Рішення

від 17.06.2020 по справі 914/426/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2020 справа № 914/426/20

м.Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства Комапнія Астра , м.Львів

до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, м.Львів

про стягнення 74 914,97 грн основного боргу.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Комапнія Астра до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова про стягнення 74 914,97 грн основного боргу.

Ухвалою від 25.02.2020 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 25.03.2020 р.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано сторонами, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

25.03.2020 р. на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№13689/20) у зв`язку з карантинним заходами.

Відповідач явки повноважного представника в підготовче засідання 25.03.2020 р. не забезпечив, причин неявки повноважного представника в судове засідання не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується судовим повідомленням-викликом - штрихкодовий ідентифікатор №79007 2869952 0 від 27.02.2020 р., вручено - 04.03.2020 р. (вх.№12140/20 від 12.03.2020 р.).

Представники сторін в судове засідання 25.03.2020 р. не з`явились.

Ухвалою від 25.03.2020 р. суд постановив задовольнити клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи по суті, відкласти судове засідання для розгляду справи по суті без визначення дати. При цьому суд керувався постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року якою з 12 березня 2020 р. до 03 квітня 2020 р. на усій території України було введено карантин.

Ухвалою від 28.05.2020 р. суд постановив призначити розгляд справи по суті на 17.06.2020 р.

Позивач явки уповноваженого представника в судове засідання 17.06.2020 р. не забезпечив, проте 17.06.2020 р. на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№19893/20), в якому він просить розглянути справу за відсутності представника позивача, у зв`язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 17.06.2020 р. для розгляду справи по суті не забезпечив, вимог ухвал суду від 25.02.2020 р. та від 28.05.2020 р. не виконав. Станом на 17.06.2020 р. на адресу суду відзив, заяви, клопотання від відповідача не надходили.

Ухвала суду від 28.05.2020 р. про призначення розгляду справи по суті на 17.06.2020 р. надсилалися відповідачу на адресу вказану позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 79007, м.Львів, вул.Батуринська, буд.2.

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства Укрпошта поштове відправлення 01.06.2020 р. відправлено до точки видачі/доставки (місце виконання операції - м.Львів, індекс - 79007). 03.06.2020 року поштове відправлення за номером 7901413222101 вручене адресату.

Відводів складу суду сторонами не заявлено. Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Представником позивача подане клопотання про розгляд справи без його участі, за наявними в матеріалах справи документами.

Суд, враховуючи належне повідомлення сторін про дату судового засідання, клопотання позивача щодо розгляду справи без участі його представника, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представників сторін у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті. Клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи не надходили.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, врахувавши, що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд дійшов висновку про можливість прийняття рішення у справі.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

Позов обґрунтовано тим, що на виконання укладених між сторонами договорів на технічне обслуговування ліфтів №83 від 04.05.2018 р. та №83 від 02.01.2019 р. позивачем були виконані роботи по технічному обслуговуванню ліфтів, які перебувають на балансі відповідача. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів не виконав, внаслідок чого станом на 31.01.2020 р. у відповідача існує заборгованість за виконані роботи, за період вересень-грудень 2018 р., липень-грудень 2019 р. на суму 74 914,97 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

04.05.2018 року між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Львова, в особі Гуменюка В.В. (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - замовник) і Приватним підприємством Комапнія Астра , в особі директора Сало В.Ф. (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - виконавець) укладено договір №83 на технічне обслуговування ліфтів (надалі договір 2018 р.), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів на об`єктах замовника згідно з додатком № 1, що є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.1.3. договору 2018 р. сторони погодили, що вартість робіт визначається згідно з додатком № 1 по згоді сторін на день укладення договору в сумі 48 558,74 грн (сорок вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім гривень сімдесят чотири копійки).

Пунктом 1.5. договору 2018 р. передбачено, що додаткові роботи, не передбачені договором, можуть виконуватись за згодою сторін на основі додаткової угоди, або по наряду-замовленню замовника.

