Рішення

від 19.06.2020 по справі 922/1261/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1261/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - Підприємство "Авіс", 21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 150, код 13304871 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт Груп", 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 32, код 39973769 про стягнення 30 800,40 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю - Підприємство "Авіс" (позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт Груп" (відповідач) 8 356,07 грн. 3% річних та 22 444,33 грн. інфляційних, у зв`язку з неналежним виконанням договору №ДМП-36 від 20.04.2016.

Судові витрати в сумі 2 102,00 грн. сплаченого судового збору та 2 000,00 грн. витрат на послуги адвоката просить також стягнути з відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2020, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.04.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.

Проте ухвала суду, яка направлялася на адресу відповідача, повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "адресат не розшукан".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 24.04.2020 року, місцезнаходження відповідача - м. Харків, вул. Шевченка, 32, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Позивач повідомлений належним чином про, що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду.

Ухвалою суду від 27.04.2020 було роз`яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.

Відповідно до частини 1,3 та 5 ст. 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема статтями 7, 13, визначено, що кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Господарським процесуальним кодексом України.

Суд виходить з того, що право учасників справи на справедливий суд не може бути обмеженим.

Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.

Також, відповідно до ч. 4, 5 ст. 197 ГПК України, під час дії карантину, учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, про що сторонами має бути заявлене відповідне клопотання за наявності необхідних технічних умов та отриманого в устаноленому порядку електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Таким правом відповідач не скористався, будь-яких клопотань з цього приводу до суду не надходило.

В той же час, суд звертає увагу учасників справи, що згідно ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Одне із завдань учасників процесу і суду - своєчасне вирішення спору.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що по справі №922/1261/20 збігає строк, встановлений нормами ГПК України для розгляду справи у спрощеному позовному провадженні, суд вважає за необхідне вирішити даний спір по суті.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20 квітня 2016 року між ТОВ ПРОДУКТ ГРУП (надалі іменується Відповідач ) ТОВ - підприємство ABIC (надалі іменується Позивач ) був укладений Договір дистрибуції в регіоні № ДМП - 36 (надалі іменується Договір ),

Відповідно до пункту 1.1. Договору Позивач поставляє на умовах, передбачених цим Договором, Відповідачу Товар, найменування, асортимент, одиниця виміру, кількість, ціна одиниці виміру та загальна вартість якого зазначаються у видаткових накладних, податкових накладних, рахунках, специфікаціях та/або інших документах, які є невід`ємною частиною даного Договору.

На виконання умов Договору Позивачем був поставлений Відповідачу Товар, що підтверджується такими видатковими накладними, а саме:

ВН № АУ000031902 від 14 червня 2016р. на суму 15 495,00 грн.;

ВН № АУ000037924 від 13 липня 2016р. на суму 39 329,60 грн.;

ВН № АУ000040178 від 26 липня 2016р. на суму 35 204,50 грн.;

ВН № АУ000049150 від 08 вересня 2016р. на суму 3 328.00 грн.

Всього: 93 357,10 грн.

Згідно із пунктом 2.1.Договору Відповідач зобов`язаний провести розрахунок за кожну отриману відповідно до накладної партію Товару протягом 40 (сорока) календарних днів, рахуючи з дати, зазначеної у видатковій накладній. Якщо дата оплати припадає на вихідний або святковий день, оплата повинна бути здійснена в останній банківський день перед вихідним або святковим днем.

За приписами статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кінцевим терміном сплати за Товар є:

за ВН від 14 червня 2016р. на суму 15 495,00 грн. - 25 липня 2016р.;

за ВН від 13 липня 2016р. на суму 39 329,60 грн. -22 серпня 2016р.;

за ВН від 26 липня 2016р. на суму 35 204,50 грн. - 05 вересня 2016р.;

за ВН від 08 вересня 2016р. на суму 3 328,00 грн. - 17 жовтня 2016р.

Усі вищезазначені обставини були досліджені під час розгляду справи № 922/3938/16, в результаті чого 01 лютого 2017р. Господарським судом Харківської області було прийняте Рішення, яким позов задоволено повністю й стягнуто з Відповідача на користь Позивача суму заборгованості. 10 квітня 2017р. Харківським апеляційним господарським судом була винесена Постанова, якою апеляційну скаргу Відповідача залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2017р. - без змін.

Рішення набуло законної сили 10 квітня 2017р.

За приписами п. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Частина 2 цієї ж статті вимагає від боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наданих суду доказів вбачається, що усправі № 922/3938/16 річні та інфляційні втрати були розраховані до 05 січня 2017р.

Як зазначає позивач, станом на день подання даної позовної заяви Відповідач рішення суду не виконав, отже у Позивача залишається право на донарахування річних та інфляційних втрат за наступний період.

Відповідачем не оспорені вказані обставини, доказів погашення наявної заборгованості суду не надано.

Невиконання зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду, протягом строку його невиконання є правовою підставою для нарахування інфляційних і 3% річних за весь час його прострочення.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Отже, за наявності встановленого факту непогашення відповідачем заборгованості перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних за допомогою програми Калькулятор Ліга, суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідає вимогам діючого законодавства, є правомірним, а тому, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 8 356,07 грн., які нараховані позивачем за період з 20.04.2017 р. по 13.04.2020 р. а також інфляційних втрат в сумі 22 444,33 грн., які нараховані позивачем за період з травня 2017 року по січень 2020 року включно.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, сплачений позивачем за подання до суду позовної заяви в розмірі 2 102,00 грн. та витрати позивача на оплату правничої допомоги в розмірі 2000,00 грн. покладається судом на відповідача

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт Груп" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 32, код 39973769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - Підприємство "Авіс" (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 150, код 13304871) 3% річних в сумі 8356,07 грн., інфляційні втрати в сумі 22444,33 грн., 2102,00 грн. судового збору та 2000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю - Підприємство "Авіс", 21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 150, код 13304871.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Продукт Груп", 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 32, код 39973769.

Повне рішення складено "19" червня 2020 р.

Суддя С.А. Прохоров