Рішення

від 16.06.2020 по справі 926/1090/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року Справа № 926/1090/20

Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка В.В. , при секретарі судового засідання Токарюк Н.Я., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія", м. Чернівці

до комунального некомерційного підприємства "Герцаївська районна лікарня" Герцаївської районної ради, м. Герца Чернівецької області

про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 1236929,90 грн

Представники сторін:

від позивача - Цимбалюк А.І., довіреність від 01.06.2020

від відповідача - Вієру І.І., довіреність від 12.06.2020

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до комунального некомерційного підприємства "Герцаївська районна лікарня" Герцаївської районної ради про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 1236929,90 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 28.12.2018 відповідач приєднався до Публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом надання підписаної заяви приєднання. Однак, за період з січня 2020 року по березень 2020 року, внаслідок неналежного виконання відповідачем обов`язку зі сплати вартості спожитої електроенергії, за останнім утворилася заборгованість в сумі 1229732,91 грн основного боргу, пеня в розмірі 2916,98 грн, інфляційні втрати у розмірі 3882,24 грн та 3% річних у розмірі 397,77 грн.

Ухвалою від 27.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.06.2020.

10.06.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що позовні вимоги визнаються повністю.

У судове засідання 16.06.2020 представники сторін з`явилися, надали пояснення по суті спору, згідно яких представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з прийняттям рішення у підготовчому засіданні, представник відповідача не заперечував проти задоволення позову.

Відповідно до ч.ч.1, 3 статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про місце, час і дату підготовчого засідання, відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, суд доходить висновку про наявність передбачених Господарським процесуальним кодексом України підстав для ухвалення в підготовчому засіданні 16.06.2020 судового рішення у справі в порядку, передбаченому частиною 3 статті 185 ГПК України.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.

28.12.2018 між комунальним некомерційним підприємством "Герцаївська районна лікарня" (далі - Споживач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія (далі - Постачальник) укладено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом опублікування на офіційному веб-сайті товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" умов відповідного договору та підписання Споживачем заяви-приєднання до умов цього договору (надалі - Договір).

За загальним правилом договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 205 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (надалі - Правила).

Так, пунктом 1.2.7. Правил встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Позивач є електропостачальником та отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018.

Пунктом 1.2.15. Правил встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Підпунктом 3.1.5. пункту 3.1. Правил передбачено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.

Відповідно до п.п. 3.1.7. п. 3.1. Правил договір міжелектропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опубліковано їелектропостачальником.

У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Враховуючи зазначені вимоги, Договір та комерційна пропозиція укладений на умовах, які розроблені електропостачальником та опубліковані на офіційному веб-сайті ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія , без викладення його в паперовій формі.

Таким чином, факт укладення Договору підтверджується діями відповідача, які спрямовані на виконання його умов, зокрема, останнім було підписано заяву-приєднання та здійснювалось споживання електричної енергії.

Відповідно до п 2.1. Договору, за цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього Договору (п. 3.3 Договору).

Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні (п.3.4. Договору).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що постачальник зобов`язується забезпечити комерційну якість послуг, які надаються споживачу за цим Договором, що передбачає вчасне та повне інформування споживача про умови постачання електричної енергії, ціни на електричну енергію та вартість послуг, що надаються, надання роз`яснень положень актів чинного законодавства, якими регулюються відносини сторін, ведення точних та прозорих розрахунків із споживачем, а також можливість вирішення спірних питань шляхом досудового врегулювання.

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору (п. 5.1 Договору).

Згідно п. 5.2 Договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.

Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (п. 5.8. Договору).

Пунктом 5.10. передбачено, що оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Якщо споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається в комерційній пропозиції(п.5.11. Договору).

Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання (п.13.1 Договору).

Як вбачається з заяви-приєднання відповідач приєднався до комерційної пропозиції позивача "універсальна послуга.бюджет" 28.12.2018, про що свідчить особистий підпис та печатка відповідача.

Умови комерційної пропозиції" Універсальна послуга "Бюджет" викладені у додатку до Договору.

Згідно умов пропозиції термін дії комерційної пропозиції з 01.08.2019 по 30.09.2019 включно. Комерційна пропозиція вважається продовженою на кожний наступний квартал, якщо не пізніше, ніж за 20 днів до кінця кварталу постачальник не надав нову редакцію комерційної пропозиції, шляхом направлення постачальником повідомлення споживачу про внесення змін до пропозиції та/або викладення її в новій редакції.

У розділі Спосіб та порядок оплати зазначено, що повна оплата вартості спожитої електричної енергії, включаючи витрати за послуги з розподілу, здійснюється за фактичним споживанням виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника універсальних послуг до 5 числа місяця наступного за розрахунковим.

У період з січня 2020 року по березень 2020 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито 425901 кВт електричної енергії, вартість якої за розрахунками позивача становить 1229732,91 грн, що підтверджується актами прийняття - передавання товарної продукції - електричної енергії №1007 від 24.01.2020 на суму 485279,93 грн; №2566 від 24.02.2020 на суму 433636,48 грн; №3940 від 24.03.2020 на суму 310816,50 грн. Дані акти підписані обома сторонами без зауважень.