Згідно з п. п. 1.7.-1.8. договору 2018 р. договір вступає в дію з моменту відносин сторонами, які виникли до його укладання, а саме з 01 січня 2018 року ст.631 ЦК України і діє до 31 грудня 2018 року. Якщо за два місяці до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не заявить про припинення його дії, договір вважається пролонгованим ще на річний термін.

Відповідно до п.2.1.1. договору 2018 р. виконавець (позивач) зобов`язувався забезпечити надійну і безпечну роботу ліфтів відповідно до Положення Про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні КД-36.1-001-2000 і Про технічне обслуговування, ремонт і реконструкцію ОДС (ДСЗ).

Відповідно до п.2.2.1. договору 2018 р. замовник (відповідач) зобов`язувався своєчасно вносити плату за технічне обслуговування ліфтів.

Пунктом 3.1. договору 2018 р. передбачено, що в кінці поточного місяця виконавець представляє замовнику акти виконаних робіт з зазначенням їх вартості, замовник підписує їх, завіряє підпис печаткою і не пізніше трьох днів з дня отримання один примірник акту повертає виконавцю. У випадку неповернення акту виконаних робіт протягом трьох днів, або ненадання письмової відмови з вказанням причин, роботи вважаються прийнятими замовником, а акт вважається підписаним.

Відповідно до п.3.3. договору 2018 р. сторони погодили, що на підставі підписаних актів замовник проводить оплату виконаних робіт не пізніше десятого числа наступного місяця.

Згідно з п. п. 3.4.-3.5. договору 2018 р. дні простою ліфтів, по технічній несправності з вини виконавця, оформлені двосторонніми актами, відображаються в актах виконаних робіт і оплаті не підлягають. Дні тимчасового простою ліфта, з вини замовника оплачуються замовником в повному обсязі.

02.01.2019 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Львова, в особі Гуменюка В.В. (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - замовник) і Приватним підприємством Комапнія Астра , в особі директора Сало В.Ф. (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - виконавець) укладено договір №83 на технічне обслуговування ліфтів (надалі договір 2019 р.), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів на об`єктах замовника згідно з додатком № 1, що є невід`ємною частиною даного договору. Замовник зобов`язується своєчасно оплатити виконані роботи у строки та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.1.3. договору 2019 р. сторони погодили, що вартість робіт визначається згідно з додатком № 1 по згоді сторін на день укладення договору в сумі 94 392,00 грн (дев`яносто чотири тисячі триста дев`яносто дві гривень 00 копійок) в тому числі ПДВ 15 732,00 грн.

Пунктом 1.5. договору 2019 р. передбачено, що додаткові роботи, не передбачені договором, можуть виконуватись за згодою сторін на основі додаткової угоди, або по наряду-замовленню замовника.

Згідно з п. п. 1.7.-1.8. договору 2019 р. договір вступає в дію з моменту відносин сторонами, які виникли до його укладання, а саме з 01 січня 2019 року ст.631 ЦК України і діє до 31 грудня 2019 року. Договір складений в двох примірниках - по одному для кожної з сторін. Договір не може бути пролонгованим. На кожен бюджетний рік укладається окремий договір.

Відповідно до п.2.1.1. договору 2019 р. виконавець (позивач) зобов`язувався забезпечити надійну і безпечну роботу ліфтів відповідно до Положення Про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні КД-36.1-001-2000 і Про технічне обслуговування, ремонт і реконструкцію ОДС (ДСЗ).

Відповідно до п.2.2.1. договору 2019 р. замовник (відповідач) зобов`язувався своєчасно вносити плату за технічне обслуговування ліфтів.

Пунктом 3.1. договору 2019 р. передбачено, що в кінці поточного місяця виконавець представляє замовнику акти виконаних робіт з зазначенням їх вартості, замовник підписує їх, завіряє підпис печаткою і не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання один примірник акту повертає виконавцю. У випадку неповернення акту виконаних робіт протягом трьох днів, або ненадання письмової відмови з вказанням причин, роботи вважаються прийнятими замовником, а акт вважається підписаним.

