч сімсот дев`яносто шість) грн. 84 коп. інфляційних втрат та 51109 (п`ятдесят одну тисячу сто дев`ять) грн. 84 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 256,257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 22.06.2020 року.

Суддя Д.Г. Заєць