Ухвала

від 15.06.2020 по справі 914/181/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.06.2020 Справа№ 914/181/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Проперті , м. Луцьк, Волинська область

до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонд державного майна України, м. Київ

про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання провести оцінку майна та укласти договір

Представники:

від позивача: Радь І.І. - представник;

від відповідача: Жуган І.О. - представник;

третя особа: Жуган І.О. - представник;

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/181/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Проперті до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання провести оцінку майна та укласти договір.

Ухвалою суду від 28.01.2020 було відкрито провадження у справі № 914/181/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 24.02.2020. Крім того, ухвалою суду від 28.01.2020 до участі у справі залучено Фонд державного майна України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

04.02.2020 на адресу господарського суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої позивач просив вжити заходів забезпечення позову до набрання рішенням суду в даній справі законної сили шляхом заборони Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії щодо проведення процедури приватизації та/або відчуження окремого нерухомого майна будівлі вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, що розміщена за адресою: 43005, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 33, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1708701907101.

Ухвалою суду від 06.02.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Проперті від 04.02.2020 про забезпечення позову у справі № 914/181/20 задоволено повністю, вжито заходи забезпечення позову до набрання рішенням суду у даній справі законної сили, а саме: заборонено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії щодо проведення процедури приватизації та/або відчуження нерухомого майна - будівлі вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, що розміщене за адресою: 43005, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 33, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1708701907101.

19.02.2020 на адресу Господарського суду Львівської області від відповідача надійшло клопотання про скасування забезпечення позову. Ухвалою суду від 24.02.2020 у задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про скасування заходів забезпечення позову у справі №914/181/20 відмовлено повністю.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2020 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.02.2020 про забезпечення позову повернуто скаржнику.

18.05.2020 на адресу Господарського суду Львівської області від Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях надійшло клопотання про скасування забезпечення позову. Ухвалою суду від 25.05.2020 вирішено розгляд справи та зазначене клопотання здійснювати в підготовчому засідання на 01.06.2020.

В підготовчому судовому засіданні 01.06.2020 було оголошено перерву до 15.06.2020.

В підготовче судове засідання, яке відбулося 15.06.2020 представник позивача з`явився, підтримав раніше подане клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/5147/20.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання з`явився, щодо клопотання представника позивача про зупинення провадження заперечив, клопотання Фонду державного майна України про скасування заходів забезпечення позову у справі № 914/181/20 підтримав, просив його задоволити.

Щодо клопотання третьої особи про скасування забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Як вбачається з ухвали суду від 06.02.2020, якою вжито заходи до забезпечення позову, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та Фонду державного майна України заборонено вчиняти будь-які дії щодо проведення процедури приватизації та/або відчуження нерухомого майна - будівлі вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, що розміщене за адресою: 43005, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 33, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1708701907101 до набрання рішенням суду у даній справі законної сили. Підставою вжиття таких заходів стало існування реальної загрози подальшого відчуження спірного майна - будівлі вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, що розміщена за адресою: 43005, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 33, а відтак існувала ймовірність утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову. Позивач, звертаючись до господарського суду із заявою про забезпечення позову у справі № 914/181/20 посилався на те, що він є орендарем спірного майна та після погодження всіх проведених поліпшень (п. 4.4 договору оренди) орендованого майна - будівлі вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, що розміщене за адресою: 43005, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 33, що перебуває на балансі Державного підприємства «Управління справами Фонду державного майна України» , після проведення всіх процедур щодо підтвердження достовірності та належності таких поліпшень та покращень, після прийняття відповідачем та третьою особою відповідних рішень про приватизацію вказаного майна шляхом викупу, після оголошення конкурсу щодо відбору оцінювача для визначення державної частки в майні з метою її викупу, відповідач та третя особа вдаються до дій, які грубо порушують права позивача. Так, на електронному ресурсі РгоZorro відповідач, ймовірно за погодженням з третьою особою, розмістив інформацію про будівлю вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, що розміщене за адресою: 43005, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 33. При цьому, позивач стверджував, шо розміщення вказаної інформації вчинено з метою проведення продажу цього майна через публічні електронні торги.

Обгрунтовуючи заяву про скасування ухвали від 06.02.2020 про забезпечення позову, Фонд державного майна України стверджує, що таке забезпечення позову є прямим втручанням у дискреційні повноваження Фонду. Як зазначає третя особа, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акту. Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду під час прийняття управлінського рішення.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це діяльність адміністративного органу в рамках наданих повноважень з обрання альтернатив, запропонованих законом, з урахуванням, що кожна з них є законною, виходячи із цілей та принципів діяльності, з урахуванням конкретних обставин справи.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Основним принципом діяльності будь-якого органу влади чи органу місцевого самоврядування є зобов`язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Заперечуючи вимоги заяви Фонду державного майна України про скасування ухвали від 06.02.2020 про забезпечення позову, представник позивача звертає увагу на те, що обмежуючим фактором для рішень державних органів згідно з визначенням дискреційних повноважень є закон і справедливість. У зв`язку з чим, не будь-які повноваження органів влади з ухвалення рішень, є дискреційними. Дискреція діє тільки у разі, коли виключно у рамках закону держорган може приймати рішення. При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; судової практики; процедурних вимог.

Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах "Беєлер проти Італії", заява № 33202/96, "Онер"їлдіз проти Туреччини", заява № 48939/99, "Москаль проти Польщі" заява № 10373/05, "Лелас проти Хорватії" заява № 55555/08, "Тошкуце та інші проти Румунії" заява №36900/03, неодноразово підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема на державні органи покладено обов"язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип "належного урядування", як правило не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов"язків.