Відповідно до п.3.3. договору 2019 р. сторони погодили, що на підставі підписаних актів виконавцем та замовником, платник проводить оплату виконаних робіт до двадцятого числа наступного місяця.

Приватне підприємство Комапнія Астра (виконавець) свої зобов`язання по обом договорам №83 від 04.05.2018 р. та №83 від 02.01.2019 р. виконало повністю, а саме роботи з технічного обслуговування ліфтів на об`єктах замовника згідно з додатками № 1 до вказаних договорів. В підтвердження чого долучило до матеріалів справи акти-рахунки приймання виконаних робіт з технічного обслуговування обладнання ліфтів на загальну суму 81 215,62 грн, які підписано та скріплено печатками сторін у справі (зі сторони виконавця - Сало В.Ф. та зі сторони замовника - Гуменюк В.В.), а саме:

- акт-рахунок №51 за вересень 2018 р. на суму 6 300,65 грн;

- акт-рахунок №51 за жовтень 2018 р. на суму 6 300,65 грн;

- акт-рахунок №51 за листопад 2018 р. на суму 6 300,65 грн;

- акт-рахунок №51 за грудень 2018 р. на суму 6 300,65 грн;

- акт-рахунок №51 за липень 2019 р. на суму 7 443,02 грн;

- акт-рахунок №51 за серпень 2019 р. на суму 9 714,00 грн;

- акт-рахунок №51 за вересень 2019 р. на суму 9 714,00 грн;

- акт-рахунок №51 за жовтень 2019 р. на суму 9 714,00 грн;

- акт-рахунок №51 за листопад 2019 р. на суму 9 714,00 грн;

- акт-рахунок №51 за грудень 2019 р. на суму 9 714,00 грн.

Проте, на час звернення з позовною заявою, як і на час прийняття судом рішення, оплата за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів відповідачем здійснена не в повному обсязі, у зв`язку з чим наявна заборгованість у сумі 74 914,97 грн.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, документально не спростовані.

Висновки суду.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є два договори на технічне обслуговування ліфтів, а саме №83 від 04.05.2018 р. та №83 від 02.01.2019 р. (надання послуг).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань по двом договорам №83 від 04.05.2018 р. та №83 від 02.01.2019 р. підтверджується актами-рахунками приймання виконаних робіт з технічного обслуговування обладнання ліфтів на загальну суму 81 215,62 грн, які підписані відповідачем без претензій та зауважень.

Відповідно до п.3.3. договору 2018 р. сторони погодили, що на підставі підписаних актів замовник проводить оплату виконаних робіт не пізніше десятого числа наступного місяця.

Відповідно до п.3.3. договору 2019 р. сторони погодили, що на підставі підписаних актів виконавцем та замовником, платник проводить оплату виконаних робіт до двадцятого числа наступного місяця.

Проте, на час звернення з позовною заявою, як і на час прийняття судом рішення, оплата відповідачем не здійснена, у зв`язку з чим наявна заборгованість у сумі 74 914,97 грн.

Відповідач наявності заборгованості у розмірі 74 914,97 грн не спростовував, відзиву на позовну заяву не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості до матеріалів справи не долучив.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 74 914,97 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено вірогідними, достатніми та допустимими доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, внаслідок чого суд вирішив позов задовольнити повністю.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі Гарсія Руїз проти Іспанії , від 22 лютого 2007 року в справі Красуля проти Росії , від 5 травня 2011 року в справі Ільяді проти Росії , від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України , від 9 грудня 1994 року в справі ХіроБалані проти Іспанії , від 1 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії , від 7 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та МесропМовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами і такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, ч.9 ст.165, ст. ст. 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова (79007, м.Львів, вул.Батуринська, буд.2; ідентифікаційний код 07638027) на користь Приватного підприємства Комапнія Астра (79068, Львівська область, м.Львів, вул.Гетьмана Мазепи, буд.4, кв.112; ідентифікаційний код 30477310) 74 914,97 грн основного боргу та 2 102,00 грн судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256-258 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення складено 22.06.2020 року.

Суддя Сухович Ю.О.