Ухвала

від 15.06.2020 по справі 922/1348/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"15" червня 2020 р.Справа № 922/1348/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Джерелій В.В.

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сертон" (вх. № 11571 від 22.05.2020) про залишення позову без розгляду та клопотання Харківської міської ради (вх. № 12368 від 02.06.2020) про залишення позову без розгляду поданих у справі

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4, м. Харків до 1) Харківської міської ради, м. Харків , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сертон", м. Харків 3-я особа Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків про скасування рішення, визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

прокуратури - Горгуль Н.В. (службове посвідчення № 036152 від 29.10.2015);

1-го відповідача - Столбовий М.І. (довіреність № 08-21/4457/2-19 від 27.12.2019);

2-го відповідача - Люта В.А. (довіреність б/н від 14.05.2020);

третьої особи - Варламов Д.В. (довіреність № 32-20-0.14-1/62-20 від 02.01.2020).

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 (далі за текстом - прокурор) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1) Харківської міської ради (далі за текстом - 1- відповідач) та до 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сертон", м. Харків (далі за текстом - 2-й відповідач) в якій просить суд:

1) визнати незаконним та скасувати рішення 30 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів, припинення права користування земельними ділянками" від 16.10.2019 № 1753/19 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення ТОВ "Сертон" земельної ділянки для будівництва багатоквартирних житлових будинків по вул. Дизельній, 3-А та надання ТОВ "Сертон" в оренду до 16.10.2021 земельної ділянки (кадастровий номер 6310136900:03:002:0015) площею 4,3962 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови, для будівництва багатоквартирних житлових будинків по вул. Дизельній, 3-А;

2) визнати недійсним договір, укладений 11.12.2019 між Харківською міською радою та ТОВ "Сертон" щодо земельної ділянки площею 4,3962 га з кадастровим номером 6310136900:03:002:0015, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Дизельна, 3-А;

3) зобов'язати ТОВ "Сертон" (код ЄДРПОУ 36647400) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 4,3962 га з кадастровим номером 6310136900:03:002:0015, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Дизельна, 3-А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1348/20; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 02.06.2020.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.06.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області та відкладено підготовче судове засідання на 15.06.2020.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження ТОВ "Сертон" звернувся до суду з клопотанням (вх. № 11571 від 22.05.2020) про залишення позову без розгляду, в якому просить суд залишити позовну заяву керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 по справі № 922/1348/20 без розгляду.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Сертон" зокрема зазначає, що керівником Харківської місцевої прокуратури № 4 безпідставно при подані позову до господарського суду у даній справі не визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах у даній справі, не обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у даній справі, а також не наведено обставин нездійснення уповноваженими органами наданих їм повноважень.

ТОВ "Сертон" з посиланням на Закон України "Про Державний контроль за використанням та охороною земель", ЗК України та постанову КМУ від 14.01.2015 № 15 вважає, що державним органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Головне управління Держгеокадастру в Харківській області.

Харківська міська рада також звернулася до суду з клопотанням (вх. № 12368 від 02.06.2020) про залишення позову без розгляду, в якому просить суд залишити позовну заяву Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 до Харківської міської ради та ТОВ Сертон у справі № 922/1348/19 без розгляду.

На думку Харківської міської ради, прокурором при зверненні до суду з позовом по даній справі не доведена наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, що є порушення ст. 23 Закону України Про прокуратуру , в тому числі, помилково визначено орган який неналежно здійснює повноваження щодо захисту інтересів держави, не надано належні та допустимі докази того, що Головне Управління Держгеокадастру у Харківській області не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

На судове засідання 15.06.2020 прибули представники сторін та третьої особи.

Представники відповідачів наполягають на задоволенні клопотань (вх. № 11571 від 22.05.2020) та (вх. № 12368 від 12368 від 02.06.2020) про залишення позову без розгляду.

Прокурор заперечує проти задоволення зазначених клопотань та просить суд за наслідками розгляду даної справи прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Третя особа у вирішені клопотань відповідачів про залишення позову без розгляду покладається на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи і клопотання відповідачів (вх. № 11571 від 22.05.2020 та вх. № 12368 від 12368 від 02.06.2020), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Як свідчать матеріали справи, в межах даної справи прокурор подав самостійний позов, а в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що існуючий між відповідачами договір від 11.12.2019 укладені з метою введення в оману Харківської міської ради, як органу місцевого самоврядування, для приховування справжніх намірів учасників правочину, а саме: отримання земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Дизельна, 3-а на поза конкурсних засадах, без проведення земельних торгів на підставі ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України. При цьому прокурор в позові зазначає, що у даному випадку порушені інтереси повинна захищати Харківська міська рада, яка від імені Українського народу і територіальної громади м. Харкова уповноважена реалізовувати компетенцію власника земель комунальної форми власності, однак, остання не лише не здійснює такий захист, але й сама допустила порушення, а тому є відповідачем за позовними вимогами.

Відповідно до пункту третього ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 в межах справи № 806/1000/17).

Водночас п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена зокрема в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 по справі № 806/1000/17 у складі Касаційного адміністративного суду; постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.10.2018 по справі № 924/1237/17, тощо.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про Державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Крім того, за приписами ст. 6 Закону України "Про Державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі віднесено, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель.

Згідно з абз. 4 ст. 15-2 Земельного кодексу України: "До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю."

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі по тексту - Положення) встановлено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань: організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за:

- веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель;

- дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно- правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

- дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до підпункту 25-5 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань вносить у встановленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель.

Вищенаведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різні функції, а саме:

1. Функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності;

2. Функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Разом з тим, Постановою КМУ № 5 від 14.01.2015 створено Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, на яке зокрема, покладено завдання щодо організації та здійснення державного нагляду (контролю) в межах Харківської області за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) (далі по тексту - Рішення КСУ № 1-1/99), а саме, п. 5 встановлено, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Отже, органом, який уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) в межах Харківської області за дотриманням земельного законодавства, є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

Зазначене спростовує доводи прокурора, викладені в позовній заяві, стосовно того, що у даному випадку порушені інтереси повинна захищати Харківська міська рада, яка від імені Українського народу і територіальної громади м. Харкова уповноважена реалізовувати компетенцію власника земель комунальної форми власності, однак, оскільки остання нібито не лише не здійснює такий захист, але й сама допустила порушення, а тому є відповідачем за позовними вимогами.

Разом з тим, прокурором при зверненні до суду з позовом по даній справ не надано суду доказів на підтвердження обставин, які б давали підстави стверджувати про невиконання, неможливість виконання або неналежне виконання органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (який є суб'єктом владних повноважень) владних управлінських функцій щодо захисту інтересів територіальної громади міста Харкова, зокрема щодо:

- винесення рішення 30 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів, припинення права користування земельними ділянками" від 16.10.2019 № 1753/19 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення ТОВ "Сертон" земельної ділянки для будівництва багатоквартирних житлових будинків по вул. Дизельній, 3-А та надання ТОВ "Сертон" в оренду до 16.10.2021 земельної ділянки (кадастровий номер 6310136900:03:002:0015) площею 4,3962 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови, для будівництва багатоквартирних житлових будинків по вул. Дизельній, 3-А;

- визнання недійсним договору, укладеного 11.12.2019 між Харківською міською радою та ТОВ "Сертон" щодо земельної ділянки площею 4,3962 га з кадастровим номером 6310136900:03:002:0015, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Дизельна, 3-А;

- зобов'язання ТОВ "Сертон" (код ЄДРПОУ 36647400) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 4,3962 га з кадастровим номером 6310136900:03:002:0015, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Дизельна, 3-А.

Також, в матеріалах справи відсутні докази дотримання прокурором ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення з даним позовом до суду.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах з метою здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області. Відповідно зазначення прокурором в позовній заяві про те, що він має право самостійно виступити позивачем у спірних правовідносинах є помилковим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Отже, беручи до уваги те, що прокурором безпідставно при подані позову до суду не визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах у даній справі, не обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у даній справі, а також не наведено обставин нездійснення уповноваженими органами наданих їм повноважень, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки, позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Дана правова позиція суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, від 23.10.2018 у справі №926/03/18, від 23.09.2018 у справі 924/1237/17.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З урахуванням викладеного, сплачений прокурором судовий збір за подання позову підлягає поверненню платнику.

Керуючись ст. ст. 53, 226, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сертон" (вх. № 11571 від 22.05.2020) про залишення позову без розгляду та клопотання Харківської міської ради (вх. № 12368 від 02.06.2020) про залишення позову без розгляду задовольнити.

Позовну заяву Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4, м. Харків по справі № 922/1348/20 залишити без розгляду.

Управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повернути Прокуратурі Харківської області з Державного бюджету 6306 грн. судового збору, сплаченого до господарського суду Харківської області згідно платіжного доручення від 14.04.2020 № 834 відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в порядку та строк передбачені ст. ст. 254-259 та п. 17.5 перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 22.06.2020

Суддя О.І. Байбак