Отже, станом на день розгляду справи основний борг відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію у січні - березні 2020 року складає 1229732,91 грн, що визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків №21, заборгованість відповідача за спожиту активну електричну енергію станом на 14.05.2020 становить 1229732,91 грн. Даний Акт підписаний лише зі сторони позивача.

Приймаючи до уваги порушення відповідачем строків оплати послуг електропостачання, визначених умовами вищевказаного договору, позивач нарахував та заявив до стягнення, пеню в сумі 2916,98грн, 3% річних в сумі 397,77грн, та інфляційні втрати в сумі 3882,24 грн за період з 21.02.2020 по 01.03.2020.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичногообладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричноїенергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачувстановлюються Законом України Про ринок електричної енергії .

Згідно з ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 грудня 2018 року відповідач приєднався до Публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом надання підписаної заяви - приєднання на умовах комерційної пропозиції "Універсальна послуга. Бюджет".

Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умовиякоговстановленіоднієюізсторін у формулярах абоіншихстандартних формах, якийможе бути укладенийлише шляхом приєднаннядругоїсторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не можезапропонуватисвоїумови договору.

Позивачем, відповідно до умов договору, сформовано та виставлено до сплати відповідачу рахунки-фактури за спожиту електричну енергію №1007 за січень 2020 року на суму 485279,93 грн.; №2566 за лютий 2020 року на суму 433636,48 грн.; №3940 за березень 2020 року на суму 310816,50 грн.

Судом встановлено факт споживання відповідачем активної енергії за період з січня 2020 року по березень 2020 року на суму 1229732,91 грн. Вказане підтверджується підписаними обома сторонами Актами приймання-передавання товарної продукції - електричної енергії №1007 від 24.01.2020 в об`ємі 168070 кВт.год на загальну суму 485279,93 грн; №2566 від 24.02.2020 в об`ємі 150184 кВт.год на загальну суму 433636,48 грн; №3940 від 24.03.2020 в об`ємі 107647 кВт.год на загальну суму 310816,50 грн.

Проте, відповідач в порушення вимог договору не розрахувався за її споживання.

За таких обставин, враховуючи що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу за спожиту електричну енергію за січень - березень 2020 року, відповідачем така заборгованість визнається, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 1229732,91 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Також, крім основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2916,98грн, 3% річних в сумі 397,77грн, та інфляційні втрати в сумі 3882,24 грн за період з 21.02.2020 по 01.03.2020.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.11 Договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Відповідно до положень Комерційної пропозиції Універсальна послуга. Бюджет , яка є Додатком до Договору, споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення без обмеження періоду її нарахування до дати повної оплати. Крім того, згідно ст.625 ЦК України сума заборгованості сплачується з урахуванням інфляційних втрат та 3 процентів річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що такий розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним, а тому, вимоги про стягнення пені у розмірі 2916,98 грн. підлягають задоволенню повністю.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 3% річних у сумі 397,77 грн. є обґрунтованими, тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, в силу положень ст.ст. 611, 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню з відповідача 2916,98 грн - пені за період з 21.02.2020 по 01.03.2020, 397,77 грн. - 3 % річних за період з 21.02.2020 по 01.03.2020.

Що стосується вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 3882,24 грн за період з 21.02.2020 по 01.03.2020, суд відмовляє в їх задоволенні виходячи з наступного.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у листі Верховного суду України від 03.04.1997, індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Сума інфляційних визначається шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Якщо грошове зобов`язання набуло статусу простроченого з 1-го по 15-й день відповідного місяця, то воно індексується з урахуванням цього місяця, а якщо з 16-го по 31-й день місяця, то розрахунок розпочинається з наступного місяця. Аналогічно, якщо заборгованість погашається з 1-го по 15-й день відповідного місяця, то інфляційні втрати розраховуються без урахування цього місяця, а якщо з 16-го по 31-й день місяця - то з урахуванням цього місяця.

Відтак, нарахування інфляційних втрат за період з 21.02.2020 по 01.03.2020 не здійснюється, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той же час, статтею 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено особливий порядок розподілу судових витрат, зокрема, у випадку визнання відповідачем позову.

Так, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічну норму містить і частина 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір .

Відтак, враховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов у повному обсязі, у відповідності до частини 1 статті 130 ГПК України судовий збір у розмірі 50% від сплаченої позивачем суми (18495,72 грн. х 50% = 9247,86 грн.) підлягає поверненню йому з Державного бюджету, а решта 9247,86 грн - стягненню на його користь з відповідача.

Інша ж частина судового збору підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила, тобто позивача, за ухвалою суду (ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір ).

Керуючись ч.3 ст. 185, ст.ст. 129, 232-233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з комунального некомерційного підприємства "Герцаївська районна лікарня" Герцаївської районної ради (60500, Чернівецька область, м. Герца, вул. Центральна, буд. 25, код ЄДРПОУ 41025351) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (58000, м. Чернівці, вул. Л.Українки, 5, код ЄДРПОУ 42102122) 1229732,91 грн заборгованість за спожиту електричну енергію, 2916,98 грн пені, 397,77 грн 3% річних, а також 9247,86 грн судового збору.

3.У частині стягнення 3882,24 грн інфляційних втрат у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено і підписано 22.06.2020.

Суддя В.В.Дутка