Відповідачем було надано позивачу право на приватизацію шляхом викупу спірного майна, а згодом, після здійснення позивачем покращень цього майна та вчинення ряду інших дій, передбачених законодавством, спрямованих на приватизацію, Фондом державного майна України скасовано рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації (спірного майна) способом викупу та передбачено продаж на торгах. Таким чином, суд зазначає, що вказані обставини лише підтверджують те, що вжиті ухвалою суду від 06.02.2020р. заходи забезпечення позову є належною гарантією можливості реалізації вимог позивача, у тому випадку, якщо позов судом буде задоволений, та не є такими обставинами, що можуть бути підставою для задоволення клопотання третьої особи про скасування заходів забезпечення позову.

У відповідності до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи забезпечення до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена в постанові від 15.08.2019 у справі № 15/155-б, п.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» ).

Звертаючись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, Фондом державного майна України не було надано суду доказів того, що необхідність вжиття вказаних заходів забезпечення позову відпала або невжиття заходів забезпечення позову не зможе істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або охоронюваних законом інтересів сторони у справі.

Суду не надано також доказів наявності, зміни чи виникнення нових обставин, які б спростовували викладене в ухвалі Господарського суду Львівської області від 24.02.2020 у даній справі, якою було відмовлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, у задоволенні клопотання Фонду державного майна України про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 06.02.2020 у справі № 914/181/20, слід відмовити.

Щодо клопотання позивача про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

26.05.2020 представником позивача на електронну адресу суду надіслано клопотання про зупинення провадження у справі 914/181/20 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/5147/20. В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначає те, що наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Волинській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 23.08.2019 № 98 Про визначення способу приватизації об`єктів малої приватизації державної власності окремого майна визначено спосіб приватизації вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, що розміщене за адресою: 43005, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 33 - шляхом викупу орендарем - ТзОВ Вест Проперті .

Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Волинській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 20.09.2019 № 124 Про визначення дати оцінки та створення комісії з інвентаризації об`єктів малої приватизації державної власності окремого майна визначено дату оцінки вбудовано-прибудованого приміщення станом на 30.09.2019.

Більше того, 04.09.2019 було розміщено інформацію про оголошення конкурсу з відбору суб`єктів оціночної діяльності, які будуть залучені до проведення незалежної оцінки об`єкта приватизації державної власності - вбудовано-прибудованого приміщення.

Згодом відповідачем видано наказ від 08.01.2020 № 00019 Про скасування рішення про приватизацію об`єктів малої приватизації державної власності , який є предметом оскарження у даній справі. Підставою для прийняття відповідачем спірного наказу від 08.01.2020 № 00019 став наказ Фонду державного майна України від 28.12.2019 № 1574 Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році . Цим наказом Фонд державного майна України скасував пройдену позивачем та описану вище процедуру приватизації державного майна в порядку визначеному ст. 18 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна (в редакції чинній до 07.10.2019) шляхом викупу. Відміна цієї процедури приватизації полягає в тому, що Фонд державного майна України приймаючи оскаржуваний наказ включив вбудовано-прибудоване приміщення до Переліку окремого майна, що підлягає приватизації в 2020 році . Тобто, відніс вказане вище майно до окремого майна, що підлягає приватизації в 2020, не беручи до уваги, що воно вже перебуває в процедурі приватизації шляхом викупу позивачем.

Не погоджуючись з вищенаведеним, у квітні 2020 позивач звернувся в Господарський суд міста Києва з позовом до Фонду державного майна України та третьої особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях з наступними вимогами: визнати незаконним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 28.12.2019 № 1574 Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році в частині включення до Додатку № 3 Перелік окремого майна, що підлягає приватизації в 2020 році вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 656,6 кв. м, Волинська обл., м. Луцьк, проспект президента Грушевського, 33 та визначення органом управління Апарат Фонду; зобов`язати Фонд державного майна України включити вбудовано-прибудовані приміщення загальною площею 656,6 кв. м, Волинська обл., м. Луцьк, проспект президента Грушевського, 33 до пункту 2 наказу від 28.12.2019 № 1574 Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році та включити до Додатку 8 Перелік окремого майна, приватизацію якого розпочато в 2018-2019 роках з визначенням органу управління Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях.

Згідно з п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з вказаною нормою ГПК України, обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати:

1) як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом;

2) чим саме зумовлена неможливість розгляду справи (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена в постанові від 06.05.2020р. у справі № 910/15293/19).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

З огляду на зазначене суд вважає, що лише за результатами розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/5147/20, розгляд якої здійснюється за правилами виключної підсудності, буде встановлено преюдиціальні обставини для справи № 914/181/20, а саме: законність виданого Фондом державного майна України наказу від 28.12.2019 № 1574 Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році в частині включення до Додатку № 3 Перелік окремого майна, що підлягає приватизації в 2020 році вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 656,6 кв. м, Волинська обл., м. Луцьк, проспект президента Грушевського, 33, на підставі якого був прийнятий наказ Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 08.01.2020 № 00019 Про скасування рішення про приватизацію об`єктів малої приватизації державної власності , законність якого є предметом розгляду Господарського суду Львівської області у справі № 914/181/20.

За таких обставин, суд вказує на об`єктивну неможливість розгляду справи № 914/181/20 до вирішення справи № 910/5147/20, та вважає, що клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 914/181/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/5147/20 слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 145, 227, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

1. У задоволенні клопотання Фонду державного майна України про скасування заходів забезпечення позову у справі № 914/181/20 відмовити повністю.

2. Провадження у справі № 914/181/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Проперті до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання провести оцінку майна та укласти договір зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/5147/20.

3. Зобов`язати сторони інформувати суд про набрання судовим рішенням у справах № 910/5147/20 законної сили.

4. Про подальший хід розгляду справи сторони будуть повідомлені додатково.

5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному нормами ